1856 рік. У Санкт-Петербурзі студент медицини Степан Руданський написав (24 липня за старим стилем) свою найзнаменитішу пісню «Повій, вітре, на Вкраїну», присвячену Марії Княгницькій, кохання до якої народилося під час навчання поета в Подільській духовній семінарії в Кам’янці-Подільському. 1918 рік. Рада міністрів Української Держави на своєму засіданні ухвалила з деякими змінами законопроект про перетворення Київського народного українського університету на Київський державний університет і законопроект про заснування Кам’янець-Подільського державного українського університету. Останній законопроект через дванадцять днів, 17 серпня, затвердив як закон гетьман Павло Скоропадський.
1920 рік. Під час тимчасового перебування в Кам’янці-Подільському більшовиків комісар повітового продовольчого комітету видав наказ про класовий принцип постачання населенню предметів першої потреби.
1941 рік. У Кам’янці-Подільському фашистами проведено перший масовий розстріл євреїв.
1997 рік. Сесія Кам’янець-Подільської міської ради затвердила бюджет на 1997 рік — через сім місяців (!) після початку року.
2001 рік. В актовому залі Кам’янець-Подільського педагогічного університету відбувся, організований Українською народною партією «Собор», круглий стіл «Десять років української незалежності: здобутки, втрати, перспективи», на якому з доповідями виступили відомі українські політики та вчені Анатолій Матвієнко, Костянтин Ситник, Михайло Довбенко, Максим Стріха, Володимир Шовкошитний, Віктор Шишкін, Юрій Гнаткевич та інші.
2008 рік. У Кам’янці-Подільському в міській лікарні № 1 відкрито філію Центру екстракорпоральної детоксикації Хмельницької обласної клінічної лікарні. Раніше хворі з хронічними захворюваннями нирок, які потребували гемодіалізу, були змушені щотижня діставатися до Хмельницького в обласну лікарню, аби провести цю важливу для життя процедуру.
Цього дня народилися:
1899 рік. У передмістя Засулля міста Ромни Полтавської губернії (нині Сумської області) народився (24 липня за старим стилем) Борис Дмитрович Антоненко-Давидович — український письменник. Неодноразово бував у Кам’янці-Подільському. Зокрема, в серпні 1928 року прибув сюди, щоб збирати матеріали до роману «Січ-мати». У нарисі «Де когут піє на три держави» яскраво описав Кам’янець-Подільський, прикордонні Жванець та Ісаківці. Помер 9 травня 1984 року в Києві. 1992 року Антоненку-Давидовичу посмертно за збірку художньої прози «Смерть. Сибірські новели. Завищені оцінки» присуджено Державну премію України імені Тараса Шевченка.
Борис Дмитрович Антоненко-Давидович
1903 рік. У місті Лебедин (тепер Сумської області) народився (23 липня за старим стилем) Борис Романович Гмиря — український співак (бас), народний артист СРСР (1951). Працював у Кам’янці-Подільському з 19 вересня 1943 року до 1 червня 1944 року: спочатку в переведеному сюди німцями Полтавському музично-драматичному театрі, а після визволення Кам’янця-Подільського — в міському музично-драматичному театрі. Так, 14 квітня 1944 року брав участь у постановці опери «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського, 30 квітня 1944 року у великому концерті, присвяченому Першотравню, виконав пісню «Эй ухнем». Мав голос широкого діапазону, м’якого, красивого тембру; був співаком високої вокальної культури. Відомий і як камерний співак. Гастролював за кордоном. Лауреат Сталінської премії 1952 року. Відзначений також орденом Леніна. Помер 1 серпня 1969 року в Києві.
1930 рік. У селі Клішківці (нині Хотинського району Чернівецької області) народився Іван Микитович Вірста. Закінчив 1947 року вісім класів Клішковецької школи, працював вантажником Хотинської районної контори «Заготзерно», у 1949—1953 роках — на Вижницькому маслосирзаводі (пройшов шлях від учня до технічного керівника). У 1953—1959 роках — завідувач відділу, другий, а від 1958 року — перший секретар Вижницького райкому ЛКСМУ. Від 1959 року завідувач організаційного відділу, від 1965 року другий секретар Хотинського райкому Комуністичної партії України. У 1968—1975 роках — голова Хотинського райвиконкому. 1975 року призначено головою Кам’янець-Подільського міжколгоспбуду, заступником голови райвиконкому. Від 1981 року до виходу на пенсію — директор Кам’янець-Подільського міжколгоспного комбікормового заводу. Закінчив Вищу партійну школу, Київський університет. Нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора, двома медалями. Помер 4 липня 1991 року.
1930 рік. У селі Сивороги (нині Дунаєвецького району Хмельницької області) народився Георгій ІвановичДанілов. Закінчив 1950 року Сторожинецький лісотехнічний технікум, 1960 року — Вищу партшколу при ЦК Комуністичної партії України. Працював від 1967 року директором Кам’янець-Подільського комбінату хлібопродуктів. Помер 23 травня 1990 року.
1936 рік. Народився Микола Мойсейович Годований — довголітній (у 1965—1996 роках) директор Кам’янець-Подільської меблевої фабрики.
1939 рік. У селі Кузьмин (нині Красилівського району Хмельницької області) народився Яків Кузьмович Гринюк — заслужений працівник сільського господарства України. Закінчив 1966 року Кам’янець-Подільський сільськогосподарський інститут (нині Подільський державний аграрно-технічний університет), після чого до 1969 року працював головним агрономом колгоспу «Росія» села Кузьмин. У 1969—1981 роках послідовно був головним агрономом колгоспу «Заповіт Ілліча» в селі Лагодинці, головним агрономом і заступником голови правління колгоспу «Правда» в Красилові. 1981 року Гринюка обрали головою правління колгоспу «Росія» села Кузьмин. Під його керівництвом господарство стало одним із найкращих у районі. За особистий внесок у збільшення виробництва сільськогосподарської продукції на основі впровадження інтенсивних технологій і передових методів організації праці Гринюку 22 червня 1994 року надали звання «Заслужений працівник сільського господарства України». 1946 рік. Народилася Ганна Романівна Данілова — лікар. Працювала заступником головного лікаря з питань поліклінічної роботи Кам’янець-Подільської міської лікарні № 2, була депутатом Хмельницької обласної ради народних депутатів (у 1998—2002 роках).
1949 рік. Народився Микола Миколайович Ляльчук — педагог. Працював директором Княжпільської загальноосвітньої школи І—ІІІ ступенів, обирався депутатом Кам’янець-Подільської районної ради.
1954 рік. У місті Виборг Ленінградської області Росії народилася Галина Миколаївна Антонюк. Закінчила Ленінградську лісотехнічну академію (інженер-економіст). Працювала інспектором бюджетного відділу Виборзького районного фінансового відділу. 1977 року з чоловіком і дитиною переїхала в Україну. Працювала у Кам’янець-Подільському міському фінансовому відділі інспектором з бюджету. Від червня 1978 року працювала на Кам’янець-Подільському комбінаті хлібопродуктів: економіст, від 1990 року — головний економіст, від грудня 1999 — виконувач обов’язків голови правління, від квітні 2000 року — голова правління відкритого акціонерного товариства «Комбінат хлібопродуктів». Була членом Всеукраїнського політичного об’єднання «Жінки за майбутнє», балотувалася в депутати Кам’янець-Подільської міської ради (зареєстровано кандидатом 19 лютого 2002 року).
1956 рік. Народився Сергій Валентинович Лозінський — відмінник освіти та науки України (2000), почесний працівник фізичної культури і спорту України (2006). Від вересня 2003 року працює в Хмельницькому університеті управління та права: завідувач кафедри фізичного виховання, проводить семінарські заняття з фізичного виховання, веде спецкурс із баскетболу та волейболу з найкращими студентами. 2005 року в Кам’янець-Подільському державному університеті став магістром педагогічних наук.
Цього дня відійшли у вічність:
1953 рік. Нью-Йорку помер Никифір (Ничипір) Якович Григоріїв — український громадський та політичний діяч, публіцист і педагог. Народився 25 лютого 1883 року в селі Бурти Канівського повіту Київської губернії. У Кам’янці-Подільському працював учителем двокласного міського училища.
1940р. - у Дніпропетровську помер Дмитро Іванович Яворницький (Еварницкий) - український історик, археолог, етнограф, фольклорист, лексикограф, письменник, дослідник історії українського козацтва, дійсний член НТШ (1914) і ВУАН (1929). За довідником "Зібраний Я. топографічний матеріал знайшов відображення в його працях "Запоріжжя в залишках старовини та переказах народу" (Т.1-2, 1888), "Джерела до історії запорізьких козаків" (Т. 1-2, 1903), "Малоросійські нар. пісні" (1906), в яких побіжно згадується Подільський регіон. Я. підтримував тісні зв'язки з подільськ. краєзнавцями К.С.Добровольським (Кам'янець-Под.), Г.С.Александровичем (Вінниця). В останнього придбав до музею колекцію подільських вишивок."
0
