Пн, 24.06.2019, 17:43
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » Статті » Знахідки О.Будзея » Кам'янецький календар

Кам’янецький календар на 21 вересня
21 вересня
 
Цього дня колись:
 
1699 рік. Почалася підготовка (11 вересня за старим стилем) до передачі Кам’янця-Подільського від турків, які володіли містом 27 років, до поляків. Юхим Сіцінський у книзі «Місто Кам’янець-Подільський», виданій 1895 року в Києві, описав цей день так: «Церемонія здачі Кам’янця відбувалася на Підзамчі. Тут 11 вересня розташувалися обозом турецькі мешканці, що були в Кам’янці, військо ж із начальством було поки що в замку. Неподалік від цього табору розташувалися поляки з кіннотою та піхотою під керівництвом призначених для прийому Кам’янця комісарів на чолі з київським воєводою Мартіном Контським». Сама церемонія відбулася наступного дня — 22 вересня (12 вересня за старим стилем) 1699 року.


1995 рік. Сесія Кам’янець-Подільської міської ради затвердила герб Кам’янця-Подільського, ескіз якого розробив художник Олександр Горбань. 26 січня 2012 року розпорядженням міського голови «з метою належного врегулювання процесу відновлення місцевої символіки, ведення його на науковому професійному рівні, забезпечення координації герботворчих процесів у місті» було створено геральдичну комісію в складі 14 осіб під керівництвом першого заступника міського голови Григорія Горшунова. Унаслідок її роботи герб Кам’янця-Подільського ще раз змінився: 18 грудня 2012 року сесія міської ради затвердила геральдичний опис малого, середнього та великого гербів міста Кам’янця-Подільського в новій редакції. Отже, герб авторства Олександра Горбаня був чинним усього 17 років.
 


Герб Кам’янця-Подільського, затверджений 21 вересня 1995 року
 
2001 рік. В Національному історико-архітектурному заповіднику «Кам’янець» відбулася презентація нової громадської приймальні Комітету виборців України.
 
2003 рік. У Кам’янці-Подільському в молодіжному центрі «Юність» переможцем Всеукраїнського шахового фестивалю «Стара фортеця» став київський гросмейстер Спартак Височин.
 
2004 рік. Велика група артистів (Валентина Степова, Надія Бабкіна, Олександр Морозов, Клара Новикова, Валерій Меладзе, Лоліта Мілявська, Наташа Корольова, «Отпетые мошенники») відвідала Кам’янець-Подільський по дорозі з Чернівців у Хмельницький, де на майдані Незалежності брала участь у великому концерті на підтримку кандидата в Президенти України Віктора Федоровича Януковича. На цей концерт із Кам’янця-Подільського в Хмельницький було відправлено 11 автобусів із глядачами.

2010 рік. У день Різдва Пресвятої Богородиці село Кадиївці Кам’янець-Подільського району відсвяткувало своє 600-річчя. Взято до уваги першу згадку про поселення: у листопаді 1410 року польський король Владислав Ягайло за хоробрість під час Грюнвальдської битви з хрестоносцями надав Фридру (Фредру) із Плешовиць (Плескавиць) три села, що тепер належать до Кам’янець-Подільського району. Це Фридрівці (нині Залісся Перше), Суржа та Кадиївці. Під час урочистостей голова районної державної адміністрації Михайло Желізник зазначив, що найкращим подарунком для мешканців Кадиївців буде газифікація їхнього села.

 
 
Цього дня народилися:
 
1901 рік. У містечку Купин (тепер село Городоцького району Хмельницької області) народився Михайло Михайлович Круцкевич — дослідник флори Середнього Подністров’я та Подільських товтр. У Кам’янці-Подільському закінчив інститут народної освіти, працював старшим викладачем кафедри ботаніки сільгоспінституту. Помер 19 липня 1976 року в Кам’янці-Подільському.
 
1913 рік. У місті Рогачов (Білорусь) у сім’ї службовця народилася Євгенія Мойсеївна Гінзбург — літературознавець, кандидат філологічних наук (1947), доцент (1956). Згодом із батьками проживала в Маріуполі та Харкові. Закінчила 1933 року Харківський технікум іноземних мов, 1937 року — з відзнакою західний відділ філологічного факультету Київського університету. Викладала англійську мову в Білоцерківському сільськогосподарському інституті (у 1937—1939 роках), зарубіжну літературу в Харківському бібліотечному інституті та інституті іноземних мов (у 1939—1941 роках). Закінчила аспірантуру при Харківському університеті. Влітку 1941 року, склавши іспити кандидатського мінімуму, працювала над написанням кандидатської дисертації. Перебувала з батьками в евакуації в Барнаулі (у 1941—1944 роках), працювала культмасовиком в евакогоспіталі, лектором в Алтайському крайовому лекційному бюро. У середині 1944 року повернулася в Україну, отримала призначення на роботу до Кам’янець-Подільського учительського інституту. Від 13 вересня 1944 року — викладач зарубіжної літератури та англійської мови. У вересні 1945 року стала членом Всесоюзною комуністичної партії (більшовиків). 10 грудня 1947 року в Інституті української літератури імені Тараса Шевченка Академії наук Української РСР захистила кандидатську дисертацію про соціальний роман Вільяма Годвіна «Калеб Вілліамс». В інституті це був перший захист дисертації у повоєнний час. Була завідувачем кафедри літератури (у 1948—1950, 1951—1954 роках). Двічі обиралася делегатом республіканського з’їзду товариства «Знання». 1970 року за станом здоров’я вийшла на пенсію. Згодом переїхала до сина в Хмельницький. Там і померла 5 листопада 2000 року.
 
1914 рік. У селі Шустівці Кам’янецького повіту Подільської губернії (нині Кам’янець-Подільського району Хмельницької області) народився Корній Петрович Антонюк — педагог. У довоєнні роки вчителював у селах нинішньої Хмельницької області. 1939 року Антонюка призначили директором школи в селі Кізя Орининського (нині Кам’янець-Подільського) району. Того ж року вступив до лав Всесоюзної комуністичної партії (більшовиків). Як тільки в червні 1941 року розпочалася війна з німцями, пішов на фронт. Антонюка призначили політруком роти 9-ї армії Південного фронту. В одному із запеклих боїв із гітлерівцями зазнав важкого поранення та невдовзі потрапив у німецький полон, звідки Антонюку пощастило втекти. Після звільнення рідного села від німецько-нацистських загарбників працював головою виконкому сільської ради в Шустівцях. Після того знову служив у Червоній армії, брав участь у боях за визволення багатьох міст і сіл. За мужність і відвагу Корнія Петровича відзначено орденом Червоної Зірки, двома медалями «За відвагу», іншими нагородами. У післявоєнний час Антонюк працював заступником директора Кам’янець-Подільської агрошколи, директором восьмирічних шкіл у селах Завалля та Вербка Кам’янець-Подільського району, викладав українську мову та літературу в школах і в Кам’янець-Подільському радгоспі-технікумі. Педагогічну роботу поєднував із громадською. Понад десять років був головою товариського суду при Кам’янець-Подільському будинкоуправлінні № 4.
 
1938 рік. У селі Гуків (нині Чемеровецького району Хмельницької області) народився Анатолій Дмитрович Вітряний. Згодом мешкав у Кам’янці-Подільському на Підзамчі (його батько Дмитро Гаврилович працював директором середньої, а потім вечірньої школи в селі Довжок Кам’янець-Подільського району). У радянський час Анатолій Вітряний працював у Хмельницькому в обкомі ЛКСМУ, потім в обкомі Комуністичної партії України (зокрема, політорганізатором). Помер восени 2005 року. Його син — Олесь Вітряний — у 2006—2010 роках був депутатом Хмельницької обласної ради від «Нашої України — Народної самооборони», у 2005—2008 роках очолював управління у справах сім’ї, молоді та спорту Хмельницької обласної державної адміністрації. 10 вересня 2015 року призначений головою Балтської районної державної адміністрації Одеської області. В інтерв’ю з цієї нагоди розповів таке: «Народився в Хмельницькому, батько з Кам’янця-Подільського, моя мама з Ізяслава. Незважаючи на те, що за радянських часів мої батьки були партійними працівниками, вони завжди мене виховували патріотично. Батько навчив мене тризубу, колись купив мені жовто-блакитний значок, що стало для нього предметом розгляду на партійних зборах обкому партії про незадовільне виховання сина, який носить бандерівську символіку».

1939 рік. Народився Федір Якович Чеханков — російський актор театру й естради, народний артист РРФСР (1991). Закінчив 1961 року Московське театральне училище. Від 1961 року працював у Центральному театрі Радянської (від 1993 року — Російської) Армії. Змінив Володимира Зельдіна — беззмінного виконавця головної ролі Альдемаро в п’єсі «Вчитель танців». Учасник свята майстрів мистецтв, присвяченого 325-річчю возз’єднання України з Росією, яке відбулося 29 травня 1979 року в Кам’янці-Подільському на міському стадіоні. На той час був заслуженим артистом РРФСР, вів на телебаченні популярну програму «Артлото» («Артистичне лото»). Помер 1 серпня 2012 року в Москві.

 

Федір Якович Чеханков

1949 рік. У Росії народився Олександр Іванович Міроненко (Мироненко) — архітектор, директор Кам’янець-Подільського КМП «Цивільпромбуд».
 
1953 рік. У Кам’янці-Подільському народився Василь Олександрович Мельник. У рідному місті закінчив 1973 року середню школу № 10, 1978 року — факультет фізичного виховання педагогічного інституту (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). Працював учителем фізичного виховання у Кам’янець-Подільській середній школі № 10, потім деякий час завідувачем відділу фізичної культури та спорту Кам’янець-Подільського міськвиконкому (від 16 листопада 1998 року).
 
1959 рік. Народився Олександр Володимирович Чухрій — завідувач відділу з охорони культурної спадщини Кам’янець-Подільської міської ради.

 

Олександр Володимирович Чухрій
 
1961 рік. У Кам’янці-Подільському народилася Леся Іванівна Шавловська (дівоче прізвище — Тимковська) — український хоровий диригент, диригент Академічного хору імені Платона Майбороди Національної радіокомпанії України. 1975 року закінчила Кам’янець-Подільську міську дитячу музичну школу (клас фортепіано та клас композиції). Навчалася в Київській середній спеціалізованій музичній школі імені Миколи Лисенка (клас хорового диригування). У 1980—1985 роках навчалася в Київській консерваторії (клас хорового диригування Віталія Лисенка). Після закінчення консерваторії працює в хорі Національної радіокомпанії України як диригент. Під керівництвом Шавловської жіночий склад хору підготував програму й успішно виступив у гастрольній поїздці в Італії (2000 рік). Вона також брала активну участь і підготовці та проведенні гастролей колективу в Голландії та Німеччині, де виконувалася VIII симфонія Густава Малера (2002 рік). Під орудою Шавловської здійснено записи значної кількості хорових творів до фонду Національної радіокомпанії України. Постійно бере участь у радіопередачах прямого ефіру, присвячених творчості вітчизняних композиторів Кирила Стеценка, Михайла Вериківського, Дениса Січинського, Василя Верховинця та інших.
 В інтерв’ю, опублікованому в січні 2013 року, Лесі Іванівна сказала: «Найяскравіші спогади повертають мене у дитинство, коли я навчалася у школі № 3 на Польських фільварках. Пам’ятаю, як повертаючись із занять, йшла старою бруківкою додому. Найбільше мені подобалося милуватися потічками, на дні котрих я знаходила прегарні камінці. Я завжди їх приносила додому і розглядала разом з мамою. Напевне, в дитячій уяві я бачила їх, наче дорогоцінне каміння…».
 

Леся Іванівна Шавловська
 
1961 рік. У Вірменії народився Артюш (Артур) Суренович Гаспарян — підприємець, директор приватного підприємства «Аргішт» у Кам’янці-Подільському, голова вірменської громади Кам’янця-Подільського.

 

Артюш (Артур) Суренович Гаспарян

1972 рік. Народився Володимир Святославович Бадик — начальник Кам’янець-Подільського централізованого відділення Хмельницької обласної дирекції відкритого акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль».
 
1979 рік. Народився Юрій Михайлович Надольський — начальник Кам’янець-Подільського житлово-експлуатаційного об’єднання Товариства співвласників житла багатоквартирних будинків (ЖЕО ТСЖББ).
 
 
Цього дня відійшли у вічність:
 
1891 рік. У Кам’янці-Подільському помер (9 вересня за старим стилем) Мойсей Захарович Доронович — священик, педагог, краєзнавець, один із засновників (1890) Кам’янець-Подільського давньосховища старожитностей (історичного музею). Народився  16 вересня (4 вересня за старим стилем) 1828 року в селі Кумари Балтського повіту Подільської губернії. Був у Кам’янці-Подільському протоієреєм Георгіївської церкви (у 1879—1885 роках), Казанського собору, членом (з 1865 року) Подільського єпархіального історико-статистичного комітету.
 
1915 рік. У Петрограді (нині Санкт-Петербург) померла (8 вересня за старим стилем) Марія Гаврилівна Савіна (справжнє прізвище — Подраменцова) — російська актриса. Народилася 11 квітня (30 березня за старим стилем) 1854 року в Кам’янці-Подільському.
 
1944 рік. У місті Вінніпег (Канада) помер Олександр Антонович Кошиць — український хоровий диригент і композитор. Народився 12 вересня (31 серпня за старим стилем) 1875 року в селі Ромашки (тепер Миронівського району Київської області). Закінчив 1901 року Київську духовну академію, 1910 року — музично-драматичну школу Миколи Лисенка. Один із засновників 1919 року Української республіканської капели, з якою того ж року виїхав за кордон (перед виїздом капела два місяці пробула в Кам’янці-Подільському). Від 1924 року жив поблизу Нью-Йорка, диригував хорами в США і Канаді. Записав багато народних пісень, частину з них обробив для хору, автор духовних творів.
 
1952 рік. У таборі «Озерлаг» біля міста Тайшет Іркутської області Росії помер Володимир Іванович Бирчак  — український письменник, громадський, науковий і педагогічний діяч. Належав до групи «Молода муза». Автор історичних повістей «Василько Ростиславич» (1922), «Володар Ростиславич» (1930), «Проти закону» (1936), «Велика перемога» (1941), збірки оповідань «Золота скрипка» (1937). Народився 12 березня 1881 року в селі Любинці (нині Стрийського району Львівської області) в сім’ї священика. Закінчив філософський факультет Львівського університету. Вчителював у Дрогобичі й Самборі. Був приват-доцентом кафедри нового українського письменства Кам’янець-Подільського державного українського університету (призначено 5 листопада 1919 року, звільнено з посади 1 лютого 1920 року). У 1920—1939 роках жив на Закарпатті. 11 січня 1946 року засуджено як «українського буржуазного націоналіста, німецького шпигуна й чехословацького розвідника» до двадцяти років таборів. Покарання відбував у таборах Красноярського краю, Кемеровської та Іркутської областей (Росія). Реабілітовано посмертно 25 січня 1990 року.
 
1959 рік. У Львові померла Софія Андріївна Стадникова (дівоче прізвище — Стечинська) — українська драматична актриса та співачка (драматичне сопрано), дружина українського актора, режисера, педагога й перекладача Йосипа Стадника. Народилася 13 вересня 1888 року в Тернополі. Восени 1909 року з театром, очолюваним чоловіком, гастролювала в Кам’янці-Подільському. Про деякі деталі цих гастролей написала на схилку віку в спогадах «На службі в галицької Мельпомени», посмертно опублікованих у березні 1989 року у львівському журналі «Жовтень» (нині «Дзвін»).

 

Софія Андріївна Стадникова
 
1981 рік. У Києві помер (через три тижні після відсвяткованого 75-ліття) Іван Костянтинович Білодід — український мовознавець, довголітній (1961—1981) директор Інституту мовознавства Академії наук Української РСР, академік Академії наук Української РСР (1957) та Академії наук СРСР (1972), міністр освіти Української РСР (1957—1962), віце-президент Академії наук Української РСР (1962—1978). Народився 29 серпня (16 серпня за старим стилем) 1906 року селі Успенське Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії (нині село Успенка Онуфріївського району Кіровоградської області). 23—24 листопада 1970 року в складі групи провідних учених України (Юрій Митропольський, Віталій Шелест, Євген Кирилюк, Віктор Іванов) брав участь у Днях науки на Кам’янеччині. Зокрема, в Кам’янець-Подільському культурно-освітньому училищі виступив із доповіддю «Академія наук УРСР до XXIV з’їзду КПРС і XXIV з’їзду Компартії України». Виступив також у Кам’янець-Подільському сільськогосподарському інституті. Був на зустрічі в Кам’янець-Подільському міськкомі Комуністичної партії України, ознайомився з містом, пам’ятками історії, відвідав історичний музей-заповідник.
 
1995 рік. У місті Бузулук Оренбурзької області Росії помер Йосип Миколайович  Савицький — російський геолог. Народився 25 травня 1926 року в селі Жванець (нині Кам’янець-Подільського району Хмельницької області). 1956 року закінчив Львівський політехнічний інститут. За фахом гірничий інженер-геолог. У 1956—1964 роках працював інженером із дослідження свердловин, геологом, старшим геологом нафтогазодобувного управління «Первомайнафта» об’єднання «Куйбишевнафта». У 1964—1987 роках був головним геологом — заступником начальника нафтогазодобувного управління «Бузулукнафта» об’єднання «Оренбургнафта». У 1991—1994 роках працював майстром навчально-курсового комбінату відкритого акціонерного товариства «Оренбургнафта». Винайшов новий спосіб освоєння свердловин, вперше застосований на промислах нафтогазодобувного управління «Бузулукнафта», внаслідок чого добування нафти збільшилося до 1 мільйона. Кавалер ордена Трудового Червоного Прапора (1974). Нагороджено також орденом Вітчизняної війни другого ступеня (1985), медалями.
 
1998 рік. Помер Наум Мойсейович Ланда — російський філософ, кандидат філософських наук (1972), заслужений працівник культури Російської Федерації. Народився  9 грудня 1928 року в Старій Ушиці (нині селище міського типу Кам’янець-Подільського району Хмельницької області). 1951 року закінчив історичний факультет Московського університету. Від 1953 року працював у видавництві «Советская Энциклопедия» (від 1992 року — «Большая Российская Энциклопедия»): молодший редактор, науковий редактор; від 1960 року — в редакції філософії, від 1968 року — її завідувач, від 1992 року — заступник головного редактора із суспільно-політичних і гуманітарних наук. 1972 року захистив кандидатську дисертацію «Розподіл праці та соціальна структура». Брав активну участь у виданні п’ятитомної «Філософської енциклопедії» (1960—1970), працював науковим редактором з питань історичного матеріалізму, соціології та історії зарубіжної філософії. Автор статті «Розподіл праці», розділу «Розвиток Леніним теорії наукового комунізму» у статті «Комунізм», розділу «Науки про людину та суспільство» в статті «Наука». Завідував редакцією філософії «Філософського енциклопедичного словника» (два видання — 1983 і 1989), другого та третього видань «Великої Радянської Енциклопедії», «Радянського енциклопедичного словника», «Великого енциклопедичного словника», «Всесвітнього біографічного словника» та ін. Автор статей для цих видань, а також для виданого Політвидавом (нині видавництво «Республіка») «Філософського словника» (зокрема, словника 1991 року), «Короткого політичного словника», статей для «Дитячої енциклопедії» (в семи томах, видавництво «Просвещение»), для Естонської енциклопедії та ін. Дружина Жанна Борисівна Ланда (народилася 5 грудня 1928 року). Донька Олена Наумівна Ланда (народилася 3 жовтня 1949 року).
 
2001 рік. У містечку Сілвер Спрінг (штат Меріленд, США) померла Оксана Миколаївна Вікул (по чоловікові — Воронина) — українська балерина в США, яка славилася виконанням українських танців власного укладу з модерним спрямуванням. Народилася 20 липня 1921 року в Кам’янці-Подільському. Дитинство та молодість провела у Празі. Там закінчила Український вільний університет, виступала в театральних виставах. Технічну освіту в хореографії здобула в балетних школах Демі-Довгопольського та Єлизавети Нікольської. Обоє керівників були акторами характерних танців у класичному балеті. Нікольська, зокрема, була українського походження. У США продовжила студії танцю, виступала як солістка. Мала власні хореографічні твори.


© Олег Будзей


Дивіться також:

Категорія: Кам'янецький календар | Додав: OlegB (20.09.2015) | Автор: Олег Будзей
Переглядів: 443 | Коментарі: 2 | Теги: Марія Савіна, 21 вересня, кам'янецький календар, Мойсей Доронович | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 2
0
1 RD   (20.09.2015 14:50)
Виходить , що у камянецького герба ювілей - 20 років

0
2 KamPod   (20.09.2015 16:41)
Е-ні. Той герб якому мало б бути 20 років не дожив до цієї круглої дати як офіційний герб.
Зараз (з 2012р) у Кам'янця ось такий герб
 

Имя *:
Email:
Все смайлы
Код *:
Категорії розділу
Кам'янецький календар [366]
Села від А до Я [1]
Історія [54]
Культура [38]
Персоналії [86]
Релігія [11]
Суспільство [21]
Різне [23]
Пошук
Свіжина

Користувач на фейсбуці KamKam поділився ...

Перезвоните пожалуйста по телефону 8 (49...

це все ......., але дуже смешно

Просто все гарно поєднано: головний корп...

З лицьового боку наша монета мабуть найк...

Колись чув таке, що єдиного центра Поділ...


Більше коментарів
Пошук
Статистика
Rated by ORS3
Онлайн всего: 2
Гостей: 1
Пользователей: 1
batareika_194
Copyright MyCorp © 2019Створити безкоштовний сайт на uCoz