Пт, 29.03.2024, 14:32
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » Статті » Знахідки О.Будзея » Кам'янецький календар

Кам’янецький календар на 1 березня

1 березня

Цього дня колись:

1894 рік. Скасовано (17 лютого за старим стилем) Чорнокозинецький костел. Його садибу з усіма землями й спорудами передано в православне відомство.

1894 рік. Подільським губернатором став (17 лютого за старим стилем) дійсний статський радник Олександр Павлович Баумгартен, який до того чотирнадцять років — від 30 січня (18 січня за старим стилем) 1880 року — був київським віце-губернатором. Очолював Подільську губернію до 7 грудня (25 листопада за старим стилем) 1895 року, коли помер у Києві. Його попередником на посаді подільського губернатора був Олександр Олексійович Наришкін, а наступником став Михайло Костянтинович Сем’якін.

1918 рік. Українська Народна Республіка перейшла на новий (григоріанський) календар.

1925 рік. Судова справа над Василем Козицьким — членом петлюрівської організації, що діяла влітку 1921 року в Кам’янці-Подільському.

1963 рік. У Кам’янець-Подільському районі Довжок поглинув Жабинці, Корчівка — Безнісковецьке.

1963 рік. У Кам’янець-Подільському районі перейменовано Залуччя на Подоляни, Привороття Нефедовецької сільради на Подільське, Теклівку на Тернавку.

1963 рік. У Кам’янець-Подільському районі центрами сільських Рад стали Теремці, Гринчук, Подільське, замінивши в цьому статусі відповідно Бакоту, Малинівці, Нефедівці.

1969 рік. У Кам’янець-Подільському районі педагогічному інституті відкрито перший в Україні меморіальний музей поета Івана Кулика. В урочистостях узяли участь письменники Леонід Первомайський і Василь Юхимович.

1985 рік. Перехідні Червоні прапори переможців Всесоюзного соціалістичного змагання 1984 року вручено місту Кам’янцю-Подільському, Кам’янець-Подільському району та колгоспу «Шлях до комунізму» села Крушанівка.

1993 рік. Вищий арбітражний суд України ухвалив повернути Кам’янець-Подільському цементному заводові з бюджету Кам’янець-Подільської міської ради 370 мільйонів 486 тисяч карбованців податку та фінансових санкцій, безпідставно стягнутих податковою інспекцією.

1994 рік. На Кам’янець-Подільському цементному заводі відбулася презентація нової лінії для фасування цементу, спорудженої спільно з київською фірмою «Хорда».

1994 рік. Кам’янець-Подільське районне відділення Пенсійного фонду України очолив Володимир Васильович Турлай.

2001 рік. Створено Кам’янець-Подільський осередок Асоціації керівників шкіл України (голова осередку — директор загальноосвітньої школи № 3 Валерій Петрович Кішко).

2002 рік. У Кам’янці-Подільському з робочим візитом два дні (1—2 березня) перебував посол Польщі в Україні Марек Зюлковський.

2002 рік. У міському Будинку культури відбулися презентація та перше засідання Кам’янець-Подільського осередку Всеукраїнської громадської організації «Зв’язківці України».

2002 рік. У селі Слобідка-Кульчієвецька введено в дію нову сучасну цифрову АТС «Донець».

2002 рік. У Старій Ушиці урочисто відкрито відділення «Телекомсервісу».

 

Цього дня народилися:

1929 рік. У місті Могилів-Подільський (нині Вінницької області) народився Анатолій Вадимович Свідзинський — фізик, доктор фізико-математичних наук (1973), професор (1977). Батько Вадим Юхимович (1888 — 1978) — брат поета Володимира Свідзінського. Анатолій Вадимович закінчив 1952 року фізико-математичний факультет Львівського університету. Працював у Харківському політехнічному інституті (1956—1960), у Харківському фізико-технічному інституті низьких температур АН України (1960—1975). У 1975—1993 роках — професор, завідувач кафедри Сімферопольського університету, у 1993—1995 роках — ректор, від 1995 року — професор кафедри теоретичної фізики та астрономії Волинського університету. Автор наукових праць у галузі теоретичної фізики, атомної енергетики, культурології, політології, філософії. Заступник голови проводу ОУН. У жовтні 1998 року брав участь у святкуванні 80-річчя Кам’янець-Подільського університету.

1938 рік. У селі Острівчани (нині Кам’янець-Подільського району Хмельницької області) народився Микола Григорович Кукурудзяк — доктор історичних наук (1986), професор (1987), заслужений працівник освіти України (1998). Народився в багатодітній селянській сім’ї (1947 року двоє дітей померло, а шестеро вижило). Закінчив початкову школу в Острівчанах, семирічну школу в Руді, Кам’янець-Подільське культосвітній технікум, історичний факультет Чернівецького університету (вступив 1961 року після демобілізації; влітку 1964 року працював на всесоюзній будові — хімічному комбінату в місті Калуш Івано-Франківської області). Після закінчення технікуму працював два роки завідувачем клубу в селі Острівчани, був на строковій військовій службі на Півночі в морській авіації. Після закінчення університету два роки вчителював у Рукшинській середній школі Хотинського району. Навчався у 1968—1971 роках в аспірантурі Чернівецького університету. У 1971—1972 роках — викладач Ніжинського педагогічного інституту (його колегою був Валерій Смолій), потім молодший науковий співробітник інституту історії Північної Буковини (Чернівці). Від 1974 року працював на кафедрі загальної історії Кам’янець-Подільського педагогічного інституту (старший викладач, доцент, з 1985 року — завідувач кафедри). Кандидатська дисертація «Розвиток промисловості і формування робітничого класу на Буковині у другій половині ХІХ — на початку ХХ століття». Докторська дисертація «Робітничий клас Північної Буковини в ІІ половині ХІХ — на початку ХХ століття» (1986). Монографії «Робітничий клас Північної Буковини наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття», «З історії національної школи і педагогічної думки в УНР», книги «Місіонери добродійності і милосердя», «Історико-краєзнавчий нарис села Кременчуки». Помер 1999 року.

1946 рік. У Києві народився Валентин Васильович Щербачов — український спортивний журналіст, заслужений журналіст України (1993). Закінчив 1964 року Київський технікум радіоелектроніки, згодом — факультет журналістики Київського університету (навчався в 1969—1975 роках). 11 січня 1990 року із футбольним тренером Олегом Петровичем Базилевичем був у Кам’янці-Подільському гостем установчої конференції, на якій створено госпрозрахунковий футбольний клуб «Смотрич».

1956 рік. У місті Куйбишев (тепер Самара) народилася Світлана Олександрівна Маренич — українська співачка в складі (з 1972 року) вокального тріо «Мареничі», заслужена артистка УРСР (1979). Закінчила Луцьке культосвітнє училище. 1986 року була учасницею зустрічі у Кам’янець-Подільському міському Будинку культури письменників і майстрів мистецтв України з трудівниками міста й Кам’янець-Подільського району, організованої Українським телебаченням.

1960 рік. Народився Юрій Юрійович Роляк — заступник голови Кам’янець-Подільського міськвиконкому у 1994—1997 роках. Закінчив Харківський університет.

 

Цього дня відійшли у вічність:

1969 рік. У селищі міського типу Малаховка Московської області Росії помер Михайло Іванович Курилко — російський художник і архітектор, заслужений діяч мистецтв РРФСР (1955), професор (1940), головний художник Великого театру СРСР у 1924—1928 роках. Народився 12 червня (31 травня старого стилю) 1880 року в Кам’янці-Подільському. Навчався у Кам’янець-Подільській гімназії (виключено з восьмого класу за розповсюдження нелегальної літератури).

Сцена з балету «Червоний мак». Москва, 1927 рік. Художнє оформлення Михайла Курилка

1982 рік. У Києві помер Григорій Васильович Курковський — український музикознавець, кандидат мистецтвознавства (1940). Народився 9 липня 1898 року в Кам’янці-Подільському. Закінчив 1929 року Київський музично-драматичний інститут. Від 1929 року викладав у Київській консерваторії. Автор монографія «М. В. Лисенко — піаніст» (1973), досліджень «Деякі риси виконавського стилю молодих піаністів капіталістичних країн» (1964), «Педагоги-піаністи Київської консерваторії» (1967).

2002 рік. Померла Катерина Савівна Баценко (дівоче прізвище — Заблоцька) — кандидат філологічних наук (1959). Народилася 5 грудня 1921 року в селі Вила-Ярузькі (нині Чернівецького району Вінницької області). Закінчила 1936 року семирічну школу в рідному селі, 1939 року — Хрінівську середню школу. 1939 року вступила на філологічний факультет Одеського університету (закінчила в червні 1946 року). Закінчивши однорічну асистентуру при кафедрі української мови Одеського університету, працювала у 1947—1950 роках в Луцькому учительському інституті. Від вересня 1950 року — старший викладач, доцент кафедри української мови Кам’янець-Подільського педагогічного інституту. Кандидатську дисертацію «Суфіксальне творення іменників в «Енеїді» Івана Котляревського» захистила 1959 року в Київському університеті. Від 1981 року — пенсіонер, періодично викладала в інституті. Чоловік Євген Миколайович Баценко  в 1964—1984 роках був директором Кам’янець-Подільської середньої школи № 15.

2004 рік. Помер Микола Михайлович Симонов (Сімонов). Народився 18 березня 1918 року в місті Киштим (тепер Челябінської області Росії). Був начальником Кам’янець-Подільського районного відділу внутрішніх справ від лютого 1963 року до квітня 1974 року. Потім працював в органах пожежної охорони.

2013 рік. У Кам’янці-Подільському помер Іван Васильович Покотило — поет, журналіст. Народився 21 лютого (згідно із записом у паспорті — 5 березня) 1951 року в селі Студениця тодішнього Староушицького району (27 жовтня 1978 року село знято з обліку як затоплене) в селянській родині. Був першим редактором газети «Кам’янець-Подільський вісник» у 1990—1991 роках.


© Олег Будзей


Дивіться також:

Категорія: Кам'янецький календар | Додав: OlegB (28.02.2015) | Автор: Олег Будзей
Переглядів: 945 | Коментарі: 4 | Теги: кам'янецький календар, Катерина Баценко, Михайло Курилко, 1 березня, Чорнокозинці, Григорій Курковський, Іван Покотило | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 4
0
1 KamPod   (01.03.2015 19:33) [Материал]
З Чорнокозинець ми стартували коли вирушали у сплав по Збручу. Тоді оглянули замок а от руїни костелу бачили лише мимохідь коли проїжджали там. Але нічого буде нагода, ще раз обов'язково туди навідаюсь.

А от проте що з 1894р ця споруда стала православною ніде не говориться - усі кажуть "костел". Історія мабуть теж має свої правила

0
2 KamPod   (01.03.2015 19:36) [Материал]
так от від якої дати у нас перестали перераховувати дні на новий стиль, а до всього, що було раніше з'явилась примітка "за старим стилем тоді то"

Цитата
1918 рік. Українська Народна Республіка перейшла на новий (григоріанський) календар.

А ще треба розуміти що саме уцей день в нас випало більше десятка днів у році.

0
3 KamPod   (01.03.2015 19:53) [Материал]
Гарна фотка там де про Михайла Івановича Курилка. Усе так ніби реальний корабель і пристань а не сценічне. Дуже гарно характеризує його талант. Світла память

0
4 KamPod   (02.03.2015 18:27) [Материал]
Щодо довідника краєзнавців (1993) то тут знайшов чотири події на 1 березня:
1846р. - 17лютого (1 березня) в с.Сілюково, тепер Смоленської області (Росія) народився Василь Васильович Докучаєв - географ, природознавець, основоположник наукового генетичного ґрунтознавства та зональної агрономії.

Інформації про цю людину є дуже багато, тому якщо потрібно то легко можна прочитати. Скажу лише, що я у 2004р був на зльоті відмінників навчання у Харківському університеті ім.Докучаєва і там багато чув про нього і його діяльність. Дуже гарні спогади. Десь є фотка з погруддям Докучаєва.

Про звязок з Поділлям у Л.Баженова (1993) зазначено: "У 1877 та 1888-94 очолював експедиційні дослідження України, в т.ч.Поділля (1877-78, 1881). Зокрема вивчав грунти, особливості фізгеографії в Ольгопільсьому, Вінницькому, Могилів-Подільському, Ямпільському і Проскурівському повітах".

1947р. - народилась Жовнір Лариса Фролівна - укр. економ-географ, поділлєзнавець.

Працює у Вінницькому державному педагогічному університеті ім.М.Коцюбинського
За Баженовим: "Досліджує економіко-географ. аспекти сучасного Поділля, питання раціонального природокористування".

1855р. - у с.Кущинці, тепер Гайсинського р-ну Вінн.обл. народилась Зуїха Явдоха (справжнє прізвище - Сивак Євдокія Микитівна) - українська народна співачка, фольклористка.
Цікава її історія, тому трішки деталізую:
Народилась у кріпацькій сім'ї, була неписьменною. Явдоха рано лишилася матері, поневірялась по наймах, а підросла – ходила на заробітки у Бессарабію, Херсонську губернію, служила в місцевого поміщика і в шляхтича, і в німця. “Нестатки вигонять із рідної хатки”, “хоч в ката, аби плата”, – згадувала потім вона. В чужих краях “навчилась цінити печену бараболю, білу сорочку й вірне словечко”.
Володіла феноменальною пам'яттю, хорошим природним голосом і своєрідною манерою виконання. Її учень і послідовник Г.Т.Танцюра записав зі слів З. 1008 нар. пісень, близько 400 прислів'їв і приказок, 156 казок та ін. фольклорно-етнограф. матеріали. Пісенний репертуар З. опубліковано окремою збіркою "Пісні Явдохи Зуїхи", частково вміщений у виданні "Українська народна творчість".
Померла 19 січня 1935 у с. Зятківці Гайсинського району


1858р. - у м.Липовець, тепер смт Вінницької обл. народився Тутковський (Тутківський) Павло Аполлонович — український геолог, географ і педагог. Один з основоположників геології й географії України, дійсний член Української (з 1919 року) і Білоруської (з 1928 року) академій наук та Наукового товариства імені Шевченка (з 1923 року).

Про зв'язок з Поділлям у Л.Баженова (1993) зазначається: "У 20-х ррр. співробітничав з природознавцями і дослідниками Поділля і Волині, описав цей регіон у статтях і книгах"

Имя *:
Email:
Код *:
Категорії розділу
Кам'янецький календар [366]
Села від А до Я [1]
Історія [54]
Культура [38]
Персоналії [86]
Релігія [11]
Суспільство [21]
Різне [23]
Пошук
Свіжина
Дуже цікаво розповідає про вулицю Зантус

Доброго дня,
хто може показати на

Скажите пожайлуста а где хранится виньет


да... мне бы такая штуенция не помешала


Пошук
Статистика
Rated by ORS3
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2024Створити безкоштовний сайт на uCoz