Вт, 25.06.2019, 14:42
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » Статті » Знахідки О.Будзея » Кам'янецький календар

Кам’янецький календар на 17 січня

17 січня

Цього дня колись:

1901 рік. У соборі святого Юра у Львові відбулася інтронізація (вступ на владичий престол) 35-річного Андрея Шептицького, якого місяць тому, 17 грудня 1900 року, Папа Римський Лев III іменував митрополитом Галицьким, архієпископом Львівським і єпископом Кам’янець-Подільським.

1919 рік. Професорсько-викладацька корпорація Кам’янець-Подільського державного українського університету, відкритого 22 жовтня 1918 року, зросла, відповідно до наказу ректора університету Івана Огієнка, на 7 чоловік. Серед призначених — приват-доцент кафедри історії Дмитро Дорошенко, старший асистент кафедри фізики Олександр Аленич.

1939 рік. У Кам’янці-Подільському відбулося судове слухання у справі про вбивство 8 листопада 1938 року на Славутському фаянсовому заводі стахановця Вакуленчука. Слідством встановлено, що злочин вчинено «з класової помсти злісними прогульниками — за активну виробничу та громадську діяльність потерпілого». Справу передано до Військового трибуналу.

1946 рік. У Кам’янці-Подільському створено транспортну контору. 1956 року її розділено на два підприємства: одне перевозило вантажі, інше (автобусно-так­со­мо­торний парк) — пасажирів. 1960 року парк став АТП-22011, 1986 року — АТП-16808, від 1995 року — ВАТ «Ка­м’я­нець-Подільське АТП-16808».

1959 рік. На позачерговому XX з’їзді Комуністичної партії України на четвертому (вечірньому) засіданні виступив із промовою у дебатах по доповіді першого секретаря ЦК Компартії України Миколи Вікторовича Підгорного перший секретар Кам’янець-Подільського райкому Комуністичної партії України Антон Архипович Клеванський. Він звернув увагу на оплату праці колгоспників, зазначив, що «трудодень, як відомо, не точно відображає затрату праці, а в низці колгоспів трудодень себе пережив».

1961 рік. Мешканці міста Кам’янця-Подільського та Кам’янець-Подільського району вперше почули з репродукторів і приймачів місцеві радіопередачі: у вівторок почала працювати районна редакція радіомовлення на громадських засадах. До її складу ввійшли місцеві журналісти, партійні працівники, спеціалісти промисловості та сільського господарства. 27 січня 1961 року про це повідомила газета «Радянська Україна», що видавалася в Києві. Загалом у Хмельницькій області тоді було створено п’ять редакцій радіомовлення.

1970 рік. У Старому місті, в корпусі історичного факультету Кам’янець-Подільського педагогічного інституту, відкрито музей українського партійного та державного діяча Володимира Петровича Затонського. Тут він навчався в Кам’янець-Подільській чоловічій гімназії в 1898—1906 роках. На відкриття музейної кімнати прибула дочка Володимира Петровича — Ніна Володимирівна, викладач одного з харківських вишів. Народний скульптор із Чернівців Опанас Євгенович Шевчукевич передав у подарунок музеєві виготовлене ним погруддя Затонського.

1983 рік. Вийшов на пенсію кандидат філологічних наук Семен Єфремович Вайнтруб, який понад 30 років (від жовтня 1951 року) викладав у Кам’янець-Подільському педагогічному інституті, був доцентом кафедри російського мовознавства. Захищена ним 1967 року кандидатська дисертація стосувалася літературознавчої та мовознавчої термінології у творах Олександра Пушкіна. Цьому російському поетові присвячено чимало праць Семена Єфремовича. Помер у серпні 2001 року.

1986 рік. Наказом № 23 Міністерство культури СРСР затвердило всесоюзний «Список історичних міст та інших населених пунктів СРСР, проекти розпланування, забудови та реконструкції яких підлягають погодженню з Міністерством культури СРСР». Цей список, погоджений із Держбудом СРСР, містив 19 українських міст. До речі, їх подано в Списку не за алфавітом чи адміністративною належністю, а за ступенем історико-культурної цінності в такій послідовності: Київ, Чернігів, Кам’янець-Подільський, Львів, Ужгород, Мукачеве, Севастополь, Судак, Керч, Бахчисарай, Володимир-Волинський, Виноградів, Білгород-Дністровський, Путивль, Хотин, Біла Церква, Новгород-Сіверський, Полтава, Ромни. Український архітектор і мистецтвознавець Віктор Васильович Вечерський у монографії «Спадщина містобудування України. Теорія і практика історико-містобудівних пам’яткоохоронних досліджень населених місць», виданій 2003 року, зауважив: «Список цей викликає дуже багато запитань: чому, приміром, є Новгород-Сіверський, але немає Ніжина; чому є Ужгород, але немає Чернівців; чому, зрештою, немає Луцька, Івано-Франківська, Одеси, Глухова, Сум і так далі? Хоча цим рішенням союзні органи прагнули взяти під контроль процес неминучих містобудівних перетворень в історичних центрах міст, проте важливої ролі зазначений список не відіграв».

1990 рік. Наказом міністра галузі в Кам’янці-Подільському на базі заводу «Електроприлад» створено однойменне виробниче об’єднання, до якого увійшли Чемеровецький завод товарів народного споживання та цегельний завод. Директор заводу Анатолій Прокопович Чебаков став генеральним директором об’єднання.

1992 рік. Ухвалою Хмельницької обласної ради в Кам’янець-Подільському районі відновлено Княжпільську сільську раду, ліквідовану 10 березня 1960 року.

1998 рік. У колективному сільськогосподарському підприємстві «Нове життя» села Залісся Перше замість Миколи Стефанюка головою правління господарства обрано Миколу Соломона.

2006 рік. У Кам’янці-Подільському напередодні чергових виборів до Верховної Ради України, призначених на 26 березня 2006 року, побувала голова Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» Юрія Володимирівна Тимошенко. Вона оглянула Стару фортецю, дала прес-конференцію для журналістів у Ратуші, загадала бажання під аркою, що веде до Кафедрального костелу святих апостолів Петра й Павла, у сквері «Гунські криниці» виступила на мітингу перед кам’янчанами. Юлії Володимирівні вручили низку книг про місто над Смотричем, зокрема «Вулицями Кам’янця-Подільського».

 

Цього дня народилися:

1732 рік. Народився Станіслав Август Понятовський — останній польський король (у 1764—1795 роках). Тричі (1766 року, 1775 року та 11—16 листопада 1781 року) відвідував Кам’янець-Подільський. В пам’ять про останній візит у місті збудовано тріумфальну арку як вхід на подвір’я Кафедрального костелу. Проводив політику, яка повністю відповідала інтересам Росії, що значною мірою спричинилося до утворення Барської конфедерації 1768 року. Нерішуче й непослідовно здійснював реформи, спрямовані на зміцнення державного ладу Речі Посполитої. За Понятовського відбулися три поділи Польщі (1772, 1793, 1795) між Австрією, Пруссією та Росією, внаслідок яких польська держава перестала існувати. Зокрема, внаслідок другого поділу Кам’янець-Подільський від Польщі відійшов до Російської імперії. 25 листопада 1795 року зрікся престолу. Меценат науки та мистецтва. Останні роки життя провів у Гродно та Петербурзі. У другому з цих міст помер 12 лютого 1798 року.

1813 рік. У Кам’янці-Подільському народився (5 січня за старим стилем) Сильвестр Сильвестрович Гогоцький — філософ, історик філософії, представник київської духовно-академічної філософської школи, магістр богослов’я, доктор філософії та філології. Навчався у Кам’янець-Подільському духовному училищі. Закінчив Подільську семінарію та Київську духовну академію (1837), у якій згодом (у 1841—1850 роках) викладав філософію. Гогоцький став автором першої вітчизняної філософської енциклопедії — чотиритомного «Философского лексикона» (1857–1873). Помер 11 липня (29 червня за старим стилем) 1889 року.

1901 рік. На Холмщині народився Микола Захарович Суслопаров — український бібліограф, мовознавець, Знавець класичних мов. 1919 року закінчив Кам’янець-Подільську чоловічу гімназію. Розшифрував низку стародавніх написів трипільської та зрубної археологічних культур, дохристиянського письма на Русі і розробив наукову методику дешифрування давнього письма. Помер 21 листопада 1974 року в Києві.
 


Мовознавець Микола Суслопаров. Робота художника Віктора Зарецького, 1975 рік


1903 рік. Народився Афанасій Іванович Людвінський — доктор технічних наук, професор. 1928 року закінчив Київський політехнічний інститут. У 1931—1941 роках працював доцентом Кам’янець-Подільського силікатного, а далі Харківського хіміко-технологічного інститутів, а після війни — завідувачем кафедри хімічної технології кераміки та вогнетривів у Дніпропетровському металургійному інституті (до 1973 року).

1927 рік. У селі Рябіївка (нині Волочиського району Хмельницької області) народився Ігор Прокопович Гасюк — журналіст. Закінчив 1962 року відділення журналістики Вищої партійної школи при ЦК Компартії України. Працював власним кореспондентом «Радянського Поділля» у Шепетівці (у 1967—1975 роках) та Кам’янці-Подільському (у 1975—1987 роках). Зібрав велику колекцію афоризмів українських авторів (частково опубліковано в 1996—1997 роках у «Кам’янець-Подільському віснику»). Помер 17 квітня 1997 року в Кам’янці-Подільському.

1938 рік. У селі Острівчани Кам’янець-Подільського району народився Микола Андрійович Кобля — майбутній протоієрей Української православної церкви (Московський патріархат). У 1958—1960 роках служив у лавах Радянської армії. 1960 року закінчив Ставропольську духовну семінарію. 1 серпня 1960 року здійснено його рукопокладення в сан ієрея. Від 1 вересня 1995 року протоієрей Микола служив у Свято-Миколаївському храмі міста Хмельницького. Помер 5 липня 2011 року (був найстаршим кліриком Хмельницької єпархії).

1949 рік. Народився Іван Михайлович Романчук — заслужений лікар України (2007). Був начальником Кам’янець-Подільського міського управління охорони здоров’я у 2003—2005 роках, а в 2006—2014 роках — головою Кам’янець-Подільської районної ради.

 

Цього дня відійшли у вічність:

1863 рік. У Парижі помер Еміль Жан Орас Верне — французький батальний живописець. Народився 30 червня 1789 року в Парижі. 23—24 вересня 1842 року перебував у Кам’янці-Подільському в почті російського імператора Миколи І, робив замальовки міста.

1906 рік. У Самборі (нині Львівської області) померла Теофілія Йосипівна Бачинська (дівоче прізвище — Лютомська) — українська співачка, балетна та драматична актриса, дружина актора, режисера й антрепренера Омеляна Васильовича Бачинського. У 1853—1863 роках виступала в польсько-російсько-українських трупах у Києві, Кам’янці-Подільському, Житомирі.

1981 рік. У Києві помер Василь Миколайович Батюшков — український живописець, член Спілки художників України (1957). Народився 18 січня (6 січня за старим стилем) 1894 року в Самарі. Автор циклу «Пам’ятні місця поета Костянтина Батюшкова» (1965—1972). 1972 року в акварелях відобразив Кам’янець-Подільський. 1973 року в Ратуші відбулася виставка акварелей Батюшкова. Після смерті художника його родичі 1982 року передали багато його акварелей до Кам’янець-Подільського історичного музею-заповідника.


© Олег Будзей


Дивіться також:

Категорія: Кам'янецький календар | Додав: OlegB (16.01.2015) | Автор: Олег Будзей
Переглядів: 2816 | Коментарі: 5 | Теги: Штейн, 17 січня, Гогоцький, Суслопаров, кам'янецький календар | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 5
0
1 KamPod   (16.01.2015 23:30)
Дуже цікавий списочок міст УРСР "за ступенем історико-культурної цінності" (1986р). Кам'янець тут звично йде на третьому місті, але дивно що не після Києва і Львова, як це прийнято зараз.

0
2 KamPod   (16.01.2015 23:33)
Про Гогоцького кілька років тому збирав матеріал для наукової роботи в школі про відомих діячів краю. Про нього тоді зібралось досить матеріалу. Не скажу що якась там нова аналітика чи висновки, але біографічна підбірка була досить ретельна. Треба глянути чи не збереглось.

А ще про Штейна тоді думав шукати інформацію. Тут класна фотка (1964р), додає живості

0
3 KamPod   (16.01.2015 23:47)
Стоп-стоп-стоп... А це не той Кобля, що правив у єдиній діючій у місті в радянські часи Покровській церкві?

Цитата
1938 рік. У селі Острівчани Кам’янець-Подільського району народився Микола Андрійович Кобля— майбутній протоієрей Української православної церкви (Московський патріархат). У 1958—1960 роках служив у лавах Радянської армії. 1960 року закінчив Ставропольську духовну семінарію. 1 серпня 1960 року здійснено його рукопокладення в сан ієрея. Від 1 вересня 1995 року протоієрей Микола служив у Свято-Миколаївському храмі міста Хмельницького. Помер 5 липня 2011 року (був найстаршим кліриком Хмельницької єпархії).


Того називали отець Лаврентій і він хрестив мене, як і мабуть усіх хрещених у Кам'янці дітей того часу

0
4 OlegB   (17.01.2015 00:06)
То Лаврентій Андрійович Кобля (1925-2004). Можливо, що брат цього Коблі (Миколи Андрійовича), але це ще потрібно дослідити.

0
5 KamPod   (17.01.2015 11:22)
Лаврєнтія, мабуть всі знали  у місті. Він мав хату і жив на селищі Смірнова, недалеко від дитсадка (зараз початкова школа). У 90-х у нього у времянці (чи то другій хаті) було все облаштовано для проведення обрядів. Там я був присутній на хрещенні своєї племінниці.

Имя *:
Email:
Все смайлы
Код *:
Категорії розділу
Кам'янецький календар [366]
Села від А до Я [1]
Історія [54]
Культура [38]
Персоналії [86]
Релігія [11]
Суспільство [21]
Різне [23]
Пошук
Свіжина

Користувач на фейсбуці KamKam поділився ...

Перезвоните пожалуйста по телефону 8 (49...

це все ......., але дуже смешно

Просто все гарно поєднано: головний корп...

З лицьового боку наша монета мабуть найк...

Колись чув таке, що єдиного центра Поділ...


Більше коментарів
Пошук
Статистика
Rated by ORS3
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2019Створити безкоштовний сайт на uCoz