Чт, 19.05.2022, 18:08
Вітаю Вас Guest
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » Статті » Знахідки О.Будзея » Кам'янецький календар

Кам’янецький календар на 17 липня
17 липня

Цього дня колись:

1919 рік. У Кам’янці-Подільському Симон Петлюра прийняв делегацію від єврейської громади кам’янчан і запевнив її у послідовності свого курсу на боротьбу з погромниками.

1919 рік. Географ Володимир Олександрович Геринович, який у складі Начальної команди Української Галицької армії прибув до Кам’янця-Подільського, написав прохання до ректора Кам’янець-Подільського державного українського університету Івана Івановича Огієнка, в якому пропонував свої послуги у викладанні географічних наук. Невдовзі він став в університеті приват-доцентом кафедри географії, а в радянський час був ректором Кам’янець-Подільського інституту народної освіти.

1919 рік. Ректор Кам’янець-Подільського державного українського університету Іван Огієнко листовно звернувся до міністра народної освіти Петра Холодного з проханням щодо виконувача обов’язків екстраординарного професора кафедри фізіології сільськогосподарського факультету Миколи Геращенка, який добровільно тимчасово служив лікарем до доручень у Головному військово-санітарному управлінні. Огієнко писав: «Беручи на увагу необхідність функціонування сільськогосподарського факультету, а також абсолютну неможливість ким-небудь замінити пана Геращенка, ласкаво прошу Вас, високоповажний пане міністре, поклопотатися в міністра народного здоров’я, якому підлягає Головне військово-санітарне управління, про звільнення пана Геращенка від служби в найближчому часі і тим дати змогу йому працювати з організації як кафедри фізіології, так і взагалі сільськогосподарського факультету».

1922 рік. Громадськість Кам’янця-Подільського широко відзначила 70-річчя професора Петра Миколайовича Бучинського (народився 12 лютого 1852 року в селі Довжок Кам’янецького повіту Подільської губернії).

1925 рік. У Кам’янці-Подільському газета «Червоний кордон» опублікувала статтю «Про Кам’янецьке «мистецтво», в якій діяльність Шевченківського театру міста зазнала нищівної критики. Попри те, що Кам’янецька окружна політосвіта пишалася театром і називала його «храмом мистецтва», дописувач вважав репертуар театру «гнилим-трухлявим барахлом», наводячи, як приклад, п’єси «Змова імператриці», «Астихови», «Бім-Бом», «Весілля Кречинського». Митцям дорікали, що на сцені немає революційних п’єс. Тож дописувач вніс пропозицію окружній політосвіті реорганізувати театр: звернути увагу на репертуар і добрати відповідну трупу.

1975 рік. Відбулося стикування американського космічного корабля «Аполлон» і радянського космічного корабля «Союз-19». До дня стикування космічних апаратів фабрика «Нова Зоря» і підприємство «Ревлон» (Бронкс) випустили по одній партії парфумів «ЕПАС» (Експериментальний Політ «Аполлон» — «Союз») обсягом 100 тисяч флаконів кожна. Американські фахівці виготовили упаковку, а вміст флаконів став результатом роботи радянських парфумерів із використанням деяких французьких компонентів. Обидві партії було моментально розпродано. Як пам’ять про той день, флакон парфумів «ЕПАС» зберігається у фондах Кам’янець-Подільського державного історичного музею заповідника.


Парфуми «ЕПАС»

1996 рік. Кам’янець-Подільська телерадіокомпанія (генеральний директор Анатолій Подолян) вперше вийшла в телеефір з регулярними передачами — тоді на каналі ГРТ.

1998 рік. У сквері «Гунські криниці» відбувся творчий вечір кам’янецьких музикантів 1970—1980-х років.

2001 рік. Президент України Леонід Кучма підписав Указ про нагородження головного редактора газети «Край Кам’янецький» Мар’яна Івановича Красуцького орденом «За заслуги» третього ступеня. Того ж дня директорові Кам’янець-Подільського індустріального технікуму Анатолієві Артемовичу Чорному надано звання «Заслужений працівник освіти України». 1999 року він був довіреною особою Леоніда Кучми під час виборів Президента України.

2003 рік. Кабінет Міністрів України ухвалив виділити Хмельницькій обласній державній адміністрації 406 тисяч гривень для проведення заходів із ліквідації наслідків пожежі в приміщенні Кам’янець-Подільського міського архіву та реставрації й відновлення документів Національного архівного фонду, що постраждали внаслідок пожежі.

2014 рік. За участі першого заступника голови Хмельницької обласної ради Віктора Адамського на базі Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника відбулося виїзне засідання постійної комісії обласної ради з питань науки, освіти, культури, молодіжної політики, спорту, туризму та інформаційного простору. В роботі засідання взяли участь члени постійної комісії Кам’янець-Подільської міської ради з питань освіти, культури, молоді і спорту. Учасники засідання вивчили технічний стан об’єктів музею-заповідника, які потребують чималих коштів для реставрації — Північного дворика Старого замку, Пристінного корпусу, оглядового майданчика Старого замку, Ратуші та Нової Західної вежі.
 

Цього дня народилися:

1886 рік. У місті Гадяч Полтавської губернії народився Андрій Гаврилович Макаренко — український політичний діяч, один з організаторів (1917) українських залізничників, голова їх спілки, за гетьманату (1918) — директор департаменту в міністерстві залізниць. У Кам’янецьку добу Директорії Української Народної Республіки (1919 рік) як член Директорії УНР жив і працював у Кам’янці-Подільському. Помер 28 вересня 1963 року в Х’юстоні (штат Техас, США).

1938 рік. У Вінниці народився Віктор Дмитрович Яворський — український архітектор, художник. Закінчив 1966 року архітектурний факультет Київського художнього інституту (нині Національна академія образотворчого мистецтва й архітектури). У 1991—1994 роках працював головним архітектором Кам’янця-Подільського.

1940 рік. Народилася Людмила Олександрівна Орусь — секретар (у 1981—1990 роках), керівник справ (у 1990—1994 роках) у Кам’янець-Подільському міськвиконкомі, провідний спеціаліст (у 1995—2000 роках) Фонду соціального захисту України. Деякий час  (до 1981 року) працювала директором Кам’янець-Подільської середньої школи № 12.

1957 рік. Народився Віктор Борисович Білоус — депутат Кам’янець-Подільської районної ради.

1960 рік. У селі Гута-Яцковецька Дунаєвецького району Хмельницької області народилася Валентина Петрівна Волошина — директор приватного підприємства «Оскар», депутат Кам’янець-Подільської міської ради чотирьох скликань (обрано 1990, 2002, 2006 і 2010 року), почесний громадянин Кам’янця-Подільського. 1975 року закінчила з відзнакою восьмирічну школу, 1979 року — Кам’янець-Подільське медичне училище, 1992 року — історичний факультет Кам’янець-Подільського педагогічного інституту (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). У 1979—1986 роках працювала у медичних закладах міста Кам’янця-Подільського та Дунаєвецького району: медичною сестрою у сирітському будинку «Малятко» (Кам’янець-Подільський), завідувачем профілакторію в селі Гута-Яцковецька, головною медичною сестрою Кам’янець-Подільської дитячої лікарні. У 1986—2010 роках очолювала Кам’янець-Подільську міську організацію Товариства Червоного Хреста. З 1996 року до червня 2010 року вела підприємницьку діяльність. 27 липня 2010 року Волошину обрали секретарем Кам’янець-Подільської міської ради, 17 листопада 2010 року її на цій посаді змінив Василь Сенюк. Волошина далі продовжила підприємницьку діяльність. Нагороджено відзнакою міської ради «Честь і шана», найвищими відзнаками Товариства Червоного Хреста. Очолює в міській раді депутатську групу «Народна рада», створену в січні 2014 року (до її складу увійшли 22 депутати від «Батьківщини», «Свободи», «Удару» та депутатська група «Право громади»).

1963 рік. Народилася Тетяна Петрівна Атаманюк — директор Кам’янець-Подільської станції юних туристів (від 1 вересня 1994 року).

1970 рік. У Кам’янці-Подільському народилася Інна Михайлівна Шоробура — доктор педагогічних наук, професор, ректор Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії. 1992 року закінчила Чернівецький університет. Працювала вчителем географії та економіки в школах Хмельницького. 2001 року захистила кандидатську дисертацію «Соціалізація старшокласників у процесі вивчення гуманітарних предметів», 2007 року — докторську дисертацію «Становлення та розвиток шкільної географічної освіти в Україні (XIX—XX століття)». Від 2001 року — завідувач кафедри шкільної педагогіки та психології Хмельницького гуманітарно-педагогічного інституту, від 2006 року — перший проректор Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, від травня 2009 року — її ректор. 2005 року в Кам’янці-Подільському у видавництві «Абетка» побачила світ книжка Шоробури «Шкільна географічна освіта: історія, проблеми, перспективи».

1974 рік. У Кам’янці-Подільському народився Дмитро Георгійович Новіков — старший лейтенант запасу, депутат Кам’янець-Подільської міської ради. У 1981—1991 роках навчався в загальноосвітніх школах Росії та України. У 1991—1998 роках навчався в Подільський державній аграрно-технічний академії, здобув спеціальність зооінженера. У 2004—2006 роках пройшов перепідготовку при Інституті післядипломної освіти Подільського державного аграрно-технічного університету, став спеціалістом з обліку та аудиту. Працював у 1994—1998 роках начальником караулу відділу охорони фірми «Хорда ЛТД», у 1998—2001 роках — спортивним інструктором в «Асоціації спортивних єдиноборств» Кам’янця-Подільського, з 2001 року — менеджером з питань збуту ВАТ «Подільські Товтри» (село Вербка Кам’янець-Подільського району). Від 2004 року працює старшим майстром виробничого навчання Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Хмельницької області Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

1974 рік. У селі Голосків Кам’янець-Подільського району Хмельницької області народився Віталій Валентинович Ремішевський — рядовий, водій 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). Пройшов війни в Іраку та Лівані. 2006 року звільнився з Чернівецького 30-го полку та став працювати далекобійником. З початком сутичок на Донбасі пішов до військкомату, проте виявилося, що особову справу колишнього військового загубили. Після тривалих пошуків документів записався добровольцем до Житомирської 95-ї аеромобільної бригади. Загинув 20 січня 2015 року в бою з російськими збройними формуваннями в районі аеропорту Донецька. Як повідомили у Хмельницькому обласному військкоматі, поблизу села Піски Ясинуватського району Донецької області його тактична група потрапила під обстріли бойовиків. Залишилася дружина та троє дітей.

Віталій Валентинович Ремішевський
 

Цього дня відійшли у вічність:

1918 рік. В Єкатеринбурзі більшовики розстріляли Миколу ІІ (Миколу Олександровича Романова) — останнього російського імператора. Народився 18 травня (6 травня за старим стилем) 1868 року в Царському Селі (тепер місто Пушкін). Був на престолі 22 роки — від 2 листопада (21 жовтня за старим стилем) 1894 року до 15 березня (2 березня за старим стилем) 1917 року. Під час Першої світової війни двічі — 1915 та 1916 року — відвідував Кам’янець-Подільський.

1964 рік. Помер Пінхас Аврумович Гольдфарб — окуліст. Народився 1893 року в місті Сквира Київської губернії (нині один із районних центрів Київської області) в сім’ї бідного єврейського службовця. Навчався з 1912 року і закінчив 1917 року гімназію в Сквирі (від травня 1913 року до квітня 1916 року був аптекарським учнем в аптеці К. Вайнштока). 1918 року вступив на медичний факультет Київського медичного інституту (закінчив 1924 року). Працював у міській лікарні Білої Церкви, з травня 1925 року — окулістом в Старокостянтинові. Під час німецько-радянської війни перебував в евакуації в Полтаві, Іваново. Наприкінці 1944 року переїхав до Кам’янця-Подільського. Працював завідувачем очного відділення Кам’янець-Подільської міської лікарні у 1945—1960 роках (його наступницею на цій посаді стала його учениця Олександра Григорівна Потопальська). У 1950—1955 роках був обласним окулістом. У 1945—1955 роках викладав курс очних хвороб у Кам’янець-Подільському медичному училищі. Від 1960 року перебував на пенсії. Донька Сара в 1950—1989 роках працювала окулістом у Кам’янці-Подільському — спочатку в міській, а потім у дитячій лікарні.

1986 рік. У Києві померла Олена Станіславівна Компан — український історик, доктор історичних наук (1965). Народилася 19 березня (6 березня за старим стилем) 1916 року в селищі Єнакієве Бахмутського повіту Катеринославської губернії (нині місто обласного підпорядкування Донецької області) в родині поляка, техніка-залізничника, якого 1937 року репресували, та його дружини, росіянки. Навчалася в Києві: в 1933—1934 роках в Інституті іноземних мов, а в 1934—1935 роках — у Польському педагогічному інституті. У 1935—1936 роках викладала у 53-й середній школі Києва. 1940 року закінчила історичний факультет Київського університету. У 1939—1940 роках працювала екскурсоводом у Київському екскурсійному бюро, старшим методистом Дитячої екскурсійної станції в Києві, у 1940—1941 роках — науковим співробітником Краєзнавчого музею в Чернівцях. У роки війни з німцями перебувала в евакуації у Ферганській області Узбецької РСР, де у 1941—1943 роках працювала ланковою бригади бавовноробів. 1944 року повернулася до Києва. У 1944—1947 роках працювала завідувачем відділу історії ХIХ століття в Державному республіканському історичному музеї УРСР в Києві, від 1947 року — в Інституті історії України АН УРСР (з 1953 року — Інститут історії АН УРСР; нині Інститут історії України Національної академії наук України): у 1947—1950 роках — аспірантка, у 1950—1956 роках — молодший науковий співробітник, у 1956—1972 роках — старший науковий співробітник. 1950 року захистила кандидатську дисертацію про формування робітничого класу залізорудної та металургійної промисловості Півдня України в 1880—1890-х роках (науковий керівник — Федір Лось). 1964 року захистила докторську дисертацію про міста України в другій половині XVII століття. Брала активну участь у русі шістдесятників та в діяльності Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, зокрема очолювала секцію досоціалістичних формацій. У другій половині 1960-х років — на початку 1970-х років була членом редакційної колегії щомісячного республіканського радіожурналу «Скарби України». Мала широкі зв’язки серед шістдесятників, зокрема завдяки другому чоловікові — українському письменникові Іванові Сенченку (1901—1975). 12 вересня 1972 року була звільнена з Інституту історії АН УРСР, формально — за скороченням штатів. Компан — автор низки праць з історії пізнього Середньовіччя та ранньомодерних часів, зокрема з історії українських міст і міщанства XVII століття. У своїх студіях прагнула позбутися жорсткої детермінованості та апріорних схем, намагалася вивчати українське середньовіччя в загальноєвропейському контексті. У працях Компан представлені оригінальні розробки проблеми міжформаційних стиків на фактографічному матеріалі з історії українських міст, теза про симбіоз середньовічного міста й села та ін. Учасниця третьої Подільської історико-краєзнавчої конференції, що відбулася в травні 1969 року в Кам’янці-Подільському, на яку представила доповідь «Місто Кам’янець-Подільський — центр навчання ремеслу в XVIIXVIII століттях (за матеріалами цехових книг)».

Іван Сенченко й Олена Компан

1989 рік. У Києві помер Петро Микитович Довгалюк — український літературознавець, кандидат філологічних наук (1959). Народився 6 грудня (23 листопада за старим стилем) 1904 року в селі Гущинці (тепер Калинівського району Вінницької області). У Кам’янці-Подільському закінчив 1923 року радянську партійну школу, навчався у 1924 — 1925 роках на робітничому факультеті сільськогосподарського інституту, працював від вересня 1924 року завідувачем відділу листів редакції газети «Червоний кордон». Закінчив 1934 року Харківський університет. У 1949—1965 роках працював в Інституті літератури імені Тараса Шевченка Академії наук Української РСР.

1997 рік. У селі Гуменці Кам’янець-Подільського району помер Микола Іванович Любенчук — народний депутат України першого скликання (у 1990—1994 роках), один із тих, хто 24 серпня 1991 року проголосував за «Акт проголошення незалежності України». Народився 31 липня 1946 року в селі Шутнівці Кам’янець-Подільського району. 1977 року закінчив Кам’янець-Подільський сільськогосподарський інститут (нині Подільський державний аграрно-технічний університет), за фахом — інженер-механік. Від січня 1982 року працював головою правління колгоспу імені Котовського села Гуменці. Див. про нього статтю «Хрещений батько київського часу».


© Олег Будзей


Дивіться також:

Категорія: Кам'янецький календар | Додав: OlegB (16.07.2015) | Автор: Олег Будзей
Переглядів: 480 | Коментарі: 3 | Теги: Компан, 17 липня, кам'янецький календар, Огієнко, Любенчук, Геринович | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 3
0
1 KamPod   (16.07.2015 21:20) [Материал]
У довіднику дослідників Поділля (1993) відмітив такі дати:

1945р. - у с. Хижинці Вінницького р-ну Вінн. обл.) народилась Валентина Кирилівна Борисенко - укр. етнограф, дослідник Поділля, доктор історичних наук (1992), професор кафедри етнології та краєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
За довідником вона "Досліджує весільну обрядовість, особливості у традиційній культурі і побуті українців і поляків Поділя на рубежі XIX-XXст., інші етнографічні аспекти краю. Канд. дис.: "Взаємозв'язки в традиційній культурі і побуті українців і поляків Поділля в кінці XIX - на поч. XXст." (Мінськ, 1974). Учасник Под., Вінн. і Тернопільськ. історико-краєзнавчихх конференцій"

1871р. - у с.Татарське, тепер с.Піщани Стрийського р-ну Львів. обл. народився Філарет Михайлович Колесса - фольклорист, музикознавець, композитор, літературознавець. Про те що про нього написано в довіднику я писав укометарі до календаря за 3 березня - дату смерті Філарета

0
2 KamPod   (16.07.2015 21:49) [Материал]
У книзі "Кам'янець - остання столиця УНР зустрів таку цікаву згадку пов'язану з цією датою:
_________________________

__________________________

Липа останнім часом на слуху у нас на сайті, тож зробив деякий пошук і знайшов публікацію про нього Будзей О. Кам’янець Липівський , а також згадку у "Кам'янецькому календарі за 5 травня " - у дату народження Юрія Липи. А ще про його батька є стаття: Іван Липа — справжній українець

0
3 KamPod   (17.07.2015 11:35) [Материал]
Ніколи не чув про духи на честь стиковки космічних кораблів "Аполон"-"Союз" а тут ще й виявляється у нашому музеї в фондах є флакончик. Цікаво чи виставлений він десь у виставкових залах? В будь-якому разі я або не бачив взагалі, або не звертав уваги

Имя *:
Email:
Все смайлы
Код *:
Категорії розділу
Кам'янецький календар [366]
Села від А до Я [1]
Історія [54]
Культура [38]
Персоналії [86]
Релігія [11]
Суспільство [21]
Різне [23]
Пошук
Свіжина
Скажите пожайлуста а где хранится виньет


да... мне бы такая штуенция не помешала


Паради 1 травня - 

Користувач на фейсбуці KamKam поділився

Перезвоните пожалуйста по телефону 8 (49


Більше коментарів
Пошук
Статистика
Rated by ORS3
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2022Create a free website with uCoz