Чт, 28.03.2024, 19:53
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » Статті » Знахідки О.Будзея » Персоналії

Хрещений батько київського часу
7 червня 1990 року під час 33-го засідання Верховної Ради Української РСР слова попросив депутат від Чемеровецького виборчого округу Микола Любенчук, голова колгоспу імені Котовського села Гуменці Кам’янець-Подільського району. Оголошена ним заява від групи депутатів-аграрників мала своїм наслідком досить несподіваний і радикальний результат: Україна вийшла із зони московського часу та стала жити за власним — київським часом.
 
З ЛЕГКОЇ РУКИ МИКОЛИ ІВАНОВИЧА

Ось цей історичний виступ Миколи Івановича: «Шановні товариші, шановний голово, шановні товариші депутати! Група аграрників, яка налічує 135 чоловік, доручила мені виступити перед вами з такою заявою. Більшість нашого населення в різних областях України під час передвиборчої кампанії і тепер підтримує думку про відміну раніше прийнятого рішення щодо літнього часу. Претензії виборців обґрунтовані. Особливо важке становище, яке сьогодні виникло в суспільстві, найбільше стосується сільського населення та тих дітей, які сьогодні проживають на території сіл, і це вимагає від нас виступити з даною заявою. Перед цим у секретаріат нашої сесії я подав документ, підписаний майже 200 депутатами. Тому прошу вас підтримати дану заяву і прийняти сьогодні таку постанову».

Далі Любенчук оприлюднив проект постанови, яка складалася всього з двох пунктів: «Відмінити літній час на всій території України з червня 1990 року» (точний день червня мала уточнити сесія) та «Доручити Раді Міністрів Української РСР підготувати і прийняти до виконання даної постанови відповідне рішення».

Насамкінець Микола Іванович повідомив, що «за дорученням підписали дану заяву Любенчук, Тимчук, Мороз та інші товариші». Після оплесків Микола Артеменко, який головував на цьому засіданні, зауважив: «Шановні товариші! Хоча ваші оплески були дуже гучні, але приймати постанову без обговорення, мабуть, буде неправильно. Тому, якщо є бажаючі, будь ласка, до мікрофонів».

Після бурхливого обговорення депутати домовилися доручити Раді Міністрів УРСР підготувати відповідні висновки. 8 червня заступник Голови Ради Міністрів УРСР Віктор Урчукін доповів депутатам, що ще 1930 року Рада Народних Комісарів СРСР для кращого використання світлового часу ввела в СРСР декретний час, тобто стрілки годинників було переведено на одну годину вперед проти поясного часу. Нині Рада Міністрів УРСР запропонувала скасувати в Україні декретний час (як це не так давно було зроблено в Литві, Латвії, Естонії, Молдові). Опитування безпосередньо голів обласних рад і облвиконкомів, засвідчило, що 18 областей та міста Київ і Сімферополь висловились за його скасування.

11 червня 1990 року під час 37-го засідання депутати ухвалили постанову «Про зміну порядку обчислення часу на території Української РСР» («за» — 287 голосів, «проти» — 48). В ній зазначено: «Установити з 1 липня 1990 року на території Української РСР час другого часового поясу без додання однієї години (московський час мінус одна година)». Так із легкої руки Миколи Любенчука в Україні з’явився київський час. Щодо літнього часу, що у 1990—1991 роках він не використовувався, а знову з’явився тільки 1992 року.

СКІЛЬКИ Ж ГРОШЕЙ МИ ВИКИДАЄМО НА ВІТЕР!

На жаль, через сім років після цієї історичної події, 17 липня 1997 року, Микола Іванович Любенчук відійшов у вічність. Він помер раптово в кабінеті за робочим столом, не доживши двох тижнів до 51-річчя, не завершивши багато задуманого. Голова Кам’янець-Подільської районної організації ветеранів України Антон Малик зазначив у спогадах:

«У моїй пам’яті він назавжди залишився неперевершеним життєлюбом, людиною, яка випромінювала могутню енергію, що передавалася оточуючим, благодійно впливала на них або застерігала від неосмислених вчинків. Йому завжди і до всього було діло, його небайдужість до проблем людей, до того, що оточувало його за життя, вражала своєю відвертістю, чесністю, однозначністю. Силі волі, цілеспрямованості Миколи Івановича могли б позаздрити найстійкіші у світі бійці. Незламності, іноді навіть затятості Любенчукового характеру заздрили і ми, його друзі по роботі, та намагалися у цьому бути схожими на нього. Для нас він був прикладом самовідданого служіння людям і справі, справедливого ставлення до всіх, включаючи опонентів, непримиренного ставлення до нечесності, несправедливості та байдужості».

Інтерв’ю з Миколою Любенчуком на шпальтах місцевих газет завжди були насичені неординарними думками, привертали увагу читачів. Ось деякі з них, опубліковані в «Подолянині»: «Україна виживає за рахунок трьох мільйонів селян. А з них деруть останнє…» (15 вересня 1993 року), «Якщо люди зі мною вітаються — значить, справи непогані» (18 листопада 1995 року), «Виходи ще є…» (27 липня 1996 року).

Навесні 1993 року Микола Іванович побував в Англії, ознайомився з одним із фермерських господарств. Ось його враження:

«Заходжу я на ферму, а корови на мене нуль уваги. Звісно, ситі. Питаю у фермера: «Коли вони їдять?» А він: «Коли захочуть». Корми, виявляється, засипають їм через люки і вдосталь. «Коли Ви їх доїте?» — питаю. «Коли корови підходять до молокоблока», — почув у відповідь. Подумав: скільки ж грошей ми викидаємо на вітер!»


© Олег Будзей


Дивіться також:

Категорія: Персоналії | Додав: OlegB (16.07.2015) | Автор: Олег Будзей
Переглядів: 667 | Коментарі: 2 | Теги: Гуменці, київський час, Любенчук, верховна рада | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 2
0
1 KamPod   (16.07.2015 20:20) [Материал]
З цими літніми-зимовими часами якась плутанина справжня, особливо якщо сюди ще приписати порівняння з московським часом і всякі скасування і зновувведення годин. Знаю за Радянського Союзу кожну годину по радіо оголошували "Московское время .... часов" і по цьому часу ми жили. Знаю що пізніше, за незалежної України ми Росія була на годину попереду (або далі )) від нас, принаймні Новий Рік вони завжди зустрічали на годину раніше. 
Кілька років тому, коли в Росії почали щось там відміняти то взимку між нашим часом і російським була різниця уже +2 години, а влітку перетворювалась на +1. 
А в даний момент в України і в Росії один час

Ну не божевілля  %)

0
2 KamPod   (17.07.2015 11:38) [Материал]
Цікаво ще на рахунок детальних описів і цитат того про що говорилось в раді УРСР. Мабуть стенографувалось усе, а можливо і записувалось на аудіо- чи відео

Имя *:
Email:
Код *:
Категорії розділу
Кам'янецький календар [366]
Села від А до Я [1]
Історія [54]
Культура [38]
Персоналії [86]
Релігія [11]
Суспільство [21]
Різне [23]
Пошук
Свіжина
Дуже цікаво розповідає про вулицю Зантус

Доброго дня,
хто може показати на

Скажите пожайлуста а где хранится виньет


да... мне бы такая штуенция не помешала


Пошук
Статистика
Rated by ORS3
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2024Створити безкоштовний сайт на uCoz