Ср, 11.12.2024, 08:00
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » Статті » Знахідки О.Будзея » Кам'янецький календар

Кам’янецький календар на 16 січня

16 січня

Цього дня колись:

1901 рік. У Кам’янці-Подільському в недавно відкритому Пушкінському народному домі (нині міський Будинок культури) біля Новорічної ялинки зібралося (3 січня за старим стилем) до 300 учнів церковних шкіл, яких привітали губернатор і міський голова. 19 січня (6 січня за старим стилем) «Подільські єпархіальні відомості» писали: «Третього січня учні церковних шкіл Кам’янця — до 300 хлопчиків і дівчаток — зібралися на ялинку в народному домі імені Пушкіна. Цей великий будинок із величезним залом, паровим опаленням і електричним освітленням недавно облаштувала Опіка народної тверезості. Посеред залу запалили величезну, гарно прибрану ялинку. Діти хором співали тропарі й кондаки Різдва Христового, колядки й інші духовно-релігійні пісні, поодинці й групами декламували вірші та байки. Літературно-вокальну частину свята завершив спільний спів народного гімну «Боже, царя бережи». Співом керував диякон — учитель зразкової при семінарії школи. Відтак дітям роздали подарунки — здебільшого книжки й письмове приладдя. На дитяче свято завітали подільський губернатор генерал-майор Михайло Сем’якін із дружиною, міський голова Іван Михалевич, інші духовні й світські особи зі своїми сімействами. Узагалі, було велелюдно. На хорах зібралося багато людей, переважно батьки учнів церковних шкіл. Дитяче свято, вперше влаштоване так грандіозно, вдалося якнайкраще. Організувала його єпархіальна училищна рада, а безпосередніми розпорядниками були члени ради: єпархіальний спостерігач священик Василь Павлинов, священики Іоанно-Предтеченської та Олександро-Невської церков Кирило Стиранкевич і Віктор Чекан, викладач семінарії Сергій Киржацький».

1919 рік. До міста прибув Микола Андрійович Чайковський — приват-доцент Кам’янець-Подільського державного українського університету, другий (після Михайла Пилиповича Кравчука в Києві), хто викладав вищу математику українською мовою.

1921 рік. Оголошено перший прийом до Кам’янець-Подільського інституту народної освіти.

Комарніцький О. Б. Студенти-педагоги у модернізації вищої освіти радянської України у 1920-1930-х рр.: Монографія. — Кам’янець-Подільський, 2017. — С. 68.

1946 рік. Кам’янець-Подільський міськвиконком ухвалив для увічнення пам’яті гвардійців-танкістів, які загинули, визволяючи місто в березні 1944 року, спорудити їм пам’ятник. Його у вигляді танка на постаменті відкрили 9 травня 1947 року.

1954 рік. Президія Верховної Ради Української РСР видала Указ «Про перейменування міста Проскурова в місто Хмельницький, Кам’янець-Подільської області — в Хмельницьку область». Зміст його такий: «На ознаменування історичної події — 300-річчя возз’єднання України з Росією і відзначаючи заслуги перед українським і російським народами видатного державного діяча і полководця Богдана Хмельницького, Президія Верховної Ради Української РСР постановляє: перейменувати місто Проскурів у місто Хмельницький, а Кам’янець-Подільську область — в Хмельницьку область».  Через три тижні, 4 лютого 1954 року, Президія Верховної Ради СРСР видала Указ, яким затвердила подання Президії Верховної Ради Української РСР про зазначені перейменування. Кандидат історичних наук із Хмельницького Сергій Єсюнін так прокоментував ці перейменування: «Наприкінці 1953 року, коли вже завершувалися приготування до святкувань 300-річчя возз’єднання України з Росією, було вирішено на ознаменування цієї дати та на честь славного гетьмана перейменувати місто Переяслав, де якраз й відбувалася історична подія «братання» двох народів, на Переяслав-Хмельницький. Але, коли затверджували таку пропозицію, у «вищих колах» вирішили, що цього замало, — необхідно до ювілею дати нову назву ще одній з областей та її обласному центру. З історичної точки зору події козацької війни під проводом Богдана Хмельницького відбувалися переважно у Дніпропетровській, Черкаській, Київській, Вінницькій, Кам’янець-Подільській та Тернопільській областях. Київ і Дніпропетровськ, із зрозумілих причин, відразу відпали. Вінничани переконливо довели, що їхня область одна з перших п’яти, створених в Україні, й тому не варто змінювати її історичну назву. Залишилися три «кандидатури»: Черкаси, Тернопіль та Проскурів — усі вони мали однакові шанси бути перейменованими на Хмельницький. Під час жвавого обговорення хтось із вищого керівництва республіки звернув увагу на те, що он, мовляв, дивіться — існує Кам’янець-Подільська область, а обласний центр має назву Проскурів. Таку «нестиковку» все одно в майбутньому доведеться виправляти та перейменовувати область. Так чому б це не зробити тепер? Цей аргумент став одним з вирішальних, і в січні 1954 року на карті України замість Проскурова з’явився Хмельницький. Відповідно змінила назву й область».

1959 рік. Колгоспи імені Калініна села Цвіклівці та імені Кірова села Руда об’єдналися в колгосп імені Калініна.

1964 рік. 29-річний уродженець Кам’янця-Подільського Леонід Захарович Штейн, вигравши в Москві додатковий матч-турнір, уперше став чемпіоном СРСР із шахів. Його суперниками були Борис Спаський і Ратмир Холмов. В останньому турі Штейна, який грав чорними з Холмовим, влаштовувала нічия. Леонід Захарович грав настільки впевнено й практично, що Холмов, якому конче потрібна була перемога, не витримав напруги, зіграв азартно й потрапив під грізну контратаку. Тверезо оцінивши ситуацію, Холмов… запропонував нічию, від якої Штейну не було сенсу відмовлятися.
 


Грають Леонід Штейн і Михайло Ботвинник


1991 рік. Папа Римський Іван Павло ІІ відновив Кам’янець-Подільську дієцезію та призначив її єпископом-ординарієм Яна Ольшанського.

1991 рік. На четвертій сесії Кам’янець-Подільської міської ради першого скликання голові міськради Михайлові Дмитровичу Аносову надано, відповідно до змін у законодавстві, повноваження і голови виконкому.

1992 рік. Утворено об’єднану міськрайонну спілку ветеранів війни в Афганістані та воїнів-інтернаціоналістів.

1993 рік. Побачило світ перше число аналітичного тижневика «Бізнес-панорама», заснованого Кам’янець-Подільським інвестиційним фондом. Усього вийшло шість номерів (останній — у червні 1994 року).

2001 рік. Вищий арбітражний суд України визнав недійсним установчий договір семирічної давності про створення ЗАТ «Подільський цемент».

2001 рік. Комісія на чолі з генералом армії України Віталієм Григоровичем Радецьким розпочала планову десятиденну перевірку військового інституту в Кам’янці-Подільському.

2002 рік. Створено робочу групу на чолі із заступником міського голови Дмитром Сергійовичем Васильяновим для вивчення проблем життєзабезпечення Підзамча.

2007 рік. У Кам’янці-Подільському на Центральній артилерійській базі озброєння Західного оперативного командування Сухопутних військ Збройних сил України відбулася урочиста церемонія початку робіт зі знищення в Україні надлишкової стрілецької зброї та легкого озброєння. Того дня, за повідомленням прес-служби Міністерства оборони України, фахівці «Укроборонлізінгу» методом переплавлення в індукційних печах утилізували першу партію легкого озброєння та стрілецької зброї.

 

Цього дня народилися:

1852 рік. У Вінниці народився Микола Іванович Білінський — український історик, етнограф, мовознавець. 1869 року в Кам’янці-Подільському закінчив чотири загальноосвітні класи Подільської духовної семінарії. 1875 року, закінчивши історико-філологічний факультет Київського університету, викладав російську та латинську мову в Кам’янець-Подільській чоловічій гімназії. Зазнав переслідувань «за симпатії до українства». У червні 1877 року Білінського перевели на службу до російського міста Уральськ. Він туди не поїхав, а звільнився зі служби й став заробляти на життя приватними лекціями в Києві. Далі працював у різних містах на різних посадах. Вийшовши на пенсію, 1926 року поселився в Кам’янці-Подільському. Точна дата та обставини смерті Білінського невідомі. Серед праць: «Пісня про панщину» (1876), «Життя і діяльність Кармалюка на підставі судових актів та народних пісень» (1924), «Назва Вінниці та її транскрипція» (1925), «Вінницький замок» (1926), «Часописи Поділля» (1927—1928, у співавторстві), «З минулого пережитого, 1870—1888» (1928).

1899 рік. У місті Чигирин Київської губернії (нині Черкаської області) народилася (4 січня за старим стилем) Леся (Олександра) Сергіївна Кривицька (дівоче прізвище — Єлисеєва) — українська актриса, народна артистка Української РСР (1954). Навчалася в міському училищі, учительській семінарії в Чигирині. 1918 року продовжила навчання в Київському музично-драматичному інституті, водночас працювала у Театрі Миколи Садовського. У 1919—1920 роках була актрисою Державного народного театру Української Народної Республіки під керівництвом Миколи Садовського в Кам’янці-Подільському. Разом із театром виїхала в Галичину, згодом інтернована у Дембіцький табір поблизу Кракова. Від 1921 року мешкала у Львові. Працювала у мандрівних українських трупах: у 1921—1922 року — в Театрі імені Івана Франка, в 1922—1923 роках — в Українському театрі під керівництвом М. Орда-Степняка, 1924 року — в Українському театрі М. Демчишина, в 1925—1927 роках — в «Українському Придніпрянському театрі», 1927 року — в «Новому українському театрі», в 1927—1929 роках — у кооперативі «Український театр» під керівництвом Йосипа Стадника, в 1929—1934 роках — в Українському театрі імені Івана Тобілевича під керівництвом Володимира Блавацького, в 1934—1936 роках — у театрі «Заграва», в 1938—1939 роках — в Українському народному театрі імені Івана Котляревського. Під час німецької окупації 1941—1944 років виступала в Українському театрі Львова. У 1944—1973 роках — актриса Львівського українського драматичного театру імені Марії Заньковецької. 1965 року в Києві побачила світ книга Кривицької «Повість про моє життя (спогади артистки)», в якій вона, зокрема, згадала, як в Кам’янці-Подільському  вперше зіграла роль Зосі в трагедії «Сава Чалий» Івана Карпенка-Карого. Кривицька була лірико-драматичною актрисою, володіла даром перевтілення в кожній ролі, могла бути ніжною і злою, гротескною і трагедійною, відкритою, правдивою. Померла 7 листопада 1983 року у Львові.
 


Леся (Олександра) Сергіївна Кривицька


1961 рік. У селі Руда Кам’янець-Подільського району народився В’ячеслав Володимирович Полятинчук — громадський діяч, гуморист. Очолює в Кам’янці-Подільському осередок Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка. Автор збірок гумору «Нема диму без вогню» (1995), «Золото. Рекет. Кримінал» (1998), «Одкровення від Степана Руданського» (2001), виданих у Кам’янці-Подільському. В одній із статей журналіст Олег Будзей зазначив: «Коли мова заходить про кам’янчанина Славка Полятинчука, то важко зробити дві речі. По-перше, називати його В’ячеславом (а тим паче В’ячеславом Володимировичем). По-друге, точно визначити, хто він? Письменник-гуморист, поет, художник, скульптор, актор, музикант, бард, фотограф, журналіст, підприємець? Бо усе це в повній мірі можна віднести до Славка. Тож, можливо, Полятинчук — це, насправді, не прізвище, а професія, не внесена в каталоги, яка розшифровується просто — різнопланова творча людина».

В'ячеслав Полятинчук

1972 рік. У селі Колодіївка Кам’янець-Подільського району народився Сергій Іванович Скрипнюк — полковник, кандидат військових наук, заступник начальника управління Західного територіального об’єднання Національної гвардії України. 1993 року закінчив Владикавказcьке вище військове командне училище імені Сергія Кірова Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації, 2002 року — Національну академію Прикордонних військ України імені Богдана Хмельницького, 2010 року — ад’юнктуру Академії внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України.

 

Цього дня відійшли у вічність:

1944 рік. У таборах унаслідок пороку серця й туберкульозу загинув 28-річний Леонід Сильвестрович Лупан — український поет. Народився 25 жовтня 1915 року в селі Нестерівці Дунаєвецького району. 1930 року став студентом Кам’янець-Подільського педагогічного технікуму, після закінчення якого Леоніда як відмінника навчання рекомендували до вступу на філологічний факультет Київського університету. Олесь Гончар писав: «У часи юності був у мене товариш із Дунаєвецького району Леонід Лупан, талановитий поет, та, на жаль, і його — як і багатьох — поглинула невситенна тоталітарна північ… Студентом Київського університету забрали його (тільки за те, що любив Україну!) і погубили десь, не дали розкритись талантові».


© Олег Будзей


Дивіться також:

Категорія: Кам'янецький календар | Додав: OlegB (15.01.2015) | Автор: Олег Будзей
Переглядів: 1066 | Коментарі: 8 | Теги: Полятинчук, хмельницький, 16 січня, кам'янецький календар | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 8
0
1 KamPod   (16.01.2015 20:15) [Материал]
Вітаю Славка Полятинчука з Днем Народження. Не знав що він такий багатогранний, хоча те що людина неординарна і творча то одразу було видно

0
2 KamPod   (16.01.2015 20:18) [Материал]
Перейменували Проскурів оказується 61 рік тому (1954р).
А 361 рік тому була Переяславська рада Хмельницького, хоча чомусь рада датується 8 січням. Мабуть зновуз стилями треба дивитись

Цитата
8 січня 1654 р. в Переяславі відбулася генеральна військова рада, на яку прибули представники від полків та різних верств населення України (міщани, селяни, духовенство). На раді були при сутніми 12 полковників та 5 генеральних старшин на чолі з гетьманом. Не прибули 5 полковників та митрополит С. Косів. Не було на раді представників від Белзького, Волинського, Подільського і Руського воєводств, в яких проживало більше третини населення тогочасної України. Учасниками ради були близько 300 осіб.

0
3 KamPod   (16.01.2015 20:21) [Материал]
Мабуть у цій події 13 річної давності криється відповідь чому пам'ятник афганцям інколи плутають з інтернаціоналістами

Цитата
1992 рік. Утворено об’єднану міськрайонну спілку ветеранів війни в Афганістані та воїнів-інтернаціоналістів.

0
4 KamPod   (16.01.2015 20:24) [Материал]
У 2001-2003рр. я якраз перебував на військовій кафедрі і у мене в взводі був курсант Радецький, який був і нашим писарем. Тепер розумію що то за Радецький про зв'язок з яким його часто запитували. 

Цитата
2001 рік. Комісія на чолі з генералом армії України Віталієм Григоровичем Радецьким розпочала планову десятиденну перевірку військового інституту в Кам’янці-Подільському

ПС. А мене теж між іншим запитували про зв'язок з відомим генералом  ^_^

0
5 KamPod   (16.01.2015 20:26) [Материал]
От так Кам'янець підхопив початок знищення обороноздатності України що привело до сумнозвісних наслідків

Цитата
2007 рік. У Кам’янці-Подільському на Центральній артилерійській базі озброєння Західного оперативного командування Сухопутних військ Збройних сил України відбулася урочиста церемонія початку робіт зі знищення в Україні надлишкової стрілецької зброї та легкого озброєння. Того дня, за повідомленням прес-служби Міністерства оборони України, фахівці «Укроборонлізінгу» методом переплавлення в індукційних печах утилізували першу партію легкого озброєння та стрілецької зброї.

0
6 KamPod   (16.01.2015 22:41) [Материал]
Можливо піде як доповнення.

У згадуваній мною книжечці "ПДАТУ. Хронологія подій документи" на 16 січня є запис
____________

1921р., 16 січня - розпочато прийом студентів на навчання у сільськогосподарському інституті. В першу чергу приймалися члени КП(б)У та комсомолу.
____________

Це стало продовженням подій 9 січня - рішення науково-шкілької ради К.-П. університету "вважати університет Академією (пізніше - інституто) теоретичних наук (ІТЕН)" у складі трьох кафедр (див. Кам'янецький календар за 9 січня - 1921р.), та подій 2 січня - звіт Васильківського про відповідну пропозицію перетворення (див. там же у коментарі)

7 OlegB   (16.01.2015 22:52) [Материал]
Так, можливе таке доповнення. Згодом його опрацюю й вставлю.

0
8 KamPod   (16.01.2015 23:08) [Материал]
Можливо стане у нагоді. Між згадуваними записами є ще одна дата. Далі цитую:
____________ 

1921р., 11 січня - Рада сільськогосподарського факультету схвалила рішення про залишення окремого сільськогосподарського факультету при ІТЕН
____________

Имя *:
Email:
Код *:
Категорії розділу
Кам'янецький календар [366]
Села від А до Я [1]
Історія [54]
Культура [38]
Персоналії [86]
Релігія [11]
Суспільство [21]
Різне [23]
Пошук
Свіжина
Дуже цікаво розповідає про вулицю Зантус

Доброго дня,
хто може показати на

Скажите пожайлуста а где хранится виньет


да... мне бы такая штуенция не помешала


Пошук
Статистика
Rated by ORS3
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2024Створити безкоштовний сайт на uCoz