Чт, 19.05.2022, 17:14
Вітаю Вас Guest
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » Статті » Знахідки О.Будзея » Кам'янецький календар

Кам’янецький календар на 12 лютого

12 лютого

Цього дня колись:

Щороку в Кам’янці-Подільському цього дня (30 січня за старим стилем) у чоловічій гімназії влаштовувався бал, на який запрошували старші класи двох жіночих гімназій — державної Маріїнської та приватної Славутинської. Розпорядниками балу були учні випускного класу. Євген Онацький, який 1912 року закінчив Кам’янець-Подільську чоловічу гімназію, писав у спогадах «Кам’янець моїх юних днів»: «Отже, 30 січня 1912 року припало й на мою долю бути таким розпорядником, себто прийняти милих гостей та стежити, щоб вони не нудилися, вживаючи відповідних заходів. Яких я тоді заходів вживав, я вже не пригадую, але пам’ятаю дуже добре, що під кінець того балю я був несказанно втомлений». Вибір 30 січня для балу був пов’язаний із тим, цього дня православна церква вшановувала трьох святителів — Василія Великого, Іоанна Золотоустого та Григорія Богослова, а домова церква чоловічої гімназії якраз була Трьохсвятительською (фактично для гімназії це було своєрідне храмове свято).

1920 рік. Газета «Наш шлях» повідомила, що в Кам’янець-Подільському державному українському університеті під керівництвом астронома-наглядача Олександра Аленича збудовано невеличку обсерваторну вежу, в якій проводитимуться практичні вправи студентів. 150-кратний телескоп, розміщений в обсерваторії, належав Аленичу.

1921 рік. Завершилося дводенне перебування в Кам’янці-Подільському голови Всеукраїнського центрального виконавчого комітету Григорія Івановича Петровського. Згодом ще двічі — 1922 року (з Михайлом Калініним) і 1936 року — відвідував Кам’янець-Подільський.

1933 рік. До Кам’янця-Подільського доставлено українського письменника Тодося Степановича Осьмачку, заарештованого 5 лютого 1933 року в селі Івахнівці Чемеровецького району, і поміщено до камери попереднього ув’язнення. Літературознавець Михайло Слабошпицький у книзі «Поет із пекла (Тодось Осьмачка)», виданій 2003 року, писав: «Під час перебування у Кам’янець-Подільському ДОПРі лікарі виявили в Осьмачки тяжке загострення неврастенії. Його тричі клали до тюремного лазарету. Але, за їхнім висновком, «з боку загального психічного стану відхилень не виявлено». В обвинувальному висновку Осьмачки констатувалося його прагнення нелегально перейти кордон, а також підкреслювалося, що в підсудного є «ненависть до російської мови» (до речі, нічим абсолютно не підтверджена!). Трійка Кам’янець-Подільського ДПУ (Родомін, Хейфман, Писарєв) рекомендувала вислати поета на північ на 5 років. 28 травня 1933 року прокурор, анітрохи не завагавшись, затвердив цей вирок. Однак особлива нарада при колегії ДПУ 3 червня ухвалила звільнити його з-під варти і позбавити права проживання в прикордонній смузі терміном на 3 роки, починаючи від 7 березня 1933 року (з дня, коли була заведена кримінальна справа за статтями карного кодексу 16-80, 54-10)». За сучасними характеристиками, Тодось Осьмачка (1895—1962) — видатний український поет і прозаїк, що творив у дусі символізму та неоромантизму.

1935 рік. У газеті «Червоний кордон», що видавалася в Кам’янці-Подільському, з’явилася замітка «Замість церкви — квітучий газон», в якій розповідалося, що, у зв’язку з перебудовою міста, місцевий комунальний відділ почав розбирати Олександро-Невську церкву. Звільнену площу планували використати під газон піонерського палацу, а згодом на тому місці, де стояла церква, збудувати театр.

1971 рік. У Кам’янці-Подільському в Ратуші відкрито персональну виставку художника Дмитра Івановича Брика.

1992 рік. На організаційній сесії відновленої Княжпільської сільської ради головою ради обрано Неонілу Леонідівну Михайлюк.

1993 рік. У Кам’янець-Подільському сільськогосподарському інституті встановлено дві персональні стипендії імені Петра Бучинського для студентів факультетів зооінженерного та ветеринарної медицини.

1997 рік. У Кам’янці-Подільському з аукціону приватизовано фотоательє на вулиці Уральській, де згодом відкрито фотосалон «Лінар».

1997 рік. У Кам’янці-Подільському на установчій конференції головою правління ВАТ «АТП-16861» обрано Степана Коваля.

1999 рік. В Євпаторії чемпіоном України з легкоатлетичного кросу став студент Кам’янець-Подільського педагогічного університету Василь Матвійчук.

2002 рік. У Кам’янець-Подільському педагогічному університеті український письменник Володимир Федорович Шовкошитний, який балотувався в народні депутати України, презентував збірку віршів і прози «Я — Українець!».

 

Цього дня народилися:

1829 рік (за іншими даними — 1831 або 1832 рік). У Пермській губернії народився (31 січня за старим стилем) Микола Павлович Барбот де Марні — російський геолог. Закінчив 1852 року Гірничий інститут у Петербурзі. Служив на Уралі, де брав участь у геологічній експедиції Ернеста Гофмана та Моріца Грюневальда. 1861 року зараховано до складу маничської експедиції. 1863 року, після поїздки у Францію та Іспанію, обрано професором геології Гірничого інституту. Щоліта організовував геологічні екскурсії. 1864 року вивчав ґрунти Пермської та Вологодської губерній і довів, що більша частина пластів, які вважалися пермськими, є тріасовими. 1865 року досліджував Волинську та Подільську губернію. У «Звіті про поїздку в Галичину, Волинь і Поділля», опублікованому 1867 року, вперше правильно пояснив геологічну будову та рифове походження Товтр. Далі вивчав Херсонську губернію. 1868 року геологічно досліджував лінії залізниць Києво-Брестської, Азовської, Грязе-Царицинської, Оренбурзької, Ростовсько-Кавказької та інших, нижню течію Волги та берег Дону. 1874 року після взяття Хіви зробив чудовий опис Закаспійського краю. Зробив також геологічний опис Астраханської губернії. Численні праці надруковано в «Горном журнале», «Записках Минералогического общества», «Трудах отдела геологии и минералогии Общества естествоиспытателей». Помер 16 квітня  (4 квітня за старим стилем) 1877 року в Санкт-Петербурзі (за іншими даними — у Відні).

1852 рік. У селі Довжок Кам’янецького повіту Подільської губернії (нині Кам’янець-Подільського району Хмельницької області) народився Петро Миколайович Бучинський — учений-природознавець, зоолог, біолог. Помер 18 вересня 1927 року в Кам’янці-Подільському. Доктор історичних наук Олександр Завальнюк зазначив: «Петро Миколайович Бучинський, український науковий інтелігент польського походження, вписав своє ім’я в історію Кам’янець-Подільського державного університету. В цей заклад він, уже немолода людина, вкладав свій талант професора й організатора, дбав про його постійний розвій, тим самим працював на українське національне відродження». Детальніше про Бучинського див. статтю «Напівзабутий зоолог».

1895 рік. У Києві народився Анатолій Галактіонович Петрицький — український живописець і художник театру, народний художник СРСР (1944). Закінчив 1918 року Київське художнє училище, 1924 року — ВХУТЕМАС у Москві. Серед його творів був монументальний розпис у Кам’янці-Подільському, який не зберігся. Помер 6 березня 1964 року в Києві.

1914 рік. Народився Михайло Ізраїльович Лібман — лектор, пропагандист. 25 років служив у Збройних Силах СРСР. Працював відповідальним секретарем Кам’янець-Подільської міської організації Товариства «Знання». Помер у липні 1997 року.

1932 рік. У селі Мончинці (нині Калинівського району Вінницької області) народився Степан Павлович Колесник — український публіцист, журналіст, лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка 1992 року за книгу «Обкрадені села». Закінчив факультет журналістики Київського університету. 10—11 січня 1991 року перебував у Кам’янці-Подільському, дав інтерв’ю кореспондентові газети «Кам’янець-Подільський вісник» Віталієві Мацьку (опубліковано 30 січня 1991 року).

1933 рік. У селі Лісківці (нині Кам’янець-Подільського району) народився Павло Артемович Фараонов — завідувач Кам’янець-Подільського районного відділу культури. Помер 11 травня 1993 року в Кам’янці-Подільському. У рідному селі іменем Фараонова названо вулицю. Хмельницьке обласне управління культури встановило щорічну премію імені Фараонова для відзначення найкращих організаторів культосвітньої роботи на селі.

1939 рік. У селі Поділля Баришівського району Київської області народився Василь Павлович Цілий — український поет. Закінчив 1969 року філологічний факультет Кам’янець-Подільського педагогічного інституту. Працював інспектором Київкниготоргу. Член Спілки письменників України з 1981 року. Видав збірки поезій «Літепло» (1970), «Зажинки» (1978), «Вишнева мелодія» (1985), книги для дітей «Кіт угадує погоду» (1975), «Михайликове літо» (1987).

1958 рік. У селі Джуржівка Новоушицького району народився Ігор Васильович Данілов — історик, президент Кам’янець-Подільського військово-історичного товариства шанувальників фортифікації (від 1996 року). Четвертокласником цілий рік навчався в Кам’янці-Подільському — в школі-інтернаті № 1. У 1976—1989 роках жив у місті Солікамськ Пермської області. Закінчив історичний факультет Пермського університету. Служив у військах Міністерства внутрішніх справ. У 1990—1996 роках працював у Кам’янець-Подільському історичному музеї-заповіднику (від 1991 року — завідувач відділу історії фортеці). Далі працював завідувачем центру історії фортифікації НІАЗ «Кам’янець». Нині директор туристичної агенції «Данілов і компаньйони», президент екокласту «Зелені Товтри». Автор книги «Це респектабельне слово — БАНК» (1998), співавтор книги «Фортифікація: погляд у минуле» (1999), автор численних наукових і науково-популярних публікацій.

Ігор Данілов

1971 рік. У Львові народилася Ольга Володимирівна Юнакова — українська співачка, лауреат понад десяти пісенних конкурсів і фестивалів. 1988 року закінчила Львівське музично-педагогічне училище, 2002 року — Київський національний університет культури та мистецтв за фахом «Режисура масових заходів». 15 лютого 1997 року виступала у Кам’янці-Подільському під час гастролей «Території А».

1979 рік. У селі Турчинці Городоцького району Хмельницької області народилася Наталія Іванівна Лозінська — педагог, вихователь дошкільнят. 2001 року закінчила педагогічний факультет Кам’янець-Подільського державного педагогічного університету (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). Відтоді працює у дошкільних навчальних закладах (ДНЗ або, по-старому, дитячих садках) Кам’янця-Подільського: у 2001—2011 роках — вихователь у ДНЗ № 7 «Колобок», у 2011—2014 роках — вихователь-методист у ДНЗ № 9 «Барвистий віночок», від лютого 2014 року — завідувач ДНЗ № 17 «Світлячок» у Старому місті на Довгій вулиці (попередня завідувач цього дитсадка Леся Валеріївна Безпала стала завідувачем ДНЗ № 15 «Джерельце» на вулиці 30 років Перемоги).

 

Цього дня відійшли у вічність:

1798 рік. У Санкт-Петербурзі помер Станіслав Август Понятовський — останній польський король (у 1764—1795 роках). Народився 17 січня 1732 року у Волчині (Польща). Походив із магнатського роду Понятовських. 1755 року в ранзі секретаря британського посольства перебував у Петербурзі. У 1757—1762 роках — посол Саксонії та Речі Посполитої в Російській імперії. За підтримки російської імператриці Катерини ІІ, прусського короля Фрідріха ІІ та магнатського угруповання на чолі з Чарторийським 7 вересня 1764 року обрано королем Польщі. Тричі (1766 року, 1775 року та 11—16 листопада 1781 року) відвідував Кам’янець-Подільський. В пам’ять про останній візит у місті збудовано тріумфальну арку як вхід на подвір’я Кафедрального костелу. Проводив політику, яка повністю відповідала інтересам Росії, що значною мірою спричинилося до утворення  1768 року Барської конфедерації. Нерішуче й непослідовно здійснював реформи, спрямовані на зміцнення державного ладу Речі Посполитої. За Понятовського відбулися три поділи Польщі (1772, 1793, 1795) між Австрією, Пруссією та Росією, внаслідок яких польська держава перестала існувати. Зокрема, внаслідок другого поділу Кам’янець-Подільський від Польщі відійшов до Російської імперії. 25 листопада 1795 року зрікся престолу. Був меценатом науки та мистецтва. Останні роки життя провів у Гродно та Петербурзі.

1937 рік. У Кам’янці-Подільському помер Тадей Денисович Ганицький — український скрипаль, диригент, композитор, педагог. Народився 22 липня (10 липня за старим стилем) 1844 року в селі Чемериси Волоські (тепер Журавлівка Барського району Вінницької області). Закінчив 1872 року Віденську консерваторію, 1876 року — Берлінську академію музики. Від 1877 року — скрипаль-соліст, професор консерваторії у Берліні. У 1894—1901 роках працював у Варшаві та Лодзі, у 1901—1902 роках — у Петербурзі. 1903 року відкрив у Кам’янці-Подільському музичну школу. Створив 1907 року Подільське музичне товариство, 1914 року — симфонічний оркестр, з яким концертував. У 1927—1930 роках — директор і професор музичної профшколи, від 1930 року — професор музичного технікуму імені Миколи Лисенка. Автор симфонічних творів, творів для скрипки, обробок українських народних пісень, навчально-методичних розробок. 2003 року Кам’янець-Подільській міській дитячій музичній школі надано ім’я Тадея Ганицького.

1943 рік. Загинув у бою біля села Очки Курської області Борис Андрійович Сугеров — старший лейтенант. Народився 2 серпня 1921 року в селі Ходорівці (нині Кам’янець-Подільського району Хмельницької області). 23 вересня 1943 року посмертно надано звання Героя Радянського Союзу.

1969 рік. Помер Федір Микитович Покотило — голова Кам’янець-Подільського міськвиконкому в 1955—1959 роках. Народився 1909 року.

2000 рік. Помер Анатолій Прокопович Чебаков — директор (від 14 листопада 1987 року) заводу «Електроприлад» (від 1990 року — генеральний директор однойменного виробничого об’єднання). Народився 1 січня 1943 року в селі Киштівка Киштівського району Новосибірської області. Закінчив Новосибірський електротехнічний інститут. На «Електроприладі» пройшов шлях від начальника конструкторського бюро до головного інженера, аж доки в листопаді 1987 року не був обраний трудовим колективом директором із трьох кандидатів на цю посаду. 1998 року очолив мале підприємство «Контакт» на Кам’янець-Подільському електромеханічному заводі.

2006 рік. Помер Василь Данилович Білик — український лікар-невролог, доктор медичних наук (1973), професор (1973), лауреат Державної премії Української РСР у галузі науки й техніки (1983), почесний громадянин Вінниці. Народився 14 січня 1923 року в селищі Вапнярка (нині селище міського типу Томашпільського району Вінницької області). Учасник Великої Вітчизняної війни, має бойові нагороди. Навчався в 1940—1941 роках у Київському медичному інституті, закінчив 1950 року Вінницький медичний інститут, де відтоді й працював (нині — Вінницький національний медичний університет імені Миколи Пирогова): клінічний ординатор, асистент (у 1951—1966 роках), доцент (у 1966—1973 роках), проректор з навчальної роботи (у 1971—1974 роках), ректор (у 1974—1988 роках), одночасно від 1977 року — завідувач кафедри нервових хвороб. Був учасником Всеукраїнської наради фахівців у галузі організації неврологічної допомоги населенню, що відбулася 22—24 квітня 1993 року в Кам’янці-Подільському в медико-санітарній частині виробничого об’єднання «Електроприлад», виступив із доповіддю.


© Олег Будзей


Дивіться також:

Категорія: Кам'янецький календар | Додав: OlegB (11.02.2015) | Автор: Олег Будзей
Переглядів: 792 | Коментарі: 2 | Теги: фараонов, 12 лютого, Петрицький, Ганицький, Сугеров, кам'янецький календар, Бучинський, Данілов | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 2
0
1 KamPod   (12.02.2015 10:35) [Материал]
Про візит Г.Петровського (1921р) і його деякі ініціативи є у цьому джерелі - ПДАТУ
_______________

1921р., 12 лютого - під час візиту до Кам'янця-Подільського тодішній голова ВУЦВК Г.Петровський відмінив розпорядження Подільської губернської влади про можливе переведення багатьох викладачів сільськогосподарського факультету до Вінниці, що призвело б до фактичної ліквідації с.г. факультету у Кам'янці-Подільському

0
2 KamPod   (12.02.2015 20:39) [Материал]
Так ось як пояснили знищення Олександро-Невської церкви у минулому

Цитата
1935 рік. У газеті «Червоний кордон», що видавалася в Кам’янці-Подільському, з’явилася замітка«Замість церкви — квітучий газон», в якій розповідалося, що, у зв’язку з перебудовою міста, місцевий комунальний відділ почав розбирати Олександро-Невську церкву. Звільнену площу планували використати під газон піонерського палацу, а згодом на тому місці, де стояла церква, збудувати театр.

Зараз цій події знайшли інше тлумачення

Имя *:
Email:
Все смайлы
Код *:
Категорії розділу
Кам'янецький календар [366]
Села від А до Я [1]
Історія [54]
Культура [38]
Персоналії [86]
Релігія [11]
Суспільство [21]
Різне [23]
Пошук
Свіжина
Скажите пожайлуста а где хранится виньет


да... мне бы такая штуенция не помешала


Паради 1 травня - 

Користувач на фейсбуці KamKam поділився

Перезвоните пожалуйста по телефону 8 (49


Більше коментарів
Пошук
Статистика
Rated by ORS3
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2022Create a free website with uCoz