Вс, 19.05.2019, 12:31
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » Статті » Туризм » Визначні місця краю

Замки у Ярмолинцях і Сутківцях - Оборонні замки Зх.Поділля (Сіцінський Ю.)
Сіцінський Ю.Й. Оборонні замки Західного Поділля XIV-XVII ст. (Історично-археологічні нариси). / Упорядник С.В. Трубчанінов; Передмова І.С. Винокур, С.В.Трубчанінов; Примітки І.В. Данілов, О.В. Карбовський, С.В.Трубчанінов. - Кам'янець-Подільський: Центр поділлєзнавства, 1994. - 96 с.

Іллюстрації позначені з зірочкою взяті не з цього видання, а з видання 1928р.

Стаття про Ярмолинці і Сутківці - с.73-80
____________________________


9. ЗАМКИ В ЯРМОЛИНЦЯХ І СУТКІВЦЯХ.


За 65 км. від Кам'янця на північ на старому поштовому шляху між Камянцем та Проскуровом, лежить містечко Ярмолинці, а за 5 км. від цьогс містечка розмістилося вздовж річки Ушиці село Сутківці. Колись ці два поселення з околицями належали були до власників з одного роду й мали оборонні замки.
Ярмолинці стають відомі а історичних звісток від 1407 р., коли це поселення з околицями дав король Владислав-Ягайло Ходькові "за його вірну службу", — дав "на віки вічні йому, і його дітям, і його намісткам" з обов'язком служити "копіем і двома стрільцями"*). Польські геральдики, що люблять виводити родовід своїх "лицарів" від славнозвісних чужоземців, кажуть, наче б Ходько вийшов з Хорватії чи Кроатії (Croata de gente despotarum), а тим часом це мабуть був рід тутешнього українського походження, і хорватське походження з'явилося тоді, — як каже М. Грушевський — коли нащадки Ходька стали соромитися свого українського походження**).
_____________________
*) Архивъ Юго-Зап. Россіи, ч. VIII, т. І. ст. 3-4. 
**) М. Грушевскій, Барское староство, Кіевъ 1894, ст. 210. 

Син Ходька Олехно або Олександер р. 1455 вистарався на Магдебурзьке або Німецьке право для Ярмолинець. Внуки Ходька поділилися маєтками: один з них Дахно зостався власником Ярмолинець і став називатися Ярмолинським, а другий Федір одержав суміжне село Сутківці і став називатися Суткіьським. Від цих землевласників пішло два покоління православної української подільської шляхти Ярмолинських і Сутківських. Це була шляхта середньої заможности, досить діяльна в місцевому житті, в боротьбі з татарами, тощо. Ріднилися вони з місцевими теж православно-українськими родинами Поділля й Волини, часом мали родичів з заможніших родин, навіть з княжих.
Ярмолинці були власністю роду Яриолинських до половини XVIII ст. Син Ходька Олехно, як кажуть історики, заснував у цім поселенню замок, щоб боронити людністо від татарських нападів, і сани власники замку боролися з татарами; про .одного з Ярмолинських відомо, що він р. 1572 погромив Татар під Красиловим. Замок у Ярмолинцях був невеликий; саме поселення було невеличке в XVI—XVII ст., дарма що користувалося було магдебурзький правом і мало замок: р. 1530 було тут 5 плугів (одиниць оподаткування); р. 1542 — 7, р. 1565 на одній частині 10 плугів, на другій — 3. ремісників 3; р. 1583 — 8 плугів і 2 ремісники *).
_____________________
*) Zrodla dziejowe, XIX, 162, 192, 197; 262. 

52*. Рештки замку в м.Ярмолинцях

Небагато збереглося віл замку в Ярмолинцях.
Тепер показують двоє замчищ у цьому містечку: стародавнє й новітнє.
Стародавнє замчище міститься на південно-східньому кінці поселення між селянськими садибами. Тут на площі видно земляні вали та рови. Можна спостерегати, що замок був трикутний по плану: ширина (основа) 50 м, довжина 85 м. Вся площа замку забирала приблизно ¼ гект. Коло того замчища є церковище, де була колись Михайлівська церква (існувала ще в XVIII ст.); недавно це була псаломщицька садиба. У садку тієї садиби є сліди од фундаменту колишньої церкви, і тут викопують часом із землі землі шматки надгробних плит з написами, з яких можна бачити, що тут ховали панів Ярмолинських. Так, р. 1901 викопано тут фрагмент плити з вапняка, і на ньому можна було прочитати:

Зазначений у цім напису Матвій Ярмолннськнй, син Юхна, відомий у місцсвих подіях половини XVI ст. (судові справи з дядьком своїм Северином Ярмолинським, наїзди на його маєток у Семенові, на Волині, вбивство своєї дядини вдови по Северині Ярмолинському та ин.), помер близько 1582 р.— Знайдено було на тім церковищу тоді-ж (1901 р.) другий уламок плити, де можна було, прочитати: 

Це певне надгробок дружини Матвія Ярмолинського Воксими чи, за иншими звістками, Маріямни з фамілії Дзюс *)
_____________________
*) Bialkcowski, Podole XVI wiecu, Warsz. 1920, ст. 136-137; рукописні родовідні таблиці Ярмолинських з кол. архіву В. М. Марковського а с. Сказинцях коло Ярмолииець.

Новіше замчище в Ярмолинцях міститься ближче до центру поселення; міститься там садиба селянина (р. 1901 р. Павла Слимки). За планом воно квадратове (бік = 68 м.); уся площа цього замку приблизно ½ гект. На рогах чотирикутника були круглі башти, але вони не збереглися до наших часів; тут тільки земляні насипи. В'їзд був по середині одного боку, а проти нього другий на протилежному боці.

Трохи збереглася до наших часів в'їзна брама з півциліндровим склепінням. Ту браму з одного й другого боку тепер закладено муром з дверима з одного боку, що править тепер за комору.

Оповідаючи про Ярмолинський замок, треба пригадати, що р. 1823 випадком знайдено в землі коло давнішого замку гармату з гербом Ярмолинських; певне ця гармата належала була тутешньому замкові. Збереглася вона в землевласника Ярмолинець Орловського. Де вона тепер - не маємо відомостей, як не маємо і докладніших відомостей про ту пам'ятку старовини.



_____________________


Більше збереглося від замку в Сутківцях.

39. Сутківці. Гравюра за мал.Наполеона Орди (70-ті роки XIX ст.)

Декотрі історики кажуть, що Сутківський замок збудував був р. 1623 Олександер Балабан, одружений з останньою представницею в роді Сутківських Варварою, дочкою Івана Сутківського; а втім замка цього збудував, мабуть, Федір Олехнович Сутківський у XV ст. За підставу для цього нашого твердження служить між иишим те, що спосіб складати мури Сутківського замку й Сутківської церкви — однаковий (про цю церкву мова буде далі).
Руїни Сутківського замку містяться на горі, що виходить хребтом над долиною річки Ушиці; з обох боків тієї гори стрімке узбіччя. Площа замку квадратова, невелика; бік квадрату — 50 м.; отож площа замку займак трохи більше як ¼ гект.

38. План Суткінського замку.
На кожному з чотирьох рогів замку була башта, але з них збереглися до наших часів тільки дві башти: одна на північно-західньому боці замку й друга на протилежному по діягоналі розі. Башти були п'ятигранні. Власне: башти мали форму квадрату в плані (бік — 15 м.), але один ріг так неначе зрізаний і тим зрізаним боком башта прилягала була до рога замку; таким чином башта виходила п'ятигранною; грань, що виходила до площі, замку, була вузька — всього 5,7 м. Проти лінії мурів башти виходили зовні на 8 м. Від башти до башти йшли по прямій лінії мури завгрубшки до 3м. А баштові мури завгрубшки досягали 3½ м.

З двох боків замку, як уже завважено, було стрімке узбіччя, а з двох инших боків, де йшов гребінь гори, повикопувано по-під замковими мурами широкі рови, що перерізували гору впоперек.
Найкраще збереглася башта на північно-західньому куті замку: вона триповерхова, долішній поверх зовні відокремлено від двох горішніх ґзимсом і виступав трохи ширше від горішніх мурів. У долішньому поверсі на широких боках башти було по дві амбразури, на другому поверсі по три, а на третьому, як і внизу, по дві амбразури; на вузьких боках башт, що лежали проти мурів, було по одній амбразурі в першому й третьому поверсі й по дві в середньому поверсі. Друга башта на південно-східньому розі замку виглядає тепер гірше: вона має два поверхи, розділені ґзимсом; чи був тут і третій поверх — не можна сказати певно.

Де був в'їзд до замку — важко сказати, бо не скрізь збереглися мури. Про Сутківський замок є багато народніх оповідань та легенд. Розказують, що на замчищу на горі коло башт у великі свята можна бачити багато людей, усі вони в білому: в білих опанчах та кожухах. Особливо це буває на Великдень; у цей день, як прикласти вухо до землі, то можна чути дзвони під землею. Але це може бачити та чути тільки щаслива, чиста душа.

Недалеко від руїн Сутківського замку, на другій суміжній горі, що відділяється від замкової гори долиною й потоком, стоїть славнозвісна Сутківська церква, що являє собою невеликий оборонний замок. План цієї церкви - рівнораменний хрест з заокругленням на чотирьох кінцях. На трьох кінцях хрестового плану стоять три муровані абсиди, що мають зовнішній вигляд замкових башт з амбразурами й стрільницям, а на четвертому кінці хрестового плаву стоїть дзвіниця, знизу мурована, а наверху дерев'яна з двома поверхами українського типу. Ввесь будинок мав два поверхи: у долішньому поверсі міститься власне церкваа, а горішній поверх правив був для оборони.
54*. Сутківський замок із західного боку
55*. Загальний вид села Сутківець.

Внизу по середині будинку стоїть величезний стовп і на нього спираються чотири склепіння, по одному на кожному кінці хрестового плану. Кожне склпіння виглядає як ковпак з шістьма ребрами. Кожна абсида має по одному невеликому круглому вікну з ґратами, а в західному кінці замість вікна двері. Нижче вікон у кожній абсиді було по три амбразурі; тепер їх замуровано.

56*. Церква-замок у с.Сутківцях (1890)

Нагорі в кожній боковій абсиді — по 5 амбразур, а на самім вершку муру широкий виступний ґзимс з арочками на кам'яних кронштейнах; у тих арочках були стрільниці, тепер замуровані.
Кожну бічну башту вкрито конусовим дахом. На середній частині двохспадний дах.
Року 1903 церкву ремонтовано, і місцеві діячі подбали дуже попсувати зовнішній вигляд церкви, так що вона втратила багато старовинних рис: ґонтові стрімкі дахи замінено бляшаними низькими; на середній частині будинку двохспадний дах з невеликою барочною банею і з мурованим фаціятом знищено і поставлено дерев'яну гранчасту баню з верхом московського типу. Дерев'яна дзвіниця теж утратила свої старовинні українські риси.


40. Перспективний вигляд Сутківської церкви. Реконструкцій В.Січинського

Церкву муровано з каміння вапняка на цементі з цегляного грузу й вапна; склепіння складено з широкої цегли, що має повздовжні жолобки, зроблені рукою робітника. Така сама кладка мурів і в Сутківському замку.
Коли збудовано Сутківську церкву — точно ие відомо. Деякі дослідники старовинної архітектури гадають, що в XV ст. За це свідчать деякі її архітектурні форми, ґотицьке склепіння та ин. На довід нього вказують ще, що на дзвіниці Сутківської церкви є дзвін з написом:

В церкві збереглася кам'яна надгробна плита Івана Васильовича Сутківського з таким написом: 

Пржездзецький, автор книжки „Podole, Woіyс, Ukraina", написав, що в Сутківській церкві під середнім стовпом стоїть домовина Олександра Балабана, зятя Ярмолинських, з написом на плиті: Tu lezy Baіaban Jarmoliniecki i Sutkowiecki pan. Але такої плити в Сутківській церкві нема й певне не було, бо той Олександер Балабан помер 1637 р. 4 лютого в Стратині й тіло його поховано в Уневському манастирі в Галичині *).
_____________________
*) Петрушевнчъ, Сводная Галицко-русская лѣтопись съ 1600 по 1700 годъ, Львовъ 1874, ст. 79-80.

________________________

Література про Ярмолинці й Сутківці:

Marczyaiki, Statystyczne, topograficzne і historycne opisanie gub. Podolskiey, t. I. Wilno 1820, ст. 302.
Przezdziecki. Podole, Wolyn, Ukraina, t. I, Wilno 1841, ст. 24-40.
Balinski i Lipinski, Staroїytna Polska, t. II, Warsz, 1845, ст. 959.
Орловській М., Историко-статистическое описаніе м. Ярмолинецъ, Проскуров. у. — Под. Епарх. Вѣдом. 1862 р. № 17.
Sіownik geograficzny, t. III, Warsz. 1882, ст. 450; — t. XI, W. 1891, ст. 610.
Сѣцинскій Е., Древнѣйшія церкви въ Подоліи. І. Церковь-замокъ. въ с. Сутковцахъ Летич. у. — Под. Епарх. Вѣд. 1889 р., № 2-3.
Подоліе — исторнческое описаніе, Спб. 1891, ст. 69, 65 (объясн. къ рисун.).
Труды Подольскаго Епархіальнаго Историко-статистическаго Комитета, вып.IХ. Кам-Под. 1901. ст. 527.
Гульдманъ, Памятники старины въ Подоліи, Ком.-Под. 1901 р., ст. 158-170 і 346-350.
Древности Украины. Kieвъ 1905 р., ст. 45— 50



Дивіться також:

Категорія: Визначні місця краю | Додав: KamPod (31.10.2013)
Переглядів: 1346 | Коментарі: 8 | Теги: Сутківці, Ярмолинці, Сіцінський | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 8
1 KamPod   (31.10.2013 21:52)
Думаю Дімбою, блукавшому недавно по Ярмолинецькому краю це має бути точно цікаво

2 Dimboy   (31.10.2013 23:26)
Саме якраз і переглядаю)))

3 Dimboy   (31.10.2013 23:27)
Шкода що ми не підкотили до самої фортеці за браком часу, але можна це зробити у нашій подорожі, адже стежки вже протоптані, можна як і походом, так і великом, але спочатку потягом до Ярм!

4 KamPod   (31.10.2013 23:30)
Так я зацікавився цим маршрутом Ярмолинці - Сутківці після твого звіту. Можливо у 14-му році зберемось friend

5 Dimboy   (01.11.2013 00:09)
АГа думав тут буде про дату церкви але не знайшов, бо нам місцевий казав 1465, у газеті бтф 1467, там на памятці 15 ст.!

6 KamPod   (01.11.2013 00:20)
Тут теж мова йде про 15 століття
Цитата
а втім замка цього збудував, мабуть, Федір Олехнович Сутківський у XV ст. За підставу для цього нашого твердження служить між иишим те, що спосіб складати мури Сутківського замку й Сутківської церкви — однаковий

7 KamPod   (01.11.2013 00:22)
А взагалі цікавий матеріал який зазвичай цитується нетом можна знайти у "Памятниках місобудування". У мене десь був скачаний потрібний том. Зараз гляну що там.

8 KamPod   (01.11.2013 01:15)
Сама публікація побудована за друкованим виданням 1994року, яке є репринтним і є в мене в паперовому виді, але от знайшов ще одне джерело, а там цікавенькі ілюстрації. Доповнив статтю цими публікацію. У них номери з *

Имя *:
Email:
Все смайлы
Код *:
Категорії розділу
Проект "Мандруємо вулицями" [21]
Пішохідні маршрути [31]
Водний туризм [6]
Велотуризм [5]
Туристичні поїздки [19]
Спелеотуризм [9]
Маршрути Тетяни Недрі [6]
Визначні місця краю [20]
На мапі Кам'янця [25]
Пошук
Свіжина

Користувач на фейсбуці KamKam поділився ...

Перезвоните пожалуйста по телефону 8 (49...

це все ......., але дуже смешно

Просто все гарно поєднано: головний корп...

З лицьового боку наша монета мабуть найк...

Колись чув таке, що єдиного центра Поділ...


Більше коментарів
Пошук
Статистика
Rated by ORS3
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2019Створити безкоштовний сайт на uCoz