20 жовтня у місті Хмельницькому велолюбителі закривали сезон символічним велопробігом, розвідавши таку інформацію, яка поширилась на велофорумі, знайшлося і декілька охочих серед кам'янчан приєднатися до колег із області. Оскільки відстань доволі значна, скористались потягом, але, щоб не забувати яка мета подорожі - вийшли у Ярмолинцях і пересіли на педалі, подолавши решту шляху саме велосипедом, щоб дістатися старту пробігу вже у Хмельницькому. Вирішили їхати через цікаві місця про які і піде далі мова!
Отже 8-ма ранку і ми виходимо на станції Ярмолинці, нас зустрічає морозна погода, але ясне небо дає нам надію на теплоту у день. Довідуємось про с. Сутківці, до якого нам радять завітати, вирушаємо, оглянувши карту!
По дорозі у Ярмолинцях зупиняємось біля сакральної споруди - Виявляється Костел Петра і Павла, фотографуємо і далі, до центру не заїжджаємо, а одразу прямуємо до виїзду! Там на горизонті з'явлається православна велика церква, але фото не зробили, а зупинились вже біля досить відомого і нам рідного Оленя і гарного герба,
де зосередилось лісництво - декілька фото і далі, досить оригінально написано привітання - не оминаємо і його.
Потім ще одна перлина Ярмолинець вже на виїзді це симпатичні фігурки гномиків, тваринок та казкових персонажів, а також квіти.
Далі певну ділянку їдемо по трасі, і біля повороту на Cутківці спиняємось. Нас вітає герой - Хоптяр, в честь якого назване поле, а з іншого боку дівчина запрошує до села.
Їдучи дорогою до села по праву сторону спостерігаються лісові площі, ставок, як нам вже потім повідомили, там були колись Трипільські ділянки, і є досить цілюще джерело, що витікає до ставочка.
Перше, що трапляється на шляху вже в селі із великих споруд - то це школа. І, що вже кидається в очі, на території є тенісні столи із сіткою,
і решта необхідних зведень, що заслуговує на увагу та шану, досліджуємо далі ділянку і бачимо знайму і величну постать, якщо в містах це вже рідкість, то в селах це ще можна побачити, Пам'ятник Іллічу!
Їдемо далі помічаємо ще цікаву будівлю йдемо до неї і бачимо будинок культури, попереду якого, також погруддя, але не написано кого, з першого погляду не взнаємо, у будинку культури є магазин, робимо невеличкий привал, довідуємось про село і т.д., потім розшифровуємо пам'ятник - ах так дійсно схожий сам Гагарін, на чесь якого колись був названий колгосп, а тут і починають підходити місцеві жителі, серед яких Степан Степанович, а згодом і Анатолій Іванович, любязно діляться про свій край, і навіть ведуть показати і розповісти більш детальніше про церкву та залишки фортеці,
дізнаємося, що є підземна ділянка заповнена водою, як стояли башти фортеці, довідуємось, що і турки перебували у цих кряах, і також, що території багаті на безліч скарбів, адже археологи не часто тут перебувають, а розвернутися тут дійсно є де!
Фото на згадку і по дорозі котимось нижче, по праву сторону нас привертає увага пам'ятка у вигляді Хреста і постаті, що схилила голову - память про голодомор, нижче величний пам'ятник загиблим солдатам у Великій Вітчизняній Війні, нагадує чимось як у Бресті,
і тут ми помічаємо ніби замок, ніби оборонне укріплення, ніби фортеця, але і церква - ось зрештою і те, про що нам говорили на початку самої подорожі, і заради чого ми сюди їхали -
- Покровська Церква-фортеця у с.Сутківцях побудована 1465року, підходимо ближче чуємо йде служіння заходимо і до середини побачити інтер'єр!!!
Вражені красою робимо багато фотосвітлин, і вирушаємо далі,
тут по дорозі нам трапляються місцеві хлопці на мотоциклі, коли довідались що ми їдемо поглянути ще і млин старий водяний рушають з нами і тут починається; Водій Віталій починає демонструвати екстримальне водіння як вправний каскадар ніби на зйомках фільму, а це і поліцейський розворот на 180 градусів, та їзда на двох колесах, коли коляска здіймається у повітрі, і жвава їзда по колу на одному місці із малюнком на асфальті, щиро дякуємо за побачене, але наголошуємо, що це досить ризиковане видовище, ціна якому власне здоров'я!
А млин виявляється занедбаним наштовхуємось на безліч сміття, ще оглядаємо греблю
і щось подібне на каньйон і їдемо знову в село на дорогу до Шарівки, доїжджаємо до ставів робимо біля сосен невеличкий відпочинок, спостерігаємо як спускають прилеглі стави, і їдемо далі - на тому боці вже видніється костел, але за браком часу лише проїжджаємо селом, і прямуємо на трасу до Хмельницького!
Шарівка залишається не звіданою, але на що варту звернути увагу - Костел, будівля школи, пам'ятник ВВВ, ще якась фігура-монумент, і скульптура при вїзді в село із траси з назвою села!
А тим часом проїжджаємо Правдівкою і вже їдемо повноцінною шосейною дорогою, далі Антонівці, а там вже і Скаржинці, а значить ми вже недалечко від Хмельницького, ще по ліву сторону проминаємо щось подібне до метеостанції, потім при в'їзді церква, а далі рушаємо до парку ім. Чекмана. Про що буде далі...
Отож, на що варту звернути увагу у Сутківцях:- Герой Хоптяр та назва села - при повороті з траси на село; - Цілюще джерело, став, трипільска ділянка - правий простір від дороги в село; - Памятник Леніну - на подвірї школи; - Будинок культури та постать Гагаріна, - нижче від школи по ліву сторону; (поряд дорога на Шарівку) - Памятка жертв голодомору та загиблим у ВВВ, нижче по правий бік; - Покровська церква-фортеця, 1465 року, - ще нижче праворуч; - Залишки оборонних укріплень, за вказівником біля церкви; - Старий млин на воді - ще нижче по основній дорозі, ліворуч; - Гребля, міст, каньон - на пониззі села, поруч із млином; - Ну і зірка-екстримал Віталік на мотоциклі - по усьому селі!!!
Фото Михайло Левицький
Дивіться також: |