Ср, 26.06.2019, 18:06
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » Статті » Знахідки О.Будзея » Різне

Заокеанському Юркові від кам’янецького Петруся

На початку 1953 року в Нью-Йорку став виходити україномовний журнал «Готуйсь», адресований пластовому новацтву — хлопчикам і дівчаткам віком від 6 до 11 років, що долучалися до скаутської організації «Пласт». Нашу увагу в цьому виданні привернула публікація «Моєму землякові Юркові в Америці», вміщена 1958 року у вересневому випуску «Готуйсь». Під цим заголовком подано лист хлопчика з Кам’янця-Подільського, написаний 10 березня 1958 року. Процитуємо лист повністю:

«Дорогий Юрку!

Сердечно Тобі дякую за листа, що його Твої батьки моїм написали, а Ти ще для мене окремо кілька речень дописав. Хотів би і я Тобі багато дечого написати, але Ти, напевно, знаєш (батьки сказали), що нам не можна про все докладно писати. Та мої батьки і я з ними маємо сильну надію, що одного дня буде інакше. Тоді і Ти зможеш сюди приїхати і пізнаєш цю, найгарнішу в світі країну, якої Ти не мав щастя бачити. Бо, знай, батько мій працює залізничником і вже багато інших земель бачив, але коли вертається додому, то все каже, як писав Тарас Шевченко: «Нема на світі України, немає другого Дніпра». І я вірю йому!

А тоді, як каже моя мати, під сонцем Поділля, станемо дійсними земляками, не на віддалі. А сонце в нас гарно світить. Та навіть і герб Поділля і його столиці, Кам’янця-Подільського — це сонце. Є така приповідка: «На Поділлю хліб на кілю». І це правда, бо хліба в нас дуже багато, найбільше в цілій Україні. І не диво, бо ґрунт тут чорноземний і родючий. І так вийдеш за місто і глянеш, то навколо безмежні лани збіжжя: пшениці, ячменю, жита, вівса і гречки. І під подувом вітру хвилюють, наче море — весною зелене, а літом золоте. А серед того, мов острови, зелені лани, засаджені цукровими буряками, картоплею, тютюном і кукурудзою.

Садів у нас небагато, бо, знай, що Поділля — це рівнина і як візьметься люта зима, що в нас вона часто буває, то тут дме сильний вітер, такий з пекучим морозом, і лютують страшні сніговії. А для овочевих дерев воно шкідливе. Тому і сади розводять у нас у захищених місцях — по ярах і балках. Підожди, я інакше Тобі це змалюю: Йдеш, рівнина, крім збіжжя, нічого не бачиш, ні дерев, ні хат. А де люди живуть: думаєш. Раптом рівнина вривається. Споглядаєш у низ, а там... яр: посередині в’ється ріка, а над рікою хати (найбільше з глини, мішаної з соломою, бо в нас і лісу мало) і сади. Є яблуні, груші, вишні, а на південному сході і турецькі горіхи, і морелі, і виноград, а також і морвові дерева. І так всі села на Поділлю поховалися в яри, що над Дністром та його лівобічними притоками.

Я вже згадав, що столиця Поділля — це Кам’янець. І я тут живу. О, старе це місто, ще десь з 12 століття, і дуже багато залишилось давніх пам’яток: залишки укріплень, фортеця, міст, будинки і церкви. Спочатку Кам’янець належав до українських князів, потім опинився під Литвою, далі перейшов до Поляків, а потім зайняли Москалі. Бачиш, його доля така сама, як і нашої батьківщини. Були тут і Турки, які прийшли на допомогу гетьманові Дорошенкові проти Поляків, і від них залишився міст, який сполучує фортецю з містом, що його називають турецький. А інші міста на Поділлі — це Тернопіль, Збараж, Теребовля, Рогатин, Бережани, Жванець, Жмеринка, Буша (Ти напевно читав оповідання «Оборона Буші»), Брацлав (і про брацлавського полковника Івана Богуна теж знаєш) та інші, але з пам’яті не пригадую.

Якщо бажаєш, то іншим разом писатиму про те далі, або сам поглянь у книжки. Я дуже радо вивчаю географію України.

Цим разом, Юрку, бувай здоров! Я молитимусь, щоб скоро прийшов день нашої зустрічі.

Твій земляк Петрусь Подоляк».

Жодних коментарів до листа редакція журналу не подала. Зрозуміло, що Подоляк — це псевдонім. Утім, невідомо, чи взагалі був такий лист: занадто гарно все викладено, вражає свідома українська позиція хлопчика, до того ж росіян він прямо назвав москалями. Виникає резонне запитання: чи пропустили би компетентні органи таке послання з Радянського Союзу за кордон? Тож, можливо, лист написав хтось із редакції «Готуйсь», аби в такий спосіб ознайомити своїх малих читачів із Поділлям. Цікаво, що названі в листі подільські міста — це переважно міста Західного (Галицького) Поділля. Це наводить на думку, що автор листа родом звідти.

Звернемо увагу й на подільські діалектні слова, вжиті в листі: морелі — це абрикоси, морвові дерева — це шовковиця. Зауважимо також, що турецький (або ведмежий) горіх — це ліщина деревовидна.

Як би там не було, але ознайомитися з листом про Кам’янець-Подільський, якому майже шість десятиліть, було цікаво. Можливо, колись вдасться розгадати його таємницю та встановити ім’я автора — того, хто заховався за псевдонімом «Петрусь Подоляк», чи того, хто цей псевдонім і весь лист придумав.


© Олег Будзей


Дивіться також:

Категорія: Різне | Додав: OlegB (10.03.2015) | Автор: Олег Будзей
Переглядів: 455 | Коментарі: 5 | Теги: Поділля, Кам'янець-Подільський, Пласт | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 5
0
1 KamPod   (12.03.2015 00:46)
З величезною цікавістю читав лист землякові в Америку. Відверто скажу читаючи виникали думки, які думав писати у коментарі, але одразу після листа усе те так я і міркував прочитав у наступному абзаці після листа

Цитата
Жодних коментарів до листа редакція журналу не подала. Зрозуміло, що Подоляк — це псевдонім. Утім, невідомо, чи взагалі був такий лист: занадто гарно все викладено, вражає свідома українська позиція хлопчика, до того ж росіян він прямо назвав москалями.

Цікавим була інформація з 3-го абзацу, особливо про суховії на рівнині, сади в балках і села у ярах. Дивувався таким словам хлопчика. Я і сам скільки мандрував, на цьому факті не акцентував уваги, а тут хлопчик міркує як заправський турист. Саме тут мабуть вперше закралась думка що це мабуть писав не хлопчик. Дійсно гарно написано і цікаво було читати. Дякую Олег Васильович, за таку унікальну інформацію

0
2 Ната Ярова   (13.03.2015 13:34)
Дуже цікаво! Але ж "Нашу увагу в цьому виданні привернула публікація «Моєму землякові Юркові в Америці», вміщена 1956 року у вересневому випуску «Готуйсь». Під цим заголовком подано лист хлопчика з Кам’янця-Подільського, написаний 10 березня 1958 року. - як 1956 року можна надрукувати лист, написаний двома роками пізніше?

0
3 OlegB   (13.03.2015 21:35)
Журнал за вересень 1958 року. Помилку виправив. Дякую за уважність.

0
4 RD   (14.03.2015 22:38)
Колись дуже давно сам пробував написати лист "в далекі краї" , але відповідь неприйшла...

0
5 KamPod   (14.03.2015 22:46)
Хм... зацікавив... Якого змісту?

Имя *:
Email:
Все смайлы
Код *:
Категорії розділу
Кам'янецький календар [366]
Села від А до Я [1]
Історія [54]
Культура [38]
Персоналії [86]
Релігія [11]
Суспільство [21]
Різне [23]
Пошук
Свіжина

Користувач на фейсбуці KamKam поділився ...

Перезвоните пожалуйста по телефону 8 (49...

це все ......., але дуже смешно

Просто все гарно поєднано: головний корп...

З лицьового боку наша монета мабуть найк...

Колись чув таке, що єдиного центра Поділ...


Більше коментарів
Пошук
Статистика
Rated by ORS3
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2019Створити безкоштовний сайт на uCoz