Пт, 28.01.2022, 18:17
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » Статті » Знахідки О.Будзея » Персоналії

Будзей О. Три пісні слави Петра Чуйкевича
 
Хто би сьогодні згадував про вчителя географії Кам’янець-Подільської чоловічої гімназії Петра Чуйкевича, якби він 3 жовтня 1846 року не записав в альбом Тараса Шевченка три українські народні пісні? Ці три пісні стали, кажучи по-сучасному, «трьома хвилинами слави» скромного гімназійного викладача. А що ще відомо нам про нього, крім отих трьох пісень в альбомі Кобзаря?

ЗІ СЛАВНОГО РОДУ

 

За даними українського історика Олександра Оглоблина, Петро Чуйкевич належав до старовинного старшинсько-дворянського роду, що походив від Никифора Чуйкевича, який жив у XVII столітті.

 

Родинний герб Чуйкевичів

Геральдистам відомий родинний герб Чуйкевичів: на лазуровому полі його щита зображено срібний лук зі стрілою, націленою на білого птаха, що пролітає угорі. Вінчають герб п’ять павиних пір’їн.

Серед Чуйкевичів найвідомішим був син Никифора Василь, який досяг посади генерального судді в часи гетьманства Івана Мазепи, підтримував прагнення гетьмана відстояти українську державність. Після Полтавської битви Василя Никифоровича заарештували та відправили на заслання до Сибіру. Там він згодом постригся у ченці.

Син Василя Семен був одружений із Мотрею Кочубеївною — хрещеницею Івана Мазепи і останнім його великим коханням. Гетьман неохоче погодився на весілля дочки Василя Кочубея зі Семеном Чуйкевичем, навіть дав пораду генеральному судді зачекати. Проте Кочубей і Чуйкевич на другий день після цієї розмови, 18 травня 1707 року, спішно повінчали дітей.

Кам’янецький учитель географії Петро Чуйкевич належав до тієї гілки роду, що тягнулася від Василевого брата — полтавського полкового писаря Олександра Чуйкевича та його сина — правознавця, упорядника збірки «Суд і розправа» Федора Чуйкевича.

КАРЦЕР ДЛЯ ДВОХ

Петро Омелянович Чуйкевич народився 15 грудня 1818 року в містечку Вороніж Глухівського повіту Чернігівської губернії (нині це селище міського типу Шостинського району Сумської області). Через рік — 7 серпня 1819 року — в цьому містечку народився майбутній український письменник Пантелеймон Куліш, який ще в дитинстві став близьким приятелем Петра Чуйкевича.

1843 року Петро Чуйкевич закінчив перший відділ філософського факультету Київського університету. Під час навчання Петрові навіть довелося один місяць відсидіти в карцері. А сталося, як дослідила літературознавць Ніна Полонська, ось що. У лютому 1841 року Петро Чуйкевич і студент історико-філологічного факультету, майбутній член Кирило-Мефодіївського братства Дмитро Пильчиков надіслали два листи до студентів Александрівського (в Гельсінгфорсі, нині — Гельсінкі) та Дерптського (нині Тартуського) університетів. У листах молодики писали про своє бажання «отведать Севера», перевівшись до одного з цих навчальних закладів. Першого листа перехопили урядовці Міністерства народної освіти. Вони звернули увагу на те, що листові, підписаному тільки двома студентами, «дан вид адреса от студентов как будто всего Литературного отделения». Відтак міністр народної освіти Сергій Уваров розпорядився «за такую шалость непростительную» посадити обох студентів на один місяць у карцер. Після карцеру Чуйкевич і Пильчиков деякий час перебували під пильним наглядом.

У червні 1843 року, коли Петро Чуйкевич закінчував університет, до Києва прибув 29-річний поет і художник Тарас Шевченко. Це була перша із трьох його подорожей в Україну. У Києві поет познайомився з Михайлом Максимовичем, Василем Білозерським, Пантелеймоном Кулішем. Саме в Пантелеймона в червні 1843 року відбулася перша зустріч Тараса Шевченка та Петра Чуйкевича.

СПІВУЧИЙ УЧИТЕЛЬ

Закінчивши університет, Петро Чуйкевич став працювати молодшим учителем латинської мови Рівненської чоловічої гімназії. Наступного року в цю гімназію влаштувався на роботу 27-річний історик Микола Костомаров. Пізніше Микола Іванович напише в автобіографії про перебування в Рівному:

«Иногда для развлечения я ходил с товарищами-учителями играть на биллиарде в ресторацию. Из учителей я сблизился наиболее с учителем латинского языка Чуйкевичем и математики — Яновским; первый знал много малорусских песен и, часто приходя ко мне, пел их, доставляя мне большое удовольствие, а последний почти каждый день играл со мною на биллиарде».

У листі до Костянтина Сементовського від 16 грудня 1844 року Костомаров писав, що вчитель латинської мови Чуйкевич, родич Пантелеймона Куліша (насправді — друг дитинства), чудово співає українські пісні, любить їх і вищий від інших за поглядами.

Краєзнавець Ярослав Поліщук зазначив про Чуйкевича: «Як учитель він користувався повагою учнів, дбав про знання предмету, ставився до учнів краще, ніж інші».

На початку 1846 року Петро Омелянович увійшов у конфлікт із директором гімназії Аврамовим через інцидент щодо покарання учня Казимира Піотровського. Це стало чи не основною причиною переведення Петра Чуйкевича в червні того ж року на посаду молодшого вчителя географії Кам’янець-Подільської чоловічої гімназії.

В АЛЬБОМ КОБЗАРЯ

У Кам’янці-Подільському Петро Чуйкевич пропрацював сім років. У перший рік роботи — в жовтні 1846 року — він приймав у місті над Смотричем Тараса Шевченка, якого за завданням Тимчасової комісії для розгляду давніх актів (відомої ще як Київська археографічна комісія) відрядили на Київщину, Волинь і Поділля збирати народні перекази, оповідання, легенди, пісні, записувати історичні відомості про визначні могили й урочища. Він мав зробити ескізи могил, які оглядав, скласти описи монументальних пам’яток і давніх споруд, збирати старожитності, грамоти та інші папери, виїхати в Почаїв і зробити малюнки лаври та її околиць.

Найдетальніше про перебування Кобзаря в Кам’янці-Подільському (з конкретизацією кожного дня) розповів колишній директор Держархіву Хмельницької області Станіслав Федоренко в статті «Шевченко в Кам’янці-Подільському (вереснь — жовтень 1846 року)», вміщеній у збірнику наукових праць «Шевченко і Поділля» (Кам’янець-Подільський, 1999). На жаль, з усіх наведених там фактів джерелами підкріплено тільки відомості про погоду в ці дні на підставі №№41—43 «Подольских губернских ведомостей» за 1846 рік. До речі, ця газета щономера подавала списки тих, хто прибув до міста та покинув його. Про Шевченка там немає ні словечка. На відміну від «Волынских губернских ведомостей», які повідомили, що 9 жовтня 1846 року Шевченко прибув у Житомир.

Прискіпливий розгляд публікації Станіслава Федоренка привів подільського журналіста Валентина Бендюга до написання критичного матеріалу «У яку погоду Шевченко блукав по Поділлю» та несподіваного висновку, що Тарас Григорович узагалі не був на Поділлі та, зокрема, в Кам’янці-Подільському. Як зазначає журналіст, «нема жодного рисунка чи малюнка, які б зробив Шевченко у Кам’янці чи його околицях; Шевченко ніде й ні разу не сказав і не написав, що він був у Кам’янці-Подільському чи його околицях».

Прикінцевий висновок Валентина Бендюга такий: «Мені шкода, що Шевченкові не пощастило побувати на нашому прекрасному Поділлі. Але прикро читати й такі «свідчення» краєзнавців у збірнику наукових (!!!) праць, з яких можна достовірно довідатися лише про те, якою була погода на Поділлі у жовтні 1846 року».

Проте звернемося до альбому Тараса Шевченка за 1846—1850 роки, який зберігається в Інституті літератури імені Тараса Шевченка Національної академії наук України. В цьому альбомі під текстом пісні «Пливе щука з Кременчука...» чітко зазначено: «3 окт. 1846 г. Каменец-Подольский. П. Чуйкевич», а під текстом пісні «Ой, Кармелюче, по світу ходиш...» — «Кам’янець. 1846 літа, 3 октября. Од Петра Чуйкевича». За висновком учених, записи обох пісень зроблено рукою Петра Чуйкевича. Правда, зазначають дослідники, в пісні про Устима Кармелюка правки в тексті, приписка та проставлена дата належать Шевченку.

Між цими двома піснями в альбомі вклинився текст пісні «Зійшла зоря ізвечора...» без дати та місця записання. На підставі попереднього та наступного записів учені зробили однозначний висновок: цю пісню в альбом поета теж записав Петро Чуйкевич. І теж 3 жовтня 1846 р. в Кам’янці-Подільському.

Отже, щодо перебування Кобзаря в Кам’янці-Подільському та, взагалі, на Поділлі документально підтверджено тільки один факт: 3 жовтня 1846 р. в Кам’янці-Подільському Петро Чуйкевич записав в альбом Тараса Шевченка три народні пісні. Наведемо повністю текст першого з цих ліричних шедеврів:

 
Пливе щука з Кременчука, тече собі стиха,
Хто не знає закохання, той не знає лиха;
 
Пливе щука з Кременчука, луска на ней сяє,
Хто не знає закохання, той щастя не знає;
 
Пливе щука з Кременчука, підстрелена з лука,
А вже ж мені, серце моє, з тобою розлука.
 
Тече річка невеличка, тече собі стиха,
Хто не знає закохання, той не знає лиха;
 
Тече річка невеличка, схочу — перескочу,
Оддай мене, моя мати, за кого я схочу;
 
Тече річка невеличка, кінь не хоче пити,
Приступило до дівчини, не хоче любити.
 
Як не хочеш, дівчинонько, мні вірною бути,
То дай мені того зілля, щоб тебе забути.
 
Єсть у мене таке зілля близько перелазу,
Як дам тобі напитися, забудеш одразу.
 
Буду пити, буду пити, капельки не впущу,
Тогді я тебе забуду, як очі заплющу.
 
Чуйкевич почав збирати українські народні пісні, ще будучи студентом. Два його зошити з піснями, надані для користування Михайлові Максимовичу, сьогодні зберігаються в Інституті рукописів Національної бібліотеки України імені Володимира Вернадського. Один із них — «Малороссийские песни, собранные в Киеве П. Чуйкевичем в 1843 году» — на першій сторінці вгорі має напис: «От Кулеша».

ДИРЕКТОР ПРОГІМНАЗІЇ

Петро Чуйкевич був під слідством у справі Кирило-Мефодіївського товариства. Через брак доказів Петра Омеляновича звільнили. Під час допитів Пантелеймона Куліша в цій же справі слідчих жандармів зацікавив, зокрема, його лист Чуйкевичу від 31 березня 1847 року. В ньому Пантелеймон Олександрович, який незадовго до того одружився, закликав свого приятеля: «Но тебя умоляю не жениться... Тебе прежде всего нужно побывать за границей и пройти сквозь полный курс гидропатии». На допиті Куліш так прокоментував це місце з листа Чуйкевичу: «Он погубил бы себя женитьбою потому, что он болен болезнью, требующей совершенного излечения до вступления в брак». Недугою Чуйкевича, про яку вів мову Куліш, був сифіліс.

1870 року Чуйкевич очолив щойно засновану в Глухові чотирикласну прогімназію. Діячі Глухівського земства високо оцінили внесок першого директора прогімназії: «Учена діяльність Чуйкевича добре відома земству. Перше триріччя він був гласним і брав дієву участь у заснуванні прогімназії». 1874 року діяльність Петра Чуйкевича на посту директора обірвала його смерть.
 


© Олег Будзей


Дивіться також:

Категорія: Персоналії | Додав: OlegB (03.06.2013) | Автор: Олег Будзей
Переглядів: 972 | Коментарі: 3 | Теги: Будзей, Чуйкевич, шевченко | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 3
1 rabbit   (03.06.2013 19:31) [Материал]
Знаходив в Інтернеті публікації і за і проти цієї версії відвідин Кам'янця Кобзарем.
Все ж дивно, що перебування у такому чудовому місті не надихнуло Шевченка бодай на один малюнок чи ескіз.
І відсутність спогадів насторожує.
А чи не можна трактувати підпис в альбомі «3 окт. 1846 г. Каменец-Подольский. П. Чуйкевич» так: написано 3 жовтня 1846р. П.Чуйкевичем з Кам'янця?

2 KamPod   (03.06.2013 22:36) [Материал]
Як на мене то навряд там мається на увазі "з Кам'янця", якось не логічно писати місто з якого ти і потім своє ім'я

3 KamPod   (03.06.2013 22:41) [Материал]
Про ці три пісні і про зустріч Т.Г.Шевченка з Чуйкевичем чув і раніше з повісті Миколи Магери "Кам'янецькими стежками". Читав в 9 класі і тоді це сприймав як справжні історичні факти. Зараз бачу якісь протиріччя. Доречі протиріччя взагалі ні на чому не базуються, а лише заперечують факт - якось непереконливо. Факт наявності цих слів Чуйкевича в записах Шевченка, як на мене переконливий доказ його перебування тут. І взагалі не думаю що він скрізь де був проїздом на кілька днів залишав спогади. Я наприклад у відрядженнях ніколи про записи що я робив, що я побачив не думаю. Так що для мене усі сумніви безпідставні

Имя *:
Email:
Все смайлы
Код *:
Категорії розділу
Кам'янецький календар [366]
Села від А до Я [1]
Історія [54]
Культура [38]
Персоналії [86]
Релігія [11]
Суспільство [21]
Різне [23]
Пошук
Свіжина
Скажите пожайлуста а где хранится виньет


да... мне бы такая штуенция не помешала


Паради 1 травня - 

Користувач на фейсбуці KamKam поділився

Перезвоните пожалуйста по телефону 8 (49


Більше коментарів
Пошук
Статистика
Rated by ORS3
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2022Створити безкоштовний сайт на uCoz