Одночасно стількох кіно-, театральних, оперних зірок, як 11—12 вересня 1965 року на міському стадіоні, Кам’янець-Подільський, здається, ні до того, ні після того не бачив. Режисер-постановник видовища Лев Славін потрудився на славу: для показаної кам’янчанам тричі за два дні великої театралізованої вистави «Зорі назустріч» він зібрав, справді, зоряний склад.
Судіть самі: до Кам’янця-Подільського приїхали популярні російські кіноактори Леонід Кміт (Пєтька з безсмертного фільму «Чапаєв»), Іван Переверзєв, Михайло Пуговкін (виконроб з комедії «Операція «И» та інші пригоди Шурика», що саме 1965 року з’явилася на кіноекранах), Володимир Гусєв, Павло Вінник, Клара Лучко, Тамара Носова, народна артистка СРСР Марина Ладиніна. Не менш потужно, хоч й іншими гранями, було представлено в проекті українську сторону. Це солісти Київського театру опери та балету: баритони Дмитро Гнатюк, Микола Ворвулєв, лірико-драматичний тенор Анатолій Солов’яненко, лірико-колоратурне сопрано Белла Руденко. До цього співочого грона долучилися театральний актор Олександр Хвиля та майстер художнього слова, народний артист Української РСР Андрій Сова.
Звичайно, кожному з тодішніх гостей можна присвятити окрему розповідь, але сьогодні ми згадаємо двох великих артистів із «пташиними» прізвищами: Анатолія Солов’яненка (народився 25 вересня 1932 року) й Андрія Сову (народився 30 грудня 1912 року).
Напевно, мало хто з кам’янецьких слухачів чарівного співу 33-річного Солов’яненка знав, що всього чотири роки тому це був звичайнісінький гірничий інженер (1954 року Анатолій у рідному Донецьку закінчив політехніку) та співак-аматор. Але навесні 1962 року в Києві на звітному концерті художньої самодіяльності Донецької області молодий інженер Солов’яненко виконанням романсу Якова Степового «Розвійтеся з вітром» та аріозо Каніо з «Паяців» Леонкавалло приголомшив одночасно і зал, і журі. Тож дирекція столичного театру опери та балету негайно запросила донецького самородка до свого колективу. Здається, маємо український чоловічий варіант відомої казки про Попелюшку (в даному разі про сина потомственного шахтаря). І так, і ні. Бо ще студентом Анатолій став брати уроки вокалу в прекрасного педагога Олександра Коробейченка. Понад тисячу уроків за десять років у поєднанні з природним даром і сотворили чудо.
Анатолій Солов'яненко
Незадовго перед виступом у місті над Смотричем співак повернувся з дворічного стажування в славетному міланському театрі «Ла Скала». Попереду — тенорові партії в найвідоміших операх, гастролі. Звання народного артиста СРСР Солов’яненку нададуть 1975 року, коли він буде... студентом Київської консерваторії (до її закінчення залишатиметься ще три роки). Також студентом Анатолій першим з наших тенорів співатиме (упродовж 1977—1978 років) на уславленій сцені «Метрополітен-опера» в Нью-Йорку. А через два роки після закінчення консерваторії стане лауреатом Ленінської премії. На жаль, 1993 року в розквіті таланту Анатолій Борисович, людина виняткової порядності та делікатності, покидає (не з власної волі!) Київський театр опери та балету. Його смерть наприкінці липня 1999 року Україна пережила як всенародну втрату...
Одесит Андрій Сова вперше зустрівся з Кам’янцем в... Одесі. Це було 1937 року, коли недавній моряк далекого плавання навчався на останньому курсі театрального училища в рідному місті. Саме тоді побачила світ перша частина трилогії «Стара фортеця» уродженця Кам’янця-Подільського Володимира Бєляєва. Одеська кіностудія загорілася ідеєю негайно перенести на екран героїв популярного твору. Сам автор написав сценарій, а на одну з ролей було запрошено місцевого студента Сову.
Андрій Сова
Потім ще не в одній кінострічці зніметься Андрій Корнійович (зокрема, 1963 року в популярній «Королеві бензоколонки»). Але народну любов завоює як неперевершений читець гумору, передусім творів Степана Олійника та Павла Глазового. Тож не дивно, що відразу після смерті актора (в грудні 1994 року) було засновано Міжнародний конкурс виконавців сатири та гумору імені Андрія Сови (перший конкурс відбувся вже 1995 року в його рідній Одесі)...
...А сьогодні організувати такі зоряні вистави в Кам’янці-Подільському слабо?
Ну нічого собі намисто зірок у Кам'янці у вересні 1965року зібралось. Знакова мабуть була подія і мабуть про ту виставу гуділо все місто. Цікаво було дізнатись про Солов'яненка і Сову більше. Вчасно знайдений діамант і актор з екранізації про Кам'ятець це було новим
0
