Снігова скульптура у Кам’янці: початок нової традиції?
Кам'янчани вже звикли до того, що на газоні біля «Білої хати» під новий рік з’являються різноформатні сніговики. Це змагаються юні митці з міських шкіл. Зрозуміло, що художня цінність таких витворів прямо пропорційна віку і , відповідно, досвіду їх творців. Ось і цього року, проходячи повз Майдан Відродження і звернувши увагу на різнокольорові скульптури, вирішив поповнити колекцію новими знімками. Роботи були досить різноманітними, багато з них були виконані з душею і викликали добру посмішку, тому, порадившись з друзями, вирішив закинути їх на улюблений сайт.
Відгуки відвідувачів здивували і вразили, виявляється я не помітив головного: на іншому кінці майдану споруджена масштабна копія нашої фортеці, яка на радість хлопчакам (і не тільки, дорослі теж підтвердять мої слова ), дає можливість уявити себе Гулівером! Дуже приємно було побачити відроджену з руїн Нову Західну вежу. І це без 5 з гаком мільйонів гривень з державного бюджету! Навіть для недосвідченого ока була помітна якісна різниця в порівнянні з дитячою творчістю, відчувалась професійна підготовка авторів. Як потім з’ясувалося, тут потрудились працівники ремісничих майстерень, розміщених на території фортеці.
Але справжній шок чекав нас попереду. Прямуючи до видавництва «Абетка» ми помітили дві майстерно виконані скульптури, які притягували погляд виразністю і продуманістю композиції, високою деталізацією. А трохи далі, біля стейк-хаусу «Лондон», їх було ще сім! Навколо крутилась і фотографувалась юрба, але ніхто толком не знав, звідки взялося це диво.
Розгадку приніс наступний день. Дякуючи підказці, ми вже знали, що на місці скульптур попередньо були помічені куби спресованого снігу, тому вирішили перевірити, що то за кубики стоять на розі вулиць Данила Галицького і Гагаріна. І потрапили ми туди досить вчасно, - двоє чоловіків, періодично поглядаючи на глиняні зразки, обтісували брили снігу.
Підійшли, розговорились. Виявилось, що це викладачі кафедри мистецьких дисциплін Національного університету ім. Івана Огієнка Сергій Іванович Кляпетура і Олександр Федорович Віштаченко. А скульптури біля «Абетки» і «Лондона» - справа рук їх студентів. Саме ці добрі чарівники подарували нашому місту зимову казку, створивши небачену в наших краях красу. Тепер не ми заздримо чужоземцям, дивлячись репортаж по телевізору, а можемо самі похвалитися нашими талантами і їх чудовими витворами.
Довідка
Сергій Кляпетура
– відомий скульптор, організатор (разом з батьком) і учасник
Міжнародного симпозіуму скульптури «Petromania». (м.
Кам’янець-Подільський). Із сніговою скульптурою має справу не вперше. У
2009 р. разом із Орестом Дзиндрою (Львів), та Петром Романюком (Київ)
виборов найвищу нагороду у міжнародному конкурсі снігових скульптур на
найбільшому в світі Зимовому Карнавалі в місті Квебек (Канада). Учасник і
переможець декількох фестивалів снігових та льодових скульптур у містах
Роен-Норанда (Канада), Бакуріані (Грузія), Москва (Росія),
Олександр Віштаченко
знаний у Кам’янці митець, професійний реставратор. Це людина, яка
відновлювала полотна Айвазовського, Верещагіна, Тінторетто, «Панораму
оборони Севастополя» Рубо. Загалом понад 400 робіт!
Організатор пленеру "ВішТак" (разом з Тимуром Такіровим), який обіцяє
бути щорічним. Одна з останніх виставок - "Творчість поза розкладом" у
Чернівецькому "Вернісажі".
З часів великого Фідія відомо, що скульптура робиться просто: береться підходящий шмат мармуру і відсікається все зайве. А от як зі снігом? Виявляється, щоб можна було з ним працювати, з дощок робиться опалубка, в неї накидається сніг і ущільнюється ногами. Після певної витримки його можна обробляти за допомогою нехитрого інструменту, поступово надаючи потрібних пропорцій і вирізьблюючи деталі.
Етапи творення
Ясна річ, що це не камінь і не бронза, які переживуть віки. Наприклад, минулорічні скульптури, через потепління, простояли у «Гала-Готелі» лише біля двох діб. Але митців це не хвилює, адже недовговічний матеріал - це перспективи для нових ідей і подальшої творчості. А деякі з робіт потім відроджуються у більш міцному матеріалі.
Зима в цьому році видалась на славу, тому є надія, що скульптури ще довго будуть радувати жителів і гостей нашого міста, але, як сказав Сергій Іванович, «подивимось, як вони витримають боротьбу з поціновувачами». Тож люди, будьте людьми!
Хочеться висловити щиру подяку скульпторам і спонсорам, які власним коштом підтримали цю цікаву ініціативу, не чекаючи допомоги з міського бюджету. А може і у нас згодом буде свій фестиваль снігової чи льодяної скульптури, якщо дозволить мінливий сучасний клімат?
Сьогодні вже бачив як гіперактивний малюк пробував на міцність ніс святого Миколая, а молода мама, колупаючись у мобілці, мовчки кліпала очима у відповідь на зауваження перехожого
Гарні скульптури і добре що не "розфарбовані" , сніг залишився снігом. Автор молодець, прочитавши розумієш що rabbitи це не тільки цінне хутро і 2-3 кг дієтичного м'яса... :)
Не просто робив, а виборов з командою перше місце! І це на найстарішому, започаткованому у 1894р., і найбільшому Міжнародному зимовому карнавалі! Ось тут подробиці з перших уст, з канадського форуму: http://www.quebec-ukraine.com/forum/viewtopic.php?t=925
Да, пєчальнєнько там вийшло. Я теж сфоткав цього робота в денний період. А от з аматорських скульптур цьогорічних то ще можу виділити ще башти при вході в Тараса Бульбу