Пн, 24.06.2019, 17:35
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » Статті » Знахідки О.Будзея » Кам'янецький календар

Кам’янецький календар на 13 вересня
13 вересня
 
Цього дня колись:
 
1869 рік. У Жванці Кам’янецького повіту Подільської губернії (нині Кам’янець-Подільського району Хмельницької області) відкрито (1 вересня за старим стилем) церковнопарафіяльну школу.
 
1896 рік. У Кам’янці-Подільському вчителем російської мови двокласного міського училища став (1 вересня за старим стилем) Сергій Сергєєв — майбутній російський письменник Сергій Сергєєв-Ценський. Літературний критик Петро Плукш у книзі «Сергєєв-Ценський — письменник, людина» (Москва, 1975) писав: «Від 1 вересня 1896 року Сергій Миколайович Сергєєв отримав призначення на посаду вчителя російської мови в Кам’янець-Подільське міське училище. Тут він зблизився з родиною художника Дмитра Ананійовича Жудіна, який працював учителем малювання в тому ж училищі. Хоча Жудін був старшим від Сергєєва на 18 років, вони швидко подружилися: разом малювали етюди, мріяли про тривалу подорож, розмірковували про мистецтво та літературу. У цій творчій атмосфері Сергєєв знову став писати вірші, більшість з яких включив потім до своєї першої поетичної збірки. У Кам’янці-Подільському Сергій Миколайович пробув півтора роки — до грудня 1897 року — і був змушений виїхати через зіткнення з адміністрацією училища у зв’язку з «неприпустимими вольностями» на уроках російської мови. Ці вольності у замороженій реакційними міністрами освіти Дмитром Андрійовичем Толстим й Іваном Давидовичем Деляновим школі, де процвітали формалізм і сухий граматичний розбір, полягали в тому, що Сергєєв широко застосовував на уроках російської мови тексти з творів своїх улюблених письменників: Пушкіна, Лермонтова, Гоголя, Тургенєва. З погляду кам’янець-подільських бєлікових це було вже крамолою».

 

Сергій Миколайович Сергєєв-Ценський, 1940 рік
 
1944 рік. У Кам’янець-Подільському учительському інституті викладачем зарубіжної літератури та англійської мови стала працювати Євгенія Мойсеївна Гінзбург. Через три роки, 10 грудня 1947 року, в Інституті української літератури імені Тараса Шевченка Академії наук Української РСР вона захистила кандидатську дисертацію про соціальний роман Вільяма Годвіна «Калеб Вілліамс». Для кам’янець-подільського вишу це був перший захист дисертації у повоєнний час.
 
1996 рік. У Кам’янці-Подільському відбувся форум інтелігенції та молоді. У форумі взяли участь голова КУН (Конгресу українських націоналістів) Слава Стецько, голова секретаріату КУН Сергій Жижко, відомий український письменник Сергій Плачинда. Зокрема, Слава Стецько так висловила своє ставлення до Кам’янця-Подільського: «Якби я не жила в Києві, то я би сказала, що я є заздрісна за всіх, хто живе в Кам’янці-Подільському. Бо тут кожен камінчик історією дише. Тут така краса, що годі її звичайними словами описати...»
 
2002 рік. У картинній галереї відкрито виставку гобеленів і графічних робіт київського архітектора Олега Слєпцова.
 
2007 рік. Дружина посла Японії в Україні пані Мабучі Харуко разом із гостями з Японії — подружжям Янагі відвідала одне із сімох чудес України — Національний історико-архітектурний заповідник «Кам’янець». Чужоземці зупинилися у місцевому чотиризірковому готелі «Клеопатра».
 
2010 рік. У Кам’янці-Подільському побували учасники Х Міжнародного Катинського мотопробігу. Понад 100 байкерів із Польщі в Кафедральному соборі святих апостолів Петра та Павла вшанували пам’ять жертв комуністичного режиму. У подарунок вони привезли копію Катинського хреста. Службу Божу за жертв комуністичного режиму відправив єпископ Кам’янець-Подільської дієцезії Леон Дубравський. На урочистостях були представники міської влади, а також Генеральний Консул Республіки Польща у Вінниці Кшиштоф Свідерек. Після меси учасники мотопробігу поклали вінки до пам’ятників Івану Павлу ІІ та Міхалу Володийовському.
 
2011 рік. У Кам’янці-Подільському завершилися дводенні гастролі Коломийського академічного обласного українського драматичного театру імені Івана Озаркевича, який презентував у міському Будинку культури виставу за п’єсою Володимира Канівця «Як наші діди парубкували».
 
2012 рік. У Кам’янці-Подільському відбулися зйомки профайла для російського талант-шоу «Хвилина слави» (Перший канал), головними героями якого стали колектив міжнародної федерації козацького бойового мистецтва «Характерник» («Триглав») та вихованці Кам’янець-Подільської загальноосвітньої школи І—ІІІ ступенів № 10.
 
2012 рік. У Кам’янці-Подільському в нічному клубі «Жара» відбувся концерт українського шоумена та співака Дзідзьо.
 
2013 рік. Завальська сільська рада Кам’янець-Подільського району Хмельницької області за результатами тендеру уклала угоду з товариством з обмеженою відповідальністю «Газбудсервіс» на будівництво підвідного газопроводу середнього тиску до низки сіл Кам’янець-Подільського району вартістю 20,7 мільйона гривень. Загалом заплановано підвести газопровід у 23 населені пункти. Це Суржа, Нагоряни, Лісківці, Рихта, Слобідка-Рихтівська, Вільне, Залісся Перше, Параївка, Чорнокозинці, Мілівці, Кудринці, Кізя-Кудринецька, Завалля, Червона Діброва, Вітківці, Добровілля, Кізя, Адамівка, Нововолодимирівка, Шустівці, Ніверка, Підпилип’я, Подоляни.
 
 
Цього дня народилися:
 
1834 рік. У селі Маньківка (тепер Тульчинського району Вінницької області) народився (1 вересня за старим стилем) Анатолій Патрикійович Свидницький — український письменник, автор роману «Люборацькі». Навчався у 1851—1856 роках у Подільській духовній семінарії в Кам’янці-Подільському, потім — на історико-філологічному факультеті Київського університету (до 1859 року), який не закінчив через матеріальні нестатки. Вчителював у Миргороді (у 1861—1862 роках), служив чиновником у Козельці, Чернігові (у 1862—1868 роках), Києві (у 1869—1871роках). Помер 18 серпня (6 серпня за старим стилем) 1871 року в Києві. В Кам’янці-Подільському іменем Свидницького названо вулицю й провулок на Підзамчі.
 
1888 рік. У Тернополі народилася Софія Андріївна Стадникова (дівоче прізвище — Стечинська) — українська драматична актриса і співачка (драматичне сопрано), дружина українського актора, режисера, педагога та перекладача Йосипа Дмитровича Стадника. Закінчила жіночий інститут у місті Яворів (нині Львівської області). Вокальну освіту здобула в Києві у 1915—1917 роках. Була солісткою й драматичною актрисою в таких театрах: «Руська бесіда» (1907—1913, 1921—1924, Львів), «Український театр зі Львова» Йосипа Стадника (1913—1914), театр Миколи Садовського (1915—1918, Київ), імені Івана Тобілевича (1930—1939, посезонно), імені Лесі Українки (1939—1941, Львів). У 1944—1947 роках грала в театрах Львова та Дрогобича. З театром виступала під час гастролей у багатьох містах, зокрема й у Кам’янці-Подільському. Ярослав Коваль так описав ці гастролі в нарисі «Софія та Йосип»: «Ще до Першої світової війни Стадник одержав дозвіл від генерал-губернатора на гастролі театру в Кам’янці-Подільському. Їхали вони 28 фірами. Сьогодні важко собі уявити таку подорож, тепер ми вважаємо себе втомленими після того, як проспали добу в спальному вагоні, так змінилися часи й поняття. В Кам’янці-Подільському гастролювали з великим успіхом 6 тижнів. Між іншим, ставили там «Циганського барона». Публіка закидала сцену квітами, вінками, студенти закидали сцену своїми кашкетами, згідно з тодішніми звичками. Відтак приходили на сцену відбирати кашкети. Може, то було практиковане, щоби мати претекс зайти на сцену, зблизька побачити артистів або й познайомитися. В останній день перед від’їздом Стадник ходив дякувати губернаторові. Відтак диліжансами поїхали до Проскурова». Померла 21 вересня 1959 року у Львові.

 

Софія та Йосип Стадники
 
1931 рік. У селі Лози (нині Збаразького району Тернопільської області) народився Борис Микитович Харчук — український письменник. 22 січня 1972 року взяв участь у читацькій конференції, проведеній Кам’янець-Подільською міською бібліотекою імені Володимира Затонського за його романом «Місяць над майданом». Помер 16 січня 1988 року в Ризі.
 
1932 рік. У Деражні народився Анатолій Сергійович Хоптяр — кандидат педагогічних наук (1973), відмінник освіти України (1998). Наприкінці 1932 року сім’я переїхала в Ярмолинці. У 1951—1955 роках Анатолій навчався в Кам’янець-Подільському педагогічному училищі, закінчив його з відзнакою. Далі, у 1955—1960 роках, навчався на історико-філологічному факультеті Кам’янець-Подільського педагогічного інституту (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). 1959 року, за рік до закінчення вишу, одружився зі Світланою Іванівною Зарицькою. 1960 року Анатолій Сергійович разом із дружиною почав працювати в середній школі села Гуменці, що за сім кілометрів від Кам’янця-Подільського: він викладав історію, а вона — фізику. Учителював тут до 1966 року, а дружина працювала завучем цієї школи до серпня 1968 року. Далі Анатолій Сергійович викладав історію в Кам’янець-Подільській середній школі № 8, а 1 вересня 1967 року перейшов на роботу асистентом кафедри педагогіки Кам’янець-Подільського педагогічного інституту, далі був старшим викладачем, доцентом цієї кафедри. 1972 року Хоптяр вступив у Москві до річної аспірантури при Науково-дослідному інституті загальних проблем виховання Академії педагогічних наук СРСР, а 12 квітня 1973 року захистив дисертацію «Шкільне краєзнавство як засіб формування пізнавальних здібностей підлітків». У 1975—1981 роках працював деканом факультету молодших класів, а у 1981—1997 роках — проректором заочного відділу. Від 1997 року, будучи пенсіонером, і далі читав лекції студентам. Помер 11 жовтня 2003 року.

 

Анатолій і Світлана Хоптярі із сином Юрієм, 1965 рік
 
1964 рік. Народилася в сім’ї таджика й українки Наргіз Хужанівна Аліматова — депутат Кам’янець-Подільської міської ради в 1987—1990 роках. Закінчила школу в Курган-Тюбінській області й з батьками переїхала в село Нестерівці Дунаєвецького району Хмельницької області (на батьківщину матері). Закінчила Вінницьке професійно-технічне училище № 3 (швачка-мотористка). Від 1983 року працювала швачкою Кам’янець-Подільської швейної фабрики. У 1983—1989 роках навчалася в Хмельницькому технологічному інституті побутового обслуговування (нині Хмельницький національний університет). 21 червня 1987 року її обрали депутатом Кам’янець-Подільської міської Ради XX скликання. Була членом виборчих комісій: міської по виборах народних суддів (затверджено 8 квітня 1987 року), дільничної № 16-16, спільної по виборах народних депутатів Української РСР і депутатів місцевих Рад (затверджено 15 січня 1990 року). У січні 1990 року зареєстровано кандидатом у депутати міської Ради XXІ скликання (працювала тоді секретарем комітету комсомолу фабрики). Однак на прохання Аліматової міська виборча комісія 30 січня 1990 року зняла її кандидатуру. Нині — соціальний працівник, член виконавчого комітету Петрашівської  сільської  ради Віньковецького  району Хмельницької області.

 

Наргіз Хужанівна Аліматова

1966 рік. У селі Андріївка Чемеровецького району народилася Євгенія Броніславівна Чайковська — секретар Андріївської сільської ради Чемеровецького району Хмельницької області. Шість разів обиралася на цю посаду: 1991, 1994, 1998, 2002, 2006 та 12 листопада 2010 року. Закінчила 1987 року Кам’янець-Подільський державний педагогічний інститут (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка).
 
1974 рік. У Кам’янці-Подільському народився Сергій Хомицький — білоруський боксер. 28 березня 2015 року став інтерконтинентальним чемпіоном IBF у середній вазі, пославши в четвертому раунді в нокаут непереможного доти англійця Адама Етчеса.

 
 
 
Цього дня відійшли у вічність:
 
1919 рік. У селі Білоусівка (тепер Тульчинського району Вінницької області) помер Костянтин (Кость) Віталійович Широцький — український історик мистецтва. Народився 7 червня (26 травня за старим стилем) 1886 року в селі Вільшанка (тепер Крижопільського району Вінницької області). Закінчив у Вільшанці церковнопарафіяльну школу. У 1900—1906 роках навчався в Подільській духовній семінарії. 1906 року вступив на історико-філологічний факультет Петербурзького університету (закінчив 1912 року з дипломом першого ступеня). Одночасно навчався в Археологічному інституті, який закінчив 1910 року. Широцького залишено при університеті як магістранта кафедри історії та теорії мистецтв. 1912 року прийнято дійсним членом Археологічного товариства, де завідував музеєм до 1917 року. У 1912—1913 роках вивчав у Кам’янець-Подільському давньосховищі пам’ятки народного мистецтва. 1911, 1912, 1913 року брав участь у розкопках скіфських і слов’янських городищ у Новгороді та біля Немирова й Ташлика на Поділлі. Побував у Бакоті і видав книгу «На руїнах Бакоти». Восени 1915 року після захисту праці на ступінь магістра Широцького зараховано приват-доцентом Петроградського університету. Восени 1917 року прийнято лектором Українського університету в Києві, де викладав історію українського мистецтва XІІ—XV століть. У Департаменті мистецтв завідував відділом охорони пам’яток старовини і мистецтва. 15 серпня 1918 року Широцького затверджено професором кафедри історії українського мистецтва історико-філологічного факультету Кам’янець-Подільського українського університету. Тяжко захворівши, Широцький викладів в університеті не розпочав і перебував у вимушеній відпустці. Його оглянув університетський лікар Кость Солуха і встановив діагноз «туберкульоз кишкового тракту». У вересні 1919 року до університету надійшла телеграма про смерть Широцького. 1993 року запроваджено Хмельницьку обласну премію імені Широцького в галузі етнографії та фольклору Поділля.
 
1952 рік. У Варшаві помер Степан Володимирович Балей — український філософ, психолог, лікар, доктор філософії (1911), доктор медицини (1923), професор (1927), член Наукового товариства імені Шевченка (1917), дійсний член Польської академій наук (1952). Народився 4 лютого 1885 року в селі Великі Бірки (нині селище міського типу Тернопільського району Тернопільської області). Закінчив у Львівському університету: 1908 року — філософський факультет за фахом «Філософія і психологія», 1922 року — лікарський факультет за фахом «Нервові хвороби та психіатрія». Викладав в українських гімназіях Тернополя, Перемишля та Львова (з перервами в 1908—1927 роках). Проходив наукову практику в університетах Берліна та Парижа (у 1912—1914 роках), працював у Віденському університеті. 27 серпня 1918 року призначено приват-доцентом кафедри філософії Кам’янець-Подільського державного українського університету. Через українсько-польську війну на території Західної області Української Народної Республіки був позбавлений можливості прибути до Кам’янця-Подільського. Звільнено з посади 1 лютого 1920 року. Працював у Варшавському університеті від січня 1928 року до вересня 1952 року. Серед творів: «Нарис психології», «Нарис логіки», студії з психології творчості Тараса Шевченка. У Польщі Балея вважають одним із засновників польської психології, зокрема психології розвитку та психології виховання (педагогічної психології).
 
1997 рік. Помер Сава Савич Тробоняча — полковник у відставці. Народився 1924 року в Югославії. Був учасником Другої світової війни в рядах армії Югославії. 1945 року прийняв радянське підданство. Закінчив академію імені Фрунзе. З 1967 року до виходу на пенсію був начальником кафедри Кам’янець-Подільського вищого військово-інженерного училища. Потім викладав військово-патріотичну справу в середній школі села Довжок Кам’янець-Подільського району.


© Олег Будзей


Дивіться також:

Категорія: Кам'янецький календар | Додав: OlegB (12.09.2015) | Автор: Олег Будзей
Переглядів: 400 | Коментарі: 4 | Теги: Борис Харчук, кам'янецький календар, Свидницький, Анатолій Хоптяр, 13 вересня, Широцький, Сергєєв-Ценський | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 4
0
1 KamPod   (13.09.2015 11:05)
Цікаво про першу захищену дисертацію у місті в повоєнний час. І цікаво що ця дисертація з філології

0
2 KamPod   (13.09.2015 11:08)
Щось немає логічного завершення фрази у цій цитаті: «Якби я не жила в Києві, то я би сказала, що я є заздрісна за всіх, хто живе в Кам’янці-Подільському. Бо тут кожен камінчик історією дише. Тут така краса, що годі її звичайними словами описати...». Напрошується продовження: "а так як я живу в Києві то дарма я все те все казала" grin

0
3 KamPod   (13.09.2015 11:14)
Боксер-професіонал, та ще й інтерконтинентальний чемпіон, що народився в Кам'янці - це цікаво

0
4 RD   (13.09.2015 11:16)
Памятаю мотопробіг 2010. Деякі з байків були дійсно цікаві, та й звук двигунів теж класний. ніколи раніше небачив стільки байків в місті одночасно

Имя *:
Email:
Все смайлы
Код *:
Категорії розділу
Кам'янецький календар [366]
Села від А до Я [1]
Історія [54]
Культура [38]
Персоналії [86]
Релігія [11]
Суспільство [21]
Різне [23]
Пошук
Свіжина

Користувач на фейсбуці KamKam поділився ...

Перезвоните пожалуйста по телефону 8 (49...

це все ......., але дуже смешно

Просто все гарно поєднано: головний корп...

З лицьового боку наша монета мабуть найк...

Колись чув таке, що єдиного центра Поділ...


Більше коментарів
Пошук
Статистика
Rated by ORS3
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2019Створити безкоштовний сайт на uCoz