10 березня
Цього дня колись:
1919 рік. У Кам’янці-Подільському газета «Життя Поділля» опублікувала статтю Михайла Сергійовича Грушевського «Шевченкові роковини».
1923 рік. У Кам’янці-Подільському розпочала роботу перша окружна партійна конференція. На початку її делегати вставанням вшанували пам’ять загиблих комуністів кам’янець-подільської організації, зокрема Віталія Вутіша, який був у місті начальником партійно-радянської школи й помер 3 липня 1922 року.
1933 рік. Постановою Ради народних комісарів Української Соціалістичної Радянської Республіки Кам’янець-Подільський інститут соціального виховання перетворено на педагогічний інститут, однак вже 1935 року його ліквідовували.
1960 рік. Ухвалою Хмельницького облвиконкому об’єднанням Великослобідської та Верхньопановецької, Демшинської та Рогізнянської сільських Рад створено відповідно Устянську та Калачковецьку сільські Ради.
1960 рік. Ухвалою Хмельницького облвиконкому ліквідовано Вербківську, Княжпільську та Пудловецьку сільські Ради, які злилися відповідно з Гуменецькою, Кульчієвецькою та Голосківською сільськими Радами.
1960 рік. Яр-Рункошівський, Малий і Великий Рункошів об’єднано в Рункошів, Пожарниця поглинула Гниляки, Зіньківці — Гумениск, Кривчани — Калинівку, Княжпіль — Калинське, Довжок — Козак, Слобідка-Кульчієвецька — Кульчієвецьке, Рихта — Леваду, Врублівці — Мар’янівку, Демшин — Печеру, Княгинин — Симаківку, Оленівка — Флоріанівку, Гута-Чугорська — Черешню, Лучки — Черничину, Яр-Нефедовецький і Білий Яр, Козодавинці — Яр-Козодавинецький, Липи — Яр-Косиковецький, Крушанівка — Яр-Крушанівський, Привороття — Яр-Приворотський.
1960 рік. Перейменовано Привороття Вербківської сільради в Привороття Друге, селище залізничної станції Нігин — в селище Нігин.
1977 рік. У Виставковій залі Львівської організації Спілки художників України відкрилася персональна виставка Володимира Миколайовича Гагенмейстера (1887—1938) — репресованого українського графіка, мистецтвознавця й видавця, що з 1916 року працював у Кам’янці-Подільському, очолював тут художньо-промислову школу.
1989 рік. Кам’янець-Подільська міська Рада заявила, що на даному етапі перебудови недоцільно створювати Народний Рух України, бо «це призведе до розпорошення сил, не сприятиме консолідації суспільства навколо програмних ідей перебудови».
1989 рік. Сесія Кам’янець-Подільської міської ради ухвалила створити у міськвиконкомі промислово-будівельний відділ і його завідувачем затвердила Володимира Васильовича Турлая.
1989 рік. Сесія Кам’янець-Подільської міської ради ухвалила створити об’єднаний комітет охорони природи та затвердила його головою Володимира Олександровича Козлова.
1989 рік. Сесія Кам’янець-Подільської міської ради увільнила від обов’язків завідувача відділу торгівлі Євгенію Петрівну Добровольську (очолювала відділ з 12 серпня 1986 року).
1989 рік. Сесія міськради увільнила від обов’язків завідувача відділу обліку та розподілу житла Віктора Геронтійовича Решетевського (очолював відділ з 18 березня 1988 року).
1997 рік. Генеральному директору ЗАТ «Кам’янець-Подільськкабель» В’ячеславові Сергійовичу Гамалію у Парижі вручено XXV приз Європи за якість.
1999 рік. Ректора Кам’янець-Подільського державного педагогічного університету Анатолія Олексійовича Копилова обрано академіком Української академії історичних наук.
1999 рік. Почесним громадянином Кам’янця-Подільського став полковник у відставці Василь Терентійович Ярошенко (місто Подольськ Московської області Росії).
2001 рік. У Кам’янці-Подільському створено громадсько-політичне об’єднання національно-демократичних сил міста «Кам’янецька правиця».
2002 рік. У Старій Ушиці та Кам’янці-Подільському відбулися зустрічі виборців із народним депутатом України Григорієм Омеляновичем Омельченком.
2005 рік. Міністр аграрної політики України Олександр Петрович Баранівський відвідав Подільський державний аграрно-технічний університет. Міністрові вручено посвідчення почесного професора ПДАТУ.
2005 рік. Зареєстровано громадську організацію «Патріоти Кам’янця».
2011 рік. У Кам’янці-Подільському на території міської лікарні № 1 (поруч із лабораторією) урочисто відкрито новий лікувально-діагностичний центр «Грааль життя».
2014 рік. У Кам’янець-Подільській міській дитячій музичній школі імені Тадея Ганицького відбулося свято бандурного мистецтва «Пророчі думи Кобзаря». Прозвучали музично-літературні композиції, які підготували студенти факультету української філології Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, тріо бандуристок Хмельницького музичного училища імені Владислава Заремби, студенти та завідувач кафедри бандури та кобзарського мистецтва Київського національного університету культури та мистецтв Тарас Яницький та учні класу бандури дитячої музичної школи імені Тадея Ганицького.
Цього дня народилися:
1787 рік. У селі Головчинці (тепер Кармалюкове Жмеринського району Вінницької області) народився (27 лютого за старим стилем) Устим Якимович Кармалюк (Кармелюк) — український народний герой. Тричі був ув’язнений у Кам’янець-Подільській фортеці. Вбито із засідки шляхтичем Рутковським. 22 жовтня (10 жовтня за старим стилем) 1835 року в селі Шляхові Коричинці (тепер Коричинці Деражнянського району), поховано в Летичеві. У Кам’янці-Подільському 9 квітня 1936 року Онуфріївську вулицю на лівому березі Смотрича перейменували на вулицю Кармалюка. 11 вересня 1990 року їй повернули історичну назву — Онуфріївська.
1937 рік. У селі Старий Кривин (нині Славутського району Хмельницької області) народилася Галина Дмитрівна Бордюк — літературознавець, педагог, кандидат філологічних наук (1980), доцент (1983). Закінчила факультет іноземних мов Львівського університету (навчалася в 1954—1959 роках). Працювала в середній школі № 4 міста Великий Токмак Запорізької області, від 1962 року — на кафедрі іноземних мов Кам’янець-Подільського педагогічного інституту. В листопаді 1980 року захистила кандидатську дисертацію «Сонети Йоганнеса Роберта Бехера» (обрала тему ще 1966 року). У 1982—1987 роках — завідувач кафедри іноземних мов Кам’янець-Подільського вищого військово-інженерного училища. 1987 року повернулася в Кам’янець-Подільський педагогічний інститут (нині — Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). Від 1960 року була дружиною поета Михайла Головіна (помер 1978 року).
1962 рік. У селі Лугове Ярмолинецького району народився Володимир Григорович Олійник — поет. По закінченні Лугівської восьмирічки продовжив навчання в середній школі № 3 міста Хмельницького. Працював на Хмельницькій меблевій фабриці. Закінчив філологічний факультет Кам’янець-Подільського педагогічного інституту, служив в армії. Друкувати вірші почав з 1981 року в районній та обласній пресі. Від 1982 року поетичні твори Володимира Олійника друкуються в республіканській періодиці, часописах, колективних збірниках «Вітрила», «Хмельниччина літературна», в антології «Сто поезій ста поетів» (1992). Автор поетичних збірок «Скрипка вічності» (1990), «Обеліск на шкільному подвір’ї» (1991), книжечки згадок для дітей «Краплинка неба» (1993). Працював (від 1985 року) старшим науковим співробітником Державного архіву Хмельницької області.
1968 рік. У Кам’янці-Подільському народилася Олена Петрівна Івановська — український фольклорист, доктор філологічних наук, професор. Закінчила 1990 року філологічний факультет, 1995 року — аспірантуру кафедри фольклористики Київського університету. 1996 року захистила кандидатську дисертацію «Фольклористична діяльність Ганни Барвінок», 2007 року — докторську дисертацію «Суб’єктно-образна система фольклору: категоріальний аспект». Від 1995 року працює в Київському університеті: асистент, доцент, професор, завідувач (з 2007 року) кафедри фольклористики Інституту філології.
1979 рік. У Кам’янці-Подільському народився Павло Олександрович Нечитайло — український музикант, лідер гурту «Пропала Грамота» та учасник дуету «Zapaska», поет, кандидат історичних наук, археолог, радіоведучий, копірайтер.
Цього дня відійшли у вічність:
1861 рік. У Санкт-Петербурзі помер (26 лютого за старим стилем) Тарас Григорович Шевченко — український поет, художник, мислитель. 22 травня (10 травня за старим стилем) 1861 року його перепоховали на Чернечій горі поблизу Канева. Народився 9 березня (25 лютого за старим стилем) 1814 року в селі Моринці (тепер Звенигородського району Черкаської області). Восени 1846 року за завданням Київської археографічної комісії здійснив наукову подорож по Київщині, Волині, Поділлю. За даними краєзнавця Євгена Назаренка, Шевченко перебував у Кам’янці-Подільському тиждень — з вечора 12 жовтня (30 вересня за старим стилем) до ранку 19 жовтня (7 жовтня за старим стилем) 1846 року. Ознайомився з історією, архітектурою Кам’янця-Подільського та його околиць. Від Петра Чуйкевича 15 жовтня (3 жовтня за старим стилем) 1846 року записав українські народні пісні «Зійшла зоря ізвечора...», «Пливе щука з Кременчука...», «Ой Кармалюче, по світу ходиш...». У Кам’янці-Подільському іменем Шевченка названо вулицю, йому відкрито пам’ятник.
1940 рік. У Москві помер Михайло Опанасович Булгаков — російський письменник. Народився 15 травня (3 травня за старим стилем) 1891 року в Києві. Закінчив 1916 року медичний факультет Київського університету. У 1916—1919 роках працював хірургом у шпиталях Червоного Хреста в Кам’янці-Подільському та Чернівцях, земським лікарем у Смоленській губернії, венерологом у Києві. 1919 року мобілізовано військовим лікарем в армію Директорії Української Народної Республіки, того ж року — в Добровольчу армію. У 1921—1940 роках мешкав у Москві, працював як літератор. Писав російською мовою. Неприхильно ставився до українського національного руху.
1953 рік. У Проскурові (нині Хмельницький) помер преосвященний Анатолій (в миру Петро Савович Бусел) — єпископ Кам’янець-Подільський і Проскурівський Російської православної церкви. Народився 1893 року в селі Сеньківка (нині Городнянського району Чернігівської області). 1915 року закінчив Чернігівську духовну семінарію. Від 1948 року був єпископом Ізмаїльським і Болградським, 27 грудня 1951 року його призначили єпископом Кам’янець-Подільським і Проскурівським. У новій єпархії він скликав улітку 1952 року благочинницький з’їзд, що намітив заходи з облаштування церковно-єпархіального життя.
© Олег Будзей
Дивіться також: |