Звернемося до найсвіжішої монографії кандидата медичних наук, історика медицини Юрія Віленського «Доктор Булгаков», виданої 2010 року російською мовою у Вінниці. Юрій Григорович теж перейнявся порушеним вище питанням: «Одним из медицинских подразделений, поставленных на колеса, оказались хирургические отделения трехсводного госпиталя в Киеве. Накануне прорыва они были переведены в Каменец-Подольский и вошли в состав размещенного здесь крупного госпиталя Красного Креста.

Камни Каменца... О том, что Михаил Афанасьевич Булгаков в юности служил в этом городе, говорится в исследованиях Л. М. Яновской и М. О. Чудаковой. Но где находился госпиталь, куда было переброшено подкрепление?».

На поставлене запитання Юрій Віленський негайно дає і відповідь:

 

«Мосты над глубоким каньоном, двенадцать башен крепости, костелы и минареты, крутые гористые улочки, соседствующие с довольно широкими зелеными проспектами. И вот череда зданий на возвышенности. Сводчатые коридоры, атмосфера прошлого века. Это корпуса городской больницы — бывшей губернской земской больницы. Построенная более ста лет назад, она и сегодня впечатляет рациональностью архитектуры, удачными функциональными решениями. Отделения протянулись почти на квартал. Чуть поодаль, на взгорье, двухэтажные дома больничного общежития, входящие в единый ансамбль.

В 1915 году здесь был развернут эвакуационный госпиталь Красного Креста, о его посещении упоминает в своих трудах профессор В. А. Оппель, инспектировавший медицинские учреждения Юго-Западного фронта. Сохранилась групповая фотография 1915 года, на которой запечатлены раненые, врачи, сестры милосердия в одном из огромных больничных залов. Именно в состав этого госпиталя весной 1916 года влилось врачебное пополнение из Киева».

Далі учений звертається до записів розмов із першою дружиною письменника Тетяною Миколаївною (дівоче прізвище — Лаппа). Ці записи зробив Анатолій Кончаковський, дослідник життя і творчості Булгакова, один із засновників і перший директор музею письменника в Києві. Ось що через багато років після перебування в місті над Смотричем повідала Тетяна Миколаївна:

«Я приехала в Каменец-Подольский в начале мая. Жили мы в казенных врачебных квартирах при большой губернской земской больнице, где размещался госпиталь. У нас была небольшая комната. Миша много оперировал и очень уставал, иногда стоял у операционного стола сутками напролет, но все же мы несколько раз совершали прогулки по городу, останавливались у его достопримечательностей, любовались пейзажами в вечерней дымке, открывавшимися за башнями крепости, возле старинных брам, лестниц и домов. Мне думается, что неповторимая эта панорама каким-то образом отразилась и в описании Ершалаима в «Мастере и Маргарите».

Здавалося би, крапку над «і» в питанні конкретного місця, де працював лікар Булгаков у Кам’янці-Подільському, поставлено. Але виявляється, що спогади — річ не завжди надійна. Тож старший науковий співробітник Літературно-мемуарного музею Михайла Булгакова в Києві Світлана Ноженко звернулася до архівних документів. На жаль, у серпні 2012 року Світлана Петрівна несподівано, на 61-му році, пішла з життя, але знайдені документи встигла оприлюднити.

Отже, в рапорті в. о. начальника шпиталю В. Ненюкова від 7 червня 1916 року, адресованому завідувачеві медичної частини при управлінні головноуповноваженого армій Південно-Західного фронту, читаємо:

«Настоящим имею честь сообщить, что вверенный мне госпиталь развернулся в г. Каменец-Подольске в доме гимназии Славутинской ввиду ограниченности помещений пока на 180 кроватей для нижних чинов».

На кутовому штампі документа читаємо: «Российское общество Красного Креста, состоящее под Высочайшим покровительством Государыни Императрицы Марии Фёдоровны. Сформированный Самарской Ольгинской общиной Красного Креста госпиталь военного времени».

Із ще одного червневого рапорту Ненюкова, який теж зберігається в Центральному державному історичному архіві України в Києві, довідуємося таке:

«Настоящим имею честь сообщить, что вчера 6-го сего месяца в отряд прибыл командированный вами для несения службы врача Михаил Афанасьевич Булгаков».

Отже, архівні документи переконливо засвідчують, що лікар Михайло Булгаков прибув до Кам’янця-Подільського 6 червня 1916 року для роботи в шпиталі, який розмістився в будинку гімназії Славутинської. Оскільки Кам’янець був прифронтовим містом, то навчальні заклади та низку інших установ звідси евакуювали в безпечніші міста.

Матеріали, які документально висвітлюють факти діяльності хірурга Російського товариства Червоного Хреста в рік Брусиловського прориву (1916 рік), Світлана Ноженко під рубрикою «Ексклюзив» опублікувала 2008 року в січневому та лютневому номерах військового журналу «Камуфляж». Оскільки журнал не надто відомий, то на ці статті, на жаль, не звернув уваги Юрій Віленський у виданій через два роки монографії «Доктор Булгаков».

На щастя, на виявлені Світланою Ноженко документи та опубліковані нею статті звернули увагу в школі-інтернаті №2 (цей навчальний заклад працює в колишньому будинку гімназії Славутинської), адже Світлана Петрівна побувала в Кам’янці-Подільському, відвідала школу-інтернат, надала необхідні документи. Копії цих документів і статей Світлани Ноженко люб’язно передала авторові цієї публікації бібліотекар школи-інтернату Тетяна Гумінська.

 

1 квітня 2013 року комісія з розгляду питань встановлення меморіальних дощок і знаків у місті, вивчивши надані документи, дала згоду на встановлення на фасаді школи-інтернату № 2 меморіальної дошки з профілем Михайла Булгакова та написом: «В цьому будинку в 1916 році був розташований Самарський військовий шпиталь Червоного Хреста, де працював хірургом всесвітньо відомий письменник Михайло Булгаков». Тепер слово за депутатами Кам’янець-Подільської міської ради.

 

Автор: Олег Будзей