Ср, 20.11.2019, 20:18
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » Статті » Туризм » Проект "Мандруємо вулицями"

По вулиці Довгій мандрували цікаво і довго

В передчуття мандрівки по вулиці Довгій розпочала пошуки про тих, хто мешкав у її будиночках, адже історія має таку особливість, що досить рідко звертається увага на особистостей, більше інформації є про події чи про те,  під що облаштовувався той чи інший будиночок. І знайшла декілька цікавостей, але про це згодом.

Старе місто завжди манило своєю величчю та загадковістю переплетеною подіями минулих сторіч. Оу, а як хотілось поблукати по його вуличках, цокотіти по бруківці (ні, ні, не каблучками, а зручно підбитою підошвою черевиків, хоча, якщо бажаєте екстриму, то можна і на шпильці спробувати пройти, наголошую – спробувати.))), розглядати оздоблення будинків, уявляти (так, поки що лише уявляти, бо ж вперше блукаючи містом не знала цього) хто ж мешкав тут і як їм жилося, насолоджуватись колоритом старовини з вкрапленнями сучасності. Не дарма ж кажуть: якщо хочеш побачити душу міста – походи по його старовинним вуличкам! Наприклад про Одесу можна дізнатись дуже багато, побродивши її двориками. Ось так і душа Кам’янця – в його колоритних вуличках.

Мандри розпочали минулої п’ятниці, збір рівно о 14 год. біля Новопланівського моста.  Чому саме вул.Довга? Обрали її більше інтуїтивно, вона затишна і цікава в плані архітектурних особливостей. І по порядочку попрямували від будиночка №1 Будинок Кремера (наразі – райвідділ міліції) і до № 27,  де колись стояла православна церква Св. Миколая (наразі – житловий будинок).

Переповідати про історію кожної будівлі не буду, про це оповів змістовно, ґрунтовно та цікаво Сергій Єрмаков, за що йому величезна подяка, адже інформація різноманітна та потребувала докладної систематизації.
Зазначу лише декілька цікавинок, які я помітила:

1.    Визначні особистості, що мешкали на вул. Довгій. До мандрівки навіть не підозрювала про те, що визначний громадський діяч, науковець та журналіст Євген Дометійович Онацький мешкав у нашому місті, а саме по вул. Довгій (хоча ніде не знайшла інформації про № будинку, можливо саме він був поруйнований німецькою авіацією під час ДСВ). В біографії Євгена Онацького було чимало яскравих сторінок: член Української Центральної Ради та її секретар(1917-1918), член делегації УНР на Паризькій мирній конференції (1919-1920), керівник пресового бюро української дипломатичної місії у Римі (згодом – голова місії), представник ОУН в Італії (1929-1943), у1927-1943 рр. голова Української громади в Римі, кореспондент багатьох українських часописів у Європі(1927-1943), професор Вищого Східного Інституту в Неаполі та лектор Римського університету (1936-1943); у1943-1944 рр. був заарештований і ув’язнений гестапо як український націоналіст; після завершення Другої світової війни переїхав до Аргентини, де брав активну участь у житті української громади цієї країни, став одним із засновників і першим головою Спілки українських науковців, митців і літераторів, головою Української Центральної Репрезентації в Аргентині, редагував український тижневик «Наш Клич» і часопис «Дзвін»; автор видатних наукових праць: «Української граматики (теоретичний і практичний курс)» (1937), «Студій з історії культури України» (1939), першого «Українсько-італійського словника» (Рим, 1941, перевид. 1977) та «Італійсько-українського словника» (1977), «Української малої енциклопедії» (1957-1967). (Інформація з статті С.М. Єсюніна «Євген Онацький: кам’янецький період життя відомого глухівчанина»).

 2.   Запам’яталась садиба цивільного губернатора (вул. Довга 15, 15 а). Чому саме ця будівля, тому що мали змогу її обстежити. А як відомо, ніщо так не запам’ятовується, як історичні місця чи будівлі, котрі оглядаєш вперше. Саме оглядаєш, а не лише бачиш.

3.    Житловий будинок, 1753 р. (вул. Довга, 17). Дуже помітний, гарно оздоблений, благо, те оздоблення іще збереглося. Він виглядає ніби святково одягнена панянка на фоні інших, більш скромніших подруг-сусідніх будинків.

4.    Житловий будинок, ворота, огорожа, 19 ст. (вул. Довга, 19). Подейкують, що саме на подвір’ї цього будинку були таємні збори українських націоналістів у далекі радянські часи.


"Мандрівники вулицями" біля художніх майстерень з художницею Наталею Лашко та Шоколадкою

5.   Будинок житловий 18-19 ст. (вул. Довга, 21).  Нагадує жіночку похилого віку, яка була б прекрасною, якби її не фарбували як молоденьку дівчинку. Наразі переобладнаний, пофарбований під сучасний стиль «яскравогарно».

6.    Тьотя Броня, мешканка будинку із цікавенним підвалом (вул. Довга, 25). Розповіла нам про особливості проживання в Старому місті, про те, що колись в її будинку розміщувалась хлібопекарня. Впустила нас до підвалів, кам’яна підмуровка яких нагадала про те, що у місті є система підземних ходів.

Пізнавальні бесіди, оглядини старих будівель, спілкування із довгожителями і по-іншому сприймаються будиночки, тепер ми з кожним знайомі і дозволено звертатись до них на «ти» та, при нагоді, вітатись, проходячи вулицею Довгою та пригадуючи наше знайомство як із її поважними багатовіковими так і з молодшими за віком будинками.

І ще, дуже цікаво було побувати у старовинному підвалі і ще цікавіше, що нас звідтіля відпустили.)))

До наступної мандрівки. Познайомимось з сусідкою Довгої, вулицею Шпитальна (Госпітальна). Приєднуйтесь!

Галина Комарніцька



Дивіться також:

Категорія: Проект "Мандруємо вулицями" | Додав: Znania (08.10.2014)
Переглядів: 559 | Коментарі: 6 | Теги: вірменські квартали, Довга, Мандруємо вулицями | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 6
0
1 KamPod   (08.10.2014 19:32)
Супер. Усе читається на льоту і так і ллється оповідка. Атмосфера подорожі знову повернулась.
Дякую Галя bear

0
4 Znania   (09.10.2014 00:06)
Це була цікава мандрівка.) Дуже б хотілось щоб і інші приєднувались і відчули як то воно дізнатись історію рідного міста та ніби зазирнути у ті далекі сторіччя.

0
2 KamPod   (08.10.2014 19:42)
Щодо Онацького то раніше ніколи не чув про нього а на нашому сайті знайшов згадку про нього у публікації О.Будзея про Славутинку, але він там не фігурував як мешканець міста. Бачу він багато де засвітився. Але нерозкритим залишилось все ж таки головне питання: Чим він займався у нашому місті? І як довго?

0
5 Znania   (09.10.2014 00:28)
Онацьких було троє: батько Дометій і сини Олександр і Євген. Євген Онацький навчався в чоловічій гімназії, отримав срібну медаль і в 1912 р. поїхав до Києва продовжувати освіту в університеті Св. Володимира. Більше відомо в місті про діяльність його батька, якого направили сюди із родиною, Дометій Онацький був завідувачем двокласного училища. І в 1916 р. виїхав з родиною з міста. Сини раніше, на навчання.

0
6 KamPod   (09.10.2014 00:38)
О-ооо. Тепер франкенштейн... чи як там його - форштейн )),
Дякую friend

0
3 KamPod   (08.10.2014 19:52)
Там де про будинок №19
Цитата
Подейкують, що саме на подвір’ї цього будинку були таємні збори українських націоналістів у далекі радянські часи.
Ще з дитинства задумувався чи можна "Народний Рух України" ототожнювати з націоналістами чи ні. Вроді б то так і є, але збивало з толку що ультранаціоналісти це УНА УНСО.

До цих пір не знаю :?

Имя *:
Email:
Все смайлы
Код *:
Категорії розділу
Проект "Мандруємо вулицями" [21]
Пішохідні маршрути [31]
Водний туризм [6]
Велотуризм [5]
Туристичні поїздки [19]
Спелеотуризм [9]
Маршрути Тетяни Недрі [6]
Визначні місця краю [20]
На мапі Кам'янця [25]
Пошук
Свіжина

Користувач на фейсбуці KamKam поділився ...

Перезвоните пожалуйста по телефону 8 (49...

це все ......., але дуже смешно

Просто все гарно поєднано: головний корп...

З лицьового боку наша монета мабуть найк...

Колись чув таке, що єдиного центра Поділ...


Більше коментарів
Пошук
Статистика
Rated by ORS3
Онлайн всего: 2
Гостей: 2
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2019Створити безкоштовний сайт на uCoz