Вивчаючи тваринний світ Поділля, він опублікував кілька монографій, був премійований Наркоматом освіти УСРР, видав один із перших україномовних підручників «Курс загальної зоології», доклав руку до створення публічного зоологічного музею, популяризував аграрні знання серед селянства, був блискучим лектором і улюбленим професором для студентів. Він міг би зробити ще багато добрих справ, але в роки Сталінських репресій його заарештували за участь у міфічній «Українській Військовій організації» (УВО), назвали його праці "шкідницькими" і "націоналістичними" і заслали до таборів.
Не судіть строго за якість фотографії — це єдине зображення нашого героя, яке вдалося знайти. Воно вилучене із старого, розірваного групового фото, знайденого в книзі спогадів колишнього студента СГІ Василя Гарби (Гарбера) "На розпуттях" (1976 р.), виданій в Сполучених Штатах.
Василь Полікарпович Храневич
Він народився 28 лютого 1887 р. у сім`ї священика с. Пирогівці Летичівського повіту Подільської губернії. Його батько користувався повагою з боку парафіян, побудував у селі нову дерев'яну церкву.
Після здобуття початкової освіти Василь навчався у Подільській православній духовній семінарії, яку успішно закінчив. Але мабуть його церковна кар'єра не дуже приваблювала, тому після закінчення навчання у семінарії у 1907 р. він поступає на природничий відділ Харківського університету, а у 1911-1912 рр. – проходить практику на державних курсах з луківництва та меліорації боліт при Ризькому політехнічному інституті. Потім молодий дослідник стажується у Німеччині та Швеції.
З 1913 р. Василь Храневич працював завідувачем болотно-дослідного пункту Чернігівського губерніального земства та інспектором сільського господарства, а у червні 1917 переїжджає до Києва, де бере безпосередню участь в організації відділу луківництва при Київському земстві.
Однак, з приходом у Київ більшовиків залишає місто та повертається на Поділля, де згодом посідає посаду приват-доцента Кам`янець-Подільського державного українського університету. Викладав спочатку луківництво та культуру рослин на сільськогосподарському факультеті. Розпочав займатись науковою роботою, був членом природничо-математичної секції місцевого наукового товариства.
З утвердженням радянської влади молодий вчений залишився у місті над Смотричем і почав працювати у місцевому сільськогосподарському інституті. Був обраний колективом інституту головою господарської ради та керівником насіннєвого підвідділу. Однак, у подальшому він зосередився на дослідженні фауни Поділля.
Наслідком його наполегливих досліджень тваринного світу Поділля стали кілька ґрунтовних монографій, що були у 1920-ті роки випущені в серії «Енциклопедія Поділлєзнавства» вінницькою філією Всенародної бібліотеки України спільно з Кабінетом виучування Поділля. Серед 25 випусків цієї серії були монографії В. Храневича «Ссавці Поділля», «Птахи Поділля», «Минуле фавни Поділля», «Нарис фавни Поділля». Кабінет планував випустити роботу Василя Полікарповича про комах Поділля, але вона так і не була надрукована.
Праці Василя Храневича викликали великий інтерес серед наукової громадськості Радянської України. Невипадково, 11 вересня 1926 р. Комісія преміювання наукових праць при Українській Науці Наркомату освіти УСРР відзначила його праці і вручила досліднику грошову премію.
В.П. Храневич брав активну участь в роботі Кам`янецького при ВУАН товариства, де часто виступав з доповідями. Одночасно очолював підсекцію прикладної зоології при науково-дослідній кафедрі «Природи, сільського господарства та природи Поділля». Підсекція займалась дослідженням фауни Поділля, риб Дністра, Південного Бугу, інших річок краю. Особливо велика увага вченими приділялась організації боротьби проти озимої совки та інших шкідників городів та садів. Наслідком праці В.Храневича в науково-дослідній кафедрі стала його стаття «Матеріали до орнітофауни західних округ України».
Співробітничав Василь Полікарпович з іншими науково-краєзнавчими організаціями України. Зокрема, у 1928 р. разом із іншими відомими науковцями Кам`янця-Подільського професорами Олесем Красівським та Володимиром Гериновичем надав необхідну підтримку Тульчинському краєзнавчому товариству у створенні метеорологічної станції.
Певний внесок зробив В.Храневич у музейну справу. У 1925 р. він очолив природничий відділ Кам`янець-Подільського музею, займався збиранням для нього нових експонатів, читав популярні лекції для населення, проводив тематичні екскурсії. Пізніше Василь Полікарпович очолив зоологічний музей сільськогосподарського інституту. Разом з аспірантами підбирав необхідний матеріал з фауни Поділля. Музей був публічним і його відвідували не лише студенти, а й мешканці міста та навколишніх сіл.
Велике значення науковці СГІ приділяли популяризації аграрних знань серед селянства, тому на сторінках місцево преси часто публікувались їх статті про різні засоби боротьби проти шкідників сільського господарства. Василь Храневич теж написав кілька статей на цю тематику під загальною назвою «Матеріали до характеристики шкідливої етнофавни польових культур Кам`янеччини».
На початку 30-х років Василь Полікарпович став визнаним вченим-зоологом Радянської України. Він викладав зоологічні дисципліни в Інституті соціального виховання (колишньому Інституті народної освіти) та працював у Всеукраїнському науково-дослідному інституті птахівництва, що був створений після реорганізації Кам`янець-Подільського СГІ.
Визнанням великого авторитету у наукових колах В.П. Храневича стало те, що у 1930 р. його підручник «Курс загальної зоології» надрукувало Державне видавництво України. Це був один із перших підручників із зоології, виданий українською мовою. Згодом вийшов друком ще один посібник вченого «Курс систематики тварин для вишів».
В.Храневича обрали до керівництва товариства біологів України. У нього було багато планів та нових творчих задумів. Але у грудні 1932 р. центральна влада СРСР розпочала справжній етноцид проти українського народу. Каральні органи провели масові арешти серед викладачів, науковців навчальних та науково-дослідних закладів і установ Кам`янця-Подільського, які і раніше вважалися не дуже благонадійними.
21 березня 1933 р. Василя Храневича заарештували бійці Кам`янець-Подільського прикордонного відділу ДПУ разом із групою інших представників української наукової інтелігенції міста. Слідство тривало більше півроку. Не витримавши тортур підсудні зізнавались у найстрашніших злочинах. У листопаді оголосили вирок. В.П.Храневича та інших звинуватили в участі в так званій «Українській Військовій організації» і засудили до 5 років концтаборів.
Зазнали репресій і наукові праці вченого. Наприкінці грудня 1933 року методична рада Кам'янець-Подільського педагогічного інституту ухвалила постанову «Про шкідницькі настанови підручника В. П. Храневича "Курс загальної зоології" (1930) в світлі марксистсько-ленінської методології». Насамперед було зазначено: «Перша ціль автора — дати підручник українською мовою. Але інститут наукової мови в Києві — найактивніший осередок СВУ» (СВУ - Спілка визволення України, ще одна вигадана НКВС підпільна антирадянська організація. - В.К.). Далі підкреслювалося, що підручник написано за буржуазною методологією, що широко представлена в ньому «українська термінологія — націоналістичні винаходи автора».
За використання української наукової термінології його праці були оголошені «шкідницькими» і «націоналістичними». Їх вилучали із бібліотек.
Про подальшу долю вченого відомо небагато. Відбуваючи покарання, Храневич подав апеляцію про дострокове звільнення із заслання, але 13 квітня 1937 року на його прохання надійшло розпорядження з відділу НКВС СРСР за підписом Голінкова про те, що дострокове звільнення Храневича небажане. Будував Біломорсько-Балтійський канал, в 1939 році, після перегляду справи, отримав ще 15 років таборів і був відправлений у табори Воркути. Подальша доля вченого невідома.
Більшість безпідставно звинувачених у справі Кам`янецької філії «УВО» вчених та наукових працівників було реабілітовано в часи «хрущовської відлиги». Саме тоді було відновлено чесне ім'я визначного українського зоолога Василя Полікарповича Храневича. Він був реабілітований колегією з кримінальних справ Верховного Суду УРСР 02.04.58.
Інформацію підготував
ведучий вікторини В.Кроль
Використані матеріали з відкритих джерел
Дивіться також: | 
