Так склалось, що понад три століття історії нашого міста Кам'янця-Подільського писалось за часів, коли в наших краях управління здійснювала Польща, Кам'янець у той час був стратегічно-важливим містом на східних кордонах держави, тож у сучасній Польщі збереглось чимало документальних згадок про наше місто, яке на цей період було невід'ємною частиною історії сусідньої держави.
Так у Національній бібліотеці Польщі (пол. Biblioteka Narodowa w Warszawie) і до цих пір є багато матеріалів, які в наш час стають все більш доступнішими ширкому загалу. У цій публікації мова піде про одну літографію на якій поряд з королями і воєначальниками знайшла відображення і одна подія, що відбувалась у нашому місті.
Переглянути літографію можна на сайті polona.pl - див. ТУТ
За характеристикою даний документ є двоколірною літографією розмірами 57x43см. Як написано у характеристиці видано її у Львові через п'ятдесят років і подається дата 1850 (Adres wydawniczy: We Lwowie : z lit. M. Jabłońskiego, [ca 1850]).
Усі підписи літографії зроблені на польській мові за винятком заголовку, що написаний на латині: "Qui caram ob patriam pugnando vulnera passi", що можна перекласти як "Ті, хто зазнали поранень, борючись за любиму вітчизну".
Одразу зауважимо, що нас зацікавило у цій літографії подія у правому нижньому кутку - повернення Кам'янця з Поділлям у 1699році з рук турецьких завойовників назад у володіння Польщі після 27 річного панування.
Вверху літографію вінчають польські королі починаючи від Ге́нріха III (фр. Henri III, пол. Henryk III Walezy), що правив країною в 1574-1589рр і в хронологічній послідовності аж до Станіслава II Августа Понятовського (пол. Stanisław August Poniatowski), що носив корону у 1764-1795рр. Тобто, якщо орієнтуватись на те що нас цікавить, а це турецький період у Кам'янці (1672-1699рр), то ця подія є досить центровою у цьому проміжку.
Крім королів нижче на літографії зображені інші видантні шляхтичі Польщі того періоду.
Нас же більше зацікавили невеличкі картинки, що зображали найважливіші події того часу, зокрема що стосувалось польсько-турецьої війни 1619-1699 р., польсько-московської війни 1492-1667 р., лівонської війни 1558-1583 р. та українсько-польської війни (зокрема є зображення битви під Берестечком)
Згаданий нами фрагмент, де фігурує Кам'янець є хронологічно найпізнішим, тому і розміщений в самому кінці, але від того наш інтерес не знемшився. Отож подивимось на цю мініатюру детальніше
КАМ'ЯНЕЦЬКИЙ ЗАМОК
Кам'янецький замок в принципі можна упізнати, хоча якщо шукати схожість більш ретельно, то її знайдеться не так багато. Висока стіна з зубчатими бійницями зверху і з вхідними воротами. Над стіною якось безсистемно витяглись у гору стрункі башточки з висо-о-окими дашками, а на одній з них завершення навіть схоже на Віттовські цибулясті завершення ратуші, дзвіниць домініканського, кафедрального костелів. Так, наголошення на слові "високими", зовсім не випадкове. Схожі завершення трьох башт ми і зараз можемо бачити на замку, але ж, як відомо, це не зовсім відповідає дійсності і насправді навіть на фотографіях початку 20 ст. ми бачимо зовсім іншу картину - усі дахи невеличкі і низенькі. Та й башти якісь не природні. Якісь занадто тонкі, немов турецькі мінарети.
Отже з усього видно, що художник не сильно намагався відтворити правдоподібність кам'янецьких фортифікацій і можливо малював просто по пам'яті, а скоріше навіть і по іншим зображенням чи розповідям. Так можна пояснити, що загальна концепція замку читається і навіть в дечому Кам'янець нагадує, поте робити висновки з деталей зображених на мініатюрі мабуть не варто.
Цікавим є наявність півмісяців над дахами майже усіх башт. Що ж, цілком можливо, що так і було за турецької влади, хоча з огляду на попередні невідповідності, поки що стверджувати про це не можна.
ВОЙСЬКО ПОЛЬСЬКЕ
З правого боку до замкових воріт прямує польська кіннота. Про те, що це саме польські війська сумнівів не має: по перше одяг, зброя - явно не східні, а ще й стяг з орлом звивається над їх головами. А от зліва на приведеному фрагменті в зворотньому напрямку, від замку мирно рухаються уже мабуть турки. Про це свідчать і турецькі шапки, та й ятаган на плечі у вершника.
МИРНА ЗДАЧА ЧИ КАРНА ОПЕРАЦІЯ?
А от зліва від описаних фрагментів, майже по цетру мініатюри щось не зрозуміле - тут польські вершники рубають шаблями розгубленого турка, який уже й не знає де подітись і з жахом немов опускається на коліна. Що це... деяких турок доводилось виганяти, чи як це розуміти? Відомо ж, що турки залишали місто не в результаті якоїсь поразки, а за договором і в них був час, щоб не просто виїхати спокійно самим, а й забрати з собою свої речі. Поки що зображене залишається не зовсім зрозумілим.
ПАЛАЮЧА ДОЛОНЯ
В лівому боці мініатюри зображена сценка біля бочок з порохом, гармат і боєприпасів. Тут з усього видно польський шляхтич в руці тримає добряче полум'я вогню. Нам вдалось розкрити таємницю цієї сценки, але це матеріал для окремої публікації, тож чекайте скоро продовження цієї історії. А можливо і доля турка з попереднього фрагменту випливе.
© Сергій Єрмаков
Дивіться також: | 
0
