Софія Глявоне
|
Цього разу помандруємо вулицею Шпитальна чи як її ще називають ГоспітАльна чи ГОспітальна. Дуже схожа доля цієї вулиці із Софією Потоцькою, вона ж Софія Вітте і Софія Глявоне. Схожість не лише в тому, що вони величались по різному, а й в тому – що й дотепер вулиця і Софія мають свої таємниці: перша - приховує інформацію стосовно того де ж був вірменський шпиталь і чи взагалі він знаходився на її просторах, а друга – в чому секрет її звабливості, що змушував чоловіків палко кохати. Отож помандрували, можливо саме нам вдасться дізнатися про ці і інші таємниці.
Вікно будинку №1 |
Хоча вулицю Госпітальну жодного разу не перейменовували та до цих пір важко визначитись як її називати і куди ставити наголос при вимові. Так і Софію, важко… зрозуміти, хто ж вона така була, гречанка, полонянка чи шляхтянка. Таємниця за таємницею.
Одразу ж на початку мандрівки помічаємо цікавинку: біля будинку за адресою Госпітальна 1, справа невеличке відгалуження і порядковий номер на будиночку 2, ось і перша хитринка вулиці, ніби то граємось в хованки, і не одразу помітно що цей будиночок теж притулився до вулиці. Далі іще більша інтрига, будинок Госпітальна 3, саме на нього зазвичай вказують називаючи вірменським шпиталем та дискутують стосовно того розміщувався він тут чи на розі Вірменської і пр.Миколаївського. Та на цьому сюрпризи не закінчились, зайшовши в арочку можливого вірменського шпиталю та маючи нагоду поспілкуватись із місцевою мешканкою пані Вірою, оглянувши її оселю, насилу протиснулись у дуже вузенький хід, довелося боком проходити, що здивувало та додало іще більшого інтересу дізнатись чому ж такі вузенькі ходи.
Вірменський житловий будинок 17-18 ст. (Госпітальна 4) дозволив нам зазирнути через шпаринку в підвал, це стає іще однією традицією наших мандрівок, обов’язково відвідати хоча б один підвал.))) Зацікавили все ті ж аркоподібні ходи та викликали звичні асоціації стосовно підземних ходів. Обійшовши будинок побачили альтанку (новозбудовану) і тут… слів замало, дуже гарний вигляд на фортецю, це як ніби то комплімент, який могла б свого часу отримати Софія Потоцька, якби їй сказали: «Пані, ви чудова!», тут захотілось те ж саме промовити і фортеці. Хоча і Софія, і фортеця чули на своєму віку багато компліментів і відчували надмірно велику увагу до своїх персон. Та повторюсь, там шикарний краєвид і подумки роблю комплімент.
Вид з подвір'я будинку №4: "Пані Фортеця, ви чудова!)"
Іще один ймовірний будинок вірменського шпиталю (Госпітальна 6). Химерно, та і стосовно цієї інформації багато дискусій і загадок. Отже, вулиця інтригує все більше.
Далі житловий будинок 18-19 ст. (Госпітальна 7) заховався в глибині, не так то легко його віднайти. Спочатку проходимо через кам’яні стовпи воріт, які виглядають якось таємниче і здається, що попереду лише чагарники. І тут краса, будинок дуже симпатичний, на підвищені, з чудовим краєвидом, саме тут мешкав Олександр Прусевич, який цікавився історією міста та написав чимало праць про його вулиці.
Симпатичний на підвищенні... Не так то легко його віднайти
Ніби очікуючи на нас, вишикувались Казарми фортеці 18 ст. (Госпітальна 14), наймасивніші споруди вулиці, її мужні та зажурені охоронці. Мужні, бо стільки часу височіють і нагадують про минулі звитяжні часи, зажурені – бо з часом все більше і більше руйнуються, напевно не потрібна вже людству звитяга і мужність, а вони могли б її проявити у відповідь на небайдужість. Про казарми достатньо інформації і в інтернеті і в друкованих виданнях. Додам лише, що їх іще називають казарми Вітте, і ту пригадалась Софія Вітте. Протягом мандрівки то тут, то там нагадування про неї.
Казарми Вітте: "мужні та зажурені охоронці"
Мандри вулицею Госпітальна були інтригуючими. Вона ніби загравала із нами, говорячи то одне, то інше, та при цьому тримала у напрузі і змушувала цікавитись її особливостями
Наступна мандрівка, до речі, розпочнеться із будинку по вулиці Вірменській, де подейкують мешкала Софія Потоцька, інтрига зберігається, а нам стає все цікавіше.)))
Галина Комарніцька
Дивіться також: |