Багато чого дискусійного відбувалось останнім часом навколо будівництва у старому місті і навколо НІАЗу. От воно схоже і перейшло край. Принаймні ця інформація із рубрики
"Хроніка знищення Старого міста", яку підказав наш керівник сайту Kobzar і яка буде наведена далі досить задіваюча. Авторство і джерело наведено нижче, але головне тут зміст. Тому читаємо.
С.Єрмаков
<p></p>
В кінці року прийнято підводити підсумки, дарувати подарунки і висловлювати побажання. Наш подарунок руйнівникам Старого міста – це прем’єра року, документи, які не лише свідчать про масштаби знищення Старого міста, а й про події, які відбувалися у 2009 році і які ретельно засекретили від громадськості. Небагато хто знає, що у листопаді 2009 року лише чудо врятувало гендиректора НІАЗу Василя Фенцура від звільнення.
Компетентна комісія Міністерства регіонального розвитку і будівництва України дійшла висновку про невідповідність Фенцура займаній посаді. Що було потім і скільки зусиль доклав Василь, щоб втримати своє крісло - інформація для втаємничених. В заповіднику подейкують, що його просто пожаліли. І додають: зробили велику помилку, яку необхідно терміново виправляти. Цю думку дедалі частіше висловлюють кам'янчани і не-кам'янчани, бо результати багаторічної системної діяльності Фенцура по знищенню Старого міста перевершили найгірші прогнози.
Вид Старого міста від Новопланівського мосту остаточно спотворено новобудовами за недолугими проектами директора заповідника Василя Фенцура. Цього року найважливіший вид з боку Старого замку знищено як новою забудовою "від Фенцура", так і величезним будівельним котлованом на вул.Францисканській, що виглядає як результат потужного бомбардування (фото нижче). В котловані вже будують новий готель, теж "від Фенцура" (і до речі - без затвердженого проекту). Але за визначенням дирекції заповідника цей котлован є місцем археологічних розкопок ДП "Подільська археологія". Отже, коло учасників руйнації Старого міста поступово розширюється, і до нього долучаються професійні археологи, для яких на 2014 рік Фенцур вже підготував нові ділянки під аналогічні "розкопки" для подальшого будівництва нових готелів, з чим ми їх вітаємо!
Центр Старого міста теж заполонили новобудови - переважно "від Фенцура". На наступний рік ним заплановані нові цікаві "пам’яткоПохоронні" акції. Безумовно, "родзинкою сезону" стане готель на вул. Францисканській, для чого не лише зарилися в землю на глибину 6 м, а й надбудовують велетенський промисловмй цех 1960-х років - "окрасу Старого міста". Тому наш ресурс (на жаль!) без роботи не залишиться.
А туристів у національному заповіднику все меншає (на що дивитись - на новобудови?), і це не лише видно неозброєним оком (побудовані готелі переважно порожні!), це істотно відчуває бюджет міста.
Ми хочемо привітати руйнівників Кам’янця зі здобутками і звершеннями в минулому році, а в Новому 2014 році побажати їм… Нехай кожен отримає те, на що він заслуговує по праву!
Натисніть на світлину, щоб усвідомити масштаб руйнувань:
В липні 2009 р. на засіданні Науково-методичної ради Міністерства регіонального розвитку і будівництва України розглянули результати діяльності НІАЗу з так званого "відтворення втраченої історичної забудови", яким Фенцур активно займається з самого початку 2000-х років. Члени ради констатували, що дирекція НІАЗу не приділяє достатньої уваги охороні та реставрації пам’яток архітектури на території заповідника. Адже незадовго перед тим зруйнувалася Надбрамна башта Польської брами, згорів монастир домініканок, зруйнували будинки навпроти кафедрального костелу, на місці яких звели готель... Також відзначили, що дирекція заповідника не дбає про підтримання території Старого міста в експозиційному стані – лише два кроки вбік від центру, і навколо хащі та чагарники. Натомість пан Фенцур віддає перевагу "відтворенню історичної забудови" Старого міста, яким опікується особисто. Та ще й для цього розробив якесь своє "Положення", яке явно суперечило чинному законодавству. В результаті Старе місто поступово перетворюється на суцільний будівельний майданчик. Все це викликало багато питань у членів ради.
Було вирішено створити комісію з представників міністерства і провідних фахівців (пам'яткоохоронців, реставраторів, археологів) для вивчення ситуації у Кам'янці - як на місці, так і за документами. До складу комісії увійшли начальник управління реконструкції забудови, реставрації та збереження історичної спадщини Міністерства регіонального розвитку і будівництва України В.Литвинчук, його заступник С.Груздо, головний спеціаліст управління М.Босецький, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник інституту археології НАН України Л.Виногродська, директор Всеукраїнського науково-методичного та дослідно-інформаційного центру архітектурної спадщини Т.Маніфасова, головний архітектор проектів інституту "Укрпроектреставрація", заслужений архітектор України Є.Осадчий, кандидат архітектури, старший науковий співробітник Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури О.Пламеницька.
Міністерство дало вказівку дирекції заповідника терміново надати матеріали по десятках об’єктів, які були "відтворені" у Старому місті за останні роки – а це дозволи на відведення ділянок, договори з "забудовниками", архітектурно-планувальні та реставраційні завдання, акти археологічного обстеження ділянок, матеріали обмірів, проекти «відтворення», протоколи їх розгляду на радах, дозволи на будівництво тощо.
В заповіднику почалася паніка. По більшості об’єктів таких документів не було - все робилося "з коліна", за вказівкою Фенцура. Адже більшість об'єктів сам він проектував, без обмірів і досліджень, нікого не допускаючи до своїх таємниць. Але довелось-таки! Протягом кількох тижнів група співробітників, наближених до "царственої особи", в поті чола штампувала майже під копирку акти археологічного обстеження земельних ділянок, історичні довідки, робила "схеми обмірів" вже знищених підвалів, яких свого часу ніхто не робив. Однакові білі папочки, яка товща, яка тонша, з однаковими наклеєчками, партіями відправляли до Києва. І продовжували штампувати липову "документацію". Але цього виявилося замало. Не всі документи можна було сфальсифікувати за такий короткий час та ще й заднім числом. Багато чого просто не вдалося. Не встигли, не зуміли, побоялися. І в такому куцому вигляді передали документи "високій комісії".
А комісія виявилася не лінивою. І хоча її члени непогано ставилися до Василя (адже рочків-то він сидить в заповіднику немало, досвід є), але своє реноме теж втрачати не хотіли, адже вони - фахівці, члени ICOMOS (міжнародної ради охорони пам'яток). Тому троє фахівців і представник міністерства приїхали до Кам’янця і вирішили все ретельно оглянути, пройти по кожній ділянці, сфотографувати, щоб потім було що доповідати чиновникам міністерства. А в цей час решта членів комісії, двоє чиновників і реставратор, вивчали вміст білих папок - офіційні документи і проекти (а це кілька кілограмів паперів), які передав Василь Фенцур до Києва.
Те, що відкрилося очам одної частини комісії у Кам’янці, і те, що з’ясувала друга частина в Києві, було несподіваним і малоприємним. Ніхто не чекав, що все аж так занедбано. В результаті роботи комісії народилося кілька документів, два з яких є найцікавішими, бо відкривають те, про що в заповіднику заборонено не те що гворити, а навіть думати. Ці документи, безперечно, потрапили до Кам'янця - так би мовити, для керівництва в роботі (як прийнято говорити у чиновників) і виправлення помилок. Як бачимо, в наступні роки все було "враховано".
Ми не будемо перевантажувати читачів документацією. Частину її вже опубліковано в попередніх темах. Ще більша частина чекає на оприлюднення.
Тому ми не будемо нічого навіть коментувати. Ми просто представимо висновки комісії, які свідчать про професійні і посадові злочини Василя Фенцура, яким ще не вийшов термін давнини. Ви сумніваєтесь в правдивості матеріалів? Так це ж легко перевірити! Все зберігається в НІАЗі та у міськвиконкомі. Було би бажання.
Ми зберігаємо інтригу – а що буде далі? А далі буде Новий рік. Побачимо! Веселих свят!
Несподівано? А хіба ми не бачили цього раніше? А хіба не говорили з головним персонажем публікації, що одні руїни Акрополя приваблюють більше туристів, ніж усі новобудови Греції? Давайте гуртуватися на захист свого міста від варварів! Хотілось би, щоб у новому році кожен одержав достойну винагороду за його "добрі" справи.
Будь-які зміни - це несподівано, особливо коли всі бачать а воно все одно продовжується то складається враження що нічого вдіяти не можна. В принципі на Україні це не дивина ((. А от те що тут пішли дії... не очікував що зрушиться... для мене несподівано
А нещодавно (2.10.2012) преса писала: "У головному туристичному місті Поділля вирішили закласти алею слави першопрохідців туристичної галузі, які дбають про популяризацію заповідного міста. Спочатку ці люди зробили відбитки своїх долонь на глиняних плитках під час урочистостей до Дня туризму, що відбулися біля міської ратуші. Генеральний директор Національного історико-архітектурного заповідника “Кам’янець” Василь Фенцур... першими потраплять до зіркової алеї". Ось так нам вішають лапшу наші засоби масової дезінформації.
До речі, про "глиняні долоні" писалося не будь де, а у газеті "Голос України", органі Верховної ради. Але це ще не все. Долоні - це в перспективі. А у 2012 р. "за вагомий особистий внесок у справу збереження культурної спадщини України, багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм та з нагоди Дня пам'яток історії та культури" Василь Фенцур був нагороджений Почесною грамотою Міністерства культури України. І це після всього, що він накоїв у Старому місті (http://hronika-kp.livejournal.com/). Фенцур явно вважає кам'янчан лохами. Він, галичанин, розумніший, хитріший, всіх використовує, а сам завжди залишається збоку, білим і пухнастим. Зупинити "свавілля від Фенцура" кам'янчани запросто зможуть, якщо об'єднаються і вимагатимуть від міського голови повної відкритості в діяльності заповідника. А це для Фенцура - як світло для вампіра. Бо крім цяцьок у вигляді почесних грамот міністерства культури Фенцур як директор національного закладу дістає по три оклади (близько 30 тисяч гривень) - з надбавками за сумлінну працю, за виконання особливо важливих завдань і т.д. Гадаю, на його місце могла би знайтись більш достойна людина, яка би використовувала гроші платників податків з меншою шкодою для Старого міста. А він ще примудряється вихваляти свої досягнення, а всіх навколо звинувачувати у тому, що пам'ятки руйнуються, мовляв, грошей немає, реставратори каки, будівельники бяки, а заповідник ні на що не може впливати, бо обмежений в правах. Про це зокрема часто пишуть у газеті "Подолянин" і співчувають бідному директору. За що ж тоді така зарплата, якщо заповідник безправдий, а директор і поготів? Адже "національними" є пам'ятки, а не особа Фенцура.
0
