На Польському ринку в Старому місті, на південний схід від ратуші тривають розкопки, інформація про які уже не раз спливала у засобах масової інформації. Цього разу нашій увазі з'явився відеорепоратж від "Громадського ТВ". У ньому археологом Павлом Нечитайлом і істориком Ігорем Стареньким озвучені цікаві факти з минулого даної ділянки і міста вцілому.
  Павло Нечитайло: Перед нами місце злочину: будинок спалений за нашими оцінками приблизно в 60-х рр. 18ст. Фіксуються на даний момент гарматні ядра, тож наша група сходиться на думці, що цей будинок було зруйновано у 1761 або 1764році – різні історики по різному дають інформацію про підхід під стіни фортеці російського генерала Дашкова*, який направлявся на Хотин і за два дні завдав місту значних руйнувань. Його батарея стояла на Руських фільварках і звідти він обстрілював місто. І от якраз ця садиба, яку ми розкопуємо, є своєрідним місцем злочину того періоду. Звертаємо увагу, що ця садиба була власністю кам’янчан, які тільки повернули собі місто після турецької окупації (1672-1699рр. - прим. С.Є.). Садиба ще повністю не досліджена і зараз ведуться роботи по виявленню її південного краю, а інші три ми вже впіймали. Цікаво, що ця садиба є однією з ринкових споруд, які фіксують плани 17 століття і відомий план 70-х. рр. теж її фіксує.
* Дашков Михайло Іванович (03.03.1736 - 17.08.1764рр.) - віце-полковник и генерал-майор, князь, російський дипломат. У 1763 в чині віце-полковника лейб-гвардії кірасирського полку був посланий із загоном до Польщі для підтримки коронування Станіслава Понятовського, діяв проти конфедератів. У цей час він з двохтисячним загоном російських військ підступив до Кам'янця і, іменем Імператриці Катерини II, вимагав відкрити браму. Але комендантом в місті тоді був Михайло Кучинський, який був надзвичайно виконавчим служакою і, проявивши характер, відповів відмовою і приготувався до оборони. Дашков, побачивши, що взяти місто не вдасться, помстився, пограбувавши околиці і відійшов від міста.
 Ігор Старенький: Ділянка виявилась дуже насиченою на археологічні знахідки. Зокрема протягом археологічних досліджень було знайдено просто унікальну для території України кількість люльок. Якщо для порівняння брати Хотин (де в музеї замку експонується велика кількість знайдених там турецьких і козацьких люльок - прим. С.Є.), то цього року на території лише одного розкопу на Польському ринку знайдено більше люльок, ніж за весь період археологічних досліджень на території Хотинської фортеці. На одній з люльок було знайдено керамічний штамп, який свідчить, що вона була сюди привезена з території Османської імперії.
 Окрім того були виявлені чашечки, які використовувались для пиття кави, що свідчить про широке поширення кавової культури у місті після 27 річного панування тут Османської імперії. Відомий факт, що у 1683році у місті було близько десяток кав’ярень, що стало наслідком турецької присутності тут, а речовим свідченням поширення кавової культури у місті і є ці чашечки. Вони білого кольору і покриті синім орнаментом. На багатьох з них є штампи, які свідчать про власне виробництво.
Серед знахідок монет зустрічаються гроші османської імперії кінця 17ст, західноєвропейські привозні монети, але все ж таки превалюють монети Речі Посполитої, Російської імперії і радянського періоду. Цікавим археологічним матеріалом є численні знахідки керамічних тігелів і величезна кількість відливів бронзового шлаку, та шлаку чорного металу, що дозволило зробити висновки що саме в цьому місті відбувалось відливання з металу.
Павло Нечитайло: Результатом археологічних досліджень, які профінансувались міською владою, є також розкриття трьох рівнів бруківки мощення площі. Це рівень 19 ст., на 80см. Нижче – рівень мощення площі 1760-х рр. і ще нижче на 40-50см. рівень мощення який можна датувати 16-17ст.
Крім того виявлені залишки першої планувальної забудови, яка датується часом 6 тис. років до н.е. вона залягає значно нижче, приблизно на 1,2м від рівня бруківки 17ст.
Археологи мріють встановити на місці розкопок довготривале музейне накриття і усі знайдено тут можна було б експонувати прямо на площі. Це б сприяло популяризації міста, оскільки мабуть жодне місто України не може похвалитись такими відкритими археологічними розкопками з трьома рівнями площі і чудовою торгово-ремісничою садибою шириною 5 м з кам’яною підлогою торгово-житлової частини і трьома виробничими майданчиками на яких камянчани на поч. 18ст. різали кістку, плавили чорний і кольоровий метал.
© Єрмаков Сергій
Дивіться також: | 
0
