Шоста мандрівка із проекту "Мандруємо вулицями" була запланована на ділянку, що навіть не є вулицею - це частина майдану Польський ринок, яку ще називають четвертою перією - "Суконкою". Тож логічно що забудова у цій ділянці лише з одного боку, а з боку безпосередньо майдану - сам майдан ). Походження назви цієї, східної частини прив'язують до польського звучання слова "сукня" і наче б то тут раніше був ряд магазинів серед яких і такі, де продавались сукні. Хоча на мою думку магазини для продажу суконь (лише суконь), не дуже поширене явище, адже цей товар продається зазвичай у звичайних магазинах одягу. Я б прив'язував назву до виробництва чи продажу вовняної матерії (сукно). Тоді все зв'язується досить гарно: і наявність ремісничих цехів у цій частині міста, і магазин чи цех по виробництву сукна якось більш реальніше як на мене. Хоча досить роздумів пора в дорогу.
Завітавши напередодні у НПП "Подільські Товтри" з приводу чи дозволять нам відвідати їх будівлю, мене перенаправили на Дем'янову О.В. У телефонній розмові розповів хто ми і чого хочемо і Олена Вікторівна одразу ж погодилась на те, щоб наша мандрівка пролягла через цей цікавий будинок за адресою Польський ринок, 6а. Отож зібравши основні сили біля мосту ми рушили до дирекції НПП. Тут до присутніх Олега Будзея, Сергія Єрмакова, Володимира Кроля, Дмитра Бойка, Олексія Янчука, доєднались ще Володимир Гула, Галина Комарніцька, В'ячеслав Семенович, а згодом і Едуард.
|
Довідка про будинок
Адреса: Польський ринок, 6
Назва: Житловий будинок (фунд.), 16-18 ст.
Статус: Пам'ятка архітектури місцевого значення (ох.номер - б/н)
В процесі ведення реставраційних робіт під час остаточної розчистки східної частини будинку були виявлені фрагменти круглої печі, а також фрагменти поперечної і повздовжньої стіни східної пивниці. Ці стіни утворювали невелику, прямокутну у плані камеру, в яку вели сходи. Залишки круглої печі були детально зафіксовані в процесі пошарової розбірки. Вона була мурована на слабому глиняно-пісковому розчині. Було висловлене припущення, що в ті часи, поруч з приміщенням знаходився гончарний цех. Про це свідчить те, що на невеликій відстані від приміщення знаходиться Гончарна вежа (тепер ресторан "Стара фортеця"). Справа у тому, що, як правило, біля названих веж (Ковальська, Кушнірська, Ковальська, Різницька та ін.) існували відповідні виробничі цехи.
Перший іконографічний матеріал, що підтверджує існування будинку є гравюра Киприяна Томашевича з 1672 року, на якій показаний цілий ряд одноповерхових будинків з щипцевими дахами.
В описі м. Кам'янця, складеному в 1700 р. після визволення його від турецького панування є згадка і про даний будинок. В той час будинок був одноповерховим з однією кімнатою, вікна якої виходили на ринок, і пивницею на один кам'яний склеп. В той час будинок належав кам'янецькому міщанину Павлу, за фахом Палітурнику.
Даний опис зафіксував стан забудови ділянки до 2-ої половини XVII ст., а точніше до 1672 року, коли Кам'янець був захоплений турками, і протягом майже 30-річного панування будь-які значні будівельні роботи в місті не проводились.
В описі міста, що відповідає приблизно 1700 рокові записано: "Дім … міщанина кам'янецького … вікна на ринок, подвір'я все путе аж до дороги".
В наступному описі міста датованому 1734 роком говориться, що будинок належить вже іншому власнику - Антонію Шахіну, надалі є вже одноповерховим і має: кімнату передню, - тобто вікна якої виходять на площу, кімнату з альковом, кімнату зі сторони внутрішнього двору, а також кімнату з альковом зі сторони внутрішнього двору. Як видно з даного документу новий власник будинку значно розширив будинок.
На планах міста датованих 1773, 1793, 1797 років видно, що крім головного будинку розташованого з західній частині ділянки існує вже офіційна, прямокутна в плані, що завершує ділянку зі сходу і головний фазад якої виходить на вул. Довгу.
Це підтверджує і опис міста датований 1787 р., в якому говориться, що будинок належить Павловій-Шахіновій.
Наступний опис будинку датований 1824-1826 рр. говорить, що будинок належить Іцку Вайншейну, який купив у попереднього власника "грунт з кавалком муру" і побудував на ньому будинок і флігель.
Будинок мав 2 поверхи, на першому поверсі, зі сторони головного фасаду було 2 кімнати, які використовувались для торгівлі, далі через стіни - ще дві кімнати, що були житловими і пекарня. На другому поверсі було 2 житлові кімнати, зі сторони головного фасаду, далі стіни та пекарня, а зі сторони внутрішнього фасаду - ще 2 житлові кімнати.
Будинок мав також пивницю. На східній частині ділянці зі сторони вул. Довгої знаходився 2-х поверховий флігель. Все внутрішнє подвір'я було замощене каменем-плитняком.
Наступний документ датований 1880 року - це прохання тодішнього власника будинку Лейзора Вайнштейна, до міської управи про дозвіл на поточний ремонт будинку та покриття його новим гонтом.
За Актом технічного стану будинку ( датований 01.06.1922 року) вся садиба була закріплена за спілкою друкарів і складалась з головного будинку, розташованого в західній її частині і флігеля у східній.
Головний будинок був двоповерховим і мав на першому поверсі два торгових і три житлових приміщення і коридори між ними На другому поверсі було 6 житлових приміщень. Флігель був 2-х поверховим.
Під час ІІ Світової війни головний будинок і флігель зазнали значних руйнувань і в кінці 40 на початку 50-х років ХХ ст. були розібрані до ґрунту, а пивниці засипані.
На даний момент будинок відреставрований у 1997 році, при цьому зовні він повністю виглядає так, яким він був у середньовіччі: відтворена первісна планувальна структура будинку.
На даний час в цьому приміщенні розташований офіс Національного Природнього Парку "Подільські Товтри". (НПП "Подільські Товтри")
Джерела: НІАЗ
|
Працівник парку, який нас уже чекав одразу запропонував нам розпочати із підвалу, попередивши, що там не Версаль і можна і забруднитись. Спустившись сходами на один ярус потрапляємо на перехрестя: один шлях веде у кімнатку направо інший наліво.
Ліва кімнатка за поясненням нашого гіда була повністю відбудована і там немає нічого збереженого з старовини, проте нам все одно було цікаво. Отож підвальне приміщення муроване каменем, має деякі відгалуження-комірки в одному з яких зберігаються шини, а через інше можна вийти у двір. Остаточно вигляд старовини псує цегляний перестінок, що відокремлює південну частину підвалу.
     
Повернувшись до перехрестя йдемо у хід ліворуч. тут уже цікавіше, але щоб це побачити потрібно ще спуститись ще одними сходами і потрапляєш у просторе приміщення з щілиною віконцем, яка виходить на Польський ринок, і з ходом ще нижче у південному боці.
    
Хід нижче трохи не пристосований для прийому відвідувачів. В якості спуску - трап у вигляді доски з набитими планками, вхід темний, а всередині ще темніше, до того ж розмокла глина робить спуск до нижнього (з відкритих) ярусу не дуже приємною процедурою. Але нас це не спинило і перед нами відкрилась ще одна величезна кімната, така ж як і нагорі. Причому якщо на початку спуску до низу була позначка -7м, то якщо брати до самого низу, то понад 10 буде це точно.
     
А після знову повернулись у велику кімнату де наша чарівна учасниця пройшла вишкіл по бойовій підготовці
  
Музей на першому поверсі
На першому поверсі НПП "Подільські Товтри" облаштовано музей з чучелами тварин і заспиртованими плазунами у банках. Кімнатка досить гарно облаштована і тут можна посадити групу для бесіди у теплій атмосфері.
Експонати покладені тут після заселення дирекції товтр у цю будівлю з 1997р., але як розповів нам наш новий гід Рябий М.М. багато експонатів було зроблено набагато раніше.
 
Тут є фауна Подільського краю від простих форм, до великих птахів і звірів. Є тут і чучело баклана, а також лисиці і зайця
 
Біля експозицій
Живе тут і ця ГАЛКА
І цей ЗАЄЦЬ, нагадав що в цей день почалось "фотополювання на зайця"
Музей на третьому поверсі
Піднявшись на третій поверх потрапляємо до ще одного музею, де накопичені експонати викопних решток і геологічних порід. В основному це знахідки нашої області і дуже багато їх з Кам'янець-Подільського району
 
Експозиція південної стіни і північної стіни
Експонати розташовані чотирма рядами - попри дві довгі стіни і посереднині експозиція з оглядом з обох боків.
 
Дмитро оглядає південну стінку, Едуард - північну, Олексій - західну
Попри стіни експозиції облаштовані у вигляді скляних вітрин, з південного боку це переважно (хоча не обов'язково) викопні рештки коралів, доісторичних молюсків, раковин, шматків закаменілостей, з північного боку більше геології, а в центральних рядах експонуються переважно крупні фрагменти, такі як зуб мамонта з частиною щелепи, а також дитячі саморобки, яких теж багато у музеї
 
Скам'янілі корали нагадали що тут колись було дно теплого моря. І тут ГАЛЬКА
 
Крупні кістки і щелепа з зубом мамонта
 
Галина пригледіла тут зайця. Сьогодні перший день щоб його фотополювати , але відіслала єгерю чомусь не це фото. А от Дмитро націлився одразу на кабана (якраз, коли я пишу ці рядки, проходить завдання на кабана)
Галя фотографує ГАЛЬКУ
Вигляд з вікна музею на подвір'я і вул.Довгу
Гербарійна
Є у НПП "Подільські Товтри" і комірка, де зберігаються гербарії. Усі вони викладені у папочки де рослинки перекладені газетними листками і кожен, з яких має підпис, що це і хто його зібрав. Зберігаються тут і досить давні екземпляри
   
Коридорами
Спілкуючись біля кімнати з гербаріями з співробітником НПП Рябим М.М. було піднято тему пам'яті Бучинського (читайте також публікацію О.Будзея "Напівзабутий зоолог") у нашому місті, адже відомо, що будинок де він жив, і відомо що на подвір'ї будинку була могила науковця, а от де саме наразі невідомо і немає ціленапрямлених дій щоб це місце пам'яті про визначну людину врятувати.
Бесіда про Бучинського
А взагалі планування будівлі за адресою Польський ринок, 6а досить цікаве, у будівлі на кілька поверхів переходи зроблені у вигляді не зовсім стандартних сходових маршів, хоча й на старовинні вони не тягнуть
 
У середині
Але деякі елементи "під старовину" таки є. Зокрема обрамлення дверей з тесаного каменю на першому поверсі. До речі, дуже схоже за оформленням на зовнішній вхід у будівлю
 
Оздоблення дверей на першому поверсі і зовнішніх
Ось таким цікавим був наш візит до будівлі, яка була повністю відновлена за старими кресленнями і часто наводиться як взірець подібної реконструкції з "нуля". В принципі достойно зроблено, на відміну від багатьох пресловутих відбудов за старими кресленнями.
____________________________________
Закінчення читайте у Ч.2. Знову під землю
____________________________________
Автор тексту: Сергій Єрмаков
Фото: Галина Комарніцька, Володимир Кроль, Сергій Єрмаков
Подяка співробітникам НПП "Подільскі товтри" Дем'яновій О.В., Рябому М.М. і чоловікові що водив нас до підвалів
Дивіться також: |
