1) - 21.10.2013; I зміна

2) - 25.10.2013; I зміна 

3) - 25.10.2013; II зміна 

4) - 29.10.2013; I зміна 

Усі дати на кришках були заклеєні і перед початком експерименту сторонній спостерігач який допомагав у проведенні експерименту Олександр в довільному порядку пронумерував пляшки і кришечки. Таким чином учасники бачили чотири однакові пляшки "Проскурівського" які відрізнялись лише цифрами на етикетці. 

Цифра автоматично стала порядковим номером взяття проби.

Експеримент проходив у два етапи:

Перший етап: кожен учасник пробував по черзі зразки пива висловлюючи своє враження про його смак і виставляючи оцінку по десятибальній системі.

Другий етап: сліпе дегустування, на якому кожен учасник повертаючись спиною до пляшок отримував зразки в довільному порядку і пробував визначити, яке це пиво з пяти і знову виставляв оцінку по десятибальній системі.

Хід експерименту:

У експерименті взяло участь 8 учасників. Усі перші враження записувались окремо ведучим експерименту, а оцінки зразків записувались на бланках самими учасниками, по яких сформовано таблицю оцінок. Після проб наклейки з кришок здирались і учасникам доводились дати і зміни виробництва того чи іншого пива. 

Результати першої проби:

Як бачимо з таблиці при "зрячих" пробах практично усі визначили перший зразок найгіршим і в результаті він отримав найменшу суму. При цьому можна констатувати що це було і найстаріше за датою виготовлення пиво. У перших враженнях учасники відзначали що воно гіркувато-кислувате (Ві), гірке ще й добре (І) кисле (О; Вя), перебродило - розклалось на компоненти (С), смак пива не відчувається (Я), майже безвкусне (Ва). Як бачимо і відгуки і оцінки не сильні і при тому, що найгіршим по оцінкам це пиво визнало 6 учасників з вісьми. 

Деякий час лідирував по оцінках другий зразок. Що цікаво, що експеримент проводився в дві стадії - спочатку чотири учасника, а потім ще чотири з інтервалом в 3 години. Найкращі оцінки цей зразок отримував коли дегустували перші учасники, тобто коли воно було щойно відкрите. Можливо у цьому щось є, але і так оцінки досить непогані, про що свідчить 3 перших місця "зрячого" дегустування і загальна сума 59 балів. А відгуки про це пиво були такі: чути що свіже (Ві), хороше, смачне (І; С), не вистачає трохи гіркоти (нетипова) (С), смак пива (Вя), не кисле, нормальне (Я).

Лідером же стало, як виявилось найсвіжіше пиво з третього зразка. Жоден учасник не поставив йому найгіршої оцінки, хоча й перших місць вонотут зібрало лише одне. Відгуки про нього наступні: є колір і є відтінки - тут відтінок (присмак) краще ніж у інших - менше гіркоти, менше кислоти (Ві), є гіркота (І), мягке (О), хороше (І; О; С; Вя), кисліше ніж №2, враження що недобродило (С), найбільш відповідає смаковим кондиціям (Я), більш пивне і крепше (Ва).

Четвертий зразок теж отримав непогані бали і двох шанувальників які визнали його найкращим. Відгуки були наступні: мякше але гірке (І), щось незрозуміло (О), схоже на №3 але приємніше, відчувається живе бродіння і помірна гіркота, менш кисле (С), не чути смаку пива (Я), щіпає в роті, відчуття хмілю, бродіння (Ва)

____________

Друга проба була покликана перевірити оцінку з точки зору повної незалежності погляду, адже при групових пробах кожен міг чути попередні думки, які могли на підсвідомості впливати на оцінку. Тут же учасник отримував зразки з однакового посуду і пробував визначити його номер та незалежно від номера і попередньої оцінки ставив знову оцінку по десятибальній шкалі

Результати другої проби:

Одразу можна відзначити що лише один учасник правильно визначив усі чотири зразки пива, натомість повне непопадання було відзначено у трьох учасників, ще четверо правильно ідентифікували одне або два пива. З цього можна зробити висновок, що зразки дійсно дуже подібні і важко ідентифікуються, адже під час першого експерименту в якому приймало участь п'ять з вісьми теперішніх учасників все було набагато простіше (див. ТУТ)

Відповідно і оцінки суттєво відрізнялись. Хоча лідером залишився зразок №3, але інші зразки просто переколотились. Найгірший по "зрячих" пробах перший зразок у двох дегустаторів отримав найвищі оцінки і вийшов на загальне друге місце "зрячих" проб. Натомість четвертий зразок сильно здав і зібравши 4 останніх місця отримав найменшу сумму.

____________

Враховуючи великі розбіжності було вирішено прийняти оцінку від кожного учасника, як сумарну з двох оцінок "зрячого" і "сліпого" дегустування. При цьому варто вказати що в пяти випадках було помічено що оцінки цих двох проб відрізнялись максимально, тобто в одній з проб зразок отримував максимальний бал, а в іншій - мінімальний (ці оцінки в таблиці нижче виділено курсивом і як бачимо найневизначенішим  по цьому критерію став четвертий зразок.

Остаточні результати по двом пробам:

Таким чином оцінки більш-менш вирівнялись, хоча певний рейтинг можна вибудувати:

Найкращим по оцінкам стало найсвіжіше пиво розляте  29.10. Далі два пива розливу 25.10 з деяким відривом пива звареного другою зміною. І найгіршим виявилось "найстаріше" (але ще далеко до 20 дн. терміну зберігання) пиво з 21.10.

Висновки експериментування: Пиво однієї марки від ВАТ "Хмельпиво" (м.Хмельницький) вцілому має подібні смакові якості незалежно від дати розливу в межах строку придатності. Тобто є підстави вважати, що вариться за одним рецептом, за однією технологією. Про це свідчить: - близькість оцінок і варіювання місць - практично усі зразки знайшли своїх шанувальників і противників,  - багато випадків плутання оцінок - в пяти випадках максимальна оцінка в одній пробі змінилась на мінімальну в іншій;  - факична неможливість визначити яке з чотирьох зразків смакується - 65% непопадання, троє учасників переплутали все, а повністю визначив лише один учасник Простежується певна залежність між датою виготовлення і смаком пива - так найкращим по відгукам і оцінкам стало найсвіжіше пиво триденного терміну, а найгіршим - найстаріше 11 денного. Висновки про залежність смаку від зміни поки робити зарано, так як з другої зміни був лише один зразок і нічим особливим він не був відзначений.

Підготував: Сергій Єрмаков