Пт, 28.01.2022, 17:50
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » Статті » Суспільство

Перейменування вулиць. Новий план. Червоноармійська
У "післямайданному" Кам'янці, ще у 2014 році почали з'являтись паростки "декомунізації", "деленінізації" та боротьби з залишками символів радянського минулого. Одним з подразників у той час була назва однієї з вулиць у центральній частині міста - Червоноармійська. Із вулиць Нового плану саме ця вулиця єдиною підпала під перейменування рішенням 83 сесії VІ скликання міської ради (від 21.04.2015 № 162/83). Крім цієї вулиці Новий план готується також позбутись назв двох провулків - Будьоного і Богінського, але до них черга поки що не дійшла.

Червоноармійська мабуть перша вулиця, яка отримала удар вулиць після майдану. Вже наприкінці 2014 року ці назви на табличках будинків хтось потайки замалював чорною фарбою і поряд на більшості будинках з'явились трафаретні написи "вул.Героїв Небесної Сотні" (Про ці написи незадовго після їх появи з'явилась стаття на нашому сайті "Вулиця Героїв Небесної сотні"). Зараз цю назву намагаються узаконити згаданим вище рішенням міської ради.

Що ж символізує ця назва? Почувши цей вираз в уяві людей, що виросли на пострадянському просторі мабуть постає в уяві червоноармієць в будьонівці з великою червоною зіркою на переді; думки про непереможну армію СРСР, яка здобула вирішальну перемогу в другій світовій війні; ще свіжі в пам'яті святкування "хлопчачого" дня - 23 лютого, який називався День Червоної армії; врешті-решт - асоціація з червоними знаменами, під якими йшли в бій наші діди-прадіди. В усьому цьому є логіка. Ось що говриться в Вікіпедії:
 

Черво́на а́рмія (повна назва  — Робі́тничо-Селя́нська Черво́на А́рмія — РСЧА, рос. Рабоче-Крестьянская Красная Армия — РККА, також часом образно Червоне Військо, Червона Орда чи Армія Труда)  — загальновживана назва Збройних сил радянських республік: Росії (лютий 1918 — червень 1919); військово-політичного союзу радянських республік (Росії, України, Білорусі, Литви, Латвії, Естонії) (червень 1919 — грудень 1922); Союзу Радянських Соціалістичних Республік (грудень 1922 — лютий 1946).

РСЧА, Червона Армія — офіційне найменування Сухопутних військ і ВПС, які разом з ВМФ, Прикордонними військами, Військами внутрішньої охорони республіки і Державною конвойною вартою входили до складу Збройних Сил РРФСР/СРСР з 15 (28) січня 1918 року по 25 лютого 1946 року.

Червона армія і українці

Думаю логіка цілком очевидна - вулиця однозначно асоціюється і нагадує про радянське минуле, проте чи не забуваємо ми, що під знаменами червоної армії воювали поряд з іншими народами і наші українці.

Українці в червоній армії

Тільки за прийнятими думками ще з часів радянського союзу, за всі роки існування в червоній армії воювало 1,36 млн. українець. Цифра здавалось би не така вже значуща по відношенню до загальної кількості воїнів (за даними військових істориків, за всі роки війни у лавах Червоної армії та ВМФ воювало близько 34,5 млн осіб), проте це пояснюють тим, "що радянські історики виходили із даних паспортів, де була зафіксована національність "українець". Але насправді з території тодішньої Української РСР до лав ЧА призивали євреїв, росіян, поляків, росіян та інших" (джерело). За підрахунками ж українських істориків всього військовими червоної армії було аж 6-7 млн мешканців України, а це вже досягає 20% загальної чисельності. 

Агітка радянських часів: "Ты записался добровольцем"

Червоні командири

Вартує уваги і той факт, що чимало українців було серед вищого командування Червоної армії - зокрема, маршали СРСР Григорій Кулик, Семен Тимошенко, Родіон Малиновський, генерал армії Іван Черняховський і багато інших. Підраховано, що з 15 фронтів ЧА більше половини були очолювані українцями за походженням, а кожен п'ятий із 11 тисяч Героїв Радянського Союзу часів війни - українець.

Червоний тоталітаризм

Кількісні фактори участі українців в червоній армії цілком значні, проте цей фактор ніяк не висвітлює ставлення сучасного українця до цієї структури. Останнім часом крім "защитников Отечества" дедалі частіше доводиться чути про Червону армію як про "знаряддя антилюдської диктатури є фактично дозволеною формою пропаганди самого тоталітарного ладу, бо цю армію абсолютно хибно розглядати окремо від влади, якій вона служила і яка всі роки свого панування на її зброю спиралась". І далі в продовження думки: "Тоталітарний лад і Червона армія – брати-близнюки. Остання є настільки само злочинною, як і система, що покликала її до життя" (джерело). Червону армію пов'язують також з усіма проявами діяльності партії більшовиків, в яких вона брала участь: червоний терор, пограбування «ворожих класів», продрозверстка на селі, тощо. Без могутнього кулака у вигляді ЧА усього цього мабуть не сталося б. 

Агітка радянських часів

Позбуваємось "червоного" минулого

У мене особисто враження двояке, з одного боку Червона армія - полінаціональна армія, в якій повноцінну участь брали українці; як і будь-яка армія виконувала захисну функцію, що інколи повинно було супроводжуватись військовими інцидентами; навіть у негативній діяльності Червоної армії можна знайти виправдання в тому, що вона була лише інструментом в руках "сильних світу того". З іншого боку - як і будь-який інститут Радянського Союзу вона несе на собі відбиток його діяльності, яка часто була м'яко кажучи не завжди лояльною до українців (голодомори, репресії, переселення і заслання). Думаю можна було б і з цим миритись, якби у назві не звучало слово "червоний", який для людей, що не поділяють комуністичну ідеологію (а таких зараз мабуть більшість), малює в голові усі ті негаразди, які приніс тоталітарний режим Україні (про хороші сторони чомусь згадується рідше). Враховуючи загальнодержавну політику декомунізації зміна назви вулиці "Червоноармійська" виглядає цілком логічною.

ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ

Героїв небесної сотні

Міська топонімічна комісія по перейменуванню вулиць і провулків запропонувала змінити назву вулиці Червоноармійська на "Героїв Небесної Сотні". Підстави для цього звісно ж є, адже кам'янеччина внесла свій сумний вклад у число Небесної сотні (дивіться публікацію "Пам'ять героям". Ця назва, здається просто зобов'язана була закарбуватись в одній з вулиць міста і, як бачимо, до того йде. 


Бігборд на вулицях міста, 2014р.

Одне "але"...

Трішки насторожує інше - назва ця була, можна сказати, нав'язана, "вуличними розбишаками", які помалювали стіни будинків своїми "каляками". Складається враження, що топонімічна комісія пішла на повідку в цих хуліганів, хай і з шляхетними соціоцентричними думками. Виходить що вийти помалювати стіни і паркани - це може бути цілком дієво. Гайда усі замальовувати назви, які не сподобались? Хтось скаже, що "правильно підказали", або що в даній ситуації справдилась істина "стукайте і вам відчинять", але від цього ця ситуація стає ще більш абсурдною.

А чи були альтернативи?

Вулиця Червоноармійська здається завжди була з такою назвою, проте виявляється це було не так. От що пише Олег Будзей у Кам'янецькому календарі на 28 грудня:

1927 рік. У Кам’янці-Подільському загальні збори членів житлово-будівельного кооперативу «Стройкооп» запропонували нову назву вулиці Семінарської — вулиця «Стройкоопа». Проте президія Кам’янець-Подільської міської ради 9 лютого 1928 року перейменувала вулицю на Інститутську. Нині — Червоноармійська. Була пропозиція міської топонімічної комісії, оприлюднена 16 жовтня 1991 року, перейменувати на вулицю Володимира Винниченка. 2005 року міський осередок політичної партії Всеукраїнське об’єднання «Свобода» запропонував надати вулиці ім’я Симона Петлюри. Проте не реалізовано жодну з цих пропозицій.

Як бачимо вулиця мала історичну назву "Семінарська", "Стройкоопа", "Інститутська". Крім того до неї були спроби причепити такі назви як "Володимира Винниченка" та "Симона Петлюри". Назви Семінарська і Інститутська - були і мабуть залишаються актуальними, адже усі знають, що у будинку корпусу №1 ПДАТУ раніше була духовна семінарія, а потім сільськогосподарський інститут. Крім того така зміна назви була б в дусі цілої низки перейменувань, які відбулись з вулицями Старого міста, яким повернули історичні назви. По іменним назвам важко судити, точніше важко чітко прив'язати цих людей до вулиці, а крім того вулиця, як бачимо, ніколи й не носила чиєсь ім'я.


© Єрмаков Сергій


Дивіться також:

Категорія: Суспільство | Додав: KamPod (25.06.2016) | Автор: Єрмаков Сергій
Переглядів: 1110 | Коментарі: 6 | Теги: небесна сотня, перейменування вулиць, перейменування, Червоноармійська, вулиця | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 6
0
1 RD   (26.06.2016 22:15) [Материал]
Червоноармійську таки мабуть потрібно перейменувати, і думаю її перейменують. Мені здається що можна було б її і Університетською назвати.  Стосовно Героїв Небесної Сотні, то однозначно має бути встановлено у місті памятний знак чи монумент, ну а чи варто так називати вулицю незнаю.

0
2 Dimboy   (29.06.2016 23:31) [Материал]
А першим саме зявився корпус № 1 ПДАТУ від вулиці про яку йде мова! Так нам Каденюк розповідав... Університетська якось би підкреслила і сам вуз, і можливо посприяла якомусь піднесенню ПДАТУ... де вже давно можна організувати академ містечко... з потужною спорт та відпоч.-дозвільною базою!

0
3 KamPod   (18.08.2016 12:46) [Материал]
З сайту міської ради kam-pod.gov.ua новина від 18 серпня

Вулиця Червоноармійська може стати Університетською або Героїв Небесної сотні


Міська топонімічна комісія розглянула нові пропозиції для перейменування однієї з центральних вулиць міста - Червоноармійської. Учора, 17 серпня, під час її чергового засідання йшлося про такі альтернативні назви, як Університетська та Армійська.

Нагадаємо, що у квітні 2015 року рішенням 83-ї сесії міської ради було визначено перелік вулиць, які підлягають перейменуванню у рамках закону про декомунізацію, до якого увійшли 15 вулиць, в тому числі Червоноармійська. В травні 2016 року топонімічна комісія вирішила рекомендувати депутатам присвоїти цій вулиці ім’я Героїв Небесної сотні.

Два місяці від громади мали б надходити свої пропозиції, однак жодної назви не було запропоновано. За цей час надійшло 20 колективних і три юридичних звернення від громадян про неперейменування вулиці Червоноармійської, де основна мотивація - роль Червоної армії у боротьбі з нацистськими загарбниками.

Член топонімічної комісії Олег Будзей пояснив, що вулиця Червоноармійська була названа не 1945 року на честь Червоної армії, яка перемогла ворога, а в результаті придушення червоноармійцями української влади 1936 року. Краєзнавець додав, що можливо, варто було б повернути історичну справедливість і присвоїти Червоноармійській якщо не попередні назви – Семінарська чи Інститутська, то хоча б нейтральну - Університетська.

Під час засідання комісії від присутніх надійшла ще одна пропозиція – назвати цю вулицю Армійською. Поставивши на голосування два варіанти – Університетську та Армійську, більшість голосів набрав перший варіант. Тож на черговій сесії міської ради депутати розглядатимуть такі альтернативні назви Червоноармійської, як Героїв Небесної сотні та Університетська.

З приводу перейменування вулиці Вутіша на Леха Качинського, члени топонімічної комісії проголосували негативно. І відклали це питання, допоки сесія міської ради не внесе цю вулицю в список, обов’язкових до перейменування. Те саме стосується й інших вулиць у місті з радянськими назвами, альтернативу яким запропонували члени Ради ветеранів.
Лілія Петрук. Фото автора

0
4 RD   (18.08.2016 20:11) [Материал]
Університетська мені здається був би непоганий варіант, почекаємо, побачимо :)

0
5 KamPod   (18.08.2016 22:09) [Материал]
Я в принципі також згоден на цю назву. ПДАТУ рулить ))) хоча вважаю що так її називати трішки неправильно. Я б схилявся до історичної назви - Семінарська, заодно і популяризація історії міста була б. Багато б поцікавились чому така назва і ті що не знали, або знали лише "по-наслышке", то відкрили б для себе трішки історії, зрозуміли б біля яких стін ходять і які люди тут вчились.

0
6 KamPod   (25.08.2016 15:11) [Материал]
Проект сесії про перейменування вулиць міста погодили на виконкомі

На чергову сесію міської ради буде винесено на розгляд питання «Про перейменування вулиць міста Кам’янця-Подільського». Двадцять п’ятого серпня члени виконавчого комітету погодили відповідний проект рішення.

В ньому пропонується перейменувати такі вулиці та провулки: Жукова на Миколи Гордійчука, Затонського – на Юрія Громова, Козицького – на Князів Острозьких, Криленка – на Віктора Приходька, Куйбишева – на Устима Кармалюка, Пархоменка – на Євгена Коновальця, Фабриціуса – на Патріарха Мстислава, Фрунзе – на Князя Володимира Великого, Фурманова – на Олега Ольжича, Чапаєва – на Якова Гальчевського, Червоноармійську - Героїв Небесної Сотні або Університетську, Якіра – Мелетія Смотрицького, а також низку провулків. Вулиці Шмідта та Ценського, враховуючи протоколи засідань міської топонімічної комісії, пропонується не перейменовувати.

Додатковий перелік вулиць і провулків, які пропонуються до перейменування, планується доповнити вулицями Беляєва, Бусигіна, Васильєва, Ватутіна, Гастелло, Добролюбова, Кулика, Ладигіна, Мічурінська, Папаніна,  30 років Перемоги, Першотравнева, Суворова, Чернишевського, 8 березня, Люби Берлін і провулками Гайдара, Гастелло, Колгоспний, Лагерний, Мічуріна, Папаніна, Піонерський, Радгоспний, Чкалова, Шолохова.

Джерело: http://kam-pod.gov.ua/novini....konkomi

Имя *:
Email:
Все смайлы
Код *:
Категорії розділу
Проекти активного дозвілля [196]
Туризм [142]
Знахідки О.Будзея [600]
Творчість [31]
Історія [36]
Персоналії [33]
Легенди [32]
Культура і Мистецтво [66]
Суспільство [102]
Релігія [11]
Спорт [49]
Природа і екологія [14]
Бібліотека [51]
Анонс [14]
Про свята, змагання, урочистості та інші події у місті
Цікаво знати [26]
Різне [10]
Пошук
Свіжина
Скажите пожайлуста а где хранится виньет


да... мне бы такая штуенция не помешала


Паради 1 травня - 

Користувач на фейсбуці KamKam поділився

Перезвоните пожалуйста по телефону 8 (49


Більше коментарів
Пошук
Статистика
Rated by ORS3
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2022Створити безкоштовний сайт на uCoz