22-23 лютого в Україні оголошені днями жалоби за загиблими у зв'язку з людськими жертвами внаслідок масових акцій в Україні.
Зараз після кривавих подій 18-21 лютого українский народ підраховує своїх загиблих героїв, яких уже назвали "Небесною сотнею". Точних цифр кількості жертв невідомо, але робота по вшануванню пам'яті полеглих героїв майдану триває. То тут то там у мережі з'являються списки загиблих, як наприклад ТУТ.
Серед загиблих є і причетні до Кам'янеччини люди. Зокрема під час зустрічі з городянами 21 лютого та у своєму зверненні до громадян на сайті міської ради мер міста Михайло Сімашкевич згадав і наших земляків. От цитата з звернення:
"19 лютого ми вшановували пам'ять загиблих із сусідніх регіонів, сьогодні маємо смерть наших земляків – голови Рудської сільської ради Анатолія Корнєєва та молодого чоловіка із Гаврилівців Віталія Васільцева. Висловлюю співчуття родинам загиблих".
Згодом стало відомо про студента кам'янецького вузу Дмитра Пагора, який загинув у м.Хмельницькому під час штурму СБУ.
Героїв з Хмельниччини виділяє також газета "Є", яка крім вищезгаданих, згадує ще двох уродженців області що загинули від снайперських куль в Києві 20 лютого - це два вчителі Бондарчук Сергій Миколайович та
Дзявульский Микола Степанович
(див. ТУТ). Також як стало відомо жінка, що була поранена під час штурму СБУ померла у лікарні - це була хмельничанка Шеремета Людмила.
Загиблі з Хмельниччини
Васильцов Віталій, 36 років, м.Біла Церква
Народився 16.11.1977р. в с.Гаврилівці Кам'янець-Подільського району. Ландшафтний дизайнер з Білої Церкви. На майдані з 30 листопада 2013року. Застрелений 18 лютого 2014р на вул.Великій Житомирській в Києві, батько двох дітей.
Пагор Дмитро, 21 рік, Хмельницький.
Народився у с.Хропотова Чемеровецького району. Навчався у Подільському ДАТУ, м.Кам'янець-Подільський. Загинув від кулі в голову біля стін СБУ у Хмельницькому близько восьмої години вечора 19 лютого 2014 року.
Корнєєв Анатолій Петрович, 53 роки, с.Руда, Кам'янець-Подільський р-н
Корнєєв Анатолій Петрович, 1961 р.н. (партія "Фронт Змiн"). Він був головою Рудківської сільради Кам’янець-Подільського району Хмельницької області. Вбитий у Києві 20 лютого 2014 року. Помер від снайперського пострілу в серце.
Бондарчук Сергій, 52 роки, Старокостянтинів.
Народився 09.09.1961 року. Вчитель фізики, голова Старокостянтинівської міської організації ВО "Свобода". 20 лютого 2014 року загинув у Києві внаслідок вогнепального поранення, завданого снайпером.
Дзявульский Микола Степанович, 56 років, Шепетівка.
Вчитель географії та біології, член ВО Свобода. 20 лютого 2014 року загинув від снайперської кулі на вулиці Інститутській у Києві.
Шеремет Людмила, 72 роки, м.Хмельницький.
Лікар Людмила Шеремет була поранена
19 лютого
під час походу мітингувальників із хмельницького Майдану до Служби Безпеки України. Померла від поранення у лікарні 22 лютого.
_____________________________
Пам'ятаємо наших земляків і інших героїв "Небесної сотні"
Микола Дзявульський був застрелений 20 лютого на вулиці Інститутській. "Сьогодні вранці в Києві на майдані був убитий Микола Дзявульський. Знаю його як дуже чудову людину, чесну , порядну і відповідальну. Такі як він не зраджують і не здають. Не можу стримувати сліз. Гинуть самі кращі люди. Світла память тобі, побратиме! Ти все життя був великим патріотом і боровся за вільну незалежну Україну. Ти її любив як міг любити справжній син своєї Вітчизни. Низько схиляю голову перед тобою і десятки тих, хто поклав свою голову в цій "війні" добра і зла. Буду памятати тебе завжди. Таких не забувають", - написала на своїй сторінці у соцмережі Фейсбук громадська активістка Наталя Рохова. (20.02.2014)
Хлопця, якого застрелили під стінами Служби Безпеки України у Хмельницькому ховатимуть завтра (тобто 21.02.2014 - С.Є.). Траурна панахида розпочнеться о 12 годині, у рідному селі Дмитра Хропотова Чемеровецького району. Дмитру Пагору через два місяці, 19 квітня, мало би виповнитися 22 роки. У Хмельницькому, за словами рідного дядька Юрія Пагора, хлопець працював. До СБУ Дмитро прийшов зі своєю дівчиною та друзями. «У морзі нам сказали, що в нього кульове поранення, ніби то стріляли із автомата Калашникова, але кулі не показали. Діма закривав собою дівчину, коли лунали постріли», – розповів дядько загиблого. (20.02.2014)
“Він був толерантною і м’якою людиною, але не боявся воювати за Україну” розповідають про загиблого у Києві активіста зі Старокостянтинова колеги та учні. Нагадаємо, що 52-річного вчителя із Старокостянтинова Сергія Бондарчука вбили на Інститутській у Києві 20 лютого. Кореспонденти ye.ua побували у рідному місті загиблого та поспілкувалися із його колегами та учнями. Сергій Бондарчук був вчителем фізики у місцевій гімназії, членом “Просвіти” та головою міської організації “Свобода”. Він регулярно їздив до Києва на Майдан, але повертався, щоб проводити уроки у школі. “19 лютого, коли він їхав до Києва востаннє, я хотіла також, але він сказав: “Ні, Лідія Іванівна. Не ображайтеся, але не візьму, тільки чоловіки їдуть, - розповідає колега покійного, вчителька української мови Лідія Ярохно. - Ввечері того ж дня говорила з ним телефоном, він розповів, що все нормально, добралися до Києва, розмістилися на третьому поверсі у КМДА. А наступного дня його не стало”. За словами колег, Сергій Михайлович був м’якою та толерантною людиною, ніколи не нав’язував іншим власних поглядів. Він був переконаним патріотом і казав, що буде воювати за Україну, якщо доведеться. У Старокостянтинові залишилася кохана дружина Тетяна, теж педагог, працює заступником начальника місцевого управління освіти і є членом “Свободи”, у Києві — 29-річний син Володимир і невістка. “Він жив із дружиною душа в душу, дуже хотів дочекатися онуків, - розповідає Лідія Іванівна. - Він мав усе: хорошу сім’ю, улюблену роботу (пропрацював у школі 21 рік, з моменту заснування), хороший матеріальний достаток. Міг би відсидітися, але поїхав. Це найголовніший урок, який він дав своїм учням”. У кабінеті фізики, на якому досі висить табличка “№ 52. Кабінет фізики. Завідувач кабінету — Бондарчук С. М., спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, вчитель-методист”, нас зустріли слізьми. У цей час якраз мав бути урок фізики у 53-ої групи (аналог 9-того класу), улюбленої групи Сергія Михайловича. “Сергій Михайлович був дуже добрим і терплячим, цікаво пояснював, допомагав нам, він не був строгим вчителем”, - каже один учень. “Він ніколи не сумував, завжди був веселим”, - продовжує інший. “Він нас не тільки фізиці вчив, а й про політику, історію розповідав. Був дуже начитаний”, - каже учениця. “Він грав у волейбол за збірну школи, і дуже любив теніс. Грав із нами на перервах”, - наперебій кажуть діти. У холі навчального закладу на столику — фотографія вчителя, хліб, лампадки і квіти. Поруч — паперові квітки, зроблені дитячими руками, і маленькі записочки “Буду пам’ятати учителя”, “Пам’ятаймо улюбленого вчителя”. Похорони Сергія Бондарчука відбудуться 22 лютого, у суботу. Прощання із загиблим у гімназії з 11.00. (21.02.2014)
Жінка, яку підстрелили під СБУ, померла Лікарям не вдалося врятувати життя 73-річній хмельничанці. Протягом трьох днів лікарі Хмельницької міської лікарні боролися за життя 73-річної Людмили Шеремет, яку поранили біля приміщення СБУ у Хмельницькій області. Куля пошкодила тканини головного мозку, і жінка, яка не приходила до свідомості весь цей час, померла сьогодні. (22.02.2014)
В неділю Майдан прощатиметься із вбитою під стінами СБУ Людмилою Шеремет Прощання на Хмельницькому Майдані розпочнеться об 11 годині. Лікар Людмила Шеремет була смертельно поранена під час походу мітингувальників із хмельницького Майдану до Служби Безпеки України. Також завтра прощатимуться із загиблими на Майдані у Києві головою Рудківської сільради Кам’янець-Подільського району Анатолієм Корнєєвим. Сьогодні у Старокостянтинові із 52-річним Сергієм Бондарчуком та у Шепетівці - із 56-річним Миколою Дзявульським застреленими 20 лютого на вулиці Інститутській. (22.02.2014)
Васильцов Виталий - Герой Украины таким его сфотографировали утром 18 февраля 2014 года а таким его будут помнить жена, дочки, мать, брат и все близкие и друзья. семья Виталия (жена Наташа, старшая дочка Иванка)
Родился 16 ноября 1977 года, в селе Гавриливцы, Каменец-Подольского района. Застрелен 18 февраля 2014 года в Киеве. На майдане с 30 ноября 2013 года. Талантливый творец по ландшафту, очень позитивный и отзывчивый человек, трудолюбивый, предприниматель. Патриот Украины, который отдал свою жизнь, так как верил что можно изменить свою страну, а вернее порядки которые царили последние годы. (18.02.2014)
Людмилу Шеремет додали до списку Небесної сотні. Тепер її портрет висить зокрема на "стіні плачу" у Кам'янці-Подільському, поряд з іншими загиблими на майдані подолянами
26-річний Артем Мазур був важко поранений 18 лютого у Маріїнському парку.
3 березня помер Артем Мазур із Хмельницького. Хлопець був на Майдані, протягом двох місяців. Під час стрілянини 18 лютого у Маріїнському партку був смертельно поранений. Як повідомив депутат Хмельницької міської ради Віталій Діденко, у Артема "був проламаний череп, осколки витягували з мозку. Він лежав у комі з того дня - у лікарні швидкої допомоги в Києві, в реанімацїі нейрохірургії". Артем навчався на автослюсаря. Служив у ВВ біля Василькова Київ. За словами брата Антона Тарахтія - хлопець займався ремонтами, останнім часом працював на складі. "На початку революції Артем поїхав до Києва і охороняв там інформаційний намет. Потім повернувся на трохи до Хмельницького і знову поїхав. Був там у козацькій сотні самооборони. Артем завжди боровся за справедливість, був активним і під час Помаранчевої революції. Батьки, звичайно ж застерігали його, щоб не їхав, намагалися втримати вдома, але він був налаштований рішуче і впевнений у перемозі. Він поїхав туди за покликом душі", - розповідає брат Артема Антон Тарахтій. За словами Антона, брат лише раз прийшов до свідомості, після того, як йому зробили операцію. Похорони відбудуться в Хмельницькому. Усі небайдужі можуть допомогти фінансово. Картка ПриватБанку: 5168-7553-3518-9987 (Тарахтій Антон Степанович)
0
