Більшість середньовічних міст, особливо де є старовинні замки важко уявити без легенд про привидів. Кам'янець-Подільський в цьому плані дещо обділений, адже важко згадати взагалі якусь легенду цього напрямку, не те що таку, щоб була у всіх на язиці. Одну з таких легенд знаходимо у відомому творі видатного нашого земляка Володимира Бєляєва. У другій книзі його трилогії "Стара фортеця", яка, до речі, і називається "Будинок з привидами", описано одну з таких легенд. Тут розповідається легенда, яку автор розповів словами одного з героїв, директора трудшколи Валеріана Дмитровича Лазарева, який пригадав, що чув цю історію ще коли сам "був гімназистом, — історію про білу черницю, яка бродить вночі по єпархіальному училищу і не може знайти собі спокою, скликаючи на відправу черниць-францисканок з давно закритого католицького монастиря".
Легенда про білу черницю
Давним-давно довгі роки в цьому старовинному будинку був жіночий францисканський монастир. Огороджені високою огорожею, жили в цьому монастирі черниці-францисканки, інколи виходили вони в світ у білих сутанах, ходили по селах, пробували навертати до католицької віри селянок. Черниці хотіли, щоб у цих краях було більше прихильників католицизму, щоб більше було землі у монастиря. Але російський уряд один по одному став закривати костьоли, монастирі. І ось одного разу царським наказом був закритий католицький жіночий монастир. Замість нього цар наказав відкрити жіноче єпархіальне училище для дівчаток з родин духовного звання. В цю похмуру й вогку будівлю були зібрані попівські дочки з усієї губернії. В монастирському костьолі влаштували православну церкву. В келіях поробили класи. З попівських дочок отці-настоятелі повинні були готувати вихованих дружин для служителів єпархії. Але вигнані з свого монастиря францисканки не могли подарувати росіянам завданої кривди. Вони стали лякати їх. І ось час від часу в коридорах єпархіального училища стала з'являтися висока жінка в білому і мовчки прогулюватися по будинку.
Побачивши її, попівни верещали на всю величезну будівлю.
Чутки про білу черницю дійшли до міста; шляхтичі говорили, що це сам господь бог і папа римський помщаються росіянам за те, що вони закрили монастир, що поява білої черниці — це знак божий, що скоро буде епідемія чуми, яка перекосить усіх православних, і тільки вірні слуги папського престолу, католики, залишаться живі.
Молоді попівни, коли ставало темно, боялися ходити по тротуарах, збиралися разом, загороджували наглухо столами двері, а одного разу начальниця училища, зустрівши біля кухні білу черницю, навіть знепритомніла. Знайшли її тільки вранці на кам'яних плитах підвалу. Падаючи, начальниця набила собі ґулю.
Після цього випадку місцевий ісправник наказав на ніч висилати в єпархіальне училище наряди поліцейських, і — дивна річ — черниця зникла, але зате час від часу по коридорах став лунати сумний церковний дзвін. Історія появи білої черниці і причини цього церковного дзвону в ті далекі часи, звідки прийшли до нас ці легенди, не були викриті.
Будинком з привидами, у якому відбувались усі ці чудасії було приміщення радпартшколи. Вважається, що Володимир Бєляєв описував кам'янецьку радпартшколу, де навчався і поблизу якої проживав. Ця радпартшкола містилась тоді у будівлі по вул.Суворова, 2, де сьогодні розташувався Кам'янець-Подільський коледж харчової промисловості. Історія про закриття католицького монастиря і відкриття єпархіальної школи для дівчаток, яка згадується в розповіді, також повністю співставна з історією реальної будівлі (див. "Будзей О. Кузня для майбутніх матушок"), тож цілком вірогідно, що легенду він не вигадав, а почув саме в цих місцях.
Будівля монастиря візиток колись (tovtry.km.ua)
Легенда записана за текстом трилогії Володимира Бєляєва "Стара Фортеця". Книга друга "Будинок з привидами". Переклад: Іван Сенченко
© Єрмаков Сергій
Дивіться також: |
0
