Пн, 20.05.2019, 22:44
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » Статті » Історія

Смотрич судноплавний

Мандруючи каньйоном мабуть кожен задумувався над тим, що якби його всього заповнити водою, то утворилося б таке глибоке русло, що ним цілком могли б плисти човни і навіть не малі а досить великі по мірках старих часів. Часто також доводиться чути здивоване запитання туристів: "І що, це все було заповнене водою?". Звісно що відповісти що це довготривалий процес прорізання водного потоку крізь мякі осадові породи Подільских товтр було б найсправедливішим розвінченням міфу про судноплавство в Кам'янці, однак враховуючи те, що в давнину Смотрич брав початок з великого озеру в районі теперішнього Хмельницького, то при такому потужному живленні рівень води цілком міг покривати весь каньйон і навіть підніматись на деяку висоту. 

Ще один факт, на користь цієї гіпотези полягає у тому що в середньовіччя відомі оборонні гідротехнічні споруди - Польска і Руська брами створювали такий же ефект. Перекриваючи всю ширину каньйону можна було заповнити усе дно водою. А чи не піддивились цей ефект середньовічні архітектори у природи і коли річка почала міліти і самі штучно почали створювати таку оборонну ілюзію?

Можливо і я не надав би вагомого значенню цій інформації, якби одного разу мандруючи каньйоном не натрапив на велетенський кам'яний гриб, що стояв біля скелі. Однразу згадав, що десь уже читав про нього, що нібито до нього причалювали човни коли Смотрич був судноплавним і інтерес до цього питання різко зріс. Ось ця стаття яка пригадалась мені при вигляді того гриба припона.

___________________________________________________

У 1968 році під час міжнародного геологічного симпозіуму у Кам'янці-Подільському один геолог з Ленінграда доводив, що долина річки Смотрич, яка оточує Старе місто на острові, існує близько мільйона років. А яка ж глибина долини і як швидко її поглиблювала річка?

Починаючи зверху, від парку і до дзеркала води глибина долини дорівнює 37 метрів, а вода і кам'яна галька (алювій) покривають нижню частину долини на висоту до 20 метрів. Таким чином вся глибина долини навкруг міста тепер дорівнює близько 57-60 метрів.

Вода Смотрича не стирає кам'яне дно річки, а розмочує, розтискує його і змішує кам'яний намул з іншими алювіальними покладами річки.

У IV-III тис. до н. е., в епоху неоліту, на території сучасного міста розміщалось велике трипільське місто - "протогород". Воно проіснувало близько 2 тисяч років. По річці жителі "протогорода" сплавляли ліс з північних районів нашого краю.

Трипільці використовували Смотрич як водну магістраль у своїх господарських та оборонних потребах.

У VIII-X ст. ст. н. е. на великих човнах з Дністра до Кам'янця-Подільського приплили древні слов'янські племена тиверців. Вони поселилися на високому скелястому острові (Старе місто).

Виявлена науковцем Є.М. Пламеницькою у 1969 році на території фортеці кераміка тиверців дає нам підставу стверджувати, що першими будівельниками дерев'яно-земляних укріплень на території фортеці у VIII-X ст. ст. були саме вони.

У XI-XII ст. ст. проплисти навкруги острова було вже неможливо. На річці тоді були побудовані дві міцні кам'яні брами. Подорожні купці-вірмени, араби та європейці, які пливли на човнах до міста, допливали тільки до Руської брами, де і зупинялися. Тут, під фортецею, для подорожніх та іноземних купців був побудований Караван-Сарай (тепер це місце зветься Карвасари).

Львівський історик Я. Р. Дашкевич - відомий перекладач вірменських хронік - виявив німецьку гравюру XVIII ст. На ній зображено Кам'янець-Подільський та річка Смотрич біля Руських воріт. Видно, як по річці пливе галера під парусами. В човні сидять чотири гребці, а п'ятий - командир - дивиться на Старе місто в підзорну трубу.

Отже, річка була судноплавною ще у XVIII ст.

А в межах Старого міста з кожним роком плавати ставало все гірше і гірше. По-перше, річку заносило мулом та щебенем. По-друге, у XVI ст. на річці було побудовано один за одним три млини: польський біля самої порохівні, вірменський - трохи нижче, руський- навпроти водопаду (де 8-а школа). Тоді плавати можна було тільки від водопаду до Руських воріт.

У травні 1956 року наша геологічна експедиція, де я (автор статті з газети - прим. Єрмаков С.) працював геологом, бурила дно річки Смотрич навпроти човнової станції (біля будинку Л.С. Стариченко - вчительки 8-ї школи). Для цього ми відкрили шлюзи і спустили воду в нижній б'єф. Коли вода зійшла, ми побачили 1,5-метровий кам'яний стовп. Він мав вигляд гриба-підосинника. Під його шляпою була вироблена ланцюгами та канатами канавка шириною близько 80 мм. Виходить, що до цього гриба-кнехта причалювали великі човни.

___________________________________________________

Не знаю чи мова йде про той самий гриб, але по опису цілком співпадає - і біля човнової станції, і десь 1,5 метрів, однак не зрозуміло для чого було спускати воду, адже гриб знаходиться на березі біля скелі. 

Тим не менше розмірковувати про цей причал я запросив своїх знайомих - Валерія Свереду і Вадима Новацького. Разом ми зійшлись на думці що досить не розумно робити причал на скельну частину каньйону, а якби причал був, то він був би з боку більш похилої острівної частини, однак політ фантазії і уже вимальовуються деревяні сходи що ведуть по ущелині нагору і деревяний поміст вздовж скель куди могли б виходити люди і вивантажувати вантажі. 

Ось так з малоймовірних і скупих відомостей завдяки художнику Валерію було втілено бачення цього причалу

Ось такий виявився причал. На рисунку зображено верхівку гриба, що стирчить з води, навколо якої півколом простягається деревяний поміст. Звідти сходи петляючи по скелях (а так і справді на тих скелях можна прокласти маршрут) і виходять нагору де зараз дендропарк. Для пісилення ефекту показано човен схожий на козацьку чайку що причалив до цієї пристані. 



Дивіться також:

Категорія: Історія | Додав: KamPod (25.07.2011)
Переглядів: 2474 | Коментарі: 8 | Теги: С.Шкурко, човнова станція, тиверці, Смотрич, Свереда Валерій, Єрмаков Сергій, Є.Пламеницька, Я.Дашкевич, кнехт | Рейтинг: 3.0/2
Всього коментарів: 8
1 Володимир Олександрович   (01.03.2012 15:27)
Колись давно чув від мами яка будучи вчителькою одержала інформацію від старого краєзнавця любителя старовини, що грецькі галери підіймались аж до сучасного смт. Смотрич Дунаєвецького району. У нього ніби-то були старі карти що це підтверджували. Зараз мамі 87 років, а тоді після Ніжинського університету в років 20 вона як вчителька історії збирала інформацію про рідний край

2 defaultNick   (17.04.2012 14:38)
З дитинства пам'ятаю, як на якісь екскурсії нам розповідали, що в 20-х роках 20-го сторіччя по Смотричу плавали туристичні пароплави. Скажіть, чи ця інформація відповідає дійсності? Жодних згадок про це в інтернеті я не знайшов.

3 KamPod   (17.04.2012 16:30)
Те, що у 60-70-х рр. Смотричем плавали на прогулянкових човнах то багато хто ще пам'ятає. Але для цього рівень води у річці підвищували спеціальними шлюзами що зараз уже не працюють але міст над шлюзами ще є. А от щодо туристичних пароплавів? Особисто я дуже сумніваюсь. По-перше, навіть на старих фото того періоду (поч. 20 ст.) річка хоча й була ширша, але навряд чи була глибока і через неї перебирались навіть кіньми. Думаю для масивного плавзасобу глибини було недостатньо. Хоча... треба поцікавитись у знаючих
По друге, навіть коли робили заводь для плавання човнів то вона може й була придатна для більш крупних плавзасобів, але навряд чи простягалась на велику відстань, а якщо взяти навіть можливу ділянку від Польськофільвароцького моста до згаданих шлюзів, то тут не така вже й велика відстань. Хоча прикинув по мапі, досить велика - понад 2 км.
Питання цікаве, спробую щось знайти з цього приводу і викласти тут найближчим часом.

4 KamPod   (17.04.2012 16:52)
На цьому фото із статті про Сади Вітте, видно той міст де були шлюзи

5 KamPod   (17.04.2012 18:32)
А тут фото річки поч.ХХст.

Перед Польською брамою (початок обходу Старого міста)

Смотрич біля Польськофільвароцьких сходів

далі через кілометр по течії під Новопланівським мостом

ну і Смотрич біля Руської брами (за шлюзами)

Фотографії де коні з повозками перебираються зараз спробую додати

6 KamPod   (17.04.2012 18:33)
От що пише Олег Будзей про місцину біля шлюзів у книзі "Вулицями Кам'янця-Подільського":

Водна станція та міський пляж. Старожили пам'ятають, що в 50-60-х рр. ХХ ст. наприкінці Онуфріївської вулиці розташовувалася водна станція. Спеціальний міст за допомогою шлюзів допомагав наводнити Смотрич; поруч на пляжі засмагали, у прохолодній водичці освіжалися сотні відпочивальників, а охочі й на човнах по Смотричу залюбки каталися. Тепер через шлюзовий міст і перейти страшно - стільки великих дір у його бетонному полотні, а про шлюзи годі й згадувати. Там, де був пляж, сьогодні корова з вулиці Руської спокійно вбрід переходить річку щоб пощипати травичку вулиці Онуфріївської.

7 KamPod   (17.04.2012 18:35)
А от і обіцяні фотографії

і ця

На обох фото якісь брички без особливих зусиль долають річку. Обидві фотографії в кращій роздільній здатності можна подивитись у фотоальбомі Фото кін.ХІХ - поч.ХХ ст.

8 KamPod   (17.05.2012 08:34)
Учора мали бесіду з співробітником НПП "Подільські товтри" Ковальчуком С.І., що за його словами обходив кроками весь каньйон. Звісно ж я не міг не поцікавитись у нього про кнехт. Степан Іванович повідомив що про кнехт нічого не чув, а от те що Мукша в районі с.Гуменці була такою широкою що там з човнів ловили рибу то він чув. Йому давно про це розповідали старі люди з села. Тобто це було можливо навіть ще на початку ХХ ст.

Имя *:
Email:
Все смайлы
Код *:
Категорії розділу
Проекти активного дозвілля [196]
Туризм [142]
Знахідки О.Будзея [600]
Творчість [31]
Історія [36]
Персоналії [33]
Легенди [32]
Культура і Мистецтво [66]
Суспільство [101]
Релігія [11]
Спорт [48]
Природа і екологія [14]
Бібліотека [51]
Анонс [14]
Про свята, змагання, урочистості та інші події у місті
Цікаво знати [26]
Різне [9]
Пошук
Свіжина

Користувач на фейсбуці KamKam поділився ...

Перезвоните пожалуйста по телефону 8 (49...

це все ......., але дуже смешно

Просто все гарно поєднано: головний корп...

З лицьового боку наша монета мабуть найк...

Колись чув таке, що єдиного центра Поділ...


Більше коментарів
Пошук
Статистика
Rated by ORS3
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2019Створити безкоштовний сайт на uCoz