Представляю вашій увазі інтерв'ю з людиною, яка годинами може розповідати про плавання під вітрилами і більше того, цей чоловік сам не раз приймав участь у складних сплавах по річках і плаваннях по озерах під вітрилами. Це Володимир Олександрович Кроль, який любязно погодився дати відповіді на запитання і надав чудові фото.

Пригадую якось раніше (десь 2002рік) коли святкували Івана Купала у Баговиці бачили як пропливав невеличкий парусний човен, навіть фото десь є. А скажіть, Володимир Олександрович - чи відомо Вам наскільки поширений парусний транспорт у нас? Як взагалі з водоплавними засобами, адже Дністер сприяє розвитку спорту на воді як парусного так і гребного?

По Дністру (в старовину Тірасу) з давніх давен плавали різноманітні судна, в тому числі і вітрильники. Та й у наші часи можна зустріти що завгодно, від надувного матраца до катерів на підводних крилах. І про вітрила не забувають: то навпроти Жванця на Дністрі стояло кілька яхт, то в Усті прибалти пропливають, то біля Рогізної швертбот лавірує, біля Бакоти катамарани пришвартувались. А під Каштанівкою, кожного літа купа екстремалів: дельтаплани, параплани, - теж рідня вітрилу.

У вас був досвід будівництва плавзасобу з вітрилом. Знаю це був катамаран, який ви випробовували на Дністрі, розкажіть як у вас виникла ідея його збудувати? Чому саме катамаран а не однокорпусне судно?
Ще пацанами робили плоти на камерах і плавали по Тернавці, сплавлялись на "Лисичанках” (надувні рибальські човни – прим. автора) по Дністру. Ходові якості таких плавзасобів були ніякими, тому плисти можна було лише за течією. Ну, уявіть собі калошу, яка перед собою горне хвилю і зупиняється раніше, ніж перестаєш гребти. Тратити енергію на утворення хвиль було не цікаво, тому хотілось зробити щось швидке, обтічне. А так як на воді майже завжди гуляє вітер, то не скористатись його дармовою енергією було б просто гріхом. Масла у вогонь підлили статті В.М.Перегудова про туристські вітрильні судна в журналах "Катера и яхты”, "Моделист-Конструктор”.

От же, у 1982-83рр був збудований перший вітрильний катамаран. Він був надувним і в складеному вигляді легко вміщався на верхній полиці вагона, тому з ним можна поїхати куди завгодно (а був він і за горОдами і за полярним колом :). Поплавці були спроектовані з урахуванням сплаву по порожистих річках, на озерах виручало вітрило.

За полярним кругом? Це де саме? Невже плавали у океані?

За полярним колом були в Мурманській області. Дорога не близька: три дні поїздами, з пересадками до Апатитів, потім вантажівкою до Умб-озера, а далі десятиденний сплав річками і озерами, серед дикої, незайманої природи. В кінці маршруту — автобусом до Кандалакші і знову три дні у поїзді до рідного Кам'янця. В море не виходили жодного разу, були лише поряд, а от озера, берег яких ховався за горизонтом, перепливати доводилось неодноразово.

А куди ще закидала доля і з ким?

Сплавлялись по річках Карелії, були на Онезькому озері, на знаменитих Кіжах. Зважаючи на те, що такого роду мандрівки проходять у місцях віддалених від цивілізації, сплавлятись одним екіпажем ризиковано. Навіть на досить простих порогах часом трапляються пам'ятники загиблим туристам... Тому зазвичай ходили мінімум на двох суднах, переважно з турклубом "Горизонт". Ну а вилазки на Збруч, Смотрич, Дністер можна було робити сімейним екіпажем.
На той час водний туризм був досить популярним, працювали секції на Електроприладі, Кабельному заводі, існували сімейні команди.

І всі плавали на катамаранах?

Та ні, судна були різноманітними. В основному плавали на байдарках, ПСН (плот спасательный надувной), для складних річок — плоти різних конструкцій.

Напевно є якісь вимоги до деталей катамарана, зокрема не із звичайної ж гуми надувні поплавки? Те ж і з іншими деталями.
Відверто кажучи, мої перші камери якраз були склеєні з прорезиненої медичної клейонки. Показали вони себе, зважаючи на ціну і доступність матеріалу, досить пристойно, але вистачило їх лише на два сезони, - почали пропускати повітря. Безумовно, сучасні синтетичні матеріали — це набагато надійніший варіант.

Власне, конструкція плавзасобу залежить в першу чергу від умов експлуатації. Якщо мова йде про рибалку на сусідньому ставку, то вистачить найпростіших рішень і найдоступніших матеріалів, але якщо потрапляєш в шторм далеко від берега, або стрибаєш з 2-3-метрового порога — надійність зайвою не буває.

Є простий спосіб забезпечення надійності надувної конструкції: дві оболонки. Внутрішня забезпечує герметичність і має мінімальну міцність, а зовнішня — навпаки. Хоча сьогодні часто застосовують армований поліхлорвініл, хайполон, які не гниють від залишків вологи, міцні і герметичні, мають гладку поверхню. З них виготовляють монобалони.

Ну і практичний досвід вносить корективи. "Зависнувши” у півтораметровій пінній "бочці” на кілька хвилин, я швидко зробив висновки відносно необхідного запасу плавучості.

А трапилось так, що екіпаж з 4 чоловік загальною масою не більше 400 кг на 4-метровому катамарані об'ємом 860 літрів занурився по груди в піну, густина якої набагато менша, ніж у звичайної води і не міг нормально веслувати.

Після цього, використавши люб'язно подарований мені пропалений тент від Камаза, я збільшив об'єм поплавців до 1300л при довжині 4,7м.

Металеві деталі переважно виготовлені з легких алюмінієвих сплавів, які на той час було нескладно придбати в спортивних магазинах, на базах Кам'янець-Подільська. Це забезпечило мінімальну масу при достатній міцності конструкції. Зрозуміло, що в багатоденному поході кожен зайвий кілограм приходиться тягнути на собі, тому надлишкова вага — це проблема не лише для модниць :).

Вітрило типу "Стриж” конструкції В.М.Перегудова досить просте в виготовленні. За відсутності фірмового дакрону чи навіть вітчизняного лавсану, воно було зшите із звичайного матрацного тіку.

І, нарешті, катамаран був зареєстрований в ГИМС (государственная инспекция по маломерным судам), з видачею державного реєстраційного номера. Це підтвердило його надійність і законність будівництва.

А в чому основні переваги катамарана перед іншими туристськими плавзасобами?
Катамаран без жодних проблем пересувається по мілководдю (від 15 см), через значну ширину його практично не можливо перекинути навіть при великій площі вітрил, жорстка конструкція допомагає "пробивати” пороги. Ну і масогабаритні показники не найгірші...

А які в нього розміри в складеному стані і готового до плавання, маса?

В складеному вигляді це пакунок розмірами 2х0,3х0,2м, а щоб зробити з нього платформу 5х2м з 5-метровою щоглою, достатньо буквально години. Маса катамарана в варіанті з вітрилом 55 кг, а при плаванні без вітрила - 40кг, тому на візку цей плавзасіб легко транспортується одним чоловіком. Навантаження на руку як від невеликого відра води.

За що ви цінуєте водний туризм?

Напевне, в першу чергу, за безкомпромісність. Адже по-блату не зменшиш швидкість течії :) Там одразу видно, чого ти вартий. 

За дух колективізму: саме надійна команда дає можливість робити те, що одному не по силах. В складній мандрівці більш за все цінуєш надійне плече друга, який не роздумуючи ризикує своїм життям заради тебе.

За адреналін, безліч позитивних емоцій і гострий смак життя. Коротше, кращого відпочинку, ніж подорож я не уявляю. Via est vita, як говорили древні римляни!

Ну і на останок, чого ви побажаєте любителям вітрильного туризму?

Я вважаю, що люди з однаковим "діагнозом” повинні знати один одного. Завжди цікаво поспілкуватись з людиною, яка вирішує такі самі проблеми, живе тими ж інтересами. Не дарма кажуть, що гуртом легше батька бити: колективно легше замовляти необхідні матеріали, обмізковувати конструкції, будувати човни, організовувати різноманітні заходи.

Щоправда, у сучасному житті часом навіть сусіди не вітаються...

Не треба відмовляти собі у радості спілкування з близькими людьми, природою. Не буду переконувати вас у користі здорового способу життя, просто побажаю провести кілька днів на гарній річці під вітрилом, у гарній команді, а висновки зробите ви самі.

Сім футів Вам під кілем!