27 лютого
Цього дня колись:
1895 рік. У Кам’янці-Подільському розпочав роботу (15 лютого за старим стилем) перший з’їзд лікарів Подільської губернії.
1924 рік. Кам’янець-Подільській міській лікарні надали ім’я Леніна, тож її стали називати Ленінською. Це ім’я протрималося в назві лікарні до 1991 року. У лютому 1924 року (точна дата не відома) ім’я Леніна надали також міській друкарні. На початку листопада 1967 року на будинку друкарні в Старому місті (сучасна адреса — майдан Польський ринок, 18) відкрили меморіальну дошку: «В лютому 1924 року друкарні було присвоєне ім’я засновника Комуністичної партії Володимира Ілліча Леніна». Нині це комунальне підприємство «Кам’янець-Подільська міська друкарня».
1932 рік. В Україні створено перші п’ять областей, зокрема Вінницьку, з якої тільки через п’ять років (22 вересня 1937 року) виділилася Кам’янець-Подільська область.
1990 рік. У Кам’янці-Подільському на кабельному заводі почала виходити багатотиражна газета «Контакт».
1997 рік. У Кам’янці-Подільському переможцем міського конкурсу «Супермен-97» став Анатолій Бокуліч — студент військово-інженерного факультету Подільської державної аграрно-технічної академії.
1999 рік. Збори Кам’янець-Подільської міськрайонної організації Руху задовольнили прохання голови організації Едуарда Костянтиновича Крилова про відставку.
2000 рік. У Кам’янці-Подільському засновано економіко-правовий факультет Київського університету туризму, економіки та права.
Цього дня народилися:
1866 рік. У Кам’янці-Подільському народився (15 лютого за старим стилем) Гнат Павлович Житецький — український літературознавець, історик і книгознавець. Син філолога Павла Гнатовича Житецького, який після закінчення Київського університету викладав у Кам’янець-Подільській чоловічій гімназії. 1889 року закінчив Київський університет. Протягом 1890—1924 років учителював у середніх навчальних закладах Петербурга і Києва. У 1898—1903 роках був співробітником «Большой энциклопедии», вів у ній відділ російської історії, надрукував близько 300 статей і довідок. Один із засновників Всенародної бібліотеки України при Всеукраїнській академії наук (нині Центральна наукова бібліотека імені Володимира Вернадського Національної академії наук України), в якій у 1922—1929 роках завідував відділом рукописів. Автор ґрунтовних статей про українських письменників і вчених. Гнат Житецький помер 8 квітня 1929 року в селі Буча (нині місто обласного значення в Київській області).
Гнат Павлович Житецький
1929 рік. Народилася (за іншими даними 24 лютого) Галина Іванівна Байдусь — бібліотекар. Працювала в Кам’янець-Подільській районній центральній бібліотечній системі — завідувач відділу комплектування та обробки літератури.
1936 рік. Народився Віктор Федорович Климчук. Працював начальником Кам’янець-Подільського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства.
Цього дня відійшли у вічність:
1944 рік. У Кам’янці-Подільському нацисти розстріляли Антоніну Павлівну Гладченко — члена міської антифашистської підпільної групи.
1984 рік. Під час служби в армії загинув Володимир Пурдяк — талановитий кам’янецький шахіст. Народився 1964 року в селі Оленівка Кам’янець-Подільського району. 1979 року закінчив восьмирічну школу в Боришківцях, далі навчався в Кам’янець-Подільському будівельному технікумі (нині коледж будівництва, архітектури й дизайну), який закінчив 1983 року.
1992 рік. Помер Григорій Ілліч Зейгермахер. Народився 25 квітня 1908 року в Кам’янці-Подільському. Був учасником Великої Вітчизняної війни. У рідному місті 32 роки працював директором обласної (до війни), а потім міської друкарні. 10 вересня 1969 року вийшов на пенсію. Рекорд Григорія Ілліча досі не побито. Другий показник має В’ячеслав Олексійович Дєвін, який понад чверть століття (від 17 грудня 1974 року до 1 жовтня 2001 року) очолював друкарню. Має шанси на успіх і нинішній директор Віктор Петрович Єрменчук (народився 13 січня 1965 року), який 1 жовтня 2001 року прийняв естафету від В’ячеслава Олексійовича.
1996 рік. У Лос-Анджелесі (США) помер Анатоль Юриняк (насправді Юхим Павлович Кошельник) — український письменник (поет, драматург, літературознавець, літературний критик). Народився 8 грудня 1902 року в селі Копачівка (нині Деражнянського району). Закінчив церковнопарафіяльну школу (її вчителем працював батько Юхима). Навчався в Кам’янець-Подільській гімназії, якою опікувався Іван Огієнко (в цій гімназії навчався й майбутній літературознавець Григорій Костюк). Закінчив 1934 року мовно-літературний факультет Київського інституту професійної освіти, продовжив навчання в аспірантурі. До 1940 року в Києві викладав українську мову в медичному інституті, на державних курсах українознавства. 1940 року поїхав викладати українську мову в Північну Буковину, щойно зайняту червоними. Після приходу німецьких військ переїхав до Проскурова (нині Хмельницький), працював там у редакції газети «Український голос». Далі працював у Кам’янці-Подільському начальним редактором газети «Подолянин», директором видавництва «Подолянин». Наприкінці 1943 року виїхав до Львова, далі — до Кракова, звідтіля — в Дрезден. Після капітуляції Німеччини перебував у таборах для переміщених осіб у містах Людвігсбург, Бад-Верістолфен, Новий Ульм, викладав українську літературу в таборовій гімназії (Райнгард). Наприкінці 1949 року емігрував до США. Жив у містах Нью-Йорк, Детройт, Міннеаполіс, Чикаго, Лос-Анджелес. Працював фізично на фабриках, заводах, косив траву на кладовищі. Постійно дописував до газет і журналів. Деякий час був редактором газети «Українське життя» (Чикаго). Найдовше жив у Лос-Анджелесі біля дочки. Перший вірш надрукував 1922 року в газеті «Сільська біднота». Автор п’єс «На далеких шляхах», «Справжня наречена» (обидві — Детройт, 1956), літературознавчої розвідки «Мистецькі компоненти літературного твору» (Буенос-Айрес, 1956), збірки поезій «Людям і собі» (1964), збірника «Критичним пером» (1974), книги «Літературознавство» в двох частинах (1979, 1981; першу частину — «Літературні жанри малої форми» — 1996 року перевидано в Києві).
Фрагмент шаржу «Редакція «Подолянина» за роботою»,
опублікованого у самій газеті 13 серпня 1942 року.
Другий праворуч — «редактор Кошельник після безрезультатного шукання квартири»
© Олег Будзей
Дивіться також: | 
0
