11 лютого
Цього дня колись:
1890 рік. У Кам’янці-Подільському при Казанському кафедральному соборі відкрито (30 січня за старим стилем) єпархіальне давньосховище старожитностей. Від нього веде відлік нинішній Кам’янець-Подільський державний історичний музей-заповідник.
Казанський кафедральний собор, який 1890 року дав перший притулок музеєві
1920 рік. У Кам’янці-Подільському розпочато формування 4-ої стрілецької бригади Армії Української Народної Республіки під командуванням полковника Олександра Шаповала (1888—1972). 18 березня її об’єднали з окремою стрілецькою бригадою в 2-у стрілецьку дивізію, командувачем якої призначили полковника генерального штабу Олександра Удовиченка (1887—1975). Ця дивізія складалася з 4-ої і 5-ої стрілецьких бригад і кількох допоміжних підрозділів — кінного ескадрону, інженерного куреня та спеціальних служб, мала 566 старшин і 3348 козаків при 11 гарматах і 56 кулеметах.
1920 рік. Ректор Кам’янець-Подільського державного українського університету Іван Іванович Огієнко затвердив приват-доцента Харитона Михайловича Лебедя-Юрчика в. о. декана правничого факультету,  згідно з ухвалою ради цього факультету. Харитон Михайлович народився 1877 року. 1904 року він закінчив Кам’янець-Подільську чоловічу гімназію (отримав свідоцтво за вісім класів без давніх мов). Працював у Подільській казенній палаті рахунковим чиновником, від 1(14) серпня 1902 року — помічником бухгалтера, згодом — старшим помічником бухгалтера, бухгалтером, від 1910 року — податковим інспектором Ямпільського повіту Подільської губернії. 1911  року мав чин губернського секретаря. Був членом Подільської «Просвіти». Мав власний будинок у Кам’янці-Подільському на Новому Плані. 1918 року Лебідь-Юрчик очолював департамент Міністерства фінансів Української Народної Республіки, від 29 березня 1918 року виконував обов’язки товариша (заступника) міністра фінансів УНР, згодом — Української Держави, був директором Державної скарбниці. Під його керівництвом бюджетна комісія розробила проект бюджету України на 1919 рік. Після падіння Гетьманату в грудні 1918 року Директорія УНР затвердила цей проект як державний бюджет УНР на 1919 рік, а Лебедя-Юрчика призначила товаришем (заступником) міністра фінансів УНР. Прізвище «Лебідь-Юрчик» як підпис директора Державної скарбниці зазначено на перших українських паперових грошових знаках: на восьми зразках банкнот Державної скарбниці, видрукуваних у Києві й Одесі, а також на чотирьох облігаціях УНР. Через це Лебідь-Юрчик був широко відомим серед сучасників. Зокрема, Михайло Булгаков його прізвищем назвав одного з персонажів роману «Біла гвардія». 2004 року випущено українську сувенірну монету із серії «Відомі банкіри України» із зображенням Харитона Михайловича Лебедя-Юрчика.
1920 рік. У Кам’янці-Подільському відповідно до наказу польського головного комісара Волині й Подільського фронту Антонія Мінкевича заарештовано представників уряду Української Народної Республіки — прем’єр-міністра Ісака Мазепу, міністра юстиції Андрія Лівицького, головноуповноваженого уряду УНР Івана Огієнка, міністра праці Осипа Безпалка. Через місяць, 11 березня, офіційне вибачення за «прикрий випадок» арешту надало українській дипломатичній місії у Варшаві польське Міністерство закордонних справ.
1942 рік. Кам’янець-Подільська міська управа оголосила про розстріл десяти заручників за ушкодження кабелю фельдкомендатури. Попереджено населення міста, що кожен замах, скерований проти німецької армії чи проти німецьких цивільних установ, каратиметься якнайсуворіше.
1995 рік. У Кам’янці-Подільському приватна газета «Подолянин» стала тижневиком: уперше замість двох чисел на чотирьох сторінках у четвер і суботу вийшло одне число на восьми сторінках у суботу. Нині газета виходить щоп’ятниці на 32 сторінках.
1995 рік. Секретарем Кам’янець-Подільського міськкому Компартії України обрано Анатолія Миколайовича Бевза.
1997 рік. У Кам’янці-Подільському в районному будинку культури (колишньому кінотеатрі імені Войкова) відбулася презентація муніципального оркестру під орудою Миколи Васильовича Тихоліза.
1998 рік. Завершилася реєстрація кандидатів у народні депутати України від Кам’янець-Подільського виборчого округу № 192: на старт виборчих перегонів вийшло 17 претендентів.
2001 рік. У Кам’янець-Подільському районі мешканці села Слобідка-Малиновецька на референдумі висловилися за перехід із Гринчуцької сільської ради до Сокільської.
2001 рік. У Кам’янці-Подільському у видавництві «Абетка» побачила світ третя збірка гумору В’ячеслава Полятинчука «Одкровення від Степана Руданського».
2006 рік. Кам’янець-Подільський відвідав юрист і політик Степан Богданович Гавриш як один із лідерів опозиційного блоку «Не Так!».
2014 рік. Хмельницький окружний адміністративний суд визнав незаконним і скасував ухвалу Кам’янець-Подільського виконавчого комітету «Про встановлення плати за проїзд вулицею Замковою». Проте виконком не погодився із цим рішенням та подав на апеляцію. 15 квітня Вінницький апеляційний адміністративний суд визнав рішення виконавчого комітету незаконним. Після цього деякий час проїзд через Замковий міст був безплатним.
Цього дня народилися:
1807 рік. У селі Воронцевичі (тепер Брестської області Білорусі) народився Наполеон Орда — польський літератор, композитор і художник. Навчався у Вільнюському університеті. Багато подорожував Україною. Помер 26 квітня 1883 року у Варшаві. 1 травня 2014 року в конференц-залі Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець» було презентовано комплект із 20 репродукцій літографій Наполеона Орди, на яких зображено Кам’янець-Подільський, Жванець, Чорнокозинці, Панівці, Вінницю, Бар, Летичів, Меджибіж, Зіньків, Смотрич, Сутківці та низку інших міст, містечок і сіл Подільської губернії. Передмову до виданого комплекту написала кандидат архітектури, доцент кафедри мистецьких дисциплін Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка Інна Вікторівна Березіна. Вона не один рік досліджує творчу спадщину польського художника, 2007 року захистила кандидатську дисертацію «Архітектурна спадщина України у творчості Наполеона Орди: іконографія та принципи використання», а 2009 року видала монографію на цю ж тему.
1922 рік. У селі Коськів (нині Шепетівського району Хмельницької області) народився Іван Ксенофонтович Романюк — журналіст. Закінчивши 1940 року десятирічку в рідному селі, вступив до першого Ленінградського Червонопрапорного артилерійського училища. На війні з перших днів, був учасником оборони Ленінграда. 1943 року на фронті вступив до лав ВКП(б). Неодноразово був поранений, повернувся  з війни інвалідом другої групи. У 1946—1948 роках працював відповідальним секретарем, редактором газети «Колгоспне життя» (Гриців). У 1948—1950 роках навчався в партійній школі в Харкові на відділенні журналістики. Повернувшись додому, знову редагував «Колгоспне життя». У 1952—1954 роках за направленням ЦК Компартії України в Мукачевому редагував газету політвідділу МТС. З вересня 1954 року до липня 1985 року перебував на журналістській роботі в Кам’янці-Подільському: редактор, відповідальний секретар, заступник редактора й завідувач відділу партійного життя газет «Сталінський клич» («Радянська Кам’янеччина»), «За комунізм», «Прапор Жовтня». Заочно закінчив філологічний факультет Кам’янець-Подільського педагогічного інституту. Вийшовши на пенсію, деякий час був відповідальним секретарем районної організації Всесоюзного добровільного товариства боротьби за тверезість. Найдорожча нагорода — медаль «За оборону Ленінграда». Нагороджено також орденами Вітчизняної війни першого та другого ступенів, в незалежній Україні — орденом «За мужність». Також у грудні 1973 року Івана Ксенофонтовича відзначено медаллю «За трудову відзнаку». Помер 2 листопада 2014 року.
1936 рік. У селі Олексіївка Старосинявського району народився Василь Йосипович Савчук — голова колгоспу імені Шевченка села Ходорівці Кам’янець-Подільського району (з жовтня 1974 року), після реформування — голова кооперативу, директор сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ходоровецьке». Закінчив 1963 року Кам’янець-Подільський сільськогосподарський інститут (нині Подільський державний аграрно-технічний університет), за фахом — учений агроном. Помер 14 червня 2003 року. Кам’янчанин Аркадій Ілліч Браеску підготував і видав документально-художній нарис про Василя Савчука «Господар. Ходорівці, чверть століття».
 1949 рік. У селі Розвадів Миколаївського району Львівської області народився (за іншими даними — 1 лютого) Ярослав Іванович Скакун — український скульптор, заслужений діяч мистецтв УРСР (1989). Закінчив 1977 року Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва. Виготовив меморіальну дошку, встановлену 1988 року в Кам’янці-Подільському на будинку, де народився поет Микола Бажан. 29 вересня 2006 року за значний особистий внесок у соціально-економічний і духовний розвиток Львова та з нагоди 750-річчя заснування міста Ярославу Скакуну надано звання «Народний художник України».
1949 рік. Народився Олександр Григорович Атаманюк — головний інженер (від вересня 1986 року), далі директор ПМК-245 (пересувної механізованої колони). Закінчив Український інститут інженерів водного господарства (інженер-гідротехнік).
1954 рік. У селі Сорокотяженці Немирівського району Вінницької області народився Григорій Андрійович Сагайдак. 1980 року закінчив Кам’янець-Подільський сільськогосподарський інститут, 1990 року — Київський університет. У 1980—1985 роках працював старшим зоотехніком радгоспу «Летичівський», від квітня 1985 року — директором радгоспу «Летичівський», у 1992—1994 роках представником Президента України у Летичівському районі, у 1994—2004 роках — головою Летичівської районної ради, голови Летичівської держаної адміністрації, від січня 2004 року — начальником державного управління охорони навколишнього середовища в Хмельницькій області.
1956 рік. У селі Панівці Кам’янець-Подільського району народився Михайло Михайлович Коцюбанський — журналіст, поет. 1992 року став одним із засновників приватної газети «Подолянин». Працював також на радіо й телебаченні.
Михайло Коцюбанський
1970 рік. Народився Валерій Васильович Данілов — керівник фермерського господарства «Райське яблучко» села Чабанівка, депутат Кам’янець-Подільської районної ради (обрано 31 жовтня 2010 року від мажоритарного округу Чабанівської територіальної громади).
1975 рік. У Кам’янці-Подільському народився Ігор Ігорович Жданюк. Трудову діяльність розпочав 1991 року механіком-оператором відеозали профкому Кам’янець-Подільського приладобудівного заводу. 1998 року закінчив Харківський державний автомобільно-дорожній університет (спеціальність — будівництво та експлуатація автомобільних доріг). Працював у Харкові менеджером-консультантом, помічником старшого майстра, водієм, менеджером зі збуту, директором мережі, керівником групи з розвитку бренда «Мерседес» ВАТ «Харків-Авто», у 2007—2010 роках — головним інженером, технічним директором ТОВ «Паркінг +», у 2011—2013 роках — заступником директора департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради. 7 жовтня 2013 року призначено директором Державного підприємства дорожнього зв’язку, інформаційного забезпечення та автоматики «Укрдорзв’язок».
 1981 рік. Народилася Галина Олегівна Михальська — журналістка, член Національної спілки журналістів України від 2013 року. У 1998—2003 роках навчалася на філологічному факультеті (від 2002 року — факультет української філології, нині — факультет української філології та журналістики) Кам’янець-Подільського державного педагогічного університету (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). Працювала в Кам’янці-Подільському в редакціях газет «Фортеця», «Сім днів». Нині працює в редакції приватної газети «Подолянин», веде сторінки «У родинному колі», «Здоров’я», «На всі випадки життя», висвітлює теми, пов’язані з військовою справою, охороною правопорядку.
Цього дня відійшли у вічність:
1967 рік. У Ростові-на-Дону помер Василько Васильович Акімцев — ґрунтознавець, доктор сільськогосподарських наук, професор. Народився 9 січня 1893 року в селі Тетрі-Цкаро в Грузії. 1924 року закінчив агрохімічний факультет Тбіліського політехнічного інституту. 1929 року Акімцева обрали професором, завідувачем кафедри ґрунтознавства Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту. Від 1933 року завідував кафедрою ґрунтознавства в Азербайджанському, а від 1937 року — в Дагестанському сільськогосподарських інститутах. У 1951—1967 роках завідував кафедрою ґрунтознавства в Ростовському університеті. 1954 року захистив докторську дисертацію «Ґрунти Прикаспійської низовини Кавказу».
1973 рік. У Кам’янці-Подільському помер Олексій Іванович Лоскутов — підполковник у відставці, кавалер ордена Леніна, двох орденів Червоного Прапора, ордена Червоної Зірки. Народився 1899 року в Москві. Служив у прикордонних військах. У 1943—1947 роках працював в управлінні прикордонних військ Хабаровського військового округу, далі аж до виходу на пенсію очолював школу з підготовки молодшого командирського складу для прикордонних військ. У Кам’янці-Подільському працював у кінотеатрах міста, позаштатним інспектором міського комітету народного контролю.
© Олег Будзей
Дивіться також: | 
0
. Ех війна, ех воєнний стан
