19 квітня
Цього дня колись:
1922 рік. У Кам’янці-Подільському організовано Центральний губернський історичний архів. 10 листопада 1931 року перейменовано на державний історичний архів.
1930 рік. У Харкові особливий склад Верховного суду Української Соціалістичної Радянської Республіки виніс вирок щодо членів міфічної контрреволюційної організації «Спілка визволення України». Зокрема, уродженця Кам’янця-Подільського Володимира Яковича Підгаєцького засуджено до восьми років позбавлення волі з пораженням у правах строком на три роки, уродженця села Супрунківці Григорія Костянтиновича Голоскевича — до п’яти років позбавлення волі.
1969 рік. Другий сезон у класі «Б» чемпіонату СРСР із футболу команда «Поділля» з Кам’янця-Подільського розпочала в Івано-Франківську з програшу «Спартаку» — 1:2 (рахунок відкрив кам’янчанин Володимир Володько).
1996 рік. У Кам’янці-Подільському з ініціативи одного з провідних шахістів міста, учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС Ігоря Шеваги вперше проведено (19—21 квітня) шаховий турнір «Дзвони Чорнобиля», в якому взяли участь 10 найсильніших шахістів міста. Переможцем змагань став Віктор Стороженко, другим був Роман Кіфлюк, третім — Віктор Шпак. Призери отримали відповідно 7, 5 і 3 мільйони знецінених українських карбованців.
2012 рік. У Кам’янці-Подільському відкрито Ресурсний центр для об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). Це стало можливим завдяки діяльності проекту Реформа міського теплозабезпечення (USAID), міської влади та Асоціації ОСББ Кам’янця-Подільського.
Цього дня народилися:
1891 рік. У місті Могилів-Подільський (нині Вінницької області) народився Ілля Якович Штаєрман — український математик, професор (1924), доктор фізико-математичних наук (1930), член-кореспондент Академії наук Української РСР (1939). 1910 року закінчив Кам’янець-Подільську чоловічу гімназію. Вже під час навчання в гімназії Ілля проявив глибокий інтерес до математики. Як згадував Микола Чеботарьов, який закінчив гімназію в Кам’янці-Подільському пізніше, він не зміг у фундаментальній бібліотеці гімназії взяти жодної книги з вищої математики, бо всі вони перебували в довгостроковій оренді в старшого на три роки Іллі Штаєрмана. 1914 року Штаєрман закінчив Київський університет, 1918 року — Київський політехнічний інститут. У 1918—1941 роках працював у Київському політехнічному інституті (серед студентів — Сергій Корольов). У 1930—1941 роках Штаєрман одночасно працював також у Київському університеті. У 1934—1941 роках він очолював кафедру механіки. З його ініціативи було введено у викладання курс теорії пружності (включаючи опір матеріалів) і одночасно спеціалізацію з прикладної теорії пружності. У 1920—1934 роках працював також у Комісії прикладної математики АН УРСР, у 1934—1943 роках — в Інституті математики АН УРСР. У 1942—1943 роках за сумісництвом працював в Уфимському авіаційному інституті (нині Уфимський державний авіаційний технічний університет) — професор, завідувач кафедри теоретичної механіки. Від 1943 року працював у Московському інженерно-будівельному інституті. Праці Штаєрмана стосуються прикладної математики, теорії пружності та будівельної механіки. У галузі математики праці Штаєрмана присвячено диференціальним рівнянням, інтегральним рівнянням, теорії функційуточніть, наближеним і числовим методам. Штаєрман вивчав значне коло прикладних питань наближеного інтегрування диференціальних та інтегральних рівнянь, теорії спеціальних функцій. Помер 24 грудня 1962 року в Москві.
1939 рік. У Кам’янці-Подільському народився Олександр Федорович Чехлов — російський поет і прозаїк, латвійський журналіст і шахіст, майор міліції. Після закінчення школи навчався на фізико-математичному факультеті Чернівецького державного університету, потім із 1960 року служив в армії — спочатку танкістом, потім у ракетних військах. З 1964 року жив у Ризі. Працював дільничним інспектором міліції, уповноваженим карного розшуку, слідчим. Після відставки з міліції був журналістом у латвійських газетах «Радянська Латвія», «За Батьківщину», «Єдність», «Час» та інших виданнях. Помер 13 листопада 2012 року в Ризі.
1945 рік. У селі Пелюхівка Малодівицького району Чернігівської області народився Василь Васильович Плющ — український письменник (прозаїк, публіцист, критик). Закінчив філологічний факультет Київського університету. 27—28 вересня 1997 року як редактор газети «Літературна Україна» був учасником свята «Подільські вечорниці» в Кам’янці-Подільському: він, а також журналісти Валентин Чемерис, Вітольд Кирилюк, письменники Ганна Чубач, Євген Дудар, Микола Сом, Дмитро Онкович, Анатолій Мойсієнко, письменники-подоляни Микола Федунець, Віталій Нечитайло, Василь Кравчук, Роман Болюх, Олександра Ванжула 27 вересня провели зустріч зі студентською та учнівською молоддю в школі-гімназії № 14 (в рамках днів газети «Літературна Україна» на Поділлі); увечері письменники в сквері «Гунські криниці» узяли участь у літературно-мистецькому вечорі пам’яті Микити Годованця, 28 вересня гостювали в Старій Ушиці.
1947 рік. У Кам’янці-Подільському народився Микола Іванович Свертілов — генерал-полковник (від грудня 2001 року), начальник Головного ракетно-артилерійського управління Міністерства оборони Російської Федерації (у 2000—2007 роках), член-кореспондент Російської академії ракетних і артилерійських наук (від 2001 року). У 1954—1965 роках навчався в середній школі в селі Городищі Меленковського району Владимирської області. 1966 року став курсантом Коломенського артилерійського училища в Московській області, яке закінчив 1969 року. 2010 року, коли відзначали 190-річчя училища, Свертілова, згідно з ухвалою ради депутатів міського округу Коломна від 15 грудня 2010 року, було нагороджено почесним знаком «За заслуги перед містом» — «за багаторічну сумлінну працю з підготовки висококваліфікованих військових фахівців для ракетних військ і артилерії країни та в зв'язку з 190-річчям училища». 1976 року закінчив Пензенське вище артилерійське інженерне училище (навчався в ньому від 1972 року). 1991 року закінчив Вищі академічні курси при Військовій академії Генерального штабу Збройних сил. Проходив службу у військах (у Приволзькому та Московському військових округах), у центральному апараті Міністерства оборони. 6 травня 1994 року полковника Свертілова, згідно з Указом Президента Російської Федерації Бориса Єльцина, призначено начальником організаційно-планового управління — заступником начальника Головного ракетно-артилерійського управління Міністерства оборони Російської Федерації (ГРАУ МО РФ). У 1997—2000 роках — начальник штабу — перший заступник начальника ГРАУ МО РФ. Від жовтня 2000 року до 2007 року — начальник ГРАУ МО РФ. Фахівець у галузі обґрунтування напрямків розвитку, забезпечення якості та ефективності ракетно-артилерійського озброєння, розробки, виробництва та випробування стрілецької зброї та засобів ближнього бою. Керівник і учасник розробки програм випробувань і приймання на озброєння військової техніки. Автор наукових праць і винаходів із проблем розробки ракетно-артилерійського озброєння, організації виробництва та експлуатації озброєння та військової техніки, забезпечення бойової готовності артилерійських і ракетних частин і з'єднань; військової та військово-технічної політики. Один із віце-президентів Стрілецького союзу Росії.
1971 рік. У Кам’янці-Подільському народилася Людмила Валеріївна Оржеховська — начальник управління ветеринарної медицини у Кам’янці-Подільському (від 2010 року). Після закінчення середньої школи № 2 до 1990 року навчалася у Кам’янець-Подільському медичному училищі. Працювала на станції швидкої медичної допомоги, у 1992—1996 роках — фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту виробничого об’єднання «Електроприлад». У 1996—2000 роках навчалася на дефектологічному факультеті Кам’янець-Подільського педагогічного університету, після закінчення якого працювала логопедом у медсанчастині ВО «Електроприлад». 2003 року закінчила факультет ветеринарної медицини Подільської державної аграрно-технічної академії. Від 2003 року Людмила Оржеховська працювала лікарем-експертом лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи Центрального ринку, згодом — його завідувачем. Від 2010 року — завідувач відділу ветеринарно-санітарної експертизи Кам’янець-Подільської міської лікарні державної ветеринарної медицини.
19?? рік. У Кам’янці-Подільському народилася Тетяна Анатоліївна Кльова — художник-дизайнер. 2011 року закінчила Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка.
Цього дня відійшли у вічність:
1975 рік. У Ментенон (Франція) помер Олександр Іванович Удовиченко — український військовий діяч, генерал армії Української Народної Республіки, командир Третьої Залізної дивізії. Народився 20 лютого 1887 року в Харкові. Третього червня 1919 року Третя Стрілецька дивізія армії УНР під командуванням полковника Удовиченка, атакувавши більшовицькі частини під Кам’янцем-Подільським і розбивши їх ущент, оволоділа містом.
1980 рік. У Києві помер Андрій Михайлович Патрус-Карпатський (справжнє прізвище — Патрус) — український поет, перекладач. Народився 29 березня 1917 року в селі Теребля (тепер Тячівського району Закарпатської області). Закінчив 1928 року місцеву початкову школу, 1930 року — дворічну сільськогосподарську школу. 1930 року вступив до Хустської гімназії (виключено 1935 року за приналежність до підпільної комсомольської групи). Переїхав до Мукачева і там 1937 року закінчив екстерном реальну російську гімназію. Відтоді — постійний кореспондент газети «Лемко» (США). 29 вересня 1939 року, після окупації Закарпаття хортистськими військами, рятуючись од переслідування угорських фашистів, нелегально перебрався у Велику Україну. Як члена Компартії, ЦК КП(б)У направив Патруса-Карпатського на роботу в редакцію газети «Червоний кордон» (Кам’янець-Подільський), де працював (також у газеті «Форпост соціалізму») до початку війни з німцями. 26 червня 1941 року добровільно вступив у лави Червоної армії. Закінчив курси удосконалення командного складу, воював у чині техніка-інтенданта на Південно-Західному фронті. У жовтні 1941 року під час відступу з України поблизу Лохвиці поранено, через місяць під Богодуховом його контузило. Тривалий час перебував на лікуванні. Улітку 1942 року при формуванні Чехословацького армійського корпусу направлено (як колишнього громадянина Чехословаччини) в розпорядження генерала Людвіка Свободи, який призначив Патруса-Карпатського своїм перекладачем-ад’ютантом. У складі Чехословацького корпусу пройшов шлях від Бузулука до Праги. У травні 1945 року за ухвалою ЦК КП(б)У направлено на роботу в редакцію газети «Закарпатська правда». У жовтні 1947 року заарештовано як соціально підозрілого елемента. На підставі вигаданих звинувачень присуджено 10 років ув’язнення в таборах особливого режиму. Відбував покарання на Воркуті, працюючи в шахті прохідником. Потім переведено в Озерлаг у район Тайшета, де опанував професії лісоруба і електропиляра. На початку грудня 1956 року випущено з-під охорони із довідкою МВС про перебування в місцях ув’язнення від 12 жовтня 1947 року до 24 листопада 1956 року і звільнення через припинення справи за недоведеністю звинувачення. 6 грудня 1956 року президія правління Спілки письменників України поновила членство Патруса-Карпатського в спілці, йому виплачено компенсацію у розмірі двомісячного заробітку. Видав збірки поезій «Плетью по совести» (Ужгород, 1937; російською мовою), «Батьківщина кличе до бою» (Куйбишев, 1943), «Одної матері ми діти» (Ужгород, 1946), «У сім’ї радянській» (Ужгород, 1947), «Що в серці найсвятіше» (1958), «Іду життям» (1960), «Бескиде, відрадо моя» (1961), «Колиска орлина» (вірші і поеми, 1963), «Малиново квітнуть ялини» (1966), «Терези часу» (1967), «Верховина» (1978), збірку поем і оповідань «Рідний край кличе» (Нью-Йорк, 1938), збірку сатиричних і гумористичних оповідань «Чорт на мотоциклі» (1966), воєнно-історичний нарис «З левами на щитах» («Генерал Свобода», 1975). Перекладав із чеської, словацької, угорської мов. 1973 року відвідав Кам’янець-Подільський.
2001 рік. У Борисполі помер Василь Трохимович Артеменко — український художник-графік, оформлювач, медальєр. Народився 14 січня (1 січня за старим стилем) 1910 року в Кам’янці-Подільському. Закінчив 1927 року Кам’янець-Подільський художній технікум, 1937 року — Київський інститут кінематографії. Учасник радянсько-німецької війни. Серед творів: проспекти і буклети для Міжнародних виставок у Марселі, Монреалі, комплект проспектів для Всесоюзної виставки передового досвіду в народному господарстві, набір буклетів «Художні промисли України», ескізи медалей «Старий та новий Київ».
© Олег Будзей
Дивіться також: | 
0
