Дмитро стояв біля вікна, на вулиці однокласники бігали футбол, однокласниці щось обговорювали. Уроки вже закінчились, Дмитро залишався у класі так як був черговим, був сам, напарник по чергуванню не прийшов сьогодні до школи, можливо захворів, чи якісь більш важливіші справи були у нього. Дмитру нічого робити якось не хотілось, він підійшов до дошки , витер її. Подивився на вчительський стіл і побачив, що вчитель забув свою папку, сьогодні була якась важлива нарада і він дуже на неї поспішав. Дмитро завжди хотів знати що ж за «секретні файли» ховаються в ній. Учень трохи повагався , але цікавість перемогла. Закривши двері класу на замок Дмитро почав розглядати що ж там цікавого є всередині. Але нічого особливого там не було. Декілька методичок, калькулятор, ручки, олівці, книга з математики, якісь записи, і на самому дні папки лежало декілька стандартних аркушів на яких великими літерами було написано слово – олімпіада. Це були завдання для шкільної олімпіади з математики. Дмитро передивився завдання, маючи добру пам’ять все на всяк випадок запам’ятав.

Десь за тиждень у школі проводилась олімпіада з математики, і так як одне з завдань було трохи суперечливим і заплутаним то єдиним її переможцем став саме Дмитро. Так як Дмитро вчився досить посередньо, то і вчителі і учні були трішки здивовані його результату, але хлопця усі привітали і майже відразу ж забули про це.

- Готуйся, в суботу йдеш на міську олімпіаду! – сказав вчитель Дмитру.
- Чому я, завжди ж Світланка ходила?
- Ти переміг на шкільній, тому ми й на міську виришіли тебе відправити.

Дмитро і в суботу розв’язав правильно усі завдання і ще з одним хлопцем переміг і на міській олімпіаді. Дива не сталось звичайно. Все було простіше. Дмитро знав переможця Віталіка, розумну не по роках дитину, і хоча вчились хлопці у різних школах, але жили  в сусідніх будинках, вільний час проводили в одному дворі, товаришували. Завчасно Дмитро домовився з Віталієм як себе поводити, обговорили усі "хитрощі", технічні питання і звичайно ж на олімпіаді були поруч.

Мить слави була дуже приємною для Дмитра, у школі він став справжнім «героєм» , усі вітали переможця. Все це було звісно дуже добре, але зовсім не це було головним. Головним для Дмитра було те, що на нього нарешті звернула увагу однокласниця Таня, яка йому дуже подобалась.

Через певний період часу Дмитра, як одного з двох переможців міської олімпіади, запросили й на обласну, представляти рідне місто. Але у життєві плани Дмитра аж ніяк не входило ставати великим математиком, тому цю олімпіаду він просто проспав.

Автор: RD