Сергій поглядав не годинник, до закінчення навчання залишалось ще декілька хвилин. Думками він вже був вдома. Хоча у місті інтернет вже був давно, проте у приватному будинку , в якому він мешкав, благо цивілізації з’явилось недавно. Перед Сергієм відкривались нові горизонти, можливості, світи. Саме у цю реальність він і поспішав зануритись по швидше і на довше. На дворі вже сутеніло, Сергій сидів у мережі. Раптом з’єднання зникло. Викликати майстрів ввечері не було вже сенсу, тому вони прийшли на наступний день. При обстеженні лінії вони виявили обрив, який і усунули. Сергій зрадів і знову занурився у віртуальну реальність, але щастя тривало недовго, після сутінок сигнал знову зник, причина була та ж сама. На цей раз Сергій вже добре роздивився як лагодиться кабель, щоб у подальшому не викликати майстрів. На третій день сталося те ж саме. Сергій вже сам з’єднував кабель і розмірковував про те хто ж це міг зробити. По сусідству жила сімейна пара, але люди вже були пенсійного віку, тому вилізти під стіну будинку де був обрив кабелю вони не могли , з іншого боку жив сусід Петро. Але чоловіка цікавив лише алкоголь, тому і з нього підозри теж було зняти. На самому кабелі були видні дрібні вм’ятини, такі могла залишити якась тваринка. У домі був кіт Мурчик, але він був настільки лінивий і вгодований, що ледве ходив не те щоб десь іще лазити, і на роль диверсанта явно не підходив. Тому Сергій вирішив ловити шкідника на гарячому. Він вибрав зручне місце для огляду і став чекати. Як стемніло пройшло хвилин 20, на дереві почувся шурхіт і на гілці перед будинком з’явилась білка. Це була не та білка що час від часу приходила до сусіда Петра, а проста звичайна ще молода тваринка. Сергій добре ставився до тварин і шкодити білці не став. Він її просто прогнав. Так як білці чомусь подобався смак кабелю вона і приходила щовечора «точити зуби», хлопець просто вирішив «відкупитись» від неї, і залишив невеликий шматок такого ж кабелю поруч, який білка наступного вечора і забрала собі додому. Після цього проблеми Сергія з кабелем закінчились, і всі зажили щасливо…
Автор: Роман Дубчук
Дивіться також: |