Пт, 19.07.2019, 12:10
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » Статті » Творчість » Кам'янецькі байки

Череп з Георгіївської
Було це у 60-70-х рр. минулого століття. Кам'янець-Подільський уже був досить добре відбудований після війни і розбудова його продовжувалась разом  з побудовою радянського суспільства. 


Георгіївська церква. Вигляд зі сходу, 1989

 Родина Юрка жила на Польських фільварках, а сам хлопчина тоді саме вчився у четвертому класі тамтешньої школи. У той час, коли комп'ютери ще не втримували дітей вдома, його як і його товаришів, цікавило все, що відбувалось навколо - чи то вертоліт "б'є кригу" на Підзамчі - гайда кататись на крижинах, чи хтось відкопав німецький кулемет на городі... будь-яка новина була для гіпердопитливих пацанів приводом втекти з уроків. Безпровідний зв'язок працював без збоїв.  

У той час антирелігійних настроїв Георгіївська церква використовувалась під склад. Сама будівля, звісно ж, не перестала від того бути схожою на церкву, але на те ніхто не зважав, адже у планах Влади Рад були зовсім інші плани її використання. Однак не лише сам вигляд церкви нагадував про релігію - на території церкви, як це часто буває, було поховання одного з священників під кам'яною плитою з написами. Що то був за священник нікому з хлопчаків тоді не було діла тому і про напис на плиті зараз інформація не дійшла (принайні поки що мені невідомо - С.Є.). Тай саме поховання зараз мало хто згадає, але в пам'яті нашого героя Юрія воно живе, бо з цим похованням пов'язана одна з історій, яка заставила хлопчаків черговий раз втекти з уроків і, більше того, кілька днів уся школа терпіла її наслідки.

Якось до дітлахів класу, в якому навчався Юрко, дійшли чутки, що плита на території колишньої церкви зсунута. Ех... Які ж уроки... Як же нетерпиться подивитись що там так довго приховувала та важка кам'яна плита. Наступний урок хлопці-урвителі проводили вже за вивченням прихованого раніше об'єкту. І дійсно...

Плита була зсунута набік по діагоналі і відкрила те, що приховувала багато років. А під нею хлопці побачили аркоподібний склеп. Очевидно було, що хтось добирався саме до поховання всередині бо передня частина склепу була розібрана і на хлопців дивився отвір з мертвяцькою темрявою, в якій, як не важко було здогадатись, лежали рештки людини. Але це нітрошки не злякало відважних хлопчаків, які не могли не обстежити цю знахідку. 

Вигляд на школу з подвір'я церкви

Те що вони побачили не дуже збентежило їх - там було багато кісток, які були усі перемішані і нічим не нагадували обриси людини. Разом з кістками цю кучу-малу доповнювали шматки недотлівшого одягу, але нічого з атрибутів священника там вже не було. Але трофей Юрко таки дістав - це був череп невеликого розміру.  

- А давайте підемо лякати дівчат в школі - виникла ідея у одного

- А я ще б Марію Францівну налякати, у неї найважче урок зірвати - підбурював інший 

Вирішили-постановили і череп успішно було доставлено до школи. Перші експерименти на однокласницях дістали хороші відгуки у хлопців і слава черепа почала швидко ширитись школою. Чутки дійшли до директора і він у той же день дав розпорядження знайти і забрати череп, але дарма - череп ще кілька днів блукав шкільними кабінетами. 

Одного разу Юрко сховав череп у шафці за вчительським столом. Якраз тоді у клас навідалась перевірка і усі парти, які тоді були розкладними, розкривались і перевірялись на наявність черепа. Звісно ж його там вже не було, а вчительське робоче місце і не думали перевіряти. Тож Марія Францівна спокійно продовжувала урок, навіть не підозрюючи, що за сюрприз приховався за її спиною. Але ж було сміху, коли вчительці стало потрібно щось пояснити на дошці і вона повернувшись побачила перед собою темні погаслі очі на голеній голові з вишкаленими зубами. Хоча звісно ж вчительці тоді смішно зовсім не було. Шум тоді піднявся ще той, але й після того череп ще продовжив свої мандри школою, аж поки не зник і про нього не забули. Але пам'ять про нього ще жива, бо таке справді важко забути.

Ось таку історію повідав мені один з тих жвавих хлопчаків, який уже далеко не хлопчик. Хоч мене й не просили, але усі імена змінено.


Підготував: Сергій Єрмаков



Дивіться також:

Категорія: Кам'янецькі байки | Додав: KamPod (02.11.2013)
Переглядів: 660 | Коментарі: 8 | Теги: Польські фільварки, камянецькі байки, Георгіївська церква | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 8
1 KamPod   (02.11.2013 22:36)
Ось таку історію мені розповіли. Свідчення очевидців rolleyes

2 RD   (02.11.2013 22:49)
Як говориться - історія з життя. Жартувати такими речами не варто, хоч вони і притягують увагу. Череп мене не цікавить, але якось бачив у кіоску мозок, який продавався з журналом "Тело человека", купуючи який можна з часом зібрати людський скелет(є там і череп), але запитавши ціну , вирішив мозок не купувати, доведеться користуватись тим вже що маю  grin

3 KamPod   (02.11.2013 23:08)
Що поробиш, хороші мозги завжди цінувались :D

4 KamPod   (02.11.2013 23:13)
До речі, я знаю приблизне місце де було то поховання. Зараз його немає, як усі вже здогадались напевно

5 Oxa   (03.11.2013 15:39)
Як на мене , то якось моторошно носитись з черепом. А хлопчаки бачу гарно повеселились.

6 KamPod   (05.11.2013 00:55)
А я от написав що то могила священника бо бачив такі на території сучасних церков і костелів, а от як насправді... І цікаво чи можна якось ідентифікувати хто там був похований?

7 KamPod   (05.11.2013 01:13)
Переглянув кілька своїх джерел і у книзі О.Будзея "Вулицями Кам'янця-Подільського" знайшов дещо про перших священників:
"У 1879-1885рр. настоятелем Георгіївської церкви був Мойсей Дронович (1828-1891) - відомий подільський краєзнавець, один із засновників Кам'янець-Подільського давньосховища. А з 1903р. настоятелем церкви був Йосип Сулковський (помер 1917р.), яки теж віддавав належне краєзнавству"

8 KamPod   (05.11.2013 02:03)
Повторюсь і тут. І знову ж таки у О.Будзея в публікації на нашому сайті про цю церкву знайшов схоже деяку згадку про це:
Цитата
1895 року Юхим Сіцінський писав, що на цвинтарі церкви є декілька давніх надгробних плит і хрестів із написами, що стерлися; на деяких із них можна прочитати роки 1777, 1801, 1803 і 1810.

Думаю одна з цих плит цілком могла бути тою про яку тут писалось, хоча трохи сумніви беруть від слів "на цвинтарі церкви"

Имя *:
Email:
Все смайлы
Код *:
Категорії розділу
Кам'янецькі байки [28]
Поезія [2]
Проза [1]
Різне [0]
Пошук
Свіжина

Користувач на фейсбуці KamKam поділився ...

Перезвоните пожалуйста по телефону 8 (49...

це все ......., але дуже смешно

Просто все гарно поєднано: головний корп...

З лицьового боку наша монета мабуть найк...

Колись чув таке, що єдиного центра Поділ...


Більше коментарів
Пошук
Статистика
Rated by ORS3
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2019Створити безкоштовний сайт на uCoz