Коли я почув цей звук, мені здалося, що танки вже в місті. У пам’яті сплила Москва часів путчу, облога Дому уряду, барикади. Я
обережно визирнув з-за рогу і на душі полегшало: вулицею бадьоро
чимчикував літній чоловік із задоволеною посмішкою на обличчі. Ще б пак,
не кожен день перепадає стільки металу!
Але чому ж волоком? Я
одразу подумав, що підручник фізики вони вдвох з дідом скурили ще у
сьомому класі, тому розповіді про те, що коефіцієнт тертя кочення менший
від коефіцієнту тертя ковзання залишились поза увагою.
А може причина в іншому? Зараз
такі дикі розваги уже не в моді, а колись хлопчаки, прив’язавши коту чи
собаці до хвоста кілька бляшанок, спостерігали як оскаженіла від
переляку тварина тікає сама від себе. Але дитинство ще не забуте! Більше того, прожиті роки і набутий досвід дали можливість вивести улюблену справу на вищий рівень. Порахуйте,
скільки консервних банок можна зробити з трофейного металу і прикиньте
рівень шуму у децибелах. Тут перелякані коти відпочивають, звук виходить
на рівні реактивного винищувача на зльоті! Принаймні в радіусі двох
кварталів перехожі злякано озирались.
А може це просто була спроба привернути до себе увагу? Якщо так, то вона була успішною!
Для кращого ефекту в бляшані банки ще можна підкинути дрібних камінців, але коти звикають до шуму і не бігають так "завзято" , як зразу... :). Щодо танків , то по "секретним" даним їх у місті два, обидва на консервації, тому побачити їх мало ймовірно, є ще декілька розібраних.