Пн, 24.06.2019, 18:08
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » Статті » Туризм » Проект "Мандруємо вулицями"

МВ 10: Фортифікації і паркові спогади Руської (південна частина)

Мандрівка вулицями 3 червня відбулась у незвичну вечірню пору, проте гарному настрою це, мабуть, лише посприяло, адже і компанія зібралась чудова і маршрут передбачався з родзинками. Отож о 19-ій годині мандрівники уже дозбирували останніх своїх членів біля Вірменського колодязя, щоб... ні, не для того, щоб втопити за запізнення :)) , а щоб разом помандрувати у глибини такої різнопланової і багатообіцяючої південної частини вул.Руської


На місці збору

Першим ділом, по дорозі до старту, мандрівки було оглянуто, де ж ті циклопічні мурування, про які написано в львівському путівнику (2004):

На середній терасі, над Лабораторією - чудовий оглядовий майданчик, з якого відкривається панорама замку з горою Татариська, Замкового мосту та стародавніх передмість - Карвасар у каньйоні, Руських та Польських фільварків по обидва боки мосту. Майданчик обмежується з півдня високим підпірним муром. Якщо підійти до нього з нижньої тераси, можна побачити, що він складений з незвичних для Кам'янця величезних каменів. Таке мурування називається "циклопічним". Дослідники відносять його до найдавніших періодів будівництва кам'янецьких фортифікацій. 

Щодо мурування величезними каменями, то воно справді проглядається у підпірному мурі оглядового майданчика, але ще краще і наочніше ці величезні глиби видно у південній стіні міської брами

  
Біля "циклопічного" мурування.
Вид на лабораторію з-під мосту

Попереду початок маршруту, що розпочинається від сходів турецького мосту вниз до стежки поміж зарослої місцини, яка згодом перетвориться на вул.Руську. Уже з мосту видно наш перший головний об'єкт - Руську браму

 
Вид на Руську браму


Мабуть це місце можна назвати сучасним адміністративним кінцем вул.Руської, адже тут знаходиться будівля з адресою Руська 95, щоправда схоже там ніхто не живе.


А це вже початок цивілізації - Руська 93 та її фінішна форма у вигляді стежки, на задньому плані Руська брама


Щоб не робити тривалий і складний синтез відомостей про архітектуру Руської брами приведемо в якості довідки цитату про цей об'єкт з "Памятников градостроительства и архитектуры Украинской ССР"


Русские ворота. Генеральный план: 1 - Дозорная башня; 2 - Привратная башня; 3 - барбакан; 4 - Надвратная башня; 5 - подземная галерея; 6 - полубашня; 7 - Прибрежная башня; 8 - Казематная куртина; 9 - оборонительные стены; 10 - фрагмент стены со следами шлюзовой системы XVIIIв 

РУССКИЕ ВОРОТА С БАШНЯМИ И УКРЕПЛЕНИЯМИ — КОМПЛЕКС СООРУЖЕНИЙ, XV — XVIII вв. том 4, стр.178 (ул. Комсомольская).

Расположены на правобережной полосе каньона р. Смотрим. Строительство Русских ворот начато в XV в., продолжено в 30-40-х годах XVI в. По решению аналогичны Польским воротам. Ансамбль состоял из 8 башен, барбакана и соединявших их оборонительных стен протяженностью 230 м, которые полностью пересекали каньон шириной 90 м. В месте пересечения русла реки в стене были шлюзы. В XVI—XVII вв. в результате частых наводнений прибрежные укрепления Русских ворот начали разрушаться, и к концу XVII в. обрушились одна и частично вторая башни. В начале XVIII в. обрушились еще две башни. В 50-70-х годах XVIII в. была создана система отводных каналов, подняты валы по береговой полосе, возведены каменные стены Дом Потоцкого. Общим §ид. План второго этажа. от Прибрежной башни. К началу XIX в. Русские ворота потеряли свою оборонно-гидротехническую функцию, а их помещения стали использовать под склады.

В настоящее время Русские ворота состоят из Дозорной и Привратной башен, барбакана, Надвратной башни с подземной галереей и полубашней, Прибрежной башни, Казематной куртины и оборонительных стен. Дозорная башня Русских ворот (XV в.) расположена на скале высотой 12 м. Каменная двухъярусная, круглая в плане, диаметром 7 м. Толщина 0,7—1 м. Вход в башню расположен со стороны склона. Бойницы обоих ярусов — с арочными перемычками. На фасаде башни между ярусами кладка образует западающий пояс. В обе стороны от башни по краю скалы отходят каменные стены.

Привратная башня барбакана Русских ворот построена в первой половине XVI в. В плане представляет неполный круг диаметром 6,6 м. Четырехъярусная, толщина напольной стены 1.1 м, с противоположной стороны стеной служит скала. В башню ведут два входа со стороны двора барбакана. Все бойницы башни с расширяющимися наружу щеками и трехцентровыми перемычками. Во втором и четвертом ярусах их наружные части выполнены из белого камня. С напольной стороны фасада в кладку вставлены каменные ядра.

Барбакан Русских ворот (XV—XVI, XVIII вв.) является передовым укреплением Надвратной башни. Решен прямоугольным двором размерами 16,5 м — с севера на юг и 10,6 м — в поперечнике. С севера и запада ограничен двухъярусными оборонительными стенами. В северной части расположены ворота. Южной стороной барбакан примыкает к Надвратной башне, восточной — к скале. Стены сложены из камня, толщина в первом ярусе 2,2 м, во втором — 0,5 м. По второму ярусу барбакан сообщается с Надвратной и Привратной башнями.

Надвратная башня Русских ворот (XV—XVIII вв.) прямоугольная в плане, длиной по оси проезда 8.2 м, шириной — 7,3 м. Сохранилась на высоту двух ярусов. Проезд перекрыт коробовым сводом. Второй ярус состоит из двух помещений: северного, которое сообщается с галереей барбакана и Казематной куртиной, и южного с двумя выходами. Северный фасад башни почти полностью облицован белокаменными плитами. Над воротами сохранилась памятная плита с датой ремонта «1770». Стены венчает белокаменный карниз. Южный фасад перестроен в XIX в. с растеской бойниц под оконные проемы. Крыша на башне двускатная с каменными щипцами на западном и восточном фасадах.

Полубашня при северных воротах Надвратной башни сохранилась на полтора яруса.

Подземная галерея Г-образная в плане, пристроена вдоль скалы при южных воротах Надвратной башни. Имеет две бойницы и сообщается с Надвратной башней.

Прибрежная башня Русских ворот (XV в.) расположена на расстоянии 24 м от Надвратной башни и соединена с ней двухъярусной Казематной куртиной. Каменная пятиярусная, в основании квадратная со стороной 7,6 м, в верхних ярусах — круглая. Первый ярус — сводчатый коридор шириной 1,7 м. Перекрытия верхних ярусов не сохранились. Бойницы в башне с камерами и световыми проемами в виде перевернутой замочной скважины; в верхнем ярусе — в виде небольших оконных проемов. С напольной северо-западной стороны в третьем ярусе устроен одиночный машикуль на белокаменных профилированных кронштейнах. Стены башни на фасадах сохранили остатки тонкой штукатурки.

Казематная куртина (XV—XVIII вв.) заключена между Надвратной и Прибрежной башнями. Представляет собой две параллельные оборонительные стены, стоящие на расстоянии 4,2 м, между которыми находятся двухъярусные помещения. Северо-восточная стена Казематной куртины сейчас представляет собой двухъярусную стену с рядом пушечных бойниц. Оба яруса Казематной куртины перекрыты каменными сводами.

Оборонительная стена береговой части Русских ворот (XV—XVIII вв.) начинается от южной стороны Прибрежной башни. Образует Г-образный план и состоит из двух разновременных стен. Более древней является половина участка вдоль берега. Вторая часть участка с поворотом к реке относится к XVIII в. Стена XVIII в. сохранилась на высоту 5,5 м. Ее толщина в основании 2,76 м. Бойницы на участке, параллельном реке, решены с камерами и расширяющимися в обе стороны щеками. Бойницы стены, перпендикулярной к реке, — пушечные и расширяются до 2 м в напольную сторону от светового проема шириной 0,65 м. От оборонительной стены, которая пересекала русло реки, сохранился участок длиной 3 м при скале левого берега со следами шлюзовых устройств.

В 1959—1960гг. на отдельных сооружениях ансамбля проводились консервационно-реставрационные работы. Башни и казематная куртина были накрыты крышами, восстановлена деревянная галерея барбакана. Ансамбль Русских ворот вместе с аналогичной средневековой оборонно-гидротехнической системой Польских ворот является единственным примером подобных сооружений в Восточной Европе. 

Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Т.4. с.178-180

Нові деталі можна і гіпотетичні незбережені споруди Руської брами можна побачити на планах реконструкції від Ольги Пламеницької, опубліковані в її "Фортеця Кам'янець"

 
План і загальний вигляд у реконструкції О.Пламеницької

За даним планом можна звернути увагу на таку особливість, що шлюзи насправді були в довх місцях. Первісні шлюзи були у продовженні стіни від Прибережної башти і рештків від них зараз навряд можна побачити, як і слідів островків серед річки, на яких були башточки. А от другі шлюзи були вище по течії, де була збудована додаткова оборонна стіна. У її продовженні на лівому березі біля скелі і досі видно рештки мурування від шлюзової стіни 

Руська брама сама по собі досить цікавий об'яєкт. Це такий собі своєрідний ще один  замок у місті, адже володіє чи не усіма атрибутами цієї фортифікаційної споруди: тут є і башти, і стіни, і барбакан, і каземати, і все це утворює єдиний комплекс, який служив для оборони одного з в'їздів у місто. Про те хто ж проїжджав цим в'їздом уже говорилось при описі мандрівки вул. Успенською, а це як мінімум два гетьмани і, можливо, султан.


Руська брама на мідьориті Ц.Томашевича (1673). Видно, що недалеко від брами був місток на Руські фільварки

 
Дозорна (фото зліва) і Прибрамна башти (фото справа), які зустрічали відвідувачів міста, які їхали з півдня, у минулому

Цікавим рішенням підвищення оборонноздатності в'їзду в місто є застосування барбакану, який являє собою замкнуте подвір'я з місцями для обстрілу по стінам і баштам вгорі, що при потребі легко перетворюється на пастку для ворога.

 
Всередині барбакану і на виході з Надбрамної башти

 
Вид на Прибережну башту та прискельний каземат

Є у Руській брамі ряд цікавинок, що не завжди потрапляють у вічі. Так не всі звертають у вагу на ядро, вмуроване в стіну Прибрамної башти. Крім цього ще й зараз на об'єктах брами можна відшукати ряд гербів і написів, і хоча за описами (див.напр.Осетрова, 2014) не усі вмуровані таблички зараз на місці. Але і зараз мабуть кожен звертав увагу на великого орла - герб Польщі з написом року всередині барбакану. Крім цього на Руській брамі можна відшукати ще два герби (ще один польський і давній герб міста - Юрій Змієборець)


Польські герби у Руській брамі

Залишаючи Руську браму можна ще відмітити, що коло її сучасної південної дерев'яної брами завершує свій шлях струмок, який бере свій початок з вул.Тринітарської і має цікаву історію водолікування. Проте звідси воду п'ють зараз лише відчайдухи, а для питних потреб на території подвір'я брами є свердловина з якої набирають воду люди з ближніх вулиць.

 
Остання "пісня" "солоного" струмка
Вид крізь сучасні дерев'яні ворота


Але рухаймось далі вулицею Руська почавши з її "хвоста" і тут уже починає вирувати життя. Більше того деякі будинки навіть важко віднайти пройшовшись вулицею. Так шукали  №73, де за інформацією з книги Олега Будзея (2005) колись "провів дитячі та студентські роки доктор географічних наук, професор Каленик Геренчук", який навчався і до війни працював викладачем робітфаку у К-П. ІНО, Потім працював і в інших вишах, а "в останні роки життя ... написав низку монографій з фізичної географії західних областей України. Останньою була монографія "Природа Хмельницької області"".  

Будинок з таким номером ми так і не зустріли. Але те й не дивно, адже мапою ми не озброїлись, а будиночок 73 насправді дуже хитросхований. Будиночок залишиться мабуть на інший візит в ті краї


Фрагмент ділянки Старого міста, де пролягав маршрут

Але, незважаючи на те, що вулиця не все тут показує, вона продовжує милувати око. Принаймні ось ці будиночки з ліпними оздобленнями вирізняються оригінальністю оформлення

 
Будинки оздоблені ліпними орнаментами з номерами 91 і 108 відповідно

По дорозі далі не можна оминути увагою старі казарми, але вони герої іншої мандрівки (мандрівки вул.Госпітальною, див. тут і тут), тож акцентувати увагу на них не будемо


Казарми з Руської

Натомість по дорозі до казарм, можна поспостерігати і зразки витворів ковальської майстерності. Тут, на Руській живе коваль Віктор, який у себе на подвір'ї облаштував справжню майстерню-музей художньої ковки (див. про це відео з телефона тут і один з шедеврів майстра тут, а також варіації фотомонтажу з його виробом тут)


Ковальські витвори на Руській

А от пройшовши казарми одразу знаходимо "будиночок Плуга" (Адама Плуга :)). Це будинок за адресою Руська 100, в якому відповідно до згаданої вже книжки Олега Будзея (2005) мешкав "відомий польський письменник і журналіст XIX ст. Антоній Петкевич (1823-1903), який 1864 р. не зі своєї волі потрапив до Кам'янця. Письменника заарештували 1862р. в Житомирі за активну участь у патріотичних маніфестаціях, що стали провісниками польського повстання 1863р. (ще раніше заарештували його дружину). Після двох років ув'язнення хворого Петкевича відправляють під нагляд поліції спочатку до Овруча, потім до Києва та, нарешті, до Кам'янця-Подільського. Не витримавши поневірянь, помирає дружина Петкевича. У Кам'янці Петкевич жив у будинку Терлецького на вулиці Довгій (сучасна адреса — Руська, 100). Саме тут письменник, який увійшов у літературу під псевдонімом Адам Плуг, створив низку чудових прозових творів. Серед них і "Вчителі" (1869)". Як бачимо, що до цього будинку має відношення і кам'янецький краєзнавець та журналіст Андрій Терлецький (1917-2001). У іншому місці сказано, що він жив саме на цій вулиці, хоча номер будинку там не вказується. Ну, якщо у нього тільки не було два будинки на одній вулиці, то мабуть у ньому й жив.

Між казармами і згаданим будиночком на гору, до вул.Госпітальної ведуть сходи. На них знімався епізод з фільму "Той, хто пройшов крізь вогонь"


Кадр з фільму "Той, хто пройшов крізь вогонь". Дивіться також публікацію про зйомки ТУТ

А напроти сходів йде дорога до містка через річку, перейшовши який можна потрапити до руськофільвароцьких сходів і піднятись до Покровської церкви


Міст до руськофільвароцьких сходів

Прямуючи далі Руською годі шукати пишної архітектури, але деякі деталі привернули увагу. Зокрема впадає в вічі якоюсь своєрідністю форм будиночок, який і сам "захудаленький" і  уже роками зберігає стару поіржавілу табличку з написом "Комсомольская" (стара назва вулиці) 


Будиночок з табличкою (Руська 49)


Але мандрівка наша не гумова і добігає свого фінішу. Отож останнім об'єктом, що підлягав обговоренню були сади Вітте. Гарно примостившись на шлюзах, що в недалекому минулому робили можливим плавати в верх по течії  човнам, наші мандрівники озвучили історію Софії Глявоне/Вітте/Потоцької і про історію кохання, що привела до будівництва в цій місцині садів, які збудував Йозеф (Йосип), син славнозвісного в Кам'янці-Подільському коменданта міста і архітектора Яна де Вітте; садів, які, можливо, стали відгомоном на будівництво славнозвісного парку "Софіївка", побудованого в Умані для тієї ж героїні (про ці сади писалось ТУТ).

 

Цікавим було проаналізувати й віяння останніх років, а саме започаткований у 2013році рух по відновленню цих садів.

САДИ ВІТТЕ

Кам'янець-Подільська громадська організація «Товариство Подільських природодослідників та природолюбів» очолювана Л.Г.Любінською у липні цього року стала переможцем гранту «За життя у чистому довкіллі», метою якого є впровадження системи екологічного використання та охорони довкілля на прикладі Смотрицького каньйону шляхом створення організованої зони відпочинку населення через відтворення садів де Вітте.

На її замовлення заповідником проведено наукові дослідження і підготовлені пропозиції регенерації даної територій як рекреаційної зони для мешканців міста.

У результаті проведених історико-бібліографічних досліджень за основу взято два плани міста 1773 та 1780 років та запропоновано відновити сади де Вітте, як архітектурно-парковий ансамбль регулярного типу, що відповідає історичному періоду його створення - кінця 18 ст. Завдяки фантазії автора проекту та періоду створення палацово-парковий ансамбль був закладений за принципом французького регулярного саду, який характеризується наявністю партерів правильних геометричних форм із влаштованим симетричним малюнком. Як свідчать графічні матеріали, палац мав складну конфігурацію в плані, знаходився біля самої річки і був оточений садом, розташованим по обидва її береги.

Сад і палац був задуманий й виконаний як єдиний садово-архітектурний комплекс, де були влаштовані затишні алеї,партер складений із 8-ми елементів, розділених піщаними доріжками. Інший партер складався із 6-ти основних елементів, імовірно квіткових, композиційно об'єднаних з стриженими кущами. На кінець 18 ст. сад часткою змінив свою структуру і набув характеру пейзажного парку з підпірними мурами, новими груповими насадженнями дерев та кущів і новозбудованими будівлями.

У 19 ст. частина садів була пристосована під міській бульвар, пізніше залишки палацу і садів прийшли в занепад, через що культурний ландшафт каньйону поніс помітні втрати.

На сьогодні зона рекреації у Старому місті знаходиться у тісному візуально-композиційному зв'язку з відпочинковою зоною лісопарку. Тому існуючу архітектурно-інженерну споруду - шлюзи водної станції, збудовані у 1957 році, можна використати як пішохідний зв'язок між міським парком та садами де Вітте.

Зараз усі ці віяння дещо стихли проте плоди вони залишили у вигляді різних публікацій, віднайдених планів, проектів. Ще б пак тема цікава з різних боків, як для дизайнерів паркового мистецтва, чи для науковців-істориків, так і для рядових кам'янчан.


Десь тут, перед нами простягались сади Вітте


Один з проектів садів Вітте

Що ж, на цій симпатичній ноті можна і завершити нашу розповідь про мандрівку. Хоч тут можна ще згадати і церкву і електростанцію, але  мабуть залишимо це на один з наступних разів, адже вулиця Руська ще не пройдена. Тож як то кажуть далі буде...

Текст: Сергій Єрмаков

Фото: Галина Комарніцька, Сергій Єрмаков

Руською мандрували: Галина Комарніцька, Сергій Єрмаков, Руслан Добровольський, Денис Левчук, Валерія і Варвара Ухіни, та половину шляху з нами були знайомі Галі



Дивіться також:

Категорія: Проект "Мандруємо вулицями" | Додав: KamPod (06.06.2015)
Переглядів: 607 | Коментарі: 7 | Теги: коваль, Герб, шлюзи, Руська брама, Руська, Табличка, Мандруємо вулицями | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 7
0
1 KamPod   (06.06.2015 22:51)
Мандрівка здавалась швидкоплинною, але як взявся писати то ого скільки всього хтілось згадати і розказати а так усе й не розказав. Так, відсотків на 80 задуманого. Але думаю досить бо ітак об'ємне вийшло. 
Завтра ще раз вичитаю, повиправляю помилки і розставлю коми, а поки що чекаю ще експрессію емоційного опису мандрівки від Галини і буду радий почути від учасників мандрівки їх враження. А було б добре і не тільки від учасників.

0
2 lapa   (07.06.2015 09:23)
Яка гарна компанія)) 
Біля дракончика фото то теж там де кузня?

0
3 KamPod   (07.06.2015 09:38)
Там де барельєф фортеці то це приблизно Руська 71 (за тою картою, що в  публікації, а дракончік на щоглі далі по вулиці десь через будинок- пам'ятаю, що вже були напроти казарми. А от де кузня точно не пам'ятаю. Лише точно помню що дракончік був біля кузні і як і ця Горгона, якої вже не бачив

1
4 resident   (07.06.2015 17:06)
Спасибо за интереснейший поход!
Ходил таким маршрутом не один раз, но именно от такого путешествия узнал много нового и интересного!
Особенно про сады Витте, про которые я даже не слышал и не знал про ихнее существование. Как всё таки я много не знаю про родной город  :?

0
5 KamPod   (07.06.2015 20:35)
І тобі, Денис, дякую за компанію. Кожен вносив свою лєпту і так, спільними зусиллями зробили цікавенький марш  friend

1
6 Валерія   (07.06.2015 20:45)
Чудова була мандрівка! Дякуємо усім за чудову компанію! Хочемо ще) cool

0
7 KamPod   (07.06.2015 21:09)
Сподіваюсь ще помандруємо. І не раз friend

Имя *:
Email:
Все смайлы
Код *:
Категорії розділу
Проект "Мандруємо вулицями" [21]
Пішохідні маршрути [31]
Водний туризм [6]
Велотуризм [5]
Туристичні поїздки [19]
Спелеотуризм [9]
Маршрути Тетяни Недрі [6]
Визначні місця краю [20]
На мапі Кам'янця [25]
Пошук
Свіжина

Користувач на фейсбуці KamKam поділився ...

Перезвоните пожалуйста по телефону 8 (49...

це все ......., але дуже смешно

Просто все гарно поєднано: головний корп...

З лицьового боку наша монета мабуть найк...

Колись чув таке, що єдиного центра Поділ...


Більше коментарів
Пошук
Статистика
Rated by ORS3
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2019Створити безкоштовний сайт на uCoz