Починаючи писати про подорож в краї Миньковецької держави, стало зрозуміло, що об'єкти, які входили до найкращої, весняної резиденції Ігнація Мархоцького заслуговують окремої уваги, так як у загальному контексті подорожі будуть перетягувати на себе основну масу матеріалу. Тому робимо окрему публікацію присвячену саме архітектурній спадщині Отрокова. А поштовх до цього і певну систематизацію, дав інформаціїний куточок - вісім аркушів у файлах на дверях входу у панський палац. На кожному аркуші коротко розповідалось про один з об'єктів які можна побачити поряд:
- Отроківська резиденція графа Ігнація Сцібор-Мархоцького
- Панський маєток
- Форум 18 ст.
- Тріумфальна арка 18 ст.
- Церква в Отрокові
- Церква у Притулівці
- Нижня Грота
- Верхня Грота
Шість з восьми об'єктів ми бачили під час цієї подорожі. Цю інформацію далі будемо подавати далі рамках.
Інформаційні листи на дверях панського палацу
|
Отроківська резиденція графа Ігнація Сцібор-Мархоцького
Одна з чотирьох резиденцій графа-реформатора Ігнатія Сцібор-Мархоцького. Складається з житлово-офіційної та господарчої частин.
У житлово-офіційній частині розташовувалися стилізований замок, костел або Ермітаж, присвячені видатним особистостям в історії людства, каплички, ротонди та альтанки. Тріумфальна арка слугувала входом у парк Біло вежа.
Господарча частина складалася з так званого Форуму – майдану, огородженого муром із стилізованими башточками частина якого використовувалася під тік та зерносклади, інша – для проведення масових заходів.
фото з сайту www.otrokiv.org
|
Місце де готується основне дійство фестивалю "Отроків-2014" зліва - форум, справа - панський маєток (по кліку перейдете на сторінку з панорамою, де зареєстровані користувачі зможуть подивитись її у хорошій якості)
ПАНСЬКИЙ МАЄТОК
Вигляд на панський палац з боку Форуму (по кліку відкриється сторінка з фото)
|
Панський маєток
Житлові та господарчі споруди поміщика Вікентія Стадницького, що передовані (не знаю чи «перебудовані» чи «побудовані» тому пишу як було – С.Є.) наприкінці XIX ст. з південно-східної частини колишньої літньої (мабуть все ж таки весняної ??? - С.Є.) резиденції Ігнатія Сцібор-Мархоцького.
фото з сайту www.otrokiv.org
Вікентій Стадницький був онуком злісного ворога І.Мархоцького, Ігнатія Стадницького, який ініціював декілька судових справ проти графа, та сином Ксаверія Стадницького, котрому після конфіскації маєтностей Мархоцьких дісталися Отроків з Тимковим.
Незважаючи на належність до такого роду, як людина високоосвічена, Вікентій Стадницький облаштував у себе музей старожитностей, які належали Мархоцькому, і пишався ними.
Він же заборонив розбирати на будівельний матеріал залишки замку та інших будівель весняної резиденції І.Мархоцького, Нижньої Гроти, тощо.
|
 
Східна сторона панського маєтку
Покриття башти свіже. Ще не почорніло
 
Брама у маєтку. Вигляд з боку Форуму і з протилежного боку
ФОРУМ
Вигляд на Форум з дороги з боку панського маєтку (по кліку відкриється сторінка з фото)
|
Форум 18 ст.
Форум, що за своєю площею перевищує розміри сучасного футбольного поля, належав до Отроківської літньої резиденції Ігнатія Сцібор-Мархоцького. Він являє собою огороджений муром зі стилізованими башточками майдан, частина якого імовірно використовувалась під тік та зерносховища, інша – для проведення масових заходів та урочистостей.
З обох боків від воріт та в товщі стін збереглися ніші, що були колись прикрашені статуями.
Великий шанувальник античності, граф Мархоцький звів цю споруду на зразок давньогрецьких форумів, що були місцем зборів та вільного волевиявлення громадян.
Символічна назва покликана була підкреслити зв'язок між устроєм Миньковецької держави та ідеалами більш справедливого суспільного ладу до якого прагнув Ігнатій Мархоцький
|
 
Вціліла башточка на північно-східному розі Форуму з різних ракурсів
Панорама з середини Форуму. На таких маштабах вигляд так собі, але це не замок (замок був поряд, але у іншому місці), тому тут стін високих і не потрібно було робити
 
Вхід на форум з боку панського маєтку і вихід з іншого боку
 
На території Форуму є криниця з тесаного каменю. Вікіпедія позначає її як один з пам'ятників архітектури Миньковецької держави "колодязь на форумі XVIII-XIX ст.".
Всередині башточки
Вигляд на північну стіну Форуму з заходу
Ніша під скульптуру у північній стіні
 
І знову північно-східна башточка, кажуть вціліла ще з тих часів
ТРІУМФАЛЬНА АРКА
Арка зі сходу
|
Тріумфальна арка 18 ст.
Арка (по сільському – Панські Ворота) служила головним в’їздом до парку Біловежа та Притулівських Салонів. Має висоту понад 8 м, товщину стіни біля 2м.
Арка – єдина споруда, що збереглася від комплексу житлово-офіційної частини Отроківської весняної резиденції Ігнатія Мархоцького.
До арки з обох сторін прилягали мури, з правої сторони знаходився зруйнований у 20-х роках минулого століття Отроківський замок.
Нижче розташовані Верхня та Нижня гроти та цілюще джерело.
|
Вигляд на арку з північного-заходу. Судячи по опису в рамці десь за нею ще на початку минулого століття був замок
Здається, що за аркою провалля. Але це тільки здається - там дорога, щоправда досить крута
 
Тріумфальна арка з північного заходу і північного сходу
НИЖНЯ ГРОТА
Вигляд на Нижню Гроту з боку річки
|
Нижня Грота
Штучна паркова печера. Збудована за розпорядженням І.Мархоцького як розважальний об’єкти на узліссі парку Біловежа у долині р.Ушиці.
Складається з лабіринту підземного ходу довжиною бл.100м, підземної зали з озером, а також двох кімнат, що мали на стінах розписи в античному стилі і альтанки з трьома арковими широкими вікнами-дверима.
Можливо, за часів І.Мархоцького з боку річки було прибудовано дерев’яний балкон-лоджію.
фото з сайту www.otrokiv.org
|
Що цікаво що ця будова як і Верхня її тезка називаються саме у жіночому роді. Чому так не виясняли, але усі знають це місце як Гроту і крапка. Про підземну залу з озером і кімнату з розписами не чув, але зате Сергій розповів одну ще більш цікаву місцеву оповідку.
Від іншого берега річки аж до Нижньої Гроти колись був міст. Навіть на царських картах його немає, але переповідають, що коли німці були в цих краях, то вони щось тут шукали і показували карту, де чітко було вказано на міст що прямував до Гроти. Крім того від старих людей Сергій колись чув, що трохи далі, ближче до річки був величезний бик. Було це давно і з часом не то він просідав, не то присипався землею і зараз його і не знайти. Міст цей начебто був з секретом - при під'їзді до Нижньої Гроти був камінь, натиснувши на який дорога опускалась і відкривався вхід у підземелля, який наче б то вів аж у село. Старі люди переповідали, що ще років 30 назад туди можна було зайти і пройти досить довго, аж доки не починала гаснути свічка, що є свідченням кисневої недостачі, а відповідно і підвищеного вмісту CO що є отруйним і небезпечним для життя. Подейкують навіть, що, пройшовши трохи далі, бачили вдалині двері, але добратись до них не ризикнули бо свічка могла от-от погаснути.
Згодом вхід засипали від гріха подалі, а таємниця ходу залишилась нерозкритою.
 
Десь тут можливо починався хід
Справа - галерея нижнього ярусу. Видно рівно обтесані камені в пройомах
Верхня надбудова Нижньої Гроти. Яким було закінчення цієї споруди думки розійшлись
ВЕРХНЯ ГРОТА
Ззовні Верхня Грота - нічим особливим не примітна дірка
|
Верхня Грота
Залишки печерного скиту XII-XIII ст. або стилізація під останній. Складається з видовбаного у м’якому вапняку проходу довжиною бл. 30 м, а також невеликої кімнати у центральній частині.
Травертинова скеля в місці, де з неї спадає вода із джерела, розташованого зверху схожа на профіль людини. Тому цю скелю місцеві люди називають «Старим монахом».
Печери і скеля за часів І.Мархоцького були, очевидно, одною з кращих цікавинок парку Біловежа.
|
Як і для Нижньої Гроти будівельним матеріалом для цієї став травертин - один з наймолодших, а можливо і наймолодший каменів на планеті. Утворюється в результаті осадження карбонату кальцію з води вуглекислих джерел. Дуже легко обробляється, тому і часто його використовують для будівельних робіт. Мабуть тому тут виникли ось ці печери, які приписують до давнього скельного монастиря.
Вже на вході впадає в вічі відшліфоване заокруглене завершення верху
Поряд з печерою по південному боці Гроти, спадає водоспад що підживлює травертинові поклади новими відкладами.
Вихід під водоспад
Ось ці отвори-вікна, за деякими версіями були зроблені у монастирі під ікони.
Є в печерному ході і інші ніші, щоправда не наскрізні. Крім того тут споруджені сходи... і хто знає що ще може приховувати це таємниче місце
От такою постала перед нами весняна резиденція графа-дивака Ігнація Сцібор-Мархоцького. Багато знайшли для себе нового і пізнавального, але і питання залишились. Воістину за день усю його державу не обійдеш і всіх її чудес не зрозумієш. А значить є поле для діяльності.
Текст і фото: Сергій Єрмаков
ПС. Подяка Сергію Лисюку за гарну екскурсію і цікаві розповіді.
Дивіться також: | 
0
