Почнемо з плюсів, найбільшим плюсом мені здається вже є сам факт, що на дорозі є хоч якесь більш менш пристойне покриття, іншим незаперечним плюсом є гарний зовнішній вигляд, можливість застосовувати різні кольори, відразу робити дорожню розмітку під смуги руху, пішохідні переходи, екологічніше за асфальт. Не потрібно застосовувати якісь особливі механізми, ну і самий головний козир – вартість. Вартість такого покриття нижча за асфальтне, його більш простіше поправити і відремонтувати.

Тепер мінуси: Так як перехрестя робляться трішки з підйомом, то під час дощу , танення снігу(тощо) перед такими перехрестями збирається вода, водовідведення непродумано.

Хоча плитка більш менш і якісна, але й вона не витримує навантажень, деяка тріскається, верхній шар її покриття стирається. 

В сиру погоду плитка гарно вбирає воду, і якщо асфальт на дорозі вже сухий, то плитка ще певний час залишається мокрою.

Ще суттєвим мінусом такого покриття є те що воно «пливе» утворюючи хвильки. Стосовно тротуарів, то по тротуарам з плитки трохи важче йти, котити візок( у порівнянні з асфальтом), але якщо взяти до уваги, що на більшості з цих тротуарів взагалі покриття не було то ці їх мінуси відпадають.

Мабуть найбільшим мінусом цього покриття є довгий (по часу) період його встелення, що спричиняє певні незручності. 

Тепер підсумовуючи вище сказане можна з упевненістю сказати, що пройде ще багато часу доки наші дороги і тротуари стануть більш менш придатними для користування. Будуть з’являтись нові матеріали і способи ремонту доріг і залежно від того, як ми зможемо скористатись ними і яка буде відповідальність за якість робіт, то такими мабуть і будуть наші дороги.

Автор: Руслан Добровольський