Цього року приліт лелек викликав справжнє занепокоєння серед спеціалістів данної галузі, ходили навіть розмови про можливість зникнення популяції українських лелек через вимирання від голоду.

Звідки ж вони летять до нас кожної весни? Відповідь знаходимо у коментарях Андрія Бокотея, голови Західноукраїнського орнітологічного товариства:

Взимку вони живуть уздовж усього східного узбережжя «чорного континенту» – від Єгипту до Південно-Африканської Республіки. На повернення у рідні гнізда витрачають два місяці. Долають відстань - до 10 тис. км, за добу пролітають більш як 200 км. В Україну курсують через Ізраїль, Сирію, Туреччину, Болгарію, Румунію, Молдову. Керує ними інстинкт. Орієнтуються за сонцем, зорями, магнітним полем Землі, рельєфом, інформацію про який «записують» у свою пам’ять. За час міграції втрачають третину ваги. І перші два тижні після прильоту не гніздуються — відпочивають та від'їдаються. Через складний переліт не всі птахи добираються додому… 

Лелеки починають свою міграцію інстинктивно орієнтуючись на зміну світлового дня, тому погодні умови мало впливають на час їх прильоту. А спостереження показують, що прилітають вони щороку в один і той же час. Доводилось чути від мешканки Кам'янець-Подільського району навіть точну дату - "на сорока святих" (22 березня). І дійсно наукові спостережнення стверджують, що час прильоту лелек на Україну - це завжди третя декада березня. Проте цього року цим пунктуальним птахам піднесла сюрприз погода і лелеки, прилетівши, опинились у пастці - без їжі. Такі погодні умови внесли свої корективи в традиційну схему перельоту птахів, який як завжди відбувся точно в строк. Як наслідок, лелек досить часто можна було зустріти поблизу міст, що, в принципі, їм не властиво. Виснажені перельотом і попавши в скрутні умови, лелеки зграями збираються біля водойм, де вони відпочивають набираючись сил щоб летіти далі. Одну з таких стоянок лелеки влаштували і в нашому місті. Місце вони вибрали відповідне - на ділянці біля Хмельницького шосе між навчально-науковим садом ПДАТУ і вул.Пархоменка. Ця територія історично завжди була болотиста і в цьому році танення снігів утворило невелику заплаву, утворивши невеличкі водойми. Саме ці болота лелеки і обрали для свого табору.

Особисто я помітив там лелек десь в останніх числах березня - тоді їх було двоє, потім бачив вже трьох, за кілька днів - п'ять, а в минулу суботу (7 квітня) нарахував аж 15 особин. Птахи ходили по воді і суші поряд і щось вишукували. Ми з дружиною принесли їм хліба, але підійти до них так і не вдалось - полохливі птахи ще метрів з 30 здійнялись у польот і перелитіли трохи подалі. Зате з'явилась змога сфотографувати їх усіх разом

Дивно, але незважаючи на таку обережність одному лелеці все ж таки непощастило, адже край дороги ще й зараз можна знайти мертвого лелеку, якого роз'їхав автомобіль. Обставини загибелі навряд хтось зможе розповісти, але факт залишається фактом - автомобільна траса несе небезпеку не лише для людей але й для птахів.

Мертва птаха досі там лежить і її навіть не розтягують собаки, яких в тій місцевості досить, а от лелек з понеділка (9 квітня) вже не було. Можливо з потеплінням вони зірвались в небо і продовжили свій запланований маршрут. 

Щасти вам лелеки. Несіть людям добро.

Підготував: Сергій Єрмаков

Фото: Сергій Єрмаков