На літні олімпійські ігри, які проходили з 5 по 21 в Ріо де Жанейро, Україна відправила 205 спортсменів у 27 видах спорту. Уже відшуміли олімпійські пристрасті і уже не поліпшисться антирекорд у 11 медалей (в т.ч. 2 золотих, 5 срібних, 4 бронзових). Під час олімпійських ігр ми слідкували за виступами спортсменів, які мають у своїй олімпійській анкеті позначку, що вони представляють "Хмельницьку область", або за тими, які навчаються, або навчались у Кам'янці-Подільському (див. "Хмельниччина і Кам'янець на Олімпійських іграх в Ріо (Бразилія)"), а таких назбиралось 17, які представляли країну у 9 видах спорту. Приємно, що і вони долучились до кування перемог, якими пишається наша держава.
СТРІЛЬБА ВИСТРІЛИЛА ПЕРШОЮ (СРІБЛО)
Коли в перші дні олімпіади надії на медалі руйнувались одна за одною на четвертий день нарешті дочекались. Медаль прийшла звідти, де прогнози на медаль були не найнадійніші - у стрільбі з пневматичної гвинтівки з 10м. Срібло тоді здобув студент Кам'янець-Подільського КПНУ ім.Огієнко Сергій Куліш.
У фіналі Україну представляло двоє учасників, крім Сергія ще Олег Царьков. Після перших пострілів лідерство захопив Сергій Куліш і деякий час навіть нарощував свою перевагу. Однак у другій половині фіналу суперники почали надолужувати і вже здавалось, що наш спортсмен залишиться без медалі. У боротьбі боротьбі за 3-4 місце знадобилась перестрілка проти індуса Абігнава Бінди, який був менш влучним і вилетів. У пострілах за 2-3 місце Сергій надолужував відставання від росіянина Андрія Масленнікова. Краща влучність зоставила росіянина на третій сходинці. А от відіграти відставання від олімпійського чемпіона 2012 року, італійця Ніколо Кампріані йому не вдалось. Тож заслужене друге місце виборене в справжній боротьбі.
Змагався Сергій Куліш ще в двох видах:
- У змаганнях з кульової стрільби з гвинтівки лежачи, 50м Сергій був не таким влучним і не зміг подолати кваліфікацію, посівши 32 місце з сумою 620.5 (для останнього прохідного, 8-ме місця знадобилось 624.8)
- У кваліфікації зі стрільби з гвинтівки на 50м з 3-х положень Сергій Куліш посів 14 місце з результатом 1171-54х. Цього, як виявилося, було недостатньо для виходу у фінальну стадію змагань. Останні, що потрапили до фіналу набрали лиш трішки більше - 1174-62x
ФЕХТУВАННЯ ВИПРАВДАЛО СПОДІВАННЯ (СРІБЛО)
Команда шаблісток України після успіхів на попередніх оліпмпіадах подавала великі надії на медаль і навіть сподівання на найвищі нагороди. У складі четвірки не останню роль відігравала випускниця КПНУ ім.Огієнка Аліна Комащук. У четвертий день змагань Аліну в індивідувальних змаганнях на стадії 1/16 фіналу зупинила уславлена українська шаблістка, лідер команди Ольга Харлан, яка в підсумку здобула для України бронзу в цьому виді.
У восьмий день змагань відбувались командні змагання і тут обидвоє українок, разом з О.Кравацькою, О.Вороніною, зуміла у чвертьфіналі переграти команду Кореї (45-40), у півфіналі - команду Італії (45-42). Але у фіналі наші дівчата не змогли протистояти росіянкам програвши 30-45. Це срібло на той час було третім у скарбничці України, і четвертою медаллю загалом.
ВЕСЛУВАННЯ ЗА УЧАСТЮ ПРЕДСТАВНИКІВ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ (БРОНЗА, ДВА 4-Х і 5-ТЕ МІСЦЯ)
Участь у веслуванні України на цій олімпіаді взагалі можна назвати успішною, адже маємо дві медалі (1 золота і 1 бронзова). У анкетах трьох спортсменів значилось, що вони представляють Хмельницьку область і усі вони виступили дуже достойна і навіть є причетність до однієї з медалей, точніше до бронзової медалі, яку у 15 день олімпіади здобув Дмитро Янчук, який представляв на олімпіаді Хмельницьку і Полтавську області. Екіпаж Дмитро Янчук і Тарас Міщук вибороли бронзові нагороди у веслуванні каное-двійок на 1000м на Олімпійських іграх у Ріо. Хлопці спочатку впевнено пройшли кваліфікацію, де вони у своєму запливі фінішували другими з часом 3:35.284, потім у півфіналі вони з часом 3:38.384, перемогли у своєму півфіналі, де боротьби як такої практично не було, бо у фінал проходило одразу три човни. А от у напруженному фіналі А наша двійка на старті програвали одразу чотирьом екіпажам, ближче до середини вони віддіграли одну позицію, а на фініші вирвали бажане третє місце, показавши результат - 3:45.949.
За крок від медалі двічі зупинялась ще одна представниця Хмельницької області Інна Грищун. У 10-11 дні олімпіади у змаганнях байдарок-двійок на 500м Анастасія Тодорова та Інна Грищун в 1/2 фіналуфінішували другими у своєму заїзді з часом 1:43.363. Але у фіналі фінішували четвертими з часом 1:45.868.
У 14-15 дні олімпіади уже у складі української жіночої байдарки-четвірки (Марія Повх, Світлана Ахадова, Анастасія Тодорова, Інна Грищун), яка у кваліфікації показали 2 результат у своєму заїзді - 1:31.727. У своєму півфіналі також припливли другими - 1:35.512. А от у фіналі у гострій боротьбі почали відігрувати місце за місцем і здавалось би от от доберуться до п'єдесталу, але дистанція виявилась недостатньо довгою і наша команда фінішувала на 4 місці з результатом 1:16.925, зупинившись за крок від нагороди.
Ще один спортсмен, у якого в анкеті написано "представляє Полтавську і Хмельницьку обл.", Павло Алтухов у півфіналі веслування на каное на 1000м на показав другий час у своєму заїзді - 3:58.574. Фінал склався складним для Павла і в результаті він посів 5 місце, показавши у фіналі результат 4:01.587
У ВАЖКІЙ АТЛЕТИЦІ КРАЩИЙ РЕЗУЛЬТАТ АЛЕ БЕЗ МЕДАЛІ (5-ТЕ і 6-ТЕ МІСЦЯ)
Важка атлетика медалей для України не принесла. Кращими результатами стали два п'ятих місця і одне з них належить студенту Кам'янець-Подільського національного університету ім.Огієнка Олександру Пелешенку.
У ваговій категорії - 85кг у ривку українцю підкорилась 175 кг, а у поштовху – 210 кг, тож загальна сума у двох вправах становить 385 кг. 210кг у поштовху є особистим рекордом Олександра і рекордом України.
Події відбувались драматично. Олександр у ривку в особливому стилі, емоційно підняв усі три свої спроби 170, 173, 175кг. Впевнені підйоми з криками і поцілунки штанги після вдалих підйомів привернули увагу до нього і його вихід в Бразилії вітали гучними оваціями. Після ривку Олександр був на третьому місці, ще й при том, що один з фаворитів китаєць Тін Тао, лише в третій спробі, невпевнео підняв вагу на 3гк більшу. Надії жевріли.
У поштовху багато важкоатлетів не могли справитись з заявленою вагою з першої спроби, а один з конкурентів Пелешенка казах Усманов і згаданий вище китаєць, взагалі двічі не могли підняти вагу. Друга спроба для Олександра була вдала, але на більше його не вистачило, а всі, хто підняли більшу вагу, в результаті опинились вище.
У цьому виді у ваговій категорії 94кг. виступав ще Дмитро Чумак, який представляв Хмельницьку область. У фіналі Дмитрові з самого початку не зовсім заладилось. Вагу 174 у ривку він підняв лише з другої спроби, а 177кг у третій не зміг. Так само у поштовху вага 213кг підкорилась лише з другого разу, а 220 так і залишилась нездоланою. В результаті з сумою 387кг Дмитро посів шосте місце. До п'єдесталу йому не вистачило 5кг.
ГІМНАСТИКА ВСЕЛЯЄ НАДІЇ І КАРБУЄ ІМЕНА (5-ТЕ І ДВА 8-Х МІСЦЬ)
Студент Кам'янець-Подільського Ігор Радівілов першим із списку спортсменів Хмельниччини (див. ТУТ) дебютував на олімпіаді уже на другий день олімпіади. У це день він у складі команди України відібрався у фінальну частину командних змагань, а в індивідуальних вправах також став фіналістом в опорному стрибку - тут у нього четверте місце в кваліфікації, та, як стало відомо пізніше, у вправах на кільцях, де він посів 9 місце і став запасним на фінал, що спрацювало через травми одразу двох гімнастів, які були вище. У кількох інших видах, в яких відбирався - справи гірше.
У 9-й день олімпіади у фіналі командних змагань наша команда не змогла достойно конкурувати через рецидив старої травми кисті Максима Семянківа, який пропускав свої вправи. В результаті українці завершили змагання 8-ми.
У десятий день олімпіади відбулись фінали, в яких приймав участь Ігор. Спочатку у вправах на кільцях він з результатом 15.466 посів 5 місце. Надії були на його коронний опорний стрибок, в якому Радівілов уже мав бронзу минулої олімпіади. Проте невигідна стартова позиція (стрибав 2-м) і спокуса отримати іменний стрибок (див. ТУТ), спонукала Ігоря на ризик. У першій спробі гімнаст виконував надскладний стрибок з трьома обертами. Хоча виконати бездоганно його не вийшло, проте приземлення на ноги було зафіксовано і поставлено оцінку за виконання - 14.933, а це значить, що відтепер у спортивній гімнастиці такий стрибок буде називатись ім'ям Ігоря - The Radivilov. Нажаль цього було замало, щоб на щось претендувати і в результаті було зафіксоване 8-ме місце
ЛЕГКОАТЛЕТИ ПОБОРОЛИСЬ
Серед легкоатлетів мабуть найкращого успіху добилась студентка КПНУ ім.Огієнка Марина Бех, яка єдиною з трьох українок, пробилась у фінал стрибків у довжину. У фіналі Марина не зробила жодного результативного стрибка допустившись трьох заступів. Як потім пояснила сама спортсменка, вона вирішила ризикувати до кінця, так як уже мала досвід стрибка заради результату, який в результаті нічого не давав. В будь-якому разі наша спортсменка посіла останнє 12 місце в фіналі, що теж не погано. До слова, якщо б Марина стрибнула свій кращий стрибок з кваліфікації - 6.55, то все одно залишилась би на останньому місці, так що ризикувати справді потрібно було.
Ще одна представниця КПНУ ім.Огієнка Наталія Лупу під час кваліфікації фінішувала в своєму забігу другою з часом 1:59.91 і напряму кваліфікувалась до півфіналу з бігу на 800м. У півфіналі Наталя трималась дуже непогано і здається уже виходила на фінішну атаку, очевидно сил не вистачило і підкінець Наталія сильно здала показавши час 2:02.10 і загальне 22 місце.
Представниця Хмельницької області Наталія Легонькова змагалась у марафоні. Всього приймало участь 157 учасників з яких 24 не добігли до фінішу. Наша Наталія з самого початку була в середині списку, далі трохи здавала позиції, трохи підтягувала, а в підсумку свої 42км вона подолала на 87 місці з часом 2:46:08.
У БОРОТЬБІ БОРОТЬБИ НЕ ВИЙШЛО
У контактних видах на олімпійських іграх приймало участь: в дзюдо троє представників КПНУ ім.Огієнка - Георгій Зантарая, Ньябалі Кеджау та Світлана Ярьомка; в вільній боротьбі - ще двоє спортсменок представляли Хмельницьку обл.: Аліна Махиня та Алла Черкасова.
Найбільші сподівання у дзюдо були на Георгія Зантараю, але він програв у першому ж своєму поєдинку на третій день олімпіади. Його почин пізніше повторили Ньябалі Кеджау та Світлана Ярьомка.
У боротьбі непогані шанси відводились Аліні Махині, проте вона двічі не скористалась шансом - програла і стартовий поєдинок майбутній чемпіонці, а потім і свій перший втішний бій. Алла Черкасова також поступилась у першому ж бою.
ПОЗА ОЛІМПІАДОЮ
Не була помічена на олімпіаді Тетяна Рябченко, яка в офіційному списку НОК України значилась як представник у велоспорті від Житомирської і Хмельницької областей. Варто зазначити, що в попередньому списку, оприлюдненому на сайті НОК Тетяна значилась як запасна, мабуть запасною вона і залишилась. Не відомо також чому ніде не фігурував анонсований у згаданому попередньому списку НОК (у остаточному його вже не було) як представних Хмельницької області у вільній боротьбі Хоцянівський Олександр. Серед оголошених Кам'янець-Подільським національним університетом студентів і випуснкинів, які мали брати участь у олімпіаді не дорахувались ще двох - представника спортивної гімнастики Іллі Єгорова і вільної боротьби Тетяни Кіт, які значились запасними.
От як пояснили відсутність медалі, а два четвертих місця наші байдарочниці, серед яких і одна представниця Хм.обл. Інна Грищун НАШУ КОМАНДУ РОЗВАЛИЛИ: УКРАЇНСЬКІ ОЛІМПІЙЦІ РОЗНЕСЛИ КРИТИКОЮ ВІТЧИЗНЯНЕ МІНСПОРТУ
Ахадова, Грищун та Тодорова розповіли, чому не зуміли виграти медалі на іграх в Ріо. Українські байдарочниці Світлана Ахадова, Інні Грищун та Анастасія Тодорова, які виступали на Олімпіаді-2016 в Ріо-де-Жанейро, розкритикували вітчизняне Міністерство спорту. На відео, яке виклав на своєму каналі в YouTube прес-аташе футбольної збірної України Олександр Гливинський, дівчата розповідають, як напередодні Ігр в Ріо чомусь звільнили тренера їхньої четвірки Олексія Семикіна, а замість загрібної Марії Кічасової, з якою вони виступали успішно, поставили загрібну Марію Повх, котра з ними взагалі не тренувалася.
Як співається в одній пісні: Мы все разрушим, а затем... , а затем мы новый мир построем. Але щось нового міра не відать пока. Спортсмени виступили як могли, дивно тільки чому в них бажання виговоритись зявилось тільки після олімпіади. Залишається тільки сподіватись. що люди які при керівництві держави таки звертатимуть увагу на спорт. і через 4 роки у нас буде кращий результат в медальному заліку
Я так зрозумів, що до олімпіади вони боялись що їх недопустять до ігр і повісять на них сліди допінгу, а зараз, після того як вони на олімпіаді багато разів проходили допінг-проби їх в цьому уже ніхто не зможе звинуватити чи щось підтасувати, от і виплеснули. Я розумію їх аргументацію про четвірку, де їм замість перевіреної подруги підкинули сумнівного, на їх погляд, бійця. А от що заважало показати результат в двійці? Невже те що тренера не взяли стало для них таким ударом? Он Чебан сам все без тренера розрулив і золото привіз )
Знайшов пояснення тренера збірної України з дзюдо про поразку Георгія Зантараї в першому ж поєдинку
Главный тренер сборной Украины по дзюдо Виталий Дуброва в интервью XSPORT прокомментировал поражение своего подопечного Георгия Зантараи в первом раунде олимпийского турнира в Рио-Де-Жанейро португальцу Сержиу Оленичу, а также поделился мнением на счет перспектив выступления 28-летнего дзюдоиста на Играх в Токио.
О поражен Зантараи на Играх в Рио
«В мыслях, конечно, кавардак, а в душе осадок. Но не все так смертельно, как говорится. Может быть, потому что это уже вторая Олимпиада и сейчас все это уже немного по-другому переносится. Тогда это воспринималось, как фиаско, сейчас же понимаешь, что жизнь на этом не заканчивается. Не наш был день. Португалец – неудобный для Георгия соперник, который борется от защиты. В декабре боролись с португальцем – тоже проиграли. На разминке Зантарая чувствовал себя отлично и настрой был хороший. План был заставить португальца открыться, после чего его было бы легче бросить, но этого сделать не удалось. Георгий, в свою очередь, пропустил сам, после чего много атаковал, заработал три шидо. Если бы дали четвертое – выиграл бы, но не хватило времени, чтобы португальца наказали четвертый раз.
Вообще, много фаворитов сегодня проиграло – не только Георгий, и причина этому одна – Олимпийские игры. Что говорить, если призер последнего чемпионата мира израильтянин Голан Поллак проиграл дзюдоисту из Замбии. Или россиянин Михаил Пуляев проиграл канадцу, который на порядок его слабее. Это Олимпиада – борьба не только техник и тактик, но и борьба психологий».
О будущем и перспективах Зантараи
«Сначала говорили о том, что если Георгию удастся взять олимпийскую медаль, то, возможно, закончим бороться. Все медали у него есть: чемпион мира, чемпион Европы, не хватает только олимпийской. Возраст, 28 лет, уже, конечно, критический для дзюдо, но на сегодня и у него, и у меня есть желание продолжать работу. Но, возможно, через четыре года у него уже будут какие-то другие мысли, но я считаю, что Георгий еще может выступать. Не знаю, как будет через четыре года, тяжело так далеко загадывать, но для того чтобы побороться год-два на самом высоком уровне у него все есть. Сейчас нужно время, чтобы все это переварить, отдохнуть, ведь нагрузка огромная не физическая, а именно психологическая, как для спортсмена, от которого ждут медали. Это очень тяжело на самом деле. После поражения мы никого не видели, ни с кем не говорили. Тут уже такое дело: если медаль есть, начальники придут с тобой сфотографируются, нет медали – подходить к тебе не будут. У нас все достаточно примитивно в этом плане.
Все, кто меня знает, прекрасно знают, что я скептически отношусь к нынешнему руководству в украинском спорте. Но суть ни в этом – мы ведь не для них, а для себя боремся, для наших семей и болельщиков. Насколько я знаю, такую же позицию занимает и Георгий».
О команде
«Дзюдо – это все-таки индивидуальный вид спорта. Да, должно быть чувство команды, чувство плеча, но тут все-таки у каждого своя жеребьевка, свои соперники и свои мысли. Артем Блошенко и Кеджау Ньябали приезжали сегодня в зал болеть за Георгия, а Яша (Яков Хаммо – XSPORT) остался в гостинице. Но отдохнуть ему не удалось, так как пришли и забрали его на допинг-контроль. Не думаю, что чье-то поражение может как-то повлиять на других спортсменов, хотя хорошее выступление дало бы какую-то дополнительную мотивацию команде. Верьте в нас. Я так думаю, что своего последнего слова в Рио-де-Жанейро мы еще не сказали».
Комісія з питань нагородження при міській раді розглянула подання колективу К-ПНУ імені Івана Огієнка про нагородження відзнакою міської ради «Честь і шана» чотирьох студентів і випускників факультету фізичної культури.
Зокрема, йдеться про неодноразову чемпіонку України з фехтування Аліну Комащук, котра 2015 року на Європейських іграх в Баку виборола золоту медаль, цього ж року стала срібною призеркою на Чемпіонаті світу, а 2016-го на Іграх XXXI Олімпіади виборола золоту медаль.
Також мова іде про неодноразового чемпіона України, чемпіона Європи з важкої атлетики, який проводився в Норвегії 2016 року, Олександра Пєлєшенка. Найголовнішим досягненням у його спортивній кар’єрі є участь в Іграх XXXI Олімпіади, де посів 4 місце й установив новий рекорд України.
Великі спортивні здобутки має і володар срібної медалі I Європейських ігор, срібної та бронзової нагороди XXVIII Всесвітньої універсіади, срібної медалі Чемпіонату Європи гімнаст Ігор Радівілов. 2012 року він став бронзовим призером Ігор XXX Олімпіади в Лондоні, 2016-го – фіналістом Ігор XXXI Олімпіади в Ріо-де-Жанейро.
Неможливо не відзначити й Сергія Куліша. 2012 року був учасником Ігор XXX Олімпіади в Лондоні. 2013-го виборов бронзову медаль фіналу Кубка Світу з кульової стрільби. 2016-го на Іграх XXXI Олімпіади виборов першу срібну медаль для України.
Тож комісія рекомендуватиме на сесії міської ради 14 серпня присвоїти дану відзнаку цим чотирьом студентам і випускникам університету за високі спортивні досягнення, вагомий внесок у розвиток вітчизняного спорту та популяризацію міста на всеукраїнському та міжнародному рівнях.Крім того, на розгляд сесії буде винесено питання присвоєння звання «Почесний громадянин міста Кам’янця-Подільського» Михайлу Аносову (посмертно) за активну громадянську позицію щодо розбудови та створення вільної і незалежної України та визначення Кам’янця-Подільського як історичного міста державного значення.
0
