Останнім часом любителі серіалів могли познайомитись і до ци цих пір знайомляться з новим, не якимось там мексиканським чи бразильським милом і навіть не з російським продуктом, який теж останнім часом пестрить серіалами, а на екрани українського телеканалу "1+1" вийшов "найдорожчий проект в історії турецького телебачення, який користується шаленою популярністю у Туреччині, Азербайджані, Казахстані, Росії, Чехії, Словаччини, Болгарії та Сербії". Це серіал "Величне століття. Роксолана."
Кінокомпанія / телеканал: TIMS Productions Режисер: Дурул Тайлан, Ягмур Тайлан Актори: Небахат Чехре, Окан Ялабик, Сельма Ергеч, Халіт Ергенч, Філіз Ахмет та ін.
Сюжет: У серіалі розповідається про роки правління наймогутнішого султана Османської імперії Сулеймана Пишного та його пристрасне кохання до чарівної української красуні Роксолани. Згідно з канонами ісламської віри, султан міг мати чотирьох законних дружин і стільки наложниць, скільки зможе утримувати. При цьому, діти першої дружини ставали спадкоємцями престолу. Роксолана ще дівчинкою була захоплена в полон і переправлена до Стамбулу, де візир Ібрагім-паша подарував її султанові. Шляхом інтриг, підкупу і вмілого зваблювання українська красуня стала дружиною султана. Після прийняття ісламу вона отримала ім'я Хюррем. Сулейман звів Роксолану в ранг головної дружини, і називав її не інакше як «милої серцю». Роксолана була не тільки майстерною коханкою, але й розумною, цікавою співрозмовницею, добре розбирається в мистецтві і державних справах. Щоб реалізувати свої амбіції в султанаті, Хюррем усувала всіх, хто міг їй у цьому перешкодити. В основу сценарію лягло кілька історичних романів і середньовічних документів.
___________________________
Звісно сам образ історичної особи Роксолани підходить під формат нашого сайту, адже за деякими даними вона навіть не з Рогатина (сусідня область), а саме з нашої Хмельниччини. Однак тут піде мова безпосередньо про фрагмент серіалу, який красномовно підкреслив велич нашого замку. Справа в тому, що в одній із серій наш замок зіграв роль загального вигляду фортеці у Белграді (зараз столиця Сербії). Причому з'являвся замок у кадрі тричі приблизно однаковою картинкою
Напевно один з найкращезбережених замків Європи з стирчащим набором шпилів нагадав режисерам старовинні гравюри белградської твердині, яка ще у XVIII столітті мала схожий вигляд.
План Белграда, 1730р. Автор невідомий
Як видно на гравюрі, центральна частина белградської фортеці на височині своєю багатобаштовістю і стрімкістю шпилів дійсно нагадує нашу фортецю, яка ідеально підійшла на цю роль, адже реальна фортеця Белграда давно втратила свою гостроверхість через неприйняття новими власниками замку нічого ворожого, а фортеця на своїй історії змінила немало власників з діаметрально протилежними і неприйнятними поглядами (чого вартує лише неприйняття мусульманами нічого християнського і навпаки)
Вигляд на фортецю у Белграді сьогодні
Кам'янецький Белград
Особливо приглянувся режисерам вигляд на кам'янецький замок з півдня де він виглядає особливо неприступним і високим через стрімкість скель одразу за його стінами. Опираючись очевидно на старовинні гравюри і намагаючись відтворити замок найбільш подібним до них, було внесено ряд змін в зовнішній вигляд замку:
- замок розвернули в вертикальній площині і тепер Кармалюкова башта знаходиться зліва, тоді як з цього ракурсу вона справа. Відповідно розвернуто все зображення замку.
- лівіше від Кармалюкової башти з'явився клон башти Ковпак, яка один в один продублювалась з свого звичного місця
- посередині замку між баштами зі шпилями всередині замкового подвір'я видно величезну башту, характерну для перших феодальних замків ("Дон Жон"). Схоже вона домальована довільно
- на задній стіні видно ще кілька башт не притаманних нашому замку
Отже крім розвороту зміни стосувались в основному домальовуванню додаткових башт для надання нашому замку ще більшої насиченості.
Замок біля водних просторів
Однак найбільше постарались режисери з наданню замку вигляду прибережної твердині, адже насправді Белград розташований на великій і широкій річці - Дунай, яка і формувала вигляд неприступної перешкоди до фортеці (у Кам'янці цю роль виконував скелястий каньйон)
І тут з'явилась робота для майстрів фотомонтажу. Взявши укріплене узбережжя можливо того ж таки Белграда вони на вершину посадили описаний вище видозмінений кам'янецький замок. І вийшла досить цікава, незвична для ока пересічного кам'янчанина картинка замку на гористому мисі за широкою водною гладдю. Не вистачає хіба що військового флоту, якого вже точно ніколи не бачила кам'янецька твердиня.
Хвилі хлюпочуть, б'ючись в берега. Берег впевнено пнеться вгору і на вершині пагорба - цитадель. Вигляд зачаровує своєю мальовничістю і деякою незвичністю, але Белград виявився дійсно схожим на гравюрні варіанти.
Белград в XVI столітті
Ось так Кам'янець став частиною задуму популярного серіалу. І хоча його роль напівстатична і динаміки фрагментам з замком надавали лише хвилі на воді і повільний рух хмаринок, проте не впізнати шматочок нашого міста було неможливо.
Підготував: Сергій Єрмаков
Висловлюю подяку Роману Дубчуку за надані відомості про присутність кам'янецького замку на кадрах серіалу
Калемегдан і Бєлградська фортеця (Београдска тврђава)
Сучасний вигляд з р.Дунай
Збережені укріплення
Макет замку
Мапа Белграда, 1717р
Парк Калемегдан - це найбільший і найпопулярніший міський парк, який одночасно є найважливішою історичною пам'яткою столиці Сербії. Це найдавніший район Белграда. Перші фортечні стіни були зведені тут кельтами ще в III столітті в найбільш стратегічно виграшному місці, на пагорбі біля злиття річок Сави і Дунаю. І сьогодні звідси відкривається найкраща в місті панорама. Архітектурний ансамбль Белградській фортеці формують зміцнення самих різних епох і культур. Століттями люди ховалися всередині цих стін, які багаторазово руйнувалися загарбниками і відбудовувалися заново. Саме ця "біла фортеця" дала слов'янське ім'я місту - Београд. 300 років вона була турецьким укріпленням. Власне назва парку Калемегдан утворено від двох турецьких слів: "фортеця" і "поле битви". У XVIII столітті її перебудували австрійці, а в XX столітті вона сильно постраждала в обох світових війнах. Сьогодні в фортеці проводяться виставки на тему історії Сербії, Белграда і середньовіччя, по неділях можна подивитися виставу в дусі історичної реконструкції - 2-годинний стилізований лицарський турнір. У межах Калемегдану знаходиться Белгралскій Зоопарк і Музей військової історії
Офіційний сайт: http://www.beogradskatvrdjava.co.rs/
Цікавий факт. Сама дивилюсь Рокослану і якось не звернула уваги на присутність Кам'янецького замку. Якось приємно, що і на кадрах такого відомого серіалу наше місто залишило свій слід)
Дякую за думку. Думаю таких багатобаштних фортець як наша не так багато залишилось, а можливо наша і єдина такого типу що не втратила оборонного виду. Тому можливо для режисерів альтернатив не було. І це приємно