Трошки оговорюсь, двір не зовсім звичайний - це єдиний в Бучачі двір замкнутої структури, тобто двір всередині житлових будинків, прохід в який можливий лише через ворота. 

Таким двір був до "Арт-Двору"

Саме цьому двору судилось стати ще одним осередком культури міста. А почалось все в травні 2012 року коли за ініціативою відомого в місті музиканта Віктора Гребеньовського розпочався проект "Арт-Двір", якому судилось стати маштабним і магнітом притягувати до себе все нових і нових шанувальників. За декілька місяців  з захаращенного побутовими речами і невпорядкованого двору який ви можете бачити на фото вище, зараз руками самих організаторів і відвідувачів "дворів" двір перетворився на такий собі театр під відкритим небом - з твердим покриттям і з сценою і все це на фоні історичної забудови 20-30-х рр. ХХ ст. Справу підхоплювали все нові і нові люди і до кінця цього сезону за понад 20 недільних Арт-Дворів, цей майданчик уже встиг дати зелене світло багатьом  новачкам у публічних виступах, порадувати відвідувачів творами знаних митців краю, запровадити кілька цікавих заходів, а головне, зібрав своїх шанувальників не лише у Бучачі, а й за його межами. 

Отже, проекту немає ще й року, а плоди, які він приніс, як то кажуть, на лице. Фантастичний захід, який не міг не зацікавити наш сайт незважаючи на те, що і Кам'янець являється фестивальним містом, однак такого родинного затишку, який відчувається переглядаючи фото з зустрічей на Арт-Дворі, у нас якось не спостерігається. У чому ж причина? На наше превелике задоволення спеціально для нашого сайту погодилась дати інтерв'ю людина, що стояла біля витоків Арт-Двору і має безпосереднью причетність до нього Віктор Гребеньовський. 

Пане Вікторе, добрий день. Наслуханий і набачений про ваш чудовий проект «Арт-Двір». Не раз виникав смуток, що у моєму місті такого немає, проте радий за Бучач, в якому бувати мені завжди подобається.
INTRO. Мої вітання. Насамперед тішуся за вас, що маєте таке чудове місто, толкових і активних, розумних людей. Кам’янець завжди дихав історією. І доля так повела, що він найбільше зберігся на Поділлі. Щиро тішуся за вас, що маєте традиції, місцевіть і маєте що берегти.

За яких обставин і як давно у Вас виникла ідея створити такий проект як Арт-Двір?

Ідея визрівала давно. Багато років тому, граючи на вулицях німецького Дрездена з ансамблем «Опус», бачив, які чудові дворики у них, як їх зберігають. Пізніше у Львові та Чернівцях побачив теж саме. Деякий період інструментальний ансамбль «Опус» ( яким я керую ) грав на вулицях м.Бучача і тільки минулого року друзі завели мене у цей останній закритий старий єврейський двір, в якому я бував і раніше, але нарешті я зрозумів, що це саме те, що я так довго шукав. На початку була ідея концертного майданчика, але поступово спілкуючись з різними людьми, я зрозумів, що це може вирости у значно більший проект з різними видами діяльності. Цікаво те, що з часом багато людей долучилося до реалізації задумів: одні допомагали облаштовувати, прибирати територію, інші допомагали матеріалами, ще інші збирали кошти на крісла, встановлювали вазони з квітами на балконах. Жителі будинків, спочатку насторожено поглядали на всі ці переміни на їхньому подвір’ї, а згодом, побачивши позитивні зміни, самі активно почали допомагати облаштовуванню і зараз є активними захисниками проекту. На даний час більшість людей вже не кажуть, що там Гребеньовський зробив АРТ двір, а кажуть «у нашому АРТ дворі…» Тобто можна похвалитися, що з проекту декількох людей, цей двір став справою і гордістю багатьох бучачан, які об’єдналися навколо однієї ідеї – зробити наше місто кращим...

А чому саме така назва?
Відносно назви. Були різні варіанти. Мистецький дворик, Дворик Агнона, Дворик на вул. Агнона і на кінець я зупинився на назві АРТ двір, бо вона найбільше відповідає суті , меті та ідеї, охоплює різні жанри і стилі мистецтва.

Напевно є подібні діючі проекти в інших містах. Чи використовували Ви якісь готові ідеї з інших проектів? Які саме? Що є особливістю саме Бучацького Арт-Двору?  
Так , існують. Є різні форми захисту архітектури міста, пам’ятних місць. Десь люди спеціально, через комерційну вигоду роблять облаштування різних дворів. Ніде, нізвідки не позичав (ідеї), та це і неможливо, бо будівлі як люди. Особливістю бучацького двору є його аура, якісь особливі почуття всередині нього. Це свідчення людей.

Відомо, що будь яка справа потребує підтримки для втілення. На кого ви покладались в запровадженні ідеї Арт-Двору? Від кого відчували особливу допомогу? (тут цікавлять не так прізвища як прошарки – студенти, представники влади, інтелігенція, пенсіонери, друзі)
З самого початку я перевіряв сприйняття самої ідеї на багатьох людях, як вони реагують. І тільки потім почав робити документи та шукати помічників, меценатів. На жаль я є авантюрист, не прораховую на папері, як більшість. А хочу і починаю робити, в’язуюся в бій, а потім вже думаю. В даному випадку дуже допоміг авторитет родини прізвища Гребеньовських. Ми тут є шанована родина і в багатьох випадках це допомагає. Звичайно, я підтримую наших музикантів , також різні молодіжні проекти і люди відповідають взаємністю. На любій стадії роботи стаю і працюю, а інші люди, незалежно від віку і статі допомагають зробити благоустрій, а тим більше коли почули, що є великий результат і тепер багато з них стали моїми помічниками.

Я хоч і ні разу не був на Арт-Дворі так як живу у Камянці-Подільському але і по звітах видно, що ця ідея сприйнята на ура і буде надалі розвиватись. Чи планували ви, що це вийде на такий масштаб і стане традиційним заходом для Бучача, що скликатиме до нього громадськість не лише міста а й всієї України?
Ні, не планувалося. Спочатку мав бути концертний майданчик на 50-80 чол. Але по мірі залучення до справи інших людей, з’являлися нові ідеї, виростали і перспективи. І на початок 2012 року я зрозумів яку перлину ми маємо, на що я замахнувся і що потрібно зробити. Звичайно, що не завжди все було гладко, приходилося йти на компроміси, вирішувати проблеми, з кимось попрощатися. Хтось не вірив, збиткувався з мене. Але ! 95 % з першого поклику йшли зі мною робити чи допомагали іншими роботам, чи матеріалами, чи фінансами. Я сам не раз був шокований рівнем підтримки людей та влади на різних рівнях. Але це реально, це працює.

На мою думку, для кожного Арт-Двору для початку потрібно якусь ідею, реалізація якої викликала б ефект «базарного радіо» і сподвигла б відвідувачів прийти ще раз і привести знайомих. Чи не думаєте ви, що з часом, за рік-два ці ідеї і талановитих людей, що будуть згодні себе показати, стане важко знайти? 
Психологія людини, яка приходить у промтоварний магазин і на концерти майже не відрізняється (продуктові не враховуємо - це життєва необхідність). Люди приходять щось побачити, за чимось. Якщо вони не отримують - більше не приходять. Теж саме і в дворі.
Заходи , які проводяться у дворі розраховані на різні вікові категорії, немає ніяких вікових обмежень, але … глядачі мають інформацію на місяць вперед про те, що буде відбуватись у дворі і мають можливість вибрати того чи іншого виконавця. Дивно, але поряд можуть сидіти пенсіонери та діти середніх класів школи. В любому випадку тут збирається інтелігенція, тобто люди, які живуть духовним життям. Приходять задля цікавості люди різного віку, уподобань. Хтось затримується на довше, а хтось прийде іншого разу. Кожен має право вибрати те, що йому до душі.
Слава Богу, талановитих людей є в нас багато, самі підходять і просяться, бо це є «заразна» річ, виступити, показати себе, РЕАЛІЗУВАТИ! Бо ніхто не хоче їх пускати на велику сцену, або записуватися в гуртки. Тут є реальна можливість попробувати себе, щоб люди послухали тебе. Звичайно, що є попередня робота з початківцями, бо рівень, поведінка на сцені мусить бути. Доведено практично.

А як взагалі ставляться митці до запрошення на ваш Двір? Чи часто були відмови, адже часто люди мистецтва замикаються у власній творчості і не дуже спішать її афішувати?
Для мене основне правило – кожний має право на самореалізацію і є достойною особистістю. Незалежно чи це людина, яка написала декілька віршів ,чи це Член спілки письменників України, професійний музикант, чи людина яка взяла гітару нещодавно. Але, щоб вийти на сцену, треба підготуватися. Звичайно, іноді робимо прослуховування. Та саме головне – ми допомагаємо початківцям зробити перші кроки, а запрошуємо професійних музикантів, літераторів, щоб люди бачили хороший мистецький рівень. Під час складання програми заходів, звертаємо увагу на те, щоб виконавці, які виступають у неділю, були різних жанрів, щоб слухачам було цікаво. Ще одною особливістю двору є можливість митцям безбар’єрно, без перепон, просто як у кімнаті, поспілкуватися з слухачем, дати йому можливість, доступ до музики, мистецтва слова і т.д. Цікавий факт – Олег Вістовський кореспондент, поет з м.Заліщики почув про наш проект і сам приїхав на відкриття, чим нас приємно вразив, і хоч його виступ не був запланований, але, звичайно, він прочитав деякі свої твори. Композитор Володимир Домшинський, та його студенти – співаки, виступивши у АРТ дворі, відмітили, що такої аури як нас, немає ніде. Щиро здивований двором був і Остап Ступка, який нещодавно побував у нашому місті і не виключає можливість виступиту в АРТ – дворі.

Якими зустрічами на Арт-Дворі ви можете пишатись і гордо заявити – це державний маштаб? 
Радію кожному виконавцю в дворі, та кожному слухачеві. Бо якщо він прийшов сюди і затримався, то він не буде паскудити в місті чи ганебно себе поводити. Не ставлю собі завдання масовості, для цього можна робити фестивалі, концерти ( я організовував купу років рок-фестиваль «Рок – відрив» у Бучачі та підтримував рок гурти в нас). Ще раз наголошую, ми говоримо про камерні концерти під відкритим небом,це є двір всередині кварталу і тут збирається інтелігенція від 30 до 60 чол постійно, а в максимумі до 90. НЕМОЖЛИВО досягнути результату, тих завдань на великій площі.
А зрештою, кожна людина, це маленька клітинка великого організму, який називається Україна. І ми з вами цю клітинку формуємо.

Чи вирізняється чимось м.Бучач для ідеї реалізації зустрічей митців, чи це міг би бути будь-який населений пункт?
Так, на даний момент, архітектура нашого міста ще не зовсім знищина, ще є що зберігати. Багато потрібно відновлювати. Але… Бучач ,як і Кам’янець – неповторні. Багато разів ходив вуличками вашого старого міста. Класне місто, архітектура, будівлі, історія. У вас є те, що заворожує і притягує. В Бучачі, в радіусі 500 метрі багато архітектурних пам’яток. Багатьом артистам, що приїзжають до нас, ми робимо екскурсію, а потім запускаємо виступати в АРТ дворі. Цей симбіоз міста та двору, реакції людей, роблять диво.Результат – величезний! Далі , в світлі останніх скандалів з Пінзелем, підігрітий інтерес до нашого міста і ми на цьому граємо( я сам є учасником процесу і багато що роблю). В нас з вами є однакова проблема – змінити свідомість людей, щоб не знищити все до кінця, щоб не зробили тупий «євроремонт» і втратили назавжди архітектурну особливість, індивідуальність та привабливість наших міст.

Чи плануєте розширювати свій проект? Можливо в планах вихід за межі одного двору наприклад на ратушну площу? Можливо в планах розширення географії населених пунктів?
Мені пропонували перейти на зимовий період в гарний, чистий, побілений(євроремонт гіпсом), теплий зал у будинку культури… Здається ви розумієте мене, чому я сказав ні…
Відносно розширення. Раніше я зробив музичний проект (сам керую музичним ансамблем інструментальної музики) разом з іншими колективами робили концерти біля архітектурних пам’яток (ратуші, церков, в костелі і т.д.). Мета – привернути увагу до стану архітектурних споруд, збирали гроші на відновлення чи інших потреб. І нам вдалося багато чого допомогти . Це довго розповідати.

І на останок, чи будуть якісь сюрпризи в новому сезоні Арт-Двору? Чи будуть якісь креативні зміни в його організації чи в сценаріях проведення? Чи є задуми щодо майбутніх запрошених гостей чи заходів на зустрічах Арт-Двору?
Звичайно, що розвиток повинен бути. Ідей трохи є. Я розглядаю любі варіанти співпраці. На даний момент роблю попередні домовленості про виступи різних людей. Дуже цікавить не тільки традиційне мистецтво, а й вуличне. Запрошувати можна багато кого, але… Фінанси, поют романси… Я не можу на багато розігнатися. Далі. Цей двір, в основному працював як концертний майданчик. Серед тижня сюди приходять багато туристів. Бувало, що сиділа група туристів з далекого зарубіжжя і читали книгу Агнона. Сам був свідком як приїхала пара з Бразилії з перекладачем, московські рокери. Недавно форкалися дівчати, спитав звідки, з Тернополя, чули про ваш АРТ двір і приїхали подивитися. Чому я це описую минулі роки сюди заглядали мало. Сморід від свиней, курей та сміття всіх відлякував. Тепер картина інша. Тому мені важливо зробити тут багато цікавих речей в інтер’єрі і при тому не знищити історичної цінності, організувати виставкову, інформаційну діяльність. Тетр, кіно, перфоменси , дуже багато є цікавих речей, шукаю, шукаю… Мені навіть порадили звернутися по деяку інформацію до вашого Олега Демчука. Правда ще не дзвонив.

Дякую пане Вікторе. З усього видно, що ви робите гарну справу, за яку напевно не кожен би взявся. Думаю бучачани повинні радіти за Вашу ініціативність і відданість загальногромадській справі. Успіхів Вам і вашому проекту!

Щож, маленький 12-тисячний Бучач показує приклад усій Україні, що і на пустому місці можливо зробити щось справді корисне, був собі житловий будинок з двором, а став - ареною для розкриття відомих і невідомих талантів. Арт-Двір довів, що люди ще не втратили потягу до прекрасного, що їм ще не байдуже мистецтво. І творчі люди не самітники чи одинаки, а просто часто непомічені або залишені поза належною увагою таланти. А скільки таких серед нас? Безумовно у Арт-Двору велике майбутнє і можливо естафету Бучача перехоплять і інші міста. А поки що маєм гарний приклад.

Репортаж підготував Сергій Єрмаков

Фото взято з групи "Арт-Двір" (чорно-білі) та з архівів Мирослава Ліщинського (кольорові)