Кам'янець-Подільский район ще донедавна у своїй адміністративній структурі мав населені пункти з визначенням хутір. Як зазначає відомий краєзнавець кін. XIX - поч.XX століть Юхим Сіцінський, таких поселень було досить багато поблизу нашого міста. Виникали вони на місцях промислів чи літніх резиденцій землевласників, які часто мали пряме відношення до міста. Багато хуторів назавжди стерто з пам'яті, деякі лише фрагментарно згадуються у різних збережених спорудах чи письмових згадках. Але напевно найбільш відомим хутором, який зараз переріс у цілий мікрорайон сучасного міста (сел.Смирнова) є хутір Дембіцького. ДЕМБИЦЬКИЙ І ЙОГО ХУТІР Можна з великою долею ймовірності говорити, що виникло поселення на місці, що нас цікавить не так давно - на початку XXст. Причетний до роду Дембицьких Е.Ф.Сікора (автор книги про відомих кам'янчан) зазначає, що у 1907 році Карл Дембицький придбав на північній околиці міста 40 десятин* землі, де побудував собі будинок, конюшню та інші господарські будівлі, посадив сад. Але чи був це хутір як зазначає автор?
*Десятина — старовинна міра земельної площі в Київській Русі, а пізніше в Україні, Росії та Білорусі.
Розмір десятини не був сталим. Спершу десятиною вважався квадрат землі, сторона якого дорівнювала 50 сажнів, тобто 0,1 кв. версти (звідси й назва). Межовою інструкцією царського уряду 1753 р. визначено розмір десятини у 2400 кв. сажнів, що становило 10 925 м², тобто 1,0925 га.
За визначенням з вікіпедії "хутір" — вид сільського поселення, господарство (подвір'я) з належною до нього землею; мале сільське, часто однодвірне поселення поза селом. Тобто маючи 40 десятин (більше 40га) садибу Дембицького цілком можна було назвати однодвірним сільським поселенням. ЗВІРИМОСЬ З КАРТАМИ
Деякі висновки може привести австрійська карта 1910р. виконана в такому маштабі, що на ній позначено і невеличкі поселення за містом. По ідеї хутір там мав би бути хоч якось зазначений ім'ям Дембицького, адже подібні іменні поселення на карті мають місце. Але там нічого. Карта не показує в тому районі хутора, хоча трохи східніше якусь садибу "Jalowickago". Отже все ж таки напевно хутора тоді ще небуло, як і не було адміністративної одиниці для позначення на карті. А от на німецькій карті 1944р. хутір Дембицького вже в усій красі і при цьому помітно виділяється своєю величиною серед подібних поселень поруч.
клікніть по зображенні щоб переглянути анімацію
1910 - 1944 - наш час (по 3 секунди) На цих анімованих ілюстраціях ви можете простежити зміну топографії в районі теперішнього Смирнова у різні часи і описане вище чітко простежується. Звісно маштаб найстарішої карти дещо меншдетальний але по вул.Нігинське шосе її співставити можна з високою долею співпадіння, тому видно що хутора Дембицького спочатку не було взагалі, потім у 1944р це вже досить велике поселення, а зараз це вже цілий район міста.
АЕРОФОТОЗНІМОК 1944 Звісно, карти хоч і виявились досить детальними і вже вони дозволяли робити уявлення про те, де були найстаріші будівлі хутору, але беззаперечним доказом його існування є німецький аерофотознімок датований 1944 роком 
На приведеному фрагменті чітко видно що там де на карті 1944року був хутір дембіцького і тут є поселення з такими ж як і на карті контурами. А це вже суттєво, бо дозволяє чітко зорієнтуватись у забудові того часу. Накладемо фрагмент аерофотознімку з хутором на сучасну карту у черговій анімації (затримки по 3 сек). клікніть по зображенні щоб переглянути анімацію
ЩО БУЛО, ЩО МАЄМ Як бачимо на аерофотознімку заселення теперішнього сел.Смірнова, складалось з довгого кварталу що тягнеться від вул.Нігинське шосе на схід. Квартал має всередині вуличку, яка чітко накладається на сучасну вул.Ватутіна. По обидва боки від вулиці схоже були наділи землеволодінь, які Карл Дембицький продавав для заселення. Ці наділи заповнювали простір між вулицями Лисенка на півночі і Черняховського на півдні і на сході закінчувались по теперішній вулиці Короленка. Зараз окреслена територія забудована приватними будинками з присадибними господарствами і точно що у них цілком можна знайти свідків тих часів (про дещо мені відомо, але про це в подальших публікаціях). Там же біля Нігинського шосе північніше від кварталу видно темну пляму частину якої займають будинки. Зараз на місці цієї плями там досі відомий смірновцям "сад Дембицького", куди часто водять дітей вчителі і вихователі з загальноосвітньої школи №10 (територія саду відноситься до школи). В саду ще є старі яблуні, а місцеві жителі навіть показують хату Дембицького, яка зовні нічим не відрізняється від інших будинків поруч. Крім саду і кварталу хутора на аерофотознімку можна побачити і поодинокі будівлі чи будівлі групками. Якщо накласти їх на карту то хоча на місці деяких уже височать багатоповерхівки, проте по деяких можна простежити де вони саме були - навіть подекуди співпадають з сучасними будівлями на карті. Отже географія хутора Дембицького досить переконливо простежується і доки ще існують людські, кам'яні чи навіть рослинні свідки тих подій є можливість більш глибше зануритись в історію. Принаймні орієнтири розставлені Підготував: Сергій Єрмаков
Дивіться також: | 
0
