У рік Шевченка на Україні (2014рік) увага до великого Кобзаря неабияка. Отож ще взимку на сайті міської ради з'явився розроблений маршрут, який представники сайту вирішили перевірити на практиці.
Про сам маршрут також писалось на сайті "Вічний Кам'янець" - ТУТ. Також на нашому сайті була інформація про повість Миколи Магери "Кам'янецькими стежками", в якій описується перебування Кобзаря у нашому місці - ТУТ. Тож озброївшись цими знаннями, ми вирушили на прогулянку місцями, де бував Тарас Григорович Шевченко в вересні-жовтні 1846 року. Ми ж здійснили цю подорож 29 березня 2014 року
___________________________
1. Пропонований маршрут розпочинається від башти Стефана Баторія з її Вітряною брамою. Достеменно відомо що у 1846 році Тарас Григорович Шевченко їздив нашими краями "за завданням Київської Археографічної комісії, яка була створена при генерал-губернаторі Д.Г.Бібікові,... щоб зібрати архівні матеріали для боротьби із зазіханям польских панів на Правобережну Україну і Білорусію" (цит. за повістю). До відкриття Новопланівського мосту тоді ще залишалось 28 років, тож у місто можна було заїхати трьома шляхами - через замок, або через одну з двох брам - Руську чи Польську. І логічно (враховуючи що шлях пролягав з Києва) і фактично (враховуючи відомий маршрут) вийшло так, що заїжджав до Кам'янця Шевченко з північного боку - тобто через Польські фільварки, мостом через нижню Польську браму і далі узвозом до споруд Верхньої Польської брами звідки і розпочинається маршрут.
 
На фото біля Вітряної брами праворуч йде широка дорога зроблена при розширенні проїзжої частини за радянських часів розбиранням частини мурів турецьких бастіонів, а в часи Шевченка тут був один проїзд - лише через браму. Тож місто відкрилось для нього приблизно так
___________________________
2. За повістю Шевченко першим ділом направився до губернатора Радіщева, але нас маршрут веде до будинків де зупинився Шевченко і винайняв помешкання. А було це на вул.Зарванській.
 
На першому фото два будинки це Зарванська 9 і 11 (коло останнього зараз кав'ярня). За інформацією, яку повідомляє маршрут до них прибув диліжанс Шевченка. А з іншого боку і на другій фотографії - будинок за номером 14, де в той час був заїжджий двір Нарольського, де начебто і зупинився Кобзар.
___________________________
3. Відомо, що Шевченко перебуваючи у Кам'янці зустрічався з Петром Чуйкевичем, який тоді працював у міській чоловічій гімназії (нині будівля істфаку КПНУ) молодшим учителем географії. Чуйкевич був із тих людей, які як і Шевченко були справжніми патріотами України і навіть їх знайомство пов'язане із таємними зустрічами на квартирі у Пантелеймона Куліша.
Отож маршрут обов'язково має нас привести до нього. Будівля чоловічої гімназії і зараз зберегла дух старовини. Повернувши від головного майдану міста праворуч від Тріумфальної арки і занурюючись по вул.Татарській углиб швидко виходимо до скверику - хоча ні, це не скверик, а подвір'я гімназії. Мабуть тут і відбулась зустріч двох давніх товаришів. Шевченкові тоді було 32, Чуйкевичу 25років і якось так можливо відбулась їх зустріч:
- це ти Петре?
- опачкі... Шева... Здоров, якими шляхами?
Звісно це жарт і так не було, але цілком ймовірно, що саме на території гімназії вони і зустрілись, бо інакше Шевченко і не знав, де шукати свого київського товариша. Саме тут описує їх зустріч і Микола Магера у своїй повісті і навіть художньо доповнює, що підійшовши до гімназії ще й перепитував у "одинокого сивобородого пана, який заклавши руки за спину, ледь перебирав ногами" чи той не знає учителя Чуйкевича.
Отож зустріч відбулась і Чуйкевич став таким собі гідом по місцевості для Шевченка. Він демонстрував йому місто, організував поїздку у Вербку до Кармалюкової гори і навіть записав три пісні в щоденнику Тараса Григоровича які зараз розцінюються, як чи не єдиний слід перебування Шевченка у місті*.
* читайте також "Будзей О. Три пісні слави Петра Чуйкевича"
___________________________
4-5. Далі маршрут веде нас на вірменський ринок, туди, де колись був палац губернатора. Можливо маршрут нас веде і не в хронологічному порядку, так як мабуть Шевченко прибувши до міста в першу чергу прибув до губернатора Радіщева відмітити свій приїзд і отримати відповідні дозволи (саме так пише у своїй повісті і Микола Магера), але географічно ці об'єкти були саме у цьому порядку - так утворюється закінчений маршрут, який ми проходимо за кілька годин тоді як Шевченко був у місті кілька днів і мабуть міг по кілька разів бути в тих чи інших установах. А на площі нас цікавили духовна консисторія, згаданий палац губернатора і будинок духовної семінарії
Щодо перших двох будівель то автор маршруту пояснює їх досить зрозуміло: "Т.Г.Шевченко передає супроводжувальні документи подільському губернатору О.О.Радіщеву та відвідує архієпископа Арсенія (Московського). В якості подарунка письменник передає їм альбом «Древности», ескізи малюнків якого виконав сам Т.Шевченко (сьогодні цей альбом знаходиться в бібліотеці музею-заповідника)". Западає в вічі остання фраза про альбом який знаходиться в бібліотеці музею-заповідника. Мабуть багатьом було б цікаво глянути на це джерело старовини, яке привіз власноруч великий Кобзар. Хоча, можливо його й демонстрували на цьому заході, анонс якого висить перед входом до НіАЗу.
Хоч історико-архітектурний музей-заповідник і історичний музей-заповідник Кам'янця це різні установи, але географічно вони близькі і пов'язані справою, тому можливо... але ми припізнились щоб це перевірити.
Колишня духовна семінарія (картинна галерея) включена в маршрут судячи з опису лише через те, що там "Відтворене літературне життя міста Кам’янця-Подільського та Поділля 16-20 ст. В експозиції представлено фото Т.Шевченка 1859 р. та видання «Ілюстрований «Кобзар»".
Заходив Шевченко сюди чи ні невідомо, однак цілком міг повз неї проходити а можливо і заходити всередину, адже мав на руках документ, який приписував всіляким чином сприяти Шевченкові в його справі по збору даних старовини. А між іншим, через три роки після відвідування Кам'янця Шевченком сюди вступив інший відомий український поет - Степан Руданський. Проте зустрітись вони ніяк не могли так як тоді вже (у 1849році) Шевченко був у засланні.
___________________________
ХХХ. Повість Миколи Магери розповідає про ще низку об'єктів в місті, які відвідав Шевченко, хоча достовірність цього не підтверджена, хоча цілком можливо багато з описаного Шевченко таки оглядав. Так за повістю Шевченко відвідував кам'янецьку в'язницю у замку, спускався по сходах турецького мосту до Хрестовоздвиженської дерев'яної церкви, оглядав башту-дзвіницю вірменської церкви, роздавав копійки жебракам біля Петропавлівької церкви, розпитував Чуйкевича про тріумфальну арку і Петропавлівський костел з "бовдуром" (у повісті "бовдуром" фурман що віз Шевченка до міста назвав турецький мінарет), оглядав реліквії Іоано-Предтечинської церкви, малював Папську башту та Вітряну браму.
___________________________
6-7. Завершається описаний маршрут символічно - на вулиці названій іменем Шевченка і біля пам'ятника великому Кобзарю.
 
На ньому він молодий - мабуть такий, яким і приїжджав він у наше місто.
Автор тексту та фото: Сергій Єрмаков
Дивіться також: | 
0
