Хотів би показати Вам, дорогі кам’янчани, як можна небідним людям позмагатися. Я не маю на увазі урвати шмат заповідної території і збудувати там генделик чи маєток, що не вписується у історичну забудову, а позмагатися і, одночасно, зробити гарний подарунок землякам. А може залишити по собі добру пам'ять, чи навіть банально пропіарити свою фірму, але за умови благодійності. Тим більше, що тут кожен платить за себе сам і навіть тіні підозри у корупції немає.
Не буду ідеалізувати хмельничан, бо на моїх очах відбувся діалог молодої мами з синочком, якого вона хотіла увіковічнити на одній з лавочок:
- Сідай сюди і не крутися, бо там нехороші слова написані!
- Де?! (в очах хлопчини прокинулась цікавість!)
Отже всякі недоречні написи я прибрав за допомогою GIMP’а, хоча їх було не так багато. Милуйтеся!
Це відрізок вул. Гагаріна між вулицями Соборною і Грушевського, а далі – кожен витвір персонально.
 
 
 
 
 
 
Правда непогано?
І, на останок, лавочка біля столітнього ясеня, який росте на Майдані незалежності.
 
напис на табличці:
Цей ясен стоїть тут понад сто років.
Він бачив жовтневу революція, владу Петлюри, пережив німецьку окупацію, вистояв у роки розвитку Хмельницького, завдяки зусиллям громади його не зрізали під час реконструкції алеї.
Бережімо нашу історію! Бережімо наше місто!
Газета ’’Є’’
Думаю кожному приємно посидіти під віковим деревом, яке стільки всього пам’ятає, але мене тут зачепило інше.
Зверніть увагу, як у Хмельницькому ставляться до дерев. Тут не заготовляють дрова, прикриваючись озелененням, а бережуть зелені легені міста. І це при тому, що тролейбусний рух змушує буквально обплутувати вулиці дротами!
Може й нам є про що задуматись?
PS. Цікаво було б почути Ваші думки відносно встановлення подібних лавочок у нашому місті. Я вже уявляю собі оновлений сквер ‘Водойма’…
Дивіться також: | 
0
