Не кожній пам'ятці старовини щастить бути відновленою, тим більше якщо знаходиться вона в селі. В цьому плані пощастило костелу св.Трійці, який знаходиться в с.Окопи (близько 20км від Кам'янця-Подільського). Тривалий час він стояв пусткою, руйнуючись під невблаганним тиском часу, проте у 2014році він уже був повністю відбудований і освячений. Таким чином відновився не лише архітектурний вигляд будівлі, а й її історична роль.
Троїцький костел в прикордонному форті Окопи св.Трійці, призначенням якого було перешкоджати руху з півдня до Кам'янця, в якому з 1672року міцно облаштувались турки, було зведено у 1693році за порадою польського короля Яна ІІІ Собєського (правив у 1674-1696рр.). У 1749році костел було перебудовано, але під час протистояння конфедератів і російських військ у XVIII ст. його було зруйновано. За інформацією І.Пустиннікової (www.castles.com.ua) "святиня дала притулок останнім з барських конфедератів. Коли проти Казиміра Пуласького та його однодумців, що закрилися в костелі, у 1769 р. пішли російські війська, конфедерати вирішили померти, але москалям не піддатися. Правильне було рішення: коли росіяни зайняли Окопи, вони вбили усіх поранених конфедератів, а сам храм зруйнували. Напевно, саме через облогу загону Пултуського на польських листівках міжвоєнного часу, з 1920-х рр., храм фігурує під назвою "Лицарський костел"". У 1903р. костел було відбудовано, але під час Першої світової війни будівля знову сильно постраждала, проте з відновленням цього разу великих затримок не було. Після того, як в 1939 р. землі за Збручем перейшли під владу Радянського Союзу, храм закрили, а під час Другої світової війни у 1943 р. костел пережив ще одну руйнацію. Костельне майно тихенько розпорошувалося, в будівлі облаштували склад.
  Костел в середині (фото бл.1925р., polona.pl) та руїни костелу у середині 2000-х (www.panoramio.com)
У наш час, на початку 2000-х будівлю костелу теж пробували реставрувати, проте виникли проблеми з влаштування перекриття і на тому все тоді й скінчилось. Пам'ятка знову залишилась без належного догляду і консервації, того що залишилось. От що пишуть про її стан у той час (mskifa.narod.ru): "Всередині під склепінням залишились сліди розписів. На підлозі, де не де, залишилась мозаїка. Там де зірвані з підлоги каміння вже повиростали навіть дерева. Але місцеві жителі їх періодично вирубують, бо в костьолі вони зберігають кукурудзу. А ще, коли ми зайшли до костьолу, то налякали корову, що мабуть вважає його своєю літньою резиденцією.
Все таки практичні у нас люди. Дзвіниця, що розташована поряд з костьолом служить як частина паркану найближчого помешкання. Правда дзвіниця хоч поржавілим, але під дахом".
Нове життя костел отримав у 2014році, коли його було повністю відбудовано і освячено. Обставини відновлення описано (www.castles.com.ua) так: "Виявилося, приводити храм в порядок взявся один з місцевих жителів власним коштом, а допомагали йому у серпні 2013 р. мотоциклісти з польського Катинського Рейду та товариства Приятелів Поділля. Виносиле зігниле сіно, прибирали сміття, навіть влаштували з двох мотоциклів імпровізований вівтар. Польські гості привернули увагу нечисленних окопських католиків, зав'язалася дискусія, наслідком котрої, здається, і стало відродження сільської святині. Коштами допомагало також польське Міністерство культури.
Влітку 2014 р. дах на костелі вже був готовий, стіни всередині потиньковані (залишкі поліхромії начебто збережено), а на фасаді з'явилася штампована статуя мадонни. 15 червня 2014 р. костел було повторно освячено. Польські мотоциклісти були на події теж".
Освячення храму 14 червня 2014р. (www.cracovia-leopolis.pl)
Зараз костел запрошує до себе усіх охочих хто проїжджає тією дорогою. Ось уже кілька разів протягом останніх двох років проїжджаючи там зустрічав його відчиненим, так що ніяких перешкод щоби його оглянути немає. Всередині привертає увагу вівтарна частина з відновленими і старими геральдичними розписами, по праву руку від входу в стіні вмонтовано дві пам'ятні плити, що нагадують про сторінки історії храму, а посередині вхід у крипту, який також зазвичай відчинений.
© Єрмаков Сергій
Дивіться також: | 
0
