«Олімпіада – 80». Саме 8 липня 1980 року у Кам’янці-Подільському побував символ спортивних ігор Олімпійський вогонь, який доручили гідно нести спортсменам нашого міста. Всім відомий іще один атрибут олімпіади ведмедик. У мене також була така іграшка, ні, ні я не настільки поважного віку, це мамин ведмедик)))
І ось ми спробували відтворити події не такого далекого минулого. Почитавши статті, де докладно та цікаво розповідається про очікування, сам процес та маршрут Олімпійського вогню, вирішили й собі спробувати пройти його. Звичайно, що трішки пішки, а більше шляху на велосипедах. Однак з обов’язковими зупинками в особливих місцях маршруту.
 
"І ось о 10.55 ... показався ескорт машин, що супроводжують факелоносця й сам спортсмен з Олімпійським вогнем у руці. Точніше, спортсменка... гандболістка... Лілія Кирик. Назустріч їй із незапаленим факелом вийшов ... майстер спорту з легкої атлетики Микола Хорунжий" (реконструкція).
  
"Наполегливими тренуваннями відточувався спортивно красивий і технічно грамотний біг" (реконструкція).
На шляху траплялися цікаві особистості, один із чоловіків здивований нашими кульбітами, запитав : «Що ж це ми робимо?» Коли дізнався, то розповів, що він був очевидцем тих подій, а саме знаходився біля кінотеатру «Юність» де, він і ще багато кам’янчан з нетерпінням очікували на Олімпійський вогонь. І, що з нагоди такого дійства, розширили сучасний проспект Грушевського, причепурили місто. А коли ми фотографували далі, то ловили на собі зацікавлені погляди, мало хто пригадав що саме 8 липня виповнилось рівно 35 років цих урочистостей.
 
На завершення шляху в селищі Цемзаводу ми шукали зупинку із назвою «С. Цемзаводу», вирішили запитати у старожилів. Показали їм старовинні фотокартки і дізнались, що тієї зупинки вже немає, але вони вказали місце, де вона знаходилась, там і сфотографувались. Ще й принагідно чоловіки розповіли, що й вони пам’ятають цей день. Що задля такого свята зробили дороги, всі очікували на нього та чепурилися, вітали один одного і тих, хто ніс вогонь.
Пропоную переглянути фоторепортаж в порівнянні: фотокартки з минулого і сучасності)))
 
 
 
"Але ось звучать фанфари — і на майдан із факелом у руках вбігає майстер спорту СРСР, чемпіон області, студент педінституту Станіслав Іліка та запалює Олімпійський вогонь у спеціально встановленій тут чаші" (реконструкція).
 
"На одному з наступних етапів, біля зупинки селища цементного заводу, Борис Ладиняк із педінституту передає естафету Володимиру Пташнику з приладобудівного заводу (нині відомому в місті футбольному тренерові)" (реконструкція)
Особлива подяка Сергію Єрмакову, як головному натхненню цього дійства. Саме він запропонував пошукати олімпійську символіку та розповів цікаві історії стосовно «Олімпіади – 80». Дякую Олегу Будзею за цікаву статтю, прочитавши, яку вирішили пройти шляхом Олімпійського вогню. Подяка також Денису Левчуку за шикарний смолоскип, він виготовив його за пів години і дякую за підтримку ідеї та її реалізацію. Подяка Юрію Леннікову за підтримку і фотографування та допомогу у реалізації задумів. Хлопці, ви найкращі!!! Завдяки вам ніби прожили ті далекі події і відчули себе тими, хто впевнено та гордо ніс Олімпійський вогонь. Емоції незабутні)))
Галина Комарніцька
Дивіться також: | 
0
