Зємляк,вставай.
земляк, вставай!
Перлина Поділля, столп Православія на Востокі, Альфа і Омєга.
Сколь много ти потерпала від враговъ рода человеческаго, но акі Фєнікс воспрявала з пєпла гордо, акі лєв ричащій і кімвал звєнящій на устрашеніє дємонам.
Многая врага положила во тьму почв подольских, не щадя живота своєя.
Но відім, грядутъ послєдніє врємєна, і слишим с небеси голос трубний і зрім сияние во тьмє звєзди пєчальная. І длань мозолістая во гнєвє преполняєтся рукоятью дубіни обоюдоострия во ісполнєніє всєх 13 заповєдєй смєртоносния.
Ібо смєрть ідьотъ не од смэртного желєза, а од змиєвой мєді прєзрєнная, от адова капіща блуднічєго Подольскія Вавілона, трави сорной і гібєльного будяка корєнья, гнєзда барижьєго шо імя йому проскурів.
І шож проісходе сєчас, в цю ліху годіну, коли нужда і вавілонскі дщєрі тщашашись помєшати проізрастанію сємєні камєнєцкого в лонє отчізни родімой, закінули дальоко спори цвєтов камєнєцкіх синов православних столь дальоко, - аж в клоатічну обітєль століци. Шож ми відім, братья-православния??
А відім ми, братіє, шо уже протянулісь хіщниє ластоногіє до сєрдца Подоліі! І топчеть могіли прєдков мохнате копито фалістіміляніна і фарісєя старорежимного, і пієт он кров православния акі шершень міод пчєли трудолюбівия.
Ібо вступіл на святую зємлю нашу прєющій сапог чужезємца хмєльніцкого! Вже поводіт он хіщним клювом своім в поісках бєлого міахкого тєла подольской матрони - чавкає плотоядно, в надєждє окрутіть сінєокую Клаву, сроднітіся з родом царєй і пророков благім і пустити в святиню пріплод.
І плямкає уж губой да попльовує на жирниє пальци, слюнявя купюри мєняла, і вже з грузом носків поспєшає барига на утрєнній дізєль шоб впаріть фуфло камєнчанам на ринкє...
Но нє врємя же для унинія, братіє! Да воскреснет же Бог в сердцах наших, і да расточатся вразі Єго. Встань, Подолія Православная, за вєру Хрістову, і да згінєт діавольская рать, і разсеются полчіща бєсовскіє!
І как таєт воск прєд ліцем огня, так пускай погібоша буде нєчістим ізвєргам сілою Крєста, і да развєргнутса каніони бєздонния і проглотят супостата во чрєве гєєнни огнєнния, увлекая за собою всю іх клажу ручнуя нєсмєтния і всякого рода оргтєхніку сатанінскія.
Ізгонім же проскуровскіх маммонітов із нєбєсного града, акі буріан с ніви плодоносной, как аспіда от супружьєго ложа! Да прімєт же берлога тьомния іх обратно во своі обїятия вражиі, а іначе полягут вилупкі змєінния костямі в нєсметниє бездни ніви подольскія, смрадом живота своєга чернозьом во поле кабачковом обагащая.
Бил город наш во всє врємєна ні татарскім, ні польскім - так нє бивать же єму і проскуровскім. Сє бо вотчіна била і прєбудєт духа атцов і мощі синовєй.
Амінь.
2006.11.24.
Потягнуто звідси http://kam-pod.livejournal.com/619565.html#comments
Дивіться також: |
Категорія: Легенди | Додав: Kobzar (15.02.2014)
|
Переглядів: 982
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
|
Свіжина |
Дуже цікаво розповідає про вулицю Зантус
Доброго дня, хто може показати на
Скажите пожайлуста а где хранится виньет
да... мне бы такая штуенция не помешала
|
Статистика |
Онлайн всего: 1 Гостей: 1 Пользователей: 0 |
|